Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Ніжин.Не огірком єдиним...

 Місто храмів, "маленька Греція",українська Мекка-і як тільки не називають це місто.Ну де ж ви ще побачите шість храмів з однієї точки, на відстані максимум 300 метрів?А між чотирьма храмами відстань взагалі не перевищує 100 метрів! Це Ніжин,-місто часів Київської Русі,місто перетину торгових шляхів,грецька столиця України..Воно зберігає більше як триста старовинних архітектурних пам’яток, кожна з яких має свою унікальну історію. Тут було встановлено перший у світі пам’ятник Миколі Гоголю, тут зародилась українська фармацевтика,тут... Сюди без сумніву варто приїхати!
9. Ніжин (44)9. Ніжин (4)
9. Ніжин (61)9. Ніжин (62)
Залізничний вокзал (1869р.,1988р.)

Водонапірна вежа неподалік від з/д

Могила майора І.О. Хайтовича

 Вперше у писемних джерелах Ніжин згадується у літописі «Повість минулих літ» за Іпатіївським списком під 1078 р. у контексті подій міжусобної битви між руськими князями:  “І пішли насупроти. І коли були вони на місці на Ніжатиній ниві і зійшлися обидва війська, і сталася січа люта.”
Вважається, що перша назва Ніжина була «Ніжатин», а місцевість носила назву «Ніжатина Нива». Хоча існує і інша версія, за якою битва між руськими князями відбулася на незжатій ниві.
З колонадою та зіркою на лобі фронтоні

Панорама куполів

 Через 57 років після першої згадки, у 1135 р., «град Ніжатин» знову згадується у літописі, але вже як одне із міст, спалених половцями. У 1147р. місто Уненіж  згадує автор Київського літопису,  як одне з прикордонних міст Переяславського князівства. У жовтні 1239 р. золотоординський загін хана Менгу по дорозі на Чернігів знищив дотла фортецю Уненіж.
В часи Великого князівства Литовського у літописних згадках та документах територія сучасного міста носила назву Ніжинське городище. Місто було прикордонною фортецею, яку у 1385 р. великий київський князь Володимир Ольгердович дарує у володіння князю Юрію Івантичу Половцю-Рожиновському, нащадку Володимира Мономаха та половецького хана Тугоркана.
Церква Іоанна Богослова (1752р.)

Церква у стилі українського бароко

Храм-архів

 На поч. XVII ст. місто входить до складу Польської держави.У 1625 р. польським королем Сигізмундом ІІ місту було надане Магдебурзьке право. З’явилася печатка, на якій зображений покровитель міста Георгій Переможець.
Панорама

 Благовіщенський собор (1702-1716рр.)


Собор Благовіщинського монастиря

 У XVII ст. Ніжин був центром найбільшого в Україні козацького полку.  Ніжинський полк брав участь у визвольній війні під проводом Б.Хмельницького.
У добу Гетьманщини Ніжинський полк був найбільшим територіально і за чисельністю. Місто також було одним з найбільших на території України. Напр. за переписом 1654 р., у Ніжині мешкали 11 600 осіб в той час як у Києві - 7 800 осіб.
Відповідно до рішень Переяславської Ради та Березневих статей 1654 р., Ніжин, як і вся територія Лівобережжя, був приєднаний до Московського царства.
Монастирські келії (1790р.)

Храм на реставрації (станом на 2015р.)

Петропавлівська церква з дзвіницею (1808р.)

 У 1663 р. у Ніжині відбулася подія, яка мала важливе історичне значення для всієї України – Чорна рада. Це була загальна козацька рада в якій право участі й голосу крім козаків надавалося «черні» - селянам та міщанам. Такі ради відбувалися лише у виключних випадках – коли між старшинами був розбрат. Ніжинська Чорна рада була найбільш відомою з усіх. Її перебіг прекрасно висвітив у своєму романі П. Куліш.
Під час Чорної ради відбувалося обрання гетьмана Лівобережної України. Кандидатами були наказний гетьман Я. Сомко та запорізький отаман І. Брюховецький. Останнього активно підтримувала Москва, «зміцнивши» цю підтримку присутністю на раді 8-тисячного війська. Підтримала Брюховецького і «чернь», піддавшись на його улесливі обіцянки підняти загальний рівень життя. Після ради Яким Сомко був звинувачений у зв’язках із полякам, заарештований і страчений. Брюховецький же не виправдав сподівань народу, він зрікся Переяславських угод й вірно служив не Україні, а Москві. Народ зненавидів Брюховецького і в 1668 р. його було вбито власними військами. Після Брюховецького гетьманом всієї України став П. Дорошенко.
Петро-Павлівська трапезна церква при Благовіщенському маностирі (поч.19ст.)
9. Ніжин (52)
Відреставрована частина Благовіщенського собору

Преображенська церква (1757р.)

 1704р. в Ніжині І.Мазепа одержав гетьманські клейноди від короля Речі Посполитої. 1730 - Ніжинський полк отримує новий герб : щит, розділений на червоне і синє поле. У верхній, червоній частині зображено потиск двох рук - символ торгової угоди, а в нижній, синій - золотий жезл Меркурія, що засвідчувало торговельне значення Ніжина. Місто в цей час продовжує використовувати історичний герб із Юрієм Змієборцем.
У 1782 р. Ніжинський полк було ліквідовано як адміністративно-територіальну одиницю. Ніжин позбувся статусу полкового міста. В цей час полковий герб стає міським, оскільки царському уряду було не до вподоби схожість герба провінційного міста із гербом столичної Москви. У 1831 р. Магдебурзьке право юридично скасоване указом Миколи І. Поступово Ніжин перетворюється на провінційне містечко Російської держави.
Храм у риштуванні

Спасо-Преображенська церква.Тил

 Ніжин здавна був містом перетину торгових шляхів. З Росії везли сюди червону рибу з ікрою, з Прусії – дорогі тканини, турки торгували тут табаком, молдавани – вином, а баварці – порцеляною. Та найвправнішими торговцями, як відомо, були греки.Розповідають, що сам Богдан Хмельницький запрошував їх в Україну. Тут їм всяко сприяли – звільняли від податків, надавали пільги, підтримували грецьке братство. Багато гетьманів  своїми універсалами стверджували їхню адміністративну автономію.
У XVIII ст.  гості із Греції вже мали свій управлінський орган, свою школу, лікарню і суд. Їхні культура та побут, звісно ж, переплітались із українськими.Торгували ніжинські греки з усією Східною Європою.
Миколаївський собор (1653р.)

Найстаріша пам'ятка епохи українського бароко(?)

П*ятибанний 55-ти метровий красень

 Відомо, що у 1679 р. ніжинські греки звертались до місцевої влади з проханням дозволити їм збудувати свій храм. Адже мова богослужінь місцевих церков була для них малозрозумілою. Грекам не відмовили і незабаром вони побудували в центрі міста комплекс споруд – Всіхсвятську, Троїцьку і Михайлівську церкви. Також збереглася споруда грецького магістрату, житлові будинки греків.
Саме греки відкрили першу в місті кав’ярню, а також саме вони стали першими солити знамениті ніжинські огірки, і були єдиними постачальниками огірків до імператорського столу.
Церква Всіх Святих (1782р.)

Один із грецьких храмів

Еклектичний храм із портиками

 Ще у 70-х роках XVIII ст.у Ніжині була збудована Поштова станція, старовинним архітектурним ансамблем якої можна милуватись і зараз. Сьогодні там музей, присвячений поштовій справі, зокрема й кінній пошті.
Завітавши у Ніжин, варто побачити також красиву будівлю електростанції поч. ХХ ст. Ще одна “грецька” пам’ятка – старовинна аптека (1777 р).
А ще у Ніжині багато дуже красивих старовинних будиночків, побачити які можна, просто блукаючи вулицями цього славного містечка.
Храми-сусіди: Всіхсвятська та Михайлівська церкви

Михайлівський храм(1719-1729рр.).Фасад

Однокупольний храм з апсидами.Профіль

 У 30-х рр. XIX ст. прискорюється занепад Грецького Братства в Ніжині. Це пов'язане було з тим, що внаслідок імперських реформ російського самодержавства Ніжин з великого полкового міста та важливого центру торгівлі поступово перетворився на глуху провінцію.Після перемоги в Греції національно-визвольної революції та проголошення у 1830 р. державної незалежності ніжинські греки поступово починають повертатися на історичну батьківщину або переселятися до великих портових міст на півдні України та Росії.
У зв'язку із поступовим зменшенням кількості греків змінювався й статус грецьких храмів. У 1872 р. самоврядування грецької громади остаточно було скасоване офіційним наказом Правительствующего Сенату, а все майно та капітали її передані міській громаді Ніжина.У загальне користування мешканців Ніжина перейшли й грецькі Всіхсвятська, Михайлівська та Костянтино-Оленинська церкви.
Храми-сусіди: Всіхсвятська та Троїцька церкви

Фото

Церква Св.Трійці (1733р.)

 У  1869 р.було збудовано станцію Ніжин Києво-Курської залізниці.
У ХІХ ст. місто стає освітнім та науковим центром. Парафіяльні школи, школа грецького братства, мале народне та повітове училища складали систему початкової освіти ще з XVII ст. А вищий навчальний заклад відкрито у 1820 р. на кошти віце-канцлера Катерини ІІ князя Олександра Безбородька. Навчальний корпус будували 13 років. У ніжинській гімназії навчались М. Гоголь, Є. Гребінка, П. Глібов ...
Троїцький храм.Фасад

Покровський храм (1757-1765рр.)

Храм Покрову Прсв.Богородиці.Фасад

 У 1881 р. в Ніжині був відкритий перший у світі пам’ятник Гоголю. Зараз центральна вулиці міста носить його ім’я.
У 1876 р. на театральну сцену міста вперше вийшла видатна українська акторка Марія Заньковецька. До нашого часу зберігся її власний будинок (у с. Заньки, 18 км від Ніжина), а також у місті відкрито пам’ятник Заньковецькій. З історією міста знайомить краєзнавчий музей, що налічує близько 40 тис. експонатів. Серед них – оригінальні документи XVII – XX ст., нумізматична колекція, народний одяг ХІХ – ХХ ст., цінна археологічна колекція.
Миколаївська (тепла) церква(1873р.)

Покровський та Миколаївський храми

Пантелеймоно-Васильківська церква (1769-1788рр.)

Ніжинський замок-цитадель,-фортифікаційна споруда збудована на лівому березі р.Остер у першій чверті 17 ст. на основі фортифікаційних укріплень часів Київської Русі. Спорудження замку почалося після того, як за Деулінським перемир’ям 1618р. Ніжин разом з іншими населеними пунктами Чернігово-Сіверської землі відійшов до шляхетської Польщі і став центром Ніжинського староства Київського воєводства. У замку дислокувався шляхетський гарнізон. Коли ж у червні 1648р. зусиллями городян і селянсько-козацького загону Ніжин було визволено, він став центром Ніжинського полку, а замок – його цитаделлю. Після возз’єднання України з Росією 1654р. та Андрусівського перемир’я 1667р. між Росією і шляхетською Польщею в замку розмістився російський гарнізон на чолі з воєводою.
Пантелеймоно-Васильківський храм. Дзвіниця у риштуванні

Храмова стіна

Церква.Тил

 У 1665р. замок, обнесений земляним валом, захищало 11 дерев*яних веж, на 10 з яких було встановлено гармати. Зовні місто оперізував високий земляний вал, зміцнений частоколом з Київською, Чернігівською, Московською і Крупичпільською брамами. Перед валом з півдня на захід тягнувся широкий  і глибокий рів. До міських брам вели перекинуті через рів розбірні мости. Протягом друг.пол. 17ст. – пер.пол.18 ст. замок багато разів ремонтувався, а 1745–1749рр. був цілком перебудований під керівництвом французького інженера Д. де Боскета.
Замку було надано форми витягнутого понад річкою п’ятикутника, причому кути укріплення винесені вперед з таким розрахунком, щоб забезпечити прямий і фланговий вогонь. На кутах споруджено 5 бастіонів. До замку прибудовано форт. З північного боку з цитаделі був вихід на берег Остра («вилазка», згодом – Водяні ворота). На території замку розміщувалися полкова канцелярія, два муровані порохові погреби, дві провіантські комори, гауптвахта, артилерійський двір, караульні приміщення, будинок коменданта з подвір’ям, житлові будинки і  церква Богоявлення(Замкова церква).
Богоявленська (Замкова) церква (1721р.)

Введенський монастир: собор(1775р.) та дзвіниця (1814р.)

Дзвіниця Введенського жіночого монастиря (1814р.)

 У кін.18 ст., зокрема після Ясського мирного договору 1791р. між Росією і Туреччиною і возз’єднання Правобережної України з Росією (1793р.) замок втратив своє оборонне значення і почав руйнуватися.
Великих руйнувань замку завдала пожежа 1797р., коли в місті згоріло понад 100 будинків, у тому числі багато на території замку. Згодом вали розрівняли, засипали рів. Планом забудови міста 1803р. замок відведено під ринок. З того часу, в дещо зменшених розмірах, його територія використовується за цим призначенням. Північний вал замку ще й тепер частково простежується з набережної р.Остра.
Вознесенська церква (1802р.,друг.пол.19ст.)

Храм Вознесіння

 От ніби і все,що ми побачили у Ніжині,хоча це далеко не все що може показати місто вам!
Хатинка

Шпачиний гуртожиток)
Tags: Ніжин, Чернігівщина, вокзал, мандрівки, монастир, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments