Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Бар.Місце,куди варто заглянути)

 Після ранкових оглядин залізничного вокзалу у Жмеринці мені чомусь раптово захотілося до бару.От захотілося і все,то й що з того що лише 7-ма година ранку,бувають же в людей несподівані дивні бажання.А тут і маршрутка підвернулась,-везе до самісінького бару! "От сервіс"-подумав я.І з бару теж везе.Не роздумуючи зайшов і примостившись зручненько став чекати на відправлення.Через певний час ми поїхали: у мене звичайно ж зародились певні підозри- що ж ці всі люди робитимуть у барі,пивце попиватимуть компанією чи як?І ці старенькі бабусі з торбами? І діти? Хм,дивний нарід,ну добре я-захотів після безсонної ночі кухоль холодного перехилити,а вони?
Їхали ми настільки довго,що я вже остаточно зрозумів-щось тут не так,оскільки не можуть місцеві "пивнушки" знаходитись на такій відстані від вокзалу..
-Водій,ви до бару їдете?
-До Бару. А вам де там зупинити,на початку чи на автостанції...
Отака могла б бути історія,якби я не направлявся цілеспрямовано у містечко Бар для оглядин насамперед Миколаївського необарокового красеня-храму,а заодно і решти пам*яток. А пиво..пиво можна і на вокзалі випити).
3. Бар (45)
Комплекс Кармелітського монастиря
3. Бар (1)
На дзвіниці
3. Бар (41)
   Сьогодні місто Бар – один з районних центрів Вінницької області. За всю свою історію поселення мало дві назви – первісну Рів і сучасну Бар.
Влітку 1362 р. відбулася визначна битва під Синіми водами ,в результаті якої об’єднані литовсько-руські війська на чолі з князем Ольгердом перемогли татар і відвоювали Поділля.
Перша письмова згадка про Рів знаходиться в грамоті князя Свидригайла кам’янецьким домініканкам. Цей документ датований 1405(1425?) р., але ряд польських дослідників відкидає таке датування як невідповідне періоду володарювання Свидригайла на Поділлі і говорить про дату 1401 р.
Вже в 1443 р. поселення переходить у руки Реїв,та у 1452 р. татари напали на Рів, зруйнували укріплення і забрали сімейство Реїв у полон. З цього часу і до сер. ХVI ст. ця місцевість була спустошена.
Покровська церква з келіями
3. Бар (42)
Дзвіниця (1908р.)
3. Бар (43)
 На поч.XVІ ст. посилюються напади татар, які чинять жахливі спустошення.Справа ускладнювалась тим, що через наш край проходило аж три шляхи, якими татари і турки чинили напади на Україну:
1. Кучманський шлях – через Балту, біля с.Кудіївець, Рів, Ялтушків, Ольчедаїв; 2.Чорний шлях – на схід від Брацлава, Вінниці, Хмільника; 3. Волошський – по Дністру до Покуття (Івано-Франківська обл.).
У 1537р. Бона Сфорца, дружина польського короля Сигізмунда І Августа,донька міланського герцога Джованні Сфорца, викупила Рів з прилеглими до нього селами. Місто Рів в ті часи знаходилось на правому березі однойменної річки. Це місце не мало надійного захисту від нападників, тому новий староста А. Старжеховський,після вивчення природних умов місцевості, дійшов до висновку, що надійніше будувати фортецю (замок) на протилежному березі річки Рів. Літом 1538 р. на вибраному місці розпочалось будівництво фортеці.
Костел Св.Миколая / Св.Анни(1811р.;кін.19ст.)
3. Бар (48)
Костел.Фасад
3. Бар (46)
Неоготичний храм.Тил
3. Бар (50)
 У 1540 р. будівництво фортеці було закінчено. Її оточували подвійні дерев’яні стіни із колод, між стінами для міцності насипали землі. На стінах були вежі, 4 – по боках, п’ята – головна. Над воротами прикріпили мідну дошку з гербом Бони латинськими буквами «В.S.», а на таблиці латинською мовою було написано: «Бона Сфорца Арагонська, королева Польщі...року Божого 1537 за часів наймилішого короля Сигизмунда І, свого чоловіка, заселила цей край...а також заснувала місто і фортецю....а ім’я цьому місту присвоїла з назви свого рідного міста «Барі». Барська фортеця тоді була найзначніша на Поділлі після Кам’янецької. Для надійного захисту фортеці спорудили став. Навколо фортеці викопали глибокий рів, який заповнювала вода зі ставу.
 До фортеці примикав Польський Бар, який також був оточений дерев’яною стіною з баштами і гарматами в них. До Польського Бара примикав Руський Бар, в який Бона переселила колишніх жителів Рова, що втекли під час татарського нападу в Ялтушків і Зіньків. На місці колишнього Рова знаходився гірський Бар, куди переселили чемерисів з Волині і вони повинні були охороняти Бар, за що одержували платню. Пізніше він дістав назву Чемериський Бар. Всі три громади – Польська, Руська, Чемериська – в 1540 р. одержали Магдебурзьке право і привілеї для поселенців на 15 років.
Храм домініканського монастиря
3. Бар (51)
Фото
3. Бар (45)
 У 1552 р. закінчилось володіння староством Боною. Наступний староста Герборт у 1565 р. розпочинає будівництво нової фортеці-з каменю і цегли. Форма -неправильний чотирикутник з баштами на кутах.
В 1558, 1562, 1564, 1567, 1569 рр. і в подальшому Поділля і Барщина зазнали страхітливих татарських спустошень, але незважаючи на це народ поступово підносив край з руїн.
В друг. пол.XVI ст. зростає чисельність польського населення. В зв’язку зі зростанням польського та католицького гніту, населення починає виступати проти шляхтичів, розпочинаються козацькі повстання.
В 1594 р. вибухнуло велике селянсько-козацьке повстання під проводом Северина Наливайка та Григорія Лободи. Спочатку повстанці пішли із Запорізької Січі на Брацлавщину, де до них приєдналося багато селян і міщан. Вони вигнали з Брацлава польських правителів, розгромили послане проти них королівське військо і в листопаді 1594 р. заволоділи Баром, захопили і зруйнували фортецю.
Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці
3. Бар (53)
Успенський собор.Профіль
3. Бар (55)
Храмовий комплекс
3. Бар (52)
З 1630 по 1647 рр. в Барі жив французький інженер Гійом де Боплан, який був на службі у польського короля. Під його керівництвом споруджено фортеці у Бродах, на Кодаку, а також в Барі.
Після розгрому польських військ в травні 1648 р. біля Жовтих Вод і Корсунем військами Б. Хмельницького поляки поспішно утікали. За короткий час були визволені Вінниця, Брацлав, Ладижин, Бершадь, Томашпіль, Станіславчик, Копайгород та інші міста і містечка. Єдина надія в польських військ залишалася на Бар і Барську фортецю, які були воротами до Східного Поділля. В час визвольної війни Бар дійсно був одним з важливих, ключових пунктів, за який точилися запеклі бої між польськими і козацькими військами. Місто було оточене земляним валом, на якому височіла стіна в основному з каменю і лише місцями з дубових або грабових колод. З півдня і заходу місто було добре захищене широким ставом із заболоченими берегами.
Храм
3. Бар (62)
Центр.Шевченко
3. Бар (56)
Центр.Площа
3. Бар (57)
 На захоплення Бара Б. Хмельницький послав полковника Максима Кривоноса з військом. Ще перед приходом Кривоноса в місті сталося повстання жителів. Гетьман Потоцький направив у місто свого сина Андрія, посиливши гарнізон фортеці німецькими найманцями. До них приєдналося кількатисячне військо з утікачів, великих магнатів, шляхтичів зі слугами.
Як тільки козаки підійшли до Бару, до них долучилося багато селян з навколишніх сіл. Їх оформили у військові підрозділи і направили до Бару, де готувався наступ.
Будинок (1913р.)
3. Бар (59)
Будинок-2 (1911р.)
3. Бар (73)
Кривоносівці спочатку захопили Барські Чемериси, а коли до них підійшли полки Габача і Брацлавця, розпочався штурм міста. Кривоніс зробив вигляд, що буде наступати на місто із Барських Чемерис через став,тому польське командування перекинуло на цей напрямок основні сили. Одночасно повстанці запалили гнилу і мокру солому неподалік від стін міста. Бар заволокло хмарами диму. Це викликало паніку. Цим скористалися православні(?) жителі міста, які відчинили браму, і козаки  увійшли в місто і заволоділи ним.
 Але в руках польського командування ще залишилася фортеця, в якій засіли добірні війська і були добре озброєні. Кривоносу вдалося встановити зв’язок з частиною барських міщан, що були в фортеці.Під стіною фортеці вночі зробили підкіп, заклали вибухівку і під час штурму підірвали стіну.Одночасно барські міщани відкрили браму фортеці і спустили мости. Фортецю захопили 25 липня 1648 р.
Будинок, в якому жив М. М. Коцюбинський,1872-1876рр.( 1863р.)
3. Бар (72)
Пам'ятник 411 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ(1983р.)
3. Бар (75)
Під час Визвольної війни місто Бар декілька раз переходило з рук в руки. В 1670-их рр.воно було на короткий час визволено військами гетьмана П. Дорошенка, але виникло старе нове лихо – турецько-татарське військо. До кін. XVII ст. вони не раз нападали на територію Поділля і нещадно її грабували. В результаті постійних боїв місто Бар було практично зруйноване.
В лютому 1788 р. частина польських магнатів зібралася на Поділлі і вирушила на Кам’янець-Подільський, щоб захопити його і там здійснити своє військово-політичне об’єднання в боротьбі проти польського короля Станіслава Августа Понятовського, який під впливом російської цариці Катерини ІІ погодився зрівняти в правах православних, інших іновірців з католиками. Захопити Кам’янця-Подільського їм не вдалося і вони повернули на Бар,де утворили так звану Барську конфедерацію,- сформували військові загони для збереження необмежених прав і привілеїв шляхти і католицької церкви.Вони одразу розпочали збройну боротьбу проти короля, розправлялись з православним населенням спочатку в Барі і його околицях, а далі й на Правобережній Україні.
Монумент загиблим у Афганістані
3. Бар (76)
Пам'ятник М. Грушевському (2001р.)
3. Бар (77)
Польський уряд звернувся до Катерини ІІ, щоб вона допомогла придушити виступи конфедератів і повстання гайдамаків. В червні 1768 р. військо конфедератів було розгромлено генералом Апраксіним. Але в польських повстанців залишилося чимало сил, тому вони при підтримці Франції і Туреччини продовжили боротьбу. Лише в 1771 р. російські війська розгромили конфедератів.
Поряд з подіями конфедерації місто Бар і Поділля загалом було охоплено повстанням під проводом Івана Гонти та Максима Залізняка, яке ввійшло в історію під назвою Коліївщина. Після цих воєнних подій барська фортеця була повністю зруйнована і втратила своє колишнє військове значення.
Інфоджерело http://www.bar-library.com
Залишки фортеці
3. Бар (67)
Заплава р.Рів
3. Бар (68)
Tags: Бар, Вінничина, архітектура, дзвіниця, замок, мандрівки, памятники, храми
Subscribe

  • Звітуємо-2020

    Хороша новина: 2020-ий нарешті закінчується! Він був нелегким,непередбачуваним та досить своєрідним(о,ця своєрідність може стати вже скоро звичною).…

  • Звітуємо-2019

    Ні, ні, ні і ще раз НІ! Як то кажуть : "Як не наївся,то вже й не налижешся", а я навіть і не їв,а лише так,-покушував час від часу. І не…

  • Не те щоб... та все ж!))

    Невігласи,читайте книги, Щоби побачили й незрячі Що в "полюванні" цім "на відьом" Вам не звитяжити! Тим паче, Що правда…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments