Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Луків.Цікавинки волинського села

 Від Ковеля сюди-15грн. дороги маршруткою,які ходять досить часто в сторону Світязя.Від дороги до самого села-близько 1,5км. ходьби дорогою,по обидві сторони якої-поля та поля...
Виходжу на зупинці і прямую в сторону селища(колишнього містечка) Луків,звернувши перед цим ліворуч,в сторону кладовища,де можна оглянути два монументи братських могил воїнів,цвинтарну каплицю та цікавий залишок вежі чи то від склепу чи від монумента чи якогось інакшого навідомого мені об*єкту,який на даний час облюбували лелеки,спорудивши на вершечку своє гніздо.
2. Луків (21)2. Луків (32)
2. Луків (35)2. Луків (52)
Монумент пам*яті

Неопізнаний об*єкт

Гніздо на вершечку

 Перша письмова згадка про Луків (тоді - с. Лукове) датована 1537 р. В той час воно було спадковим володінням Мацейовських (Мацієвських). Коли в 1557 р. тодішньому власнику Лукова С. Мацейовському польським королем Сигізмундом II Августом був наданий дозвіл на перейменування Лукова на Мацейовичі, селище здобуло статус містечка, і в цьому ж році йому було дароване магдебурзьке право, також дозволили збудувати замок. В 1568 р. містечко  перейшло до князя А. Вишневецького.
Цвинтарна каплиця (?)

Фото

Монумент + каплиця + гніздо

  Після смерті 1594 р. княжни Г. Вишневецької (доньки князя А. Вишневецького) Мацеїв перейшов до рук її чоловіка М. Сапі(є)ги та їхнього сина Фридерика. У 1630-х рр.,містечко дістається дружині Фридерика Сапі(є)ги- Єві. У 1680 р. Мацеїв придбав луцький староста А. Мйончинський і понад двісті років містечко належало цій родині. Мацеїв став головною садибою з родовим замком у ньому.
Підзаробіток

Панорама

 Напр.18 ст. правнук Атаназія, Францішек Ксаверій Мйончинський, вирішив перебудувати напівзруйнований старий замок на більш зручний та сучасний палац.
Проект підготував архітектор із Дрездена – М. Д. Пепельман. Поруч з палацом був висаджений «англійський» парк. З 1753 р. у ньому стояла каплиця родини Мйончинських у стилі рококо.
У 1903 р., Францішек продав маєток православній семінарії з Петербургу, але у міжвоєнний час, коли Волинь знову була у складі Польщі, у палаці розмістився монастир Непорочниць з каплицею та учительською семінарією.
Зараз про колишній замок нагадують лише вали, рови та перекинутий через рів кам’яний міст. В приміщенні палацу нині знаходиться медичний заклад, де лікують хворих з відкритою формою туберкульозу.
Старий міст через рів

Місток і палац

 Після третього поділу Польщі у 1795 р. територія Західної Волині була возз'єднана з Російською імперією. Відповідно до існуючого тоді в Росії адміністративного поділу Мацеїв став волосним центром Ковельського повіту. Царський уряд визнав за господарем Мацейова його права на земельні володіння, кріпаків тощо. Граф Мйончинський залишився одним з великих землевласників на Волині. Особливо великі прибутки йому давав Мацеїв. Тут А. Мйончинський мав винокурний, шкіряний і свічковий заводи.
Палац Мйончинських

Будівля обкаркана сотнями ворон

Димар котельні(?)

 У 1870 р. містечко прикрашали мурована церква, два костели, синагога, дві каплиці, діяли три цегельні, шість грабарень, дві миловарні, ґуральня і броварня. У 1907 р. тут діяли земська лікарня та аптека.
В 1911 р. в Мацейові розташовувались волосне управління, міська управа, пошта, телеграф, суд, духовне училище, двокласна школа. Містечко обслуговували 42 крамниці, підприємство з виготовлення вапна, паровий млин, завод, на якому виготовляли черепицю.
В 1915 р. Мацеїв був захоплений частинами австрійської армії. У вересні 1920 р. Мацеїв знову захопили польські війська. Містечко опинилося під владою Польщі на період 1920–1939 рр.
Паркові дерева

Квітник

 В 1946 р. місто перейменували на Луків, Мацеївський район перейменували на Луківський. Стара назва залишилася за залізничною станцією. Селище було досить розвинено, тоді діяли пекарня, млин, молокозавод, гончарний цех, меблева фабрика, на повну потужність працювали комбінат будівельних матеріалів, льононасіннєва станція, ПМК, АТК. Зараз в Лукові майже не залишилося промислових підприємств.
Будівлі

 У силу тих обставин, що у певний час на території Лукова проживало багато євреїв, тут була і синагога. Невелика споруда багряного кольору сьогодні ледь помітна і зовсім забута. Колись на стіні будівлі була вимурувана шестикутна зірка - символ іудаїзму. Однак за часів радянської влади її замурували. Будівля, яка знаходиться в маленькому провулку і раніше була гуртожитком професійно-технічного училища, зараз обростає травою та руйнується.
Фото

Тильна сторона будівлі

 Сучасна назва села очевидно є похідною від першої назви поселення - «Лукове». Щодо її походження  існує декілька версій: за однією з них, назва Луків походить від давньоруського слова «лука» - закрут, коліно річки, що є можливим, тому що неподалік від Лукова протікає р. Вижівка,за іншою версією, назва селища походить від іншого значення слова «лука» - луг, ділянка, вкрита трав'янистими рослинами. Так, як селище Луків розташоване в болотистій місцевості, то, можливо, мається на увазі «болотна лука» - лука в напівзаболоченій місцевості, яка більшу частину року перебуває в умовах надмірного зволоження.
Туберкульозна лікарня

 У лютому цього року(2016р.) на пленарному засіданні другої сесії облради підіймалось питання про виділення 500 тис. гривень на ремонт тублікарні у селищі.
У медичному закладі лікуються хворі, яким доводиться лишатися там впродовж тривалого часу, але належних умов для них немає. У закладі потрібно замінити вікна та двері на енергозберігаючі, а також зробити заміну системи опалення.
Фото

Рів затягнутий ряскою

 Якщо пройти трохи вглиб селища, то на шляху трапляться дві церкви розташовані одна навпроти одної. Кожна з них - архітектурна пам’ятка з цікавою історією та неповторним виглядом. Праворуч - церква Святої великомучениці Параскеви,навпроти розташований інший храм, - Святої Анни, який раніше був католицьким костелом.
Дорога в центр села

Костел Святого мученика Станіслава Біскупа і Святої Анни

 Костел Св.Анни збудований в 16 ст., є версія, що храм споруджений бл.1550 р. Костел збудований в стилі ренесансу за кошти каштеляна Сандомирського С. Мацейовського, який в той час був власником Лукова, освячений в 1595 р. єпископом Холмським С. Гомолинським. Добудовували його пізніші власники - Микола і Анна Сапіги у 1596 р., Фридерик  у 1614 р. і Єва Сапіга у 1636 р.
Храм був практично цілковито зруйнований під час навали шведів (в 17 ст. чи під час наступу 1708 р.). Костел відбудовано і обладнано  на поч. 18 ст. Тоді він отримав бароковий декор.
Храм частково перекрили

Стара будівля біля костелу

 У 1870 р. костел був конфіскований царським урядом і переданий Православній Церкві. Нові власники значно перебудували його. Додані у 1875 р. бічні крила створили хрещатий план костелу. Після освячення храму в православну церкву він отримав назву Свято-Успенський. Храм повернули римо-католикам тільки у 1920 р.
Після Другої світової війни храм дуже постраждав. У післявоєнні роки святиня використовувалася як сховище для зерна. В подальші роки костел зазнав страшної руйнації.:дах впав, на карнізах виросли дерева, у підземелля висипали сміття, дійшло навіть до розкрадання цегли.
Храм.Фасад

В процесі реставрації

 Протягом 20 ст. будівля костелу зазнала руйнації і знаходиться нині в жалюгідному стані. З 2007 р. УПЦ КП використовує притвор храму для проведення богослужінь. Було вивезено сміття, пофарбовано стіни, засклено вікна, полагоджено двері, накрито дах. 7 серпня 2008 р. відбулося урочисте освячення храму на честь Святої Анни.
Раніше біля костелу знаходилась висока цегляна дзвіниця, яка аркою височіла над дорогою між костелом і сусідньою церквою Святої Параскеви. Цю дзвіницю було варварськи знесено, коли в Лукові 1954 р. відкрили училище механізації, яке забрало зруйнований війною костел під склад. Сільськогосподарська техніка не могла проїхати через муровану арку дзвіниці, тому не стали робити об'їзд, а розібрали дзвіницю...
Під костелом знаходиться крипта в якій був  похований Фридерик Сапіга.
Фото

Церква святої великомучениці Параскеви з дзвіницею

Храм реставрують

 Навпроти колишнього костелу- церква святої великомучениці Параскеви побудована в 1723 р. на кошти графа Пйотра-Міхала Мьончиньського. Мурована, з дерев'яною дзвіницею. Була уніатською, у 1839 р. повернена православним. В 1875 р. церква була перетворена в теплу.
 З 1875 р. церква була приписана до Успенської церкви Лукова, а до того часу була самостійною.
Територія доглянута та симпатична

Вівтар

Інтер*єр

 В інтер'єрі церкви святої Параскеви зберігся цікавий зразок народного живопису 18 ст. Це ікона, на якій зображено святого Георгія в лицарському обладунку. З напису на іконі дізнаємося, що «сію ікону дал изобразити раб Божій Павел Горбачук из женою своєю Марією за отпущеніє грехов своих и родителей Савви и Юліани. Року Божого 1790 мца сентября».
Ікона Св.Георгія

Фото

 Дзвіниця розташована на межі церковної ділянки. Дерев'яна, квадратна в плані, триярусна, з шатровим завершенням, яке покрите ґонтом. Перший ярус утворює опасання на кронштейнах, другий і третій оперезані характерною для народного зодчества дерев'яною аркатурою.
У нижньому рубленому ярусі дзвіниці, вертикально обшитому дошками, розташовується наскрізний прохід на церковне подвір'я. Піддашок великого виносу між першим і другим ярусами підтримують кронштейни.
Триярусна дерев*яна дзвіниця

Дзвіниця під гонтом

 Заходжу на територію,а опісля і всередину церкви.Молодий доброзичливий священнослужитель розповідає про історію парафії,самої будівлі а також про проблеми,з якими стикаються віряни.Показує цінні храмові начиння-свічники,ікони,канделябри..
Храм Св.Параскеви.Фасад

Храм Св.Параскеви.Тил

 У центрі селища височить будинок культури, який був споруджений у 1959 р.Після буревію 1996 р. частина даху будинку культури була зруйнована.
В приміщенні будинку культури функціонують бібліотеки для дорослих та дітей.
Храм та дзвіниця

Будинок культури (1959р.)

У 1954 р. було засноване Луківське ПТУ-22. Воно діє на базі комплексу навчально- виробничих приміщень, до складу якого входять: навчальний корпус, корпус навчально-виробничих майстерень, гуртожитки, навчальне господарство. Тут працює їдальня, створено належні побутові умови для учнів. В даний час в училищі готують трактористів-машиністів широкого профілю (фермерів- орендарів), слюсарів-ремонтників та водіїв автомобіля. В училищі працюють гуртки художньої самодіяльності та спортивні секції для учнів.
Старенький будиночок "облагороджений" плиткою

Фото

 Центральна вулиця селище вимощена старою бруківкою,якою туди-сюди котяться,торохтять підскакуючи нечасті автівки,мопеди,велосипеди та коні.Останні виглядають вельми атмосферно.
На дорогу-огляд-зворотню дорогу мені вистачило 2 год.,справився би й швидше,якби не діалог із отцем у церкві Св.Параскеви(про який абсолютно не жалкую).
"Воїнам 11-го танкового корпуса"

Вулиця

Фото
Tags: Волинь, Луків, дзвіниця, мандрівки, палац, памятники, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 11 comments

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…