Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Хотин.Особливо фортеця

Хотин є одним з найдавніших міст України.На поч. XI ст. київський князь Володимир Великий створив систему прикордонних фортець на заході й півдні своєї держави, зокрема Хотин.
Засноване східними слов’янами поблизу важливої переправи на Середньому Дністрі, воно швидко розвивалося і стало одним з важливих оборонних і торговельних пунктів цієї території. Хотинська фортеця у свій час була однією з наймогутніших у Східній Європі, під її стінами не раз сходилися численні армії. Внаслідок свого стратегічного прикордонного розташування твердиня протягом століть перебувала у складі різних держав (Київської Русі, Галицько-Волинського, Молдавського князівств; Османської, Австро-Угорської, Російської імперій), що великою мірою обумовило її архітектурний стиль.
Пам*ятник Героям хотинського повстання 1919р.

Будинок культури / театр (1934р.)

 Писемні джерела не містять відомостей про час будівництва як першого кам’яного замку, так і донині існуючої цитаделі. «На Дністрі Хотінь» згадується в числі волоських міст у літописному «Списку руських міст далеких і ближніх», складеному напр. XIV ст., але археологічні дослідження дають можливість говорити про виникнення міського посаду навколо укріпленого замку-дитинця у давньоруський час. Слов’янське селище на високому скельному дністровському мисі, можливо, вже під захистом нескладних дерев’яних укріплень з напільного боку, існувало у VIII-IX ст. У Х-ХІ ст. поселення займало значно більшу площу (близько 20 га).
Будинок + Карл Маркс(!) (фотка 2014-го р.)

Торговий будинок / будівля митниці (17ст.)

Пам*ятник "золотому" Сагайдачному (1991р.)

У ХII ст. Хотин увійшов до складу Теребовлянських та Галицьких земель, ставши значним торговельним центром на Дністровському водному шляху. Вважається, що перші кам’яні фортифікації Хотинської фортеці могли виникнути в 40-50 хх рр. XIII ст., коли Данило Романович, князь Галицький, укріплював старі і будував нові фортеці для захисту від монголо-татарського нашестя. Інша думка – що це сталося після 1259 р., коли на вимогу монголо-татар Данило і Василько Романовичі були змушені зруйнувати всі оборонні споруди князівства, в тому числі й дерев’яно-земляні хотинські, на місці яких і звели пізніше кам’яні.
Південно-східний бастіон Нової фортеці

Центральна Константинопольська (Бендерська) брама (поч.18ст.)

Центральна брама з мурами та мостом

 Територія стародавнього кам’яного замку-цитаделі знаходилася у північній частині сучасного фортечного двору. Перша фортеця була невеликою, площею не більше 2 га, обнесена муром і ровом. Від неї збереглися лише залишки стіни, приховані у товщі східного муру-куртини. У сер. ХIV ст. відбувається часткова перебудова і зміцнення хотинських фортифікацій. Ці заходи були здійснені на початковому етапі завоювання молдавськими воєводами галицьких територій у верхніх течіях річок Сучава, Сірет і Прут. Тоді, можливо, руйнуються попередні кам’яні стіни фортеці, а нові зводяться з ініціативи молдавських господарів після 1359 р. (року утворення Молдавського князівства) для укріплення кордонів новоствореної держави.
Панорама

Храм Олександра Невського (1835р.)

Гарнізонна церква

З включенням у друг. пол. ХІV ст. Нижнього Подністров’я до складу Молдавського князівства Хотин набуває важливої військово-політичної ваги як торговельний і митний пункт на північному кордоні Молдавії. Широке застосування артилерії, яке почалося із сер. XV ст., спонукало молдавського господаря Штефана ІІІ чел Маре активно зміцнювати стратегічну оборонну систему князівства, що складалася з 9 фортець, куди увійшла і Хотинська. У 60-х – на поч.70-х рр. XV ст. Хотинський замок капітально перебудовується і розширяється у південному напрямку більш ніж удвічі, до розмірів приблизно 110 х 55 м. Як захист від гарматного вогню повстали товсті (до 5 м) і високі (до 40 м) мури та башти. Їх прикрасили орнаментом із червоної цегли – рядами зображень «вавілону» (вірогідно, символу зодчої мудрості) та «голгофи» (скелі, де був розіп’ятий Христос). Штефан ІІІ, крім видатних військово-політичних якостей, уславився серед сучасників і як людина дуже набожна, яка шанувала предків і збудувала багато монастирів та церков.
Будівля майстерень / військова школа(1825р.)

Фото

Руїни мечеті (пер.пол.18ст.)

Рівень замкового двору підняли приблизно на 8 м. Початково змуровані споруди перетворилися на підвали, які слугували фундаментами для наземних двоповерхових будівель: двох палаців, каплиці, казарм та інших приміщень, які не збереглися. Відповідно, на 8 м став глибшим колодязь, пробитий у скельній основі в центрі південного двору замку.
Всі надвірні споруди цього періоду будувалися одночасно з оборонними мурами і вежами та становили єдиний архітектурний комплекс. Менша північна частина фортечного подвір’я (т.зв. «Княжий двір») відокремлювалася від більшої південної («Двора воїнів») стіною, яка постала на місці південного оборонного муру ХІV ст. В її середній частині розміщувалася восьмикутна вежа з кам’яними гвинтовими сходами, що вели на бойовий майданчик. Між баштою і палацом був залишений триметрової ширини проїзд у двір пиркелаба. До внутрішньої частини мурів примикали двоповерхові криті галереї шириною 3 м.Внаслідок такої реконструкції замок зміцнів настільки, що у 1476 р. османське військо султана Мехмета ІІ не змогло його здобути.
Вид на замок та Дністер

Ясська брама та мури з мостом

Панорама

 У XVII ст. під Хотином відбулося одне з наймасштабніших воєнних зіткнень у Європі – битва, яка через свою довготривалість отримала назву Хотинської війни. Вже на початку серпня турки зібрали під Хотином майже 160-тисячну армію, поляки на той час змогли їм протиставити лише 32-тисячну армію. Це спонукало Сигізмунда ІІІ звернутися по допомогу до запорозьких козаків. 1 вересня 1621 р. 39-ти тисячне військо Сагайдачного прибуло до польського табору під Хотин, де до нього приєднався полк козаків В. Усата, а вже 2 вересня вступило в бій з турками. 9 жовтня Осман ІІ змушений був підписати мирний договір, який прирівнювався до поразки. Один з його пунктів (з польського боку) виголошував: «З укладанням угоди повинні будемо Хотин віддати в повному порядку, таким, яким застали його по приході війська короля, з усім [що там було], тому, хто буде на той час молдавським господарем».
Надбрамна вежа та міст через рів

Зліва-направо: Комендантська вежа-Південно-західна вежа-В*їзна вежа

Вид на Східну вежу та мури з сторони Дністра

 Неушкодженою цитадель простояла до кін. XVII ст., переживши буремні роки, коли Хотин не раз опинявся у центрі європейських військово-політичних подій. У 1672 р., після захоплення Кам’янця, тут знову перебували турецькі вояки на чолі з пашою Гусейном. Зібравши 30-тисячне польсько-литовське військо, коронний гетьман Ян Собєський за допомогою козаків правобережного гетьмана М. Ханенка 11 листопада 1673 р. розгромив 40-тисячний османський контингент.
Перемога Я. Собеського і тимчасове перебування у фортеці польського гарнізону спонукали уряд Османської імперії у 1675 р. видати наказ господарю Молдавії щодо знесення замків у Нямці, Сучаві і Хотині. Але виконувався наказ неохоче і не вельми ретельно. У Хотинському замку було зруйновано лише південний мур з двома вежами, більшу частину південно-західної башти, зроблено проломи у західній і північно-західній частинах муру, що унеможливило використання цитаделі для військових потреб.
Масивна Північна вежа(праворуч)

Панорама

Залишки Дністровської (Кам*янецької) брами

 Замок простояв у непридатному для оборони стані до поч. ХVІІІ ст. Але після російських походів у Молдавію 1709 і 1711 рр. Оттоманська Порта вирішує посилити тут турецьку воєнну присутність, задля чого створити свій військово-адміністративний осередок з центром у Хотині. Вже навесні 1712 р. до Хотина прибув перший головнокомандувач новим воєнним округом Абді-паша, а в 1713-1714 рр. сюди було перекинуто близько 20 тис. солдат турецьких дивізій. У фортеці розмістилися турецька військова адміністрація та гарнізон.
Тоді замурували проломи, відбудували Південно-західну башту з набагато товстішими за попередні стінами, спорудили новий оборонний мур і надбрамну вежу, відсунувши їх південніше. Про розширення замку саме в цей період, крім іншого, свідчать деталі оттоманської архітектури, застосовані в оформленні нових фортифікацій, наприклад, декоративні рельєфи над віконними арками (розетки і пташки).
Мури та міст над струмком

Руїни

Дністер

 Одночасно з реконструкцією цитаделі навколо неї турками велося зведення більш потужних укріплень – Нової фортеці. Замок втратив значення самостійного оборонного об’єкта і став елементом нової системи фортифікацій, прикриваючи зі сходу частину подвір’я новоствореного оборонного комплексу і слугуючи надалі арсеналом. Тепер вхід до цитаделі був влаштований у східній боковій стіні нижнього ярусу нової надбрамної башти. Отвори між опорами старого мосту XV ст. були закладені камінням.
До 1718 р. навколо замку постала нова  фортеця розмірами 250 х 1200 м з 4 укріпленими брамами і 6 артилерійськими бастіонами. Тепер оборонний комплекс міг вмістити двадцятитисячний гарнізон з провіантом і боєприпасами у мирний час та до шестидесяти тисяч війська в період бойових дій.
Замкова стіна та пляма на ній

Північна вежа домінує завдяки своєму розміру

Вид на цитадель з північного заходу

 У внутрішньому просторі новозбудованої фортеці розмістилися житлові, військові, господарські та культові споруди. На жаль, сьогодні тільки де-не-де виступаючі з трави фундаменти нагадують нам про щільну внутрішню забудову Нової фортеці у минулому. Відносно непогано збереглися тільки залишки мечеті з мінаретом.
Протягом XVIІI ст. фортеця жодного разу не була взята штурмом, хоча тричі капітулювала – у 1739 р., 1769 р. та 1788 р. Останній раз це відбулося під час російсько-австрійсько-турецької війни 1787-1791 рр.
Вид на цитадель з південного заходу

В*їзна (Надбрамна) вежа та міст через сухий рів

Внутрішній двір("Двір Воїнів")

Турецька влада, яка повернулась у 1793 р., протрималася лише до нової турецько-російської війни 1806 р., вже на початку якої царська армія зайняла Хотинську фортецю і утримувала її до підписання Бухарестського мирного договору 28 травня 1812 р. За його умовами Дністро-Прутське межиріччя, з Хотинщиною включно, увійшло до складу Російської імперії.
Крім суто ремонтних робіт, під час перебування фортеці під російським підпорядкуванням проводилась і певна її реконструкція, після чого воєнному об’єкту був присвоєний другий розряд. Вірогідно, у західній куртині був зроблений ще один в’їзд, т. зв. «Руська брама», що розташовувалася між західним і північно-західним бастіоном. Крім того, по-іншому був вирішений вхід у замок – пробитий отвір у другому ярусі надбрамної вежі, до якого вів міст на одній опорі, що і зараз слугує вхідним. Приміщення мечеті використовувалося як склад для провіанту.
Комендантський палац

Храм Св.Костянтина і Олени та корпус казарм

Одна із кімнат замку-музею

 Під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. у Хотині перебували підрозділи 6-го корпусу Другої російської армії. У 1830-1832 рр. для релігійних потреб військового гарнізону постала церква Св. Олександра Невського, зведена за проектом архітектора Штауберга в неокласичному стилі. У 1994 р. її відбудували, освятили і зараз – це діючий храм.
Після поразки Росії у Кримській війні (1856 р.) статус Хотинської фортеці як воєнного об’єкту був скасований, вона передається у цивільне відомство.
Цитадель, а разом з нею і Нова фортеця поступово приходять у занепад. Руйнація поглиблюється бойовими діями двох світових воєн – на поч. липня 1941 р. відступаючі частини Червоної армії підірвали мінарет, від якого залишився лише цоколь зі сходами.
Виставкові експонати

Шоломи

Обмундирування драгунів

 У радянський період фортеця руйнується. Реставраційні роботи почалися тільки в 60-х рр. ХХ ст., коли у 1963 р. споруди фортеці було взято на облік як пам’ятку державного значення. У 2000 р. створений Історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця».
 Кінорежисери облюбувати це місце для зйомки майбутніх шедеврів кінематографу. «Три мушкетери», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Захар Беркут», «Стріли Робін Гуда», «Стара Фортеця», «Тарас Бульба»..У 2010 та 2011 рр. на території Хотинської фортеці проводився міжнародний фестиваль з історичного середньовічного бою «Битва націй».
Битва при фортеці

Вершники

Картини

Багато лиха і страждань жителям міста принесли I Світова та Громадянська війни. 1918 р. на прикордонну Хотинщину претендувало 5 держав: Росія, Україна, Молдавська народна республіка, Австро-Угорщина і Румунія. 10 листопада 1918 р. в Хотин вступили війська королівської Румунії. Почалися репресії та терор. У січні 1919 р. спалахнуло антирумунське повстання. Влада в більш як ста селах перейшла до рук Хотинської Директорії на чолі з Й. І. Волошенком-Мардар'євим. Директорія, підтримувана народом, вирішила вигнати румунів з свого краю і повернути собі волю. Протягом 10 днів учасники Хотинською повстання вели запеклі бої з королівськими військами. Проте увірвавшись 1 лютого до Хотина, загарбники вчинили розправу над населенням. Хотин упродовж 22 років став повітовим центром Румунії.
Замкова каплиця

Комендантський палац з боку комендантського двору

В центрі двору-криниця

 Місто межує з національним природним парком «Хотинський» та національним природним парком «Подільські Товтри». При північно-східній околиці міста Хотин, поруч з Хотинською фортецею, знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення "Хотинська фортеця".
Знаряддя тортур.Зліва-направо: "Крісло відьми"- "Гаррота"- "Нюрнберзька баба(Діва)"

"Клітка"

Замок як складова заповідника "Хотинська фортеця"

Привертає увагу незвичайна пляма на одній із фортечних стін. Кажуть, її було помітно ще з XVIII ст. Про її походження вже складено багато легенд: і про те, що це сльози загиблої дівчини, і що саме у цьому місці була замурована людина під час будівництва. Насправді вологу пляму утворила олифа (такого висновку дійшли після експертизи). Більш раціональні дослідники схильні вважати, що дуже цікаве утворення виникло через селітру – складову пороху, який зберігався у замку.
У 1890 р. поблизу Хотинської фортеці несподівано знайшли скарб. Це були різні монети із Саксонії, Тюрінгії, Чехії, Угорщини та ін. країн. Більше тисячі старовинних монет, знайдених на українських землях,зараз зберігаються у Санкт-Петербурзі.
Вечірнє

На прощання..

Із серії  "Підводна лодка в степах України"
Tags: Буковина, Хотин, вежа, замок, мандрівки, музей, фортеця, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments