Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Четфалва: за кілометр від Угорщини

 Їду значить я собі в маршрутці з Виноградова на Берегово,попередив водія щоб висадив мене у селі Четфалва,дрімаю,оскільки вставав рано-вранці на потяг у Королево.. А мушу признатись що й погуляли ми напередодні непогано у берегівському "Магнумі" (без алкоголю правда,але й так було фест)! Так от,їду,дрімаю,час від часу,коли прокидаюсь, у вікно поглядаю і тут помічаю -якийсь цікавий шпиль далеченько так від траси бовваніє і проїжджаємо ми його,так впевнено,проїжджаємо. "А чи не змінити маршрут-подумав я -і махнути до цього невідомого об*єкту?" Підходжу до водія,запитую що це ми за населений пункт проїхали. " Четфалва"-відповідає. А щоб ти здоровий був,гальмуй! Виходжу посеред траси і чимчикую у бік,протилежний руху маршрутки..
Ось так це пишеться: Четфалва

 У 1996 р. в Четфалві було сформовано та зареєстровано громаду, якій сільська влада виділила земельну ділянку для будівництва храму. Сприяти його будівництву погодився священик з Виноградова отець-францисканець Т. Попп.У 1997 р. було отримано дозвіл на будувництво храму, а на другий день Пресвятої Трійці 1998 р. освятили наріжний камінь храму, який мав належати католикам обох обрядів, чисельність яких у переважно реформаторському селі приблизно однакова . 4 червня 2001 р. ті ж єпископи консекрували новозбудований храм. Його оздобив мукачівський скульптор П. Матл. Костел зареєстрований як римсько-католицький, проте ним послуговуються також греко-католики.
Храм-вігвам і параболічна арочна дзвіниця

Тильна сторона католицької святині

 Село Четфалва (угор. Csetfalva, за радянських часів – Четово) – село у Берегівському р-ні Закарпатської обл. розташоване на правому березі р. Тиса, неподалік від кордону з Угорщиною,населене переважно мешканцями угорського походження. Вважається заснованим у 1260 р., проте у документах вперше згадується 1341 р.За легендою назва села походила від імені його засновника – поміщика Чета, який володів цим землями в період правління династії Арпадовичів. Селом володіли різні феодали, а іноді навіть кілька. Так у 15 ст. навколишніми землями володіли поміщики Пал Сейчі та Д’єрдь Якаб.
В 1566 р. Четфалву розорили татари, а частина жителів потрапила в рабство.
Готичний реформаторський храм з дерев*яною дзвіницею

Здається що храм і дзвіниця-одна споруда

 У 1645 р. в місцевій хроніці йдеться про міцну реформатську громаду, якій належав простої форми храм XV ст., що давніше був католицьким. Храм вимуровано з каменю, зовні й всередині стіни поштукатурено і побілено. Нав вкрито високим двосхилим дахом, п’ятигранне приміщення вівтаря значно менше і вужче, відділене від нави стрілчастою аркою. Південно-західний кут зміцнено контрфорсом.
Кам'яний костел походить, за останніми даними, ще з XV ст., а дзвіницю поставили біля його фасаду у XVIII ст.  Дзвіницю могли збудувати у 1753 р., коли відбулася значна перебудова храму. Вхід до церкви веде через нижній ярус дзвіниці, крізь закриту галерею, сполучену з входом на західному фасаді.
Церкву й дзвіницю ідеально відреставровано у кін. 1990-х рр.: дзвіницю оббито новим ґонтом, стіни церкви побілено, а металеве покриття дахів замінено ґонтовим.
Реформаторська церква і вежа-дзвіниця

Шпиль

 За своїм архітектурним формам дзвіниця нагадує оборонні вежі Чехії, Німеччини минулих століть. Дерев'яна, квадратна в плані, каркасної конструкції, двох'ярусна.  Майже 30-метрова дзвіниця вважається чи не найвищою серед своїх посестер на Закарпатті. Її каркасна конструкція не має собі рівних серед дерев'яних споруд подібного роду в Україні. Вежа стоїть прямо на землі, у неї немає ні вкопаних паль підстави, ні фундаментів,замість них по периметру будівлі розташовано ряд каменів, а на них - обв'язка з колод, на яку поставлені несучі стовпи. У підстави шпиля дзвіниці розташовані чотири мініатюрні башточки з маленькими шпилями. Ці башточки створюють контраст, візуально збільшують масштаб центрального шпиля і надають вінчанню надзвичайну ошатність.
Храм.Тил

На території храму- дивні пеньки з надписами

 Кам'яний храм однонавовий, має грановану абсиду. Найбільший інтерес являє його інтер'єр, вірніше декоративні розписи його дерев*яної стелі. Стеля нави розділена на дещо нерівні за розмірами і формою квадрати, по 10 штук у довжину та 6 в ширину. Всі ці 60 кесонів заповнені яскравими орнаментальними композиціями, з яких повторюються лише дві. Як свідчить дата в одному з кесонів, стелю оздоблено у 1753 р. Теслярські роботи виконав майстер Шандор Ференц, розмалював стелю або він, або інший, невідомий майстер. Квадратні щити із дощок, прикрашені живописом, без певного порядку змонтовані на стелі. Стеля в абсиді розписана на 20 років пізніше і відрізняється за орнаментами і колоритом.
На жаль цієї краси я не побачив,так як храм був закритим..
Пень-"розочка"

Фото

 А тим часом я зайшов собі у магазин,щоб підзарядити батарею і випити горнятко кави.Замовив,продавець мило посміхнулась,похитала головою і ... продовжила стояти,чекаючи дій від мене.Повторив ще раз,-реакція аналогічна. І тут я зрозумів,що вона просто мене не розуміє! От вам і кумедія! Пояснював жестами.. в Україні,замовляв каву ЖЕСТАМИ! Зате кава така нічого))
Карта
Tags: Закарпаття, Четфалва, дзвіниця, мандрівки, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments