Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Тайкури: два храми одного села

 Це був останній виїзд 2016-го,-кількаденна вилазка з запланованим цілим рядом пунктів для відвідування,які здебільшого знаходились на Житомирщині.Правда не витримали ми тривалої їзди без зупинок на перекус і "пофоткати" і тому,ще до Житомирської області у нас сталася одна зупинка-заїхали у с.Тайкури що біля міста Рівне..Смачненько пообідали і виділили годину із свого загальножиттєвого часу на огляд місцевих пам*яток).

Костел Св.Лаврентія з дзвіницею

Дзвіниця.Вид з двору

 Отож їхали ми собі їхали і надумали перед самим обласним центром звернути на...праворуч. Навігатор показував нереальну близькість бажаного пункту і нам здавалося що ото за цим знаком..за цим будинком..за цим поворотом вже будуть ці Тайкури.А ні-ні,їхати ще потрібно було бл.8км.,-для чотирьох коліс це звичайно дріб*язок,але коли заплановуєш вирушати о 7 год.ранку,а вибираєшся біля 10-ої,а це мінус ТРИ години від такого короткого осіннього дня, то кожна хвилина на рахунку.
Руїни храму XVIII ст.

Стеля з видом на зорі

 Перша письмова згадка про Тайкури датується 1570 р. Тоді вони належали Кірдеям-Тайкурським. Потім власником стає І.Шпановський, а затім його донька Теодора виходить заміж за Ю. Вишневецького й як придане Тайкури переходять до цього могутнього роду. Саме за Вишневецьких Тайкури отримують надійний захист у вигляді потужного мурованого замку. Зараз від того замку залишились лише жалюгідні руїни.
Колись це була фортеця з кутовими баштами з’єднаними потужними стінами. В’їзд замикав підйомний міст перекинутий через глибокий рів. Зараз залишились лише фрагменти стін, частина однієї з веж (мала колись висоту 30 м.), засипаний осадний колодязь та порослі чагарниками частину валу й рову.
Знайти залишки замку можна орієнтуючись на монумент безголовому воїну Червоної армії, що стоїть трохи вглибині селянських хат справа від підйому, що починається від озерця в центрі села.Ми цих плачевних останків не знайшли бо й не шукали...
"Інтер*єр" із "розписами"

Костельна дзвіниця із муром

 На вказівнику,що на в*їзді у село зазначена дата «1614 рік», - це дата отримання Тайкурами від короля польського Сигизмунда ІІІ магдебурського права й відповідних міських дивідендів – можливість проведення двох ярмарків на рік, самоврядування та певних митних привілей, а також право (або зобов’язання) звести й утримувати мурований замок замість вже існуючої дерев’яної фортеці. В тому ж 1614 р. Тайкури отримують міський герб та печатку на яких зображений Св.Юрій. Святий цей з’явився на міському гербі, як покровитель тодішнього власника міста - Ю.Вишневецького.
Костел Св.Лаврентія (1710р.).Тил

Закинутий храм

 Після Вишневецьких Тайкури дістаються Пепловським (Попловським). Часи володіння нових власників позначились на архітектурній спадщині Тайкур зведенням в 1710 р. ще однієї архітектурної пам’ятки - костела Св.Лаврентія. Зараз цей храм, так як і замок стоїть пусткою, але на відміну від творіння Вишневецьких дещо в кращому стані. Наскільки цей стан "кращий"-можете побачити на знимках).
Все той же Пепловський в 1731 р. зводить муровану православну церкву Покрови Богородиці. Цей п’ятибанний, хрестоподібний в плані храм належав місцевій греко-католицькій громаді, яка через 150 років надбудувала в його північній частині дзвіницю.Храм діючий і на відміну від костелу(майже ровесника) виглядає чудово!
Інформаційний щит

Біля церкви людно-в селі празник

 Від Пепловських, Тайкури переходять до Пинчовського, а з 1866 р. стають власністю графа О. Іллінського.
На той час місто Тайкури вже перетворились на звичайнісіньке село, а замок після пожежі 1825 р. стояв закинутий і поступово перетворювався на руїну. Довершили руйнування фортеці місцеві іудеї, яким граф Іллінський дозволив розбирати її на будівельний матеріал.
В двадцятому  столітті через Тайкури прокотилось декілька воєн, наслідки яких також частково компенсовували замковим камінням..
Церква Покрови Богородиці (1731р.)

Храм.Тил

 А ще в селі є старий католицький цвинтар і залишки каплиці на ньому. Цих "бонусів" ми також не шукали. А от ви можете,якщо матимете вдосталь часу!)
Церква Покрови Богородиці

Інформаційний щит
Tags: Рівненщина, Тайкури, дзвіниця, мандрівки, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment