Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Печерне місто Інкерман

 "Пещерный город Инкерман"-ця композиція у виконанні гітариста Дідюля тривалий час стояла у мене на телефоні у якості вхідного дзвінка.Чимось зачаровувала,гіпнотизувала,іноді  заслухаючись "провтикував" підняти трубку).
Вперше інкерманські скелі,схожі на здоровенний шматок дірявого сиру,побачив у 2011-му,з вікна потяга,їдучи у Севастополь.Наш маршрут на той час не вклював у себе відвідування цього пункту,але пообіцяли собі за будь-що повернутися сюди із наміром оглянути цю цікаву місцину.Наступний візит відбувся у 2015-му,тому,якщо у когось виникнуть питання щодо певних об*єктів на окремих знимках,то це одразу вам і відповідь-це вересень 2015-го...

Стіна

Кладовище на території Інкерманського Свято-Климентіївського печерного чоловічого монастир

Будівля Братського корпусу (відновлена після пошкоджень внаслідок бойових дій)

 Інкерман - це крайній південний захід Кримського півострова, територія міста Севастополя. Інкерман - "печерне місто" на Монастирській скелі, що виникло в VI ст. У минулому - морський форпост середньовічного князівства Феодоро. У нижній частині Монастирської скелі знаходитися печерний монастир Святих Климента і Мартина, що виник в VIII - XI ст.
Панорама: монастир + фортеця

Церква Св.Пантелеймона Цілителя (1894-1895рр.)

 Переказ свідчить, що в кін. I ст. св. Климент, папа римський, був засланий в Інкерманські каменоломні за сповідання Христової віри. У VI ст. візантійські будівельники, захищаючи підступи до Херсонесу, будують в горах кам'яне укріплення. Князі Феодоро в XV в. зміцнюють стародавні стіни фортеці, назвавши її Каламіта. Розташована в гирлі річки Чорної, Каламіта надовго стає "яблуком розбрату" між ними і генуезцями. У 1475 р її захоплюють турки, вони реконструюють стіни і башти, давши фортеці нове ім'я "Інкерман", що перекладається як "печерна фортеця".
Інтер*єр церкви Св.Пантелеймона

Балкон одного з печерних храмів

 Дана назва виникла тому, що в обривах звернених до річки скель видно незліченні печери самих різних обрисів. У давнину до них були прибудовані багатоярусні споруди, поєднані одна з одною переходами, сходами, балкончиками. Особливо багато печер на південь від монастиря на стрімких схилах Загайтанськой скелі. Печер сотні, число одних лише печерних храмів в Інкерманській долині обчислюється трьома десятками. Воістину це була ціла чернеча країна, яку можна порівняти хіба що з грецьким Афоном.
Будроботи на території монастиря

Ворота-вхід на внутрішнє монастирське подвір*я

 Монастир створювався, цілком ймовірно, візантійськими вигнанцями VIII-IX ст. Найчудовіші в ньому три стародавніх печерних храми, вирубані в монолітному тілі скелі. У верхньому півколі скельної апсиди третього храму вирізаний великий кам'яний хрест, від якого ніби виростають рослинні пагони. Такі хрести звичні для візантійського каменерізного мистецтва починаючи з X ст.
Монастир відроджувався поступово і грунтовно. У 1867 р завершилося будівництво двоповерхового будинку для монастирської братії з церквою Святої Трійці. Причому монастир дбав про реставрацію не лише храмів, але і величних руїн фортеці Каламіта.
Пам*ятник воїнам 25-ої Чапаєвської дивізії

Церковна крамничка під зрубаною скелею

У XIX ст. данину поваги скельної обителі в різні роки віддавали члени царської родини. Сюди приходило багато паломників, для прийому яких був збудований готель.
Так тривало до 1920 р.,поки будови монастиря не були "націоналізовані", а три десятка ченців разом з групою червоноармійців зараховані до складу сільгоспартілі.Монастир занепав і остаточно був закритий в 1926 р. Однак від повного руйнування його врятували зусилля співробітників Херсонеського музею, які підтримували збереження стародавніх храмів. У 1991 р. починається відродження Свято-Климентіївського монастиря, сюди знову повертаються ченці.
Сходи,які ведуть у коридор-тунель,а далі-до печерних храмів

Фото

 Головний храм монастиря, освячений в ім'я святого священномученика Климента, - це один з найбільших печерних храмів Криму. Він має форму тринефної базиліки. Єдиної думки про час спорудження базиліки немає (від VI до VIII ст.), але храм вважається найдавнішим, принаймні в Європі. Поруч з храмом святого Климента знаходиться храм святого апостола Андрія Первозванного, який, за переказами, був висічений при святому Клименту. Датується приблизно 96-м р.н.е. Третій печерний храм - храм святителя Мартина Сповідника, папи Римського, являє собою однонефну базиліку. Він перепланований і впорядкований в ході реставраційних робіт, що проводилися в монастирі у 1867 р. Загальний коридор з'єднує всі три храми. У лівій стіні коридору, перед входом до храму святителя Мартина, є вирубана в скелі усипальниця.
Печерний храм Св.Климента,папи Римського

Фото

У 1895 р. в пам'ять про порятунок царської сім'ї у залізничній катастрофі було побудовано храм святого великомученика Пантелеймона. А в 1905 р. в пам'ять про Кримську війну на верхньому плато споруджено церкву в ім'я святого Миколая Мірлікійського (за проектом архітектора Г.П. Доліна).
Келія(?)

Панорама із віконечка

 Фортеця Каламіта складалася з шести башт, з'єднаних чотирма куртинами, три з яких не збереглись. Була побудована з бутового каміння та блоків на вапняковому розчині. Товщина стін укріплень становила від 1,2 до 4-х м., а висота башт 12-ти м.. Загальна довжина споруди - 234 м.
Некрополь у печерному храмі

Інтер*єр храму святого апостола Андрія Первозванного

 В 1905 р.на плато Монастирської скелі до п'ятдесятирічного ювілею першої оборони Севастополя в пам'ять про воїнів, убитих в Кримській війні, був побудований Собор святого Миколи Чудотворця. Він був виконаний в класичному пізньовізантійський стилі, хрестоподібний в плані і мав два бокові вівтарі - в ім'я святителя Миколая і святого Якова.
На жаль, до наших днів він не зберігся. Землетрус 1927 р. значно пошкодив будівлю, в ньому утворилися великі тріщини. Остаточно Собор був зруйнований в роки Великої Вітчизняної війни. Тепер на його місці стоять два хрести - один на місці вівтаря, інший на місці входу.
Печерні приміщення

Зернова яма(?)

 Нинішня Каламіта - це напівзруйновані вежі і рештки стін, неглибокий кам'яний рів з печерами-казематами і великий дерев'яний хрест на місці, де колись стояла церква. Під фортецею - печерний монастир. Все це з одного боку, під горою, оперізує залізничний насип, а з іншого - глибокий терасований кар'єр. У ньому добувалися будівельне каміння за радянських часів. Кар'єр дуже глибокий і наполовину заповнений водою. Його наповнює та сама підземна річка, яка раніше живила Святе джерело в монастирі.
Табличка

Басейн з рибками

По периметру стародавньої фортеці ще видніються залишки захисної стіни.
Затишний куточок

Церква Св.Пантелеймона Цілителя (1894-1895рр.)

Храм Св.Трійці (1867р.)

Дорога до фортеці зараз проходить через тунель під залізничним насипом. Далі вона через старовинне кладовище стрімко дереться вгору і впирається в надбрамну вежу, яка стоїть на краю багатометрового урвища. Наступна вежа (№ 2) стоїть за 12 м. від надбрамної. Від неї починається висічений у камені сухий рів-пастка з печерами, які виконували функції своєрідних дотів.
Башта № 3 кутова, вона потужна і має розміри 12×13 м в плані. Особливості її конструкції важко зрозуміти, адже башта дуже зруйнована (майже повністю).
Башта № 4 збереглася найкраще, тому вона найбільш цікава. Винесена за рів, ця вежа виконувала функції барбакану і була фактично самостійною фортечною спорудою. З основною огорожею її з'єднувала стіна, прокладена поперек рову. По верху цієї стіни воїни могли переходити з вежі у фортецю і назад. У XVIII ст. в башті № 4 містилася в'язниця. Раніше було ще дві вежі, але від них залишилося небагато.
Балкон печерного храму

Прибудови

На території Каламіти також є рештки (фактично лише фундаменти) середньовічного християнського храму.
Між барбаканом і наступною за ним баштою, перед ровом, знаходиться невелике кладовище XIX–XX ст.
Скелі

Панорама:монастир + фортеця

 В Інкермані розташоване одне з найбільших підприємств класичного виноробства Криму, де випускаються марочні вина - це Інкерманський завод марочних вин, заснований в 1961 р. на базі виробок будівельного вапняку закритим способом. Від випилювання каменю, який використовували для повоєнного відновлення Севастополя, в горах утворилися штольні на глибині 5-30 м. з практично постійною температурою ( 12 -15 градусів) і вологістю - ідеальні умови для організації погребів для витримки вин.
Скеля Монастирська

Вежа №1 і вежа №2

 Після приєднання Криму до Росії у 1783 р. фортеця Інкерман втратила своє значення, хоча бойові функції їй ще довелося виконувати. Так у 1854-1856 рр., під час Кримської війни та героїчної оборони Севастополя, Каламіта була опорним пунктом інкерманської позиції російських військ. А під час другої оборони Севастополя в період Великої Вітчизняної війни на Монастирському пагорбі  утримували позиції бійці 25-ї Чапаєвської стрілкової дивізії.
Інкерманські скелі

Печерні комплекси Загайтанської скелі

Скеля
Tags: Інкерман, Крим, мандрівки, монастир, печери, фортеця, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments