Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Весняний день в Радехові

  Понад п*ять віків стоїть на українській землі Радехів - спочатку поселення, потім село, містечко, а в наш час - районний центр Львівщини. У місцевих переказах назва «Радехів» пояснюється словосполученням «радо ховатися», оскільки людям доводилося часто переховуватися від ворогів у лісах, болотах та очеретах,та більш ймовірне походження назви від одного із слов’янських імен: Радослав, Радолюб, Радомир, Радосвіт ...
 1578 р. татари дощенту знищили Радехів, Витків, Полове, Середпільці. У тогочасних податкових книгах навпроти Радехова значиться "пустий".

Паркова алея

Для піших прогулянок..

 Довго вважали, що першою письмовою згадкою про Радехів є запис 1493 р. у земській актовій книзі, в якому згадано власника села Радехова Яна Лаща. Однак згодом виявлено податковий документ 1472 р., який засвідчує, що це село належало до Лопатинського повіту Белзького воєводства.
Бджілка.Тил)

Робота триває навіть у неділю..

 Кілька століть Радехів лишався селом, малозахищеним від нападів. Розвиток поселення почався на поч.18ст., коли ним почав володіти граф Вільгельм Мієр. Він домігся аби Радехів отримав магдебурзьке право і цим самим перейшов до розряду міст,-як місто Радехів уперше згадано 1730р. Пожвавили життя регулярні ярмарки. Мієр зробив Радехів центром своєї магнетерії, побудував тут розкішний палац з оранжереєю.
Залишки оранжереї у парку

Металевий скелет

 Протягом 1775-1828 рр. граф Йосиф Мір збудував у місті костел Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці та переніс сюди римо-католицьку парафію зі сусіднього Станина. Ця велична споруда стала однією з окрас міста. Її зруйнували 1968 р. На другому кінці головної вулиці міста стояла дерев’яна церква св. Миколая 1711 р., яка згоріла 1915 р. від удару блискавки. У 1918 р. збудовано невелику дерев’яну церкву, а 1939-го було викопано рови для фундаменту та привезено цеглу для будівництва нового мурованого храму, проте у вересні прийшли більшовики й пояснили, що потрібно будувати не церкву, а комунізм.
Декорована маківка графської оранжереї

Господарська будівля (?) на території парку
DSC_0242
 У 1874 р. донька Фелікса Міра Цецилія вийшла заміж за Станіслава Мартина Бадені . Він був сьомим серед десяти найбільших землевласників Галичини. Згодом його обрали маршалом Галицького сейму. Саме цій людині Радехів завдячує своїм стрімким розвитком на поч. ХХ ст.
Будиночок на розі

Дитяча лікарня

У 1908 р. на виставці у Відні граф С. Бадені купив оранжерею, яку перевіз до Радехова та встановив у графському парку. В розкішному палаці було зібрано цінну колекцію картин, велику бібліотеку, а в міжвоєнний період в одному з його крил розміщувалася польська гімназія. Палац спалили фашисти 1944 р.
Будинок товариства "Сокіл" (1908р.) / школа мистецтв

Один із симпатичних..

  У 1910 р. через місто прокладено залізницю, яка з’єднала Львів і Стоянів (розміщувався за 2 км від австрійсько-російського кордону), а 1912 р. утворено окремий Радехівський повіт.
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1.(поч.20ст.) / повітова управа

Народний дім (1911-1912рр.).Тил

 Після окупації Східної Галичини Польщею Радехівський повіт опинився у складі Тернопільського воєводства. Центром суспільно-культурного життя українців повіту став Український народний дім у Радехові (1911р.). Тут резидували товариства «Просвіта», «Сокіл» (згодом - «Луг»), промислова школа, Український спортивний союз тощо. А 1927 р. після кількарічної боротьби в цьому ж будинку відкрили приватну українську «Рідну школу» (єдина на кілька сусідніх повітів), яка відтоді ефективно протистояла полонізаційним заходам. Семирічна школа проіснувала до 1939 р.
Без перебільшення-найкраща споруда містечка

Лев на фоні..

 Син Станіслава Бадені, також Станіслав, збудував в Радехові електростанцію.Графи Бадені вивели на галицький ринок продукцію радехівського пивзаводу, що почав працювати з 1887 р.
Радехівський пивзавод у 1887 р. заснував Мендель Цайгер. У 1906 р. змінився власник. Після цього власники змінювались неодноразово, поки пивоварня не опинилась у власності графа С. Бадені, якому також належав завод в Буську. У 1939 р. з приходом радянської влади завод був націоналізований і відданий в підпорядкування Львівського ВО «Колос». Під час другої світової війни пивоварня майже не постраждала.
Маківка з флюгером

Центральна районна бібліотека

Після розпаду СРСР для заводу настали важкі часи. У 1995 році завод випустив близько 1 млн. літрів, що є не найкращим показником. Приблизно ж тоді запросили пивовара з Чехії. Результати не змусили чекати - у 1997 р. було випущено близько 2 млн. літрів пива. Але керівництво заводу не захотіло віддавати чеху акції компанії в обмін на нове обладнання і він поїхав додому.
Після 2003 р. на заводі випускали лише один сорт пива,яке продавали лише в Радехові і його місцевостях. У 2007 р. випуск пива був припинений у зв'язку з низьким рівнем його реалізації.
Панорама

Радехівський відділ поліції

 Радехів дав Україні багато славних синів і дочок: медика Я. Ганіткевича, співака та композитора І. Білозіра, письменника Т. Микитина, історика В. Іськіва...
Будиночок на вул.Відродження (1920р.) / аптека

Будиночок на вул.Відродження-2

 В протоколі від 1774 р.є запис про те що Йзеф Мір, староста Буська і дідич Радехова та половини Станина, звертався до римокатолицьких влад про необхідність будівництва костелу в м.Радехові по причині занепаду парафії та незадовільного стану будівлі костелу м. Станин. Влади костельні врахували аргументацію Йозефа Міра і в 1775 р. було прийнято рішення про будівництво римо-католицького костелу.
Будиночок з прапором

Історико-краєзнавчий музей

В 1799 р.парафіяльні влади було перенесено з Станина до Радехова.  З Станинського костелу до Радехова було передано два образа. Будівництво тривало 53 роки і було завершене в 1828 р. вже після смерті Й.Міра. Костел був названий на честь дружини Й.Міра Анни.
Повоєнна забудова центральної частини міста

"1952"

В м.Радехові, як і в інших містах Зх.України проживали євреї, які становили майже третину населення міста в XIX ст.  В довоєнний час в Радехові існували 4 сіоністичні організації: "Кадіма", "Ахва", "Гістадрут" і "Гордонія".  На поч. XIX ст. в центрі міста неподалік греко-католицької церкви Св.Миколая була побудована синагога. З південно-західного боку від неї розташовувалась єврейська школа. Сферична стеля синагоги була викладена з цегли півкуполом.На початку війни німецькою бомбою було зруйновано перекриття будівлі.
В 1970-их рр. було проведено ремонт споруди з добудовою додаткових приміщень, після ремонту -передана Комбінату побутових послуг району.В даний час будівля є власністю приватних підприємців.
Житловий будинок "а-ля ратуша" (1910р.) / міська рада

Могло би бути монастирськими келіями,а насправді...?

 Церква Святого Миколая - дерев'яний храм УГКЦ , збудований у 1918 р., на місці значно давнішого який згорів внаслідок попадання блискавки.В 1991 р. поруч було закладено новий храм Св. Миколая.
Синагога / "шарашкіна контора"

До сусіда-по переходу)

Історичних довідок про церкву збереглось небагато. Під час Другої світової війни храм був пошкоджений, частково перебудований і відновлений. Після приходу радянської влади храм був закритий, проте віряни проводили таємні служіння.
Фото

Два храми Св.Миколая

 Відомо що намір збудувати новий храм був ще у довоєнні часи, так як місто зростало.На той час в місті була синагога та римо-католицький костел Св. Анни. Проте з приходом радянської влади це стало неможливим. Лише після здобуття Україною незалежності ця ідея відродилася. Перший камінь для будівництва нової церкви і хрест освятили у 1991 р. 29 серпня 2004 р. був освяченим новозбудований храм.
Дерев*яна церква Св.Миколая (1918р.).Фасад

Старий храм Св.Миколая (1918р.)

 Попереджаю: якщо ви зібрались у недільний день,перебуваючи в Радехові,гарненько пообідати,то з цим можуть виникнути певні складнощі-відповідні заклади або ще закриті,або запропонують вам максимум підогріті вчорашні(?) "смаколики" у вигляді пиріжків,чи сосиски в тісті.Єдиним варіантом який мене виручив став бар(кафе?) навпроти автостанції,де можна навіть попасти на щось тепленьке-смачненьке).
Новий храм Св.Миколая (1998р.)

Храм-новобуд

 Зате тут досить приємно прогулюватись майже порожніми вуличками містечка,вдаючи що ти приїхав звідкись здааалеку і не зовсім розумієш де знаходишся; розглядати прискіпливо кожну будівлю з натяком на історичне минуле,намагаючись побачити у ній щось ТАКЕ, таке чого до цього часу не бачив ніхто-ніхто! А ти побачив,але не будеш про це розголошувати,тому що основне твоє завдання-просто гуляти вуличками нового для ніг і очей пункту,а не його реклама.
Історична забудова

Історична забудова-2

 Зважаючи на те,що ще донедавна для того щоб приїхати у Радехів із,скажімо, м.Червоноград потрібно було потратити близько 1,5год.свого часу(так,30км.= 1,5год.!) і піврічний запас нервів то й бажаючих до такого "комфортного" виїзду було певне небагато.Але зараз,коли дорогу нарешті таки зробили, можна спокійно за 25-30 хв. подолати потрібну відстань і оглянути хоч і не вельми оригінальні,та все ж таки досить симпатичні пам*ятки містечка.
Комплекс будівель (1914р.)

Споруда з червоної цегли

А ще мені цікаво,-з чим пов*язана поява головного символу масонів-Всевидячого Ока, на фронтоні однієї із будівель Радехова? Чи це просто "для понтів"?Хто має інформацію-достовірну чи суб*єктивну-поділіться.
Всевидяче Око (Промениста Дельта)

Фото

 ТзОВ «Радехівський цукор» - найбільший виробник цукру в Західній Україні, що входить до міжнародної групи компаній Pfeifer&Langen – провідного виробника цукру на теренах Європейського Союзу.
Виробничі потужності підприємства розміщені у Львівській та Тернопільській обл., що в свою чергу формують два структурних підрозділи – Радехівське та Чортківське виробництва.
Історія розвитку Радехівського виробництва сягає червня 1974 р., де на території с. Павлів Радехівського району розпочалося будівництво П'ятого Львівського цукрового заводу. 10 грудня 1978 р. завод був зданий в експлуатацію. Загальна площа території заводу – 159 га. Завод забезпечений підїзними шляхами як залізничного, так і автомобільного транспорту. Основна продукція, яка виробляється цукровим заводом – товарний цукор – пісок, побічна – меляса та жом (сирий, сухий та гранульований).
Пам*ятник Т.Г.Шевченку

"Ангел з мечем"  втратив свій меч..

24 березня 1955 р. в Радехові  народився Ігор Білозір- український композитор і виконавець, народний артист України, лідер ВІА "Ватра" . Навчався в Радехівській ЗОШ № 1. Перші музичні композиції І. Білозіра виконував шкільний вокально-інструментальний ансамбль, а перший професійний запис відбувся 1969 р. на Львівському радіо в передачі «Мандрівний меридіан».
Особнячок

Фрагмент муру
Tags: Львівщина, Радехів, архітектура, мандрівки, памятники, синагога, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 5 comments