Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Гущинці.Особливо палац

  Сюди з Калинівки ходять автобуси.І з Вінниці також і ще можливо звідкись їдуть,але це вже питання до диспетчера на АС.. Від Калинівки сюди їхати 10грн.,от так я виразився,в стилі одиного відомого філолога і творця глибокофілософських фраз: "не в кілометрах відстань вимірюється,-дві години,50 кілометрів потрібно їхати дві години..".Отож,від Калинівки до Гущинців їхати потрібно на 10грн.,а час і кілометраж-другорядне.Поїхали!

Храм Успіння Божої Матері

 Село Гущинці розташоване у Калинівському районі Вінницької області, за 14 км від райцентру м.Калинівка на захід, по правому й лівому березі Пд. Бугу. Ліва частина називається «Кучері».
Село є одним з найдавніших сіл цього регіону. За 2 км на південь від сучасного села в II - V ст. знаходилось ранньослов’янське поселення черняхівської культури, яке існувало ще кілька століть: і тоді, коли ці землі входили до складу так званої Болохівської землі, і після входження її до складу Київської Русі, і в часи середньовіччя. Називалось це поселення - місто Білий Камінь. До цього часу помітне місце його розташування: пагорб біля впадіння р.Бобрки (Бібки) у Південний Буг на його правому березі.
Фасад церкви Успіння (1764,1871 рр.)

Цікавенький храм у московському стилі

 У церкві саме йшла відправа,тож я не став фотографувати інтер*єру,щоб не псувати собі чудовий ранковий недільний настрій,оскільки одне перебування "чужого" на території храму вже викликало цікавість і неспокій у кількох місцевих вірянок які, замість того щоб слухати Слово Боже і настанови батюшки,скоса поглядали на мене і про щось перешіптувались. "Та ну їх,цих надміру правильних тіток у хустинах і спідницях"-подумав я і почвалав далі,до наступної цікавинки,заради якої я власне сюди й завітав.
Футбольно-баскетбольний стадіон

Солдат Фортуни вінчає пам*ятник воїнам-визволителям

 Вперше село згадується в архівних документах за 1 468 р., коли київський князь С. Олелькович надав у вічне володіння с. Гущинці житомирському наміснику Скіпору. Гущинці, згідно з люстрацією 1545 р. належали до привілейованих володінь. Через певний час Гущинці переходять у власність до Дрогойвських, а вже потім до Калиновських які володіли ним менш ніж півстоліття, бо в 1647р. М. Калиновський віддає Гущинці в заставу до родини Аксакам - Михайлу та Катерині.
У 18 ст. село перейшло до родини Холоневських. Дружина Адама Холоневського - Соломія, в 1764 р. замість старої церква збудувала новий храм Успіння Божої Матері.Після приєднання Поділля до Російської імперії в 1793 р. храм з уніатського знову став православним. В 1871 р. він був розширений і оновлений за кошти прихожан.
Стара лікарня

Нереалізований проект

 Тим часом,минувши пам*ятник воїнам -визволителям я повертаю праворуч і асфальтована доріжка веде мене сосновою(а може й не сосновою,але точно щось хвойне) алеєю прямісінько до центрального входу садиби з 19ст. По дорозі мені зустрічалися різноманітні представники фауни: дикі і не зовсім та пернаті жителі місцевості,яких не часто зустрінеш у наших краях,на Львівщині: одуди,цікаві види дятлів,сойки(останніх вистачає і тут)..
Алея

1989р. Во!

 Назва «Гущинці», вірогідно походить від слова «гуща» , «гущавина».Поселення «городисько» і «замчисько»  часто піддавались нападам татар. Тому поселенці в якійсь час перебрались на самий берег Пд.Бугу, де росли кущі верби, калини і вільхи, - тобто в гущавину, де легше було с зховатися від нападників і під прикриттям кущів втекти на інший берег, а далі - в ліс. Так і виникла нова назва поселення замість «Білого каменя».
Один із жителів

Стадо місцевих хрюшок

 Під час Визвольної війни 1648-1654 рр. польські війська напали на с. Гущинці та Мізяків, учинили жорстокі погроми і грабежі, а після цього на поляні між селами в Чорному лісі влаштували бенкет. Дізнавшись про це, брацлавський полковник Іван Богун зі своїми козаками таємно пробрався через ліс і знищив усіх польських вояків, що знаходилися там. З того часу найвище місце між селами Гущинці та Мізяків і по цей день називається «Польські могили».
Палац (19ст.).Фасад

Класична пустка

 В 1862 р. в селі почала діяти церковно-парафіяльна школа; в 1875 р. було відкрито однокласне міністерське народне училище. Деякий час вони діяли одночасно.
Залишки в*їздної брами(?)

Просто пень)

 Я підходжу до закинутого класичного палацу.Служба продовжує правитись,свинки й далі риють у землі окопи,а з сторони Південного Бугу тягне свіжою прохолодою і блаженним щебетом птахів.
Біля палацу нікогісінького ,правда під стінами місцями бовваніють купки сіна,ніби будівлю хотіли підпалити якісь народні месники,-чи то сучасні гайдамаки чи запізнілі козаки але щось їх відволікло від цієї справи..А можливо це просто закрили цокольні вікна будівлі,з метою утеплення. На стіні табличка "Прохід заборонено",-де саме і куди власне заборонено я так і не зрозумів-ні огорожі ні стрічки ні аварійних елементів(крім стелі портика) я не побачив.
Колони

Фото

Сосна і камінь

 В селі в різний час діяло 2-4 млина, деякий час в панському маєтку працювала ґуральня, сукновальня; ближче до 20-го ст. - олійня, цегельня, а за радянських часів був цегельний завод, який працював на місцевому матеріалі: глина й пісок є поблизу села. В 19 ст. на лівому березі Пд.Бугу почали добувати камінь в місцевому кар’єрі, який належав поміщикам, а тепер це Іванівський кам’яний кар’єр. На цегельному заводі виробляли цеглу й черепицю, а на кар’єрі - будівельний камінь. Округа багата на глину й пісок, тому багато селян опанували гончарне ремесло і, якщо в 1793 р. було 2 ремісника-гончара, то в 1910 р. гончарством постійно чи тимчасово займались біля 100 мешканців Гущинець.
Тильна сторона будівлі

Палац. Вид з боку Пд.Бугу

 Обходжу палац і перед очима відкривається чудове місце для відпочинку: простора галявина яка плавно переходить з річкове побережжя,а далі тече Південний Буг. На галявині місцями ростуть клени,граби,берези;ближче до річки насадження густішають,тут вже переважають вербові дерева.Вирішую тут зупинитись на пікнічок,-пообідати та перепочити.Було б тепліше-поліз би у воду,але надворі лише квітень..
Галявина

Річка Південний Буг

 В 1934 р. на базі поміщицького господарства в палаці княгині Абамелек було відкрито с/г училище, згодом училище механізації. Пізніше воно було реорганізовано в ПТУ, тепер це Вище профтехучилище № 32. Тут готували кадри для сільського господарства, а також швачок, а кілька років готують також кухарів, операторів комп’ютерної техніки, бухгалтерів, фермерів.
В Гущинцях діють два народні колективи: фольклорний ансамбль «Чопова криниця» та народний аматорський ансамбль української пісні «Надбужани» створений з працівників ПТУ. Також в селі працює готельно-оздоровчий комплекс "Білий камінь".
Місце відпочинку

На привалі і техніка "зависає")

 Колись палац був навчальним корпусом училища, зараз також перебуває у розпорядженні цього навчального закладу; розташована пам'ятка за кільканадцять метрів від нинішнього ПТУ, на пагорбі.
Закрили будівлю в зв*язку з аварійним станом у 1992 (1993?) р. Ключі зберігаються в адміністрації навчального закладу.
 Балансоутримувачем є Міністерство освіти і науки України. Саме це відомство і "наглядає" за палацом. Коштів на реставрацію немає.
У 2009р. Гущинці відвідав нащадок княгині Абамелек, казав, що готовий відреставрувати палац, але за однієї умови: аби той був у приватній власності. Як бачимо- щось не "зрослося".
Фото
Tags: Вінничина, Гущинці, мандрівки, палац, памятники, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments