Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Королево.Особливо замок Нялаб

 Скажіть мені,от чим можна зайнятись у незнайомому селищі,в якому і вдень зайнятись особливо немає чим,попавши туди вперше в годині так о шостій ранку?Нічим?Таки-так,саме цим "нічим" я й займався аж цілих 1,5 години,чекаючи,коли ж це нарешті  сонне березневе сонце підійметься трішки вище над землею,забезпечивши своїм промінням комфортніший огляд об*єкту,заради якого я й приїхав сюди,в Королево.
Замкова гора із замковими руїнами

 Як свідчать письмові джерела, вперше Королево згадується в 1264 р. папою Орбаном IV у одному зі своїх листів, в якому він пише про поселення QUARELIAZA (хоча є інші версії, за якими про Королево згадують в 1262 р.), а про Королівський замок Ньолаб - у 1279 р.
Залишки замкової стіни

Розкопки 2007-го року

 Угорський король Іштван V, що правив в 1270-1272 рр., зводить на одинокому пагорбі дерев’яний мисливський будиночок. Звідси й угорська назва села – Кіральгаза – Будинок короля. За століття до того, тут було поселення під назвою Городище. В північно-східній частині Королева, якраз біля підніжжя гори, яка й зараз має назву Городище, досліджене слов’янське поселення ІХ-Х ст. Однак Королево славне іншими розкопками – в 1974 р. тут відкрита одна з найстаріших стоянок на території СНД та Центральної Європи - з залишками ашельської епохи раннього палеоліту – 1 млн. 100 тис. років, що свідчить: найперші люди на території Закарпаття і Східної Європи зупинялися саме тут.
Південно-східний кут укріплень північної тераси.Вид із сторони внутрішнього двору

Руїни

Пізніше син Іштвана V Ласло ІV Кун наказує на місці дерев’яного мисливського будиночка закласти кам'яний замок. Ппри ньому замок став виконувати функції королівської резиденції, а ще- військового та митного посту на славнозвісній соляній дорозі з Мараморошських соляних копалень в Угорщину. Приблизно тоді ж в нього з’являється назва Нялаб. Можливо, від угорського слова nyalab – в'язка, оберемок, що ними сплачували купці мито, коли проминали митний пост.
Так тут виникає укріплена споруда замкового типу, з якої поступово виростає могутня феодальна резиденція.
Південно-східний кут укріплень північної тераси

Мирося,Віка і Настя одобряють визнання замку пам*яткою

В  книзі "Замки закарпаття" про Нялаб пишуть: "...Розміщений замок на двох терасах. Основні його споруди зведені на самій високій частині скали. В плані асиметричний, має форму неправильного чотирикутника, пристосованого до нерівностей пагорба. В північно-західному куті виступає назовні напівкругла башта. Посередині внутрішнього двору видні сліди криниці. Довжина верхньої частини замку 57 м, ширина – 47 м, висота стін – до 10 м, а товщина понад 2 м. До головної споруди примикає частина укріплень, що мають форму прямокутника. В південно-східній частині пагорба, на значній відстані від кріпосних споруд, окремо стоїть сторожова кілевидна башта. Скала за баштою з півдня прорізана глибоким ровом."
Стіна барбакану із аркою воріт

Каплиця на замковій горі

У 1312 р. сильно пошкоджений після тривалої облоги Нялаб переходить до Карла-Роберта Анжуйського, який одразу ж наказує відбудувати його. Для цього запрошені італійські архітектори під керівництвом Аристотеля Фіоравентіякий суттєво добудовує замок.
Італійці перебудували замок й добудували кілька споруд,а на південній стороні гори- потужну кілевидну вежу, яка суттєво підвищила ефективність оборони замку.
Бійниці перебудували на вікна з ґратами. До башти готичного стилю, що знаходилась на першій терасі біля головного входу, примкнула захисна стіна,територія замку була розширена в бік села до земляного валу, де виросла потужна кріпосна стіна, яка збереглася до наших днів. Територія була огороджена цегляною захисною стіною з чотирма кутовими і однією надбрамною вежою. В скельному масиві гори були видовбані просторі підвали.
Одне із зображень на каплиці: стан каплиці і кілевидної вежі у 1530р.

Друге зображення на каплиці: стан каплиці і кілевидної вежі у 1922-1947рр.

Карл-Роберт після перемоги подарував обдарував перебудований Нялаб волоському воєводі Богдану, котрий прийшов із сучасної Сербії чи Албанії. Йому дісталися також права на навколишні землі, звільнення від притисового мита, і дозвіл на полювання в обширних королівських лісах на ведмедів, кабанів та оленів.
По смерті Карла-Роберта в 1342 р. корона перейшла до його сина Лойоша Великого І, а Богдан разом з своїми волохами відійшов з Мараморошу і поселився в Молдавії, де заснував князівство молдавське.
Храм.Тил

Вид з гори на храм-новобуд

Лойош І подарував Нялаб своїй доньці Марії та її чоловікові Жігмонду Люксембурзькому,а той,згідно із грамотою за 1378 р.,віддав замок Нялаб та хустський замок волоським воєводам Драгу та Балку за борги. Та згодом,налякавшись занадто великого впливу та заможності Драга,Жігмонд І відібрав замки і віддав їх барону Перені. Але Драги з утратою замків не змирилися, затіяли судовий процес, який тягнувся ціле століття,протягом якого нащадки волоських воєвод не віддавали замок Нялаб, нападали на барона Перені в замку Канків. І лише з допомогою королівських військ і при підтримці князя Ф. Корятовича барону Перені вдалося закріпитися в Королеві. Після 1405 р. барон переніс свою резиденцію в Нялаб, а виноградівський Канків передав ордену францисканців під монастир.
Вид з гори

Вид з гори-2

Вид з гори-3

З 1510 по 1516 р. частим гостем барона Габора Перені в замку Нялаб був професор Краківського університету Паулус Рутенус.
Володар замку Габор Перені загинув у 1526 р. в битві з турками під Могачем. У замку залишалась його вдова Катерина  з дітьми,вихователем яких в цей час був Бенедек Ком’яті. У замку Нялаб він переклав більшу частину Біблії зі старослов’янської мови на угорську.
Кілевидна вежа.Вид із сторони замкового подвір*я

Кілевидна вежа

В ХVІ – ХVІІ ст., після битви під Могачем, між Перені та австрійською владою виникають часті незгоди. Родина Габсбургів не дуже довіряє Перені, вважаючи його прибічником антигабсбурзького напрямку. Після великої антигабсбурзської змови, яку очолив П.Зріні в 1672 р., за наказом імператора Леопольда замок Нялаб було зруйновано, хоча участь володарів замку в змові й не була доведена. Останньою мешканкою замку була Анна Добо, вдова Іштвана Перені.
Після цього замок більше не відбудовувався. Каміння з нього частково порозтягували місцеві жителі для своїх потреб, але найбільше замку зашкодив час.
Нині з цієї монументальної споруди мало що залишилося.
Фото

Храм-новобуд

В 1858-1859 рр. угорський уряд виділив кошти для проведення широкомасштабних археологічних розкопок на території колишнього замку. В результаті цих розкопок знайдено сімейний склеп та потаємний коридор. Археологи знайшли золоті ланцюжки з медальйоном, перстені, інші коштовності. Найцінніше із знайденого можна побачити сьогодні в Угорському національному музеї.
У 20-х рр. XX ст. чехи також проводили розкопки на Замковій горі, однак їхні пошуки не можна вважати вдалими.
Варварських руйнувань завдали замку жителі Королева. В кін. 40-х рр. вони ламали мури і вантажили уламки на вози, споруджуючи фундаменти власних осель,було розрито могили представників родини Перені перед каплицею. Зроблено чимало шкоди, коли було вирішено озеленювати Замкову гору.
Школа

Храм.Тил

Храм.Фасад

Син Габора Янош Перені, у 1530 р., в честь того, що благополучно пережив бойню під Могачем, а його сімейство – її наслідки, побудував біля південної башти маленьку капличку, яка слугувала королівчанам аж до кінця другої світової війни. В 1945 р. радянські війська облаштовували в руїнах Нялабу протиповітряниий оборонно-спостережний пункт, а позаяк ці роботи потребували матеріалу, вони розібрали капличку і частину стін замку. В 90-х рр. куратор місцевої римо-католицької громади взявся за вибивання дозволу на відновлення зруйнованої каплиці. Спільними стараннями королівчан нововідбудовану каплицю було висвячено 8 вересня 1993 р.
Цікавий будиночок

Храм

Храм-2

 У XIX ст. Королево - містечко Затисянського повіту (округу) Уґочанського комітату. 16 червня 1872 було відкрито ділянку Сату-Маре-Буштино Угорської Північно-східної залізниці, що пройшла через Королево. 24 жовтня 1872р. відкрили ділянку залізниці з Королево до Чопа. Міська громада користувалася гербом із складною символікою: на срібному тлі - церква, над якою летить голуб (церква Святого Духа), гора, на якій стоїть вежа (руїни замку Нялаб) і риба (р. Тиса).
Храм Св.апостолів Петра і Павла (18ст.)

Фото

 А от вибратись із селища громадським транспортом(особливо в неділю) не так вже й легко.Благо місцеві жителі це також знають і розуміють,тому й використовують цей фактор собі в плюс,тож "застопити" автівку,яка за певну плату довезе вас до Виноградова(звідти вже виїхати не складно) можна без проблем.
Пам*ятний знак на честь перепису Євангеліє у 1401р.

Монумент

 Напр. І світової війни внаслідок революції в Угорщині , Королево стає райцентром Угорської Радянської Республіки. Але це було недовго. Спочатку Королево займають румунські війська, а з 1920 р. його, разом з іншими районами Закарпаття  включено до новоствореної Чехословаччини. Після розподілу Чехословаччини Закарпаття в 1939 р. окуповуєтьсяя Угорськими військами, яких в 1944 р. змінюють радянські.
Вулиця

Вулиця-2
Tags: Закарпаття, Королево, вежа, замок, мандрівки, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments