Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Кам*янець-Подільський. Ч.2: Замково-фортифікаційна

 Продовжуємо свою прогулянку одним із найцікавіших міст нашої неповторної України-Кам*янцем-Подільським.
Ця частина буде другою із серії і в ній ми оглянемо фортечно-захисні пам*ятки Кам*янця.Нагадаю також,що перша частина демонструє сакральні пам*ятки ,а от у цьому звіті можна докладніше ознайомитись з історією фортеці та міських укріплень.
5. Камянець-Подільський (2)5. Камянець-Подільський (15)
5. Камянець-Подільський (28)5. Камянець-Подільський (141)
Всі укріплення Кам'янця поділяються на дві категорії - замок і міські фортифікації. Замок складається з двох частин: старого замку з мурами та баштами і нового замку з земляними валами та ровами. Місто являло собою фортецю, обведену сторчовими скелями та зміцнену мурами. По різних місцях на краях міста над скелями стояли вежі. З них тепер зосталося 4: одна на західному боці міста і три на східному, з яких одна велика стоїть над скелею біля великої синагоги. Всі круглі вежі мали загострені кам'яні верхи .
                                  Гончарська (Різницька) вежа
Вежа Гончарна знаходиться в південно-східній частині міста на високому скелястому березі р.Смотрич. Вона була споруджена в 1583 р. на кошти цеху гончарів. Із зовнішньої сторони башта мала п'ять ярусів, а з сторони міста - три, діаметром 13 м. До кін. XIX ст. на ній був гостроверхий кам*яний дах з зубцями. Споруджуючи її, використали найновітніше на той час досягнення західноєвропейського фортифікаційного мистецтва - парапет зі зрізом. Верхні її бійниці були пристосовані для артилерії, а нижні - для ручної зброї: мушкетної та пістольної.

До кін. XVIII ст. вежа іменувалася Різницькою і являлась однією з найважливіших ланок оборонної системи східної частини острова Старого міста.
В 1699 р. проводилася реконструкція вежі. В 1960–1961 рр. вона була реставрована. Одночасно проводилася перебудова чотириповерхової споруди (Велика робітнича синагога), що стоїть поруч з баштою. Тепер тут ресторан «Стара фортеця».
Верхня Польська брама
Верхня Польська брама - комплекс північно-західних укріплень Старого міста Кам'янця-Подільського. Складається з башти Стефана Баторія, до якої примикає Вітряна брама, оборонних мурів з вежею і Турецького бастіону.
Турецький бастіон
Турецький бастіон збудований в період турецького панування (1672 - 1699 рр.) на території яка належала кляштору кармеліток. Основу укріплення складають чотири каземати, прибудовані з боку міста до захисного муру.  Бастіон входив до системи північно-західних укріплень Кам'янця-Подільського (ці укріплення мають ще назву Верхня Польська брама). Турецький бастіон -значна за розмірами аркова споруда,має чотири прогони.  У XVIII ст. укріплення називалося “Батарея діви Марії”, в XIX ст. - “дівочий рондель” чи “форт Дальке”.

У 1753 р.інженер-фортифікатор Хр.Дальке, який був комендантом фортеці, провів реконструкцію укріплень. На поч.19 ст. на бастіоні було збудовано провіантний магазин (склад). Кам'яні склепіння казематних приміщень, що стали руйнуватися на поч. 19 ст., спочатку зміцнили кам'яними та дерев'яними стовпами, а потім повністю переклали. Після цього приміщення казематів стали використовувати під склади.
1856 р. магазин на бастіоні пристосували під театр,який згорів у травні 1918р.Разом із ним зник і невеликий Театральний провулок, який проходив тут.
Захисний мур

Турецький бастіон суцільним кам'яним муром з'єднувався з Вітряною брамою. На поч. 20 ст., щоб поліпшити умови проїзду, ділянку оборонного муру, що примикав до Вітряної брами із заходу, розібрали на ширину проїзду. Між Верхньою і Нижньою Польською брамою захисний мур закінчувався воротами,у вигляді двох прямокутних колон із пірамідальним завершенням.У колони брами вмуровані плити із гербами-з однієї сторони російський орел,з іншої-герб Поділля.

Вежа Стефана Баторія (Кушнірська вежа) та Вітряна брама (Верхня Польська брама)
Вежа Стефана Баторія, до якої примикає Вітряна брама являється найпотужнішою з усіх веж у Кам'янці-Подільському. Інші її назви - Королівська, Кушнірська, Семиповерхова.
Ця вежа охороняла північну частину півострова, утвореного петлею Смотрича, на якому розташоване нинішнє Старе місто Кам'янця-Подільського, виконувала роль надбрамної і одночасно могла обстрілювати весь простір північної частини міста з прилеглим каньйоном Смотрича.

Королівська вежа з'явилася на місці давньої міської брами,її збудовано у 1564-1565 рр. під керівництвом М. Галичанина. Первісно вежа була п'ятиярусною.
1585 р. з боку міста до башти прибудували прямокутний об'єм, а дах споруди отримав оригінальну форму з двома високими конічними завершеннями. Тоді ж із заходу впритул до вежі було прибудовано прибрамний корпус із проїздом. Ці роботи здійснили за участю придворного будівничого польського короля С.Баторія,звідки й назва споруди. А ще її називали Королівською.

Після ремонту в 17 ст. ремісничим цехом кушнірів її також стали називати Кушнірською. На поч. 18 ст. браму в башті стали називати Вітряною: тут, за легендою, 1711 р. під час відвідин Кам'янця-Подільського російським царем Петром I з його голови вітром зірвало капелюх.
У 1780-х рр. комендант  фортеці Ян де Вітте надбудував башту ще на два яруси,дах переробили на низький двосхилий, а зі сходу прибудували симетричний прямокутний корпус. Після цього з'явилася ще одна назва башти - Семиповерхова. Цей ремонт, який фінансував польський король Станіслав Август, було увічнено встановленою з боку міста над Вітряною брамою пам'ятною плитою з написом латинською мовою: «Року Божого 1585 Королем Польським Стефаном Баторієм збудована, Станіславом Августом, Королем Польським, відновлена та збільшена року Божого 1785».
Нижня Польська брама
Нижня Польська брама розташована у каньйоні р.Смотрич і була одним з двох в'їздів до Старого міста. Дорога від неї вела до Верхньої Польської брами. Комплекс брами складався з Надбрамної башти з Барбаканом, вартівнею, прискельним казематом та розташованою над ними Наскельною баштою. Прибережний мур вів до Великої Прибережної башти. Від неї до прилеглої скелі каньйону йшов мур з проїзною брамою, а через русло Смотрича до протилежної скелі каньйону йшла казематна куртина з двома шлюзами на ріці і баштами Малою Прибережною і Настінною. Комплекс знаходився за 600 м від Замкового мосту. До комплексу Нижньої Польської брами відносять також вежу Захаржевську, що знаходиться на скелі на певній віддалі від неї та виконувала роль спостережного пункту понад бродом через Смотрич на дорозі з Польських фільварків.
Настінна вежа

На лівому березі Смотрича збереглася лише одна вежа Польської брами - Настінна. Вона мурована, двоярусна, кругла в плані, поставлена на оборонну стіну шириною 3 м. Нависаючі над стіною частини башти підтримуються білокам’яними консольними блоками. Перший ярус вежі мав наскрізний прохід в обидва боки внутрішньостінного ходу і був оснащений 4 бійницями, попарно розташованими в її північній і південній стінах. Башта покрита високим гонтовим дахом. Консервації роботи проведені в 1962 р.
Надбрамна та Наскельна вежі
Надбрамна вежа сформувалася в 15 ст. на основі давньоруської кам’яної стіни 13 ст. Північні її ворота закривалися двостулковими воротами, південні – опускними гратами і полотнищем підйомного мосту. По обидва боки від в’їзду у браму розміщені дві гарматні бійниці.З появою барбакану потреба у них відпала.Барбакан являє собою підковоподібну  двоярусну кам’яну оборонну стіну, яка підходить з півночі до башти і зі сходу – до скелі, утворюючи внутрішній дворик площею 150 кв.м. У його стіні облаштований в’їзний проріз, перекритий стрілчастою аркою.
На поч. 2009р.частина Надбрамної вежі обвалилась і відновили її у 2013р. вже з відхиленням від її початкової форми.

Над барбаканом, вище за всі інші стоїть Наскельна вежа. Розташована на скелі висотою 12 м, до якої примикає барбакан при Надбрамній башті. Кам’яна, двоярусна, овальна в плані. Її опорою служить невеликий виступ скелі. Вхід у перший ярус розташований з боку скелі. З південної та північної сторін до башти примикали короткі ділянки одноярусних оборонних стін (північна не збереглася). Південна стіна розташовувалася над казематом. Зовнішня стіна каземату мала ряд бійниць, а саме приміщення було вирублене у скелі. Каземат з’єднувався з барбаканом і далі Надбрамною вежею.

 З боку річки Надбрамна башта з’єднувалася з Прибрежною вежею високою кам’яною стіною, яка мала ширину до 3,5 м. Коли була побудована перехідна стіна від в’їзних воріт до Прибрежної башти, на березі, між цими баштами утворився закритий, укріплений дворик.

 У 30-х рр. XIX ст, під час влаштування дороги на Польські фільварки, частину укріплень було зруйновано, а Надбрамну вежу частково засипано.
Надбрамна башта була віднайдена у 1960-их рр. і реставрована 1980 р., та згодом, у 1994 р. вежа постраждала від пожежі (згорів дах).
Захаржевська вежа
На відстані 300 м від Польської брами з боку Замкового мосту, звідки підходила давня дорога, на кромці скелі стоїть башта Захаржевська. Історична назва башти, яку подають документи 18 ст., в 20 ст. була призабута, і в списках пам’яток архітектури 1956 р. з’явилася назва “башта на Броді”, яка побутує досі. Башта постала в 15 ст., одночасно з будівництвом укріплень Польської брами як сторожова і оборонна для захисту дороги до міста, що проходила правим берегом Смотрича попід скелею. З башти проглядалися замок і Замковий міст, отже був візуальний зв’язок, необхідний для координації управління шлюзовою системою.

Розташована на скельному виступі каньйону на висоті 13 м. від берегової смуги, вона виконувала функцію дозорної, охороняючи ділянку дороги під скелею і місце переїзду через річку бродом. Добудовувалася в 16 ст.. Вхід в башту розташований з боку схилу в східній стіні в рівні другого ярусу.
В кін. XVII ст. дах і верх стін були зруйновані. У XVIII ст. верхній ярус втратив оборонне значення, його бійниці були закладені, верх стін відремонтований, замість даху зроблено плоске перекриття. На поч. XIX ст. вежа була засипана і над нею влаштована альтанка. У 1966 р. внаслідок підмиву її скельної основи грунтовими водами обвалилася частина скелі разом із фрагментом стіни. У 1983-87 рр. проведено відновлення вежі у первісному вигляді.

Завершення будівництва Польської брами можна вважати кін.15 – поч.16 ст., так як відомо, що побудована раніше Польської, Руська брама у 1515 р. вже зазнала реконструкції. У сер.16 ст.  А. Гловер провів реконструкцію берегової лінії укріплень та спорудив додаткову греблю на Польській брамі,був збудований новий міст через Смотрич між баштами Прибрежною і Надбрамною. У мурі між цими баштами, в який впирався міст, була збудована нова двоярусна надбрамна башта з підйомним мостом. Башта стала називатись Лядська. Крім того від лівої Прибрежної башти в напрямку до Вітряної брами був зведений мур довжиною у 23м, в якому були влаштовані бійниці для мушкетів. Внаслідок насипання земляного валу в’їзд в місто з тих пір здійснювався через прохід між Надбрамною баштою і скелею.
У 1760-х рр. Ян де Вітте ліквідував первісну дорогу до брами, таким чином нова дорога вже остаточно пролягала через міст біля Польської брами.

В період з 1750-1785 проводились ремонти Польської брами, часткову фінансову допомогу якої надавав польський король Станіслав Август.
У  30-х рр.19 ст. башти Польської брами почали розбирати, а каміння продавати. Остаточно крапку в долі кількох башт поставила повінь 1865 р. Коли робили дорогу перед мостом з боку міста, її рівень підняли і правобережні укріплення засипали (крім Наскельної башти). Через це Польська брама вважалася неіснуючою. З 1862 р. її  правобережну частину передали ковалям. Вони добудували прибаштові будівлі та облаштували їх під кузні. Тож 1955 р., коли обстежували кам’янецькі пам’ятки, уцілілі башти колишньої споруди сприйняли як самостійні оборонні одиниці й назвали їх Ковальськими баштами — № 1 (Надбрамна), № 2 (Настінна) і № 3 (Наскельна). Згодом було відкопано Надбрамну башту та барбакан, які знаходилися в землі на глибині понад 4 м.Тоді ж було відроджено історичну назву комплексу – Польська брама.
Руська брама

 Руська брама була головним в'їздом в місто з південного боку. Комплекс складався з восьми башт, барбакану та оборонних мурів загальною довжиною 230 м.Будівництво його розпочато у XV ст. начальником міських фортифікацій Лянцкоронським на місці більш ранніх фортифікацій. Його модернізацію здійснили у 30-х рр.та 40-х роках XVI ст. В остаточно сформованому вигляді Руська брама являла собою розвинене укріплення, що перетинало впоперек каньйон завширшки 90 м. Шість веж та барбакан розміщувалися на правому березі річки, дві - на острівцях, утворених її річищем. Вони з’єднувалися оборонними мурами з аркадами, в яких було влаштовано шлюзи.

 Згодом, внаслідок частих повеней,укріплення на острівцях зруйнувалися, і шлюзова система перестала діяти. Напр. XVII ст. зруйнувались дві вежі.
На поч. XVIII ст. А.Гловер розпочав будівництво нових шлюзів вище за течією Смотрича,які у 1720 р. знищила повінь. У 1750-х рр. було здійснено великі роботи з реконструкції укріплення, створено також систему водовідвідних каналів. На поч. XIX ст. Руська брама втратила оборонно-гідротехнічну функцію. У 1947-1960 рр. на окремих спорудах комплексу проведено консерваційні роботи. Останню реконструкцію проведено у 2008 р.

 На даний час до решток комплексу входять: Наскельна,Прибрамна,Вартова та Надбрамна вежі, що замикають з двох боків укріплення барбакану, напіввежа,казематна куртина та захисний мур.
Надбрамна башта Руських воріт прямокутна за планом, довжина по осі проїзду складає 8,2 м, ширина -7,3 м. Північний фасад вежі обличкований білими плитами. Над воротами прикріплена кам'яна плита з датою , на таблиці вибито герб Польщі- одноголовий орел і напис: A. D. 1770.
Вартова башня Руських воріт знаходиться на скелі висотою 12 м. Ця вежа двоярусна, кругла, діаметром 7 м. товщина стін-1 м. З двох сторін від башти йдуть оборонні стіни міста.

Прибрамна башта Руських воріт за планом складає неповне коло діаметром 6,6 м. Вона чотирьохярусна, товщина стін -1,1 м. У вежу є два входи зі сторони подвір'я барбакану.
Прибережна башта Руських воріт розташована на відстані 24 м. від Надбрамної  і поєднана з нею Казематною куртиною на два поверхи. Башта була пятиярусною, в основі квадратною і в верхніх ярусах круглою. Перший ярус -коридор шириною 1,7 м. Казематна куртина складається з двох паралельних обороних стін, які розташовані на відстані 4.2 м. одна від одної, між якими знаходяться двухярусні приміщення.
Стара фортеця
В'їзд до міста з боку Старої фортеці здійснювався через Міську браму, розташовану на терасі між скелястим перешийком із Замковим мостом, та західним майданчиком острівної частини Старого міста, який захищав Вірменський бастіон. До Міської брами входять прямокутна в плані надбрамна вежа (Михайлівська брама), каземат, збудований на південному прузі тераси, та оборонні мури, що з’єднували башту й каземат між собою і з Замковим мостом.
Міська брама виникла в XVI ст. на основі давніших споруд.Надбрамна вежа спочатку була оборонною. Напр. XVII ст. в ній було влаштовано наскрізний проїзд і прибудовано мури, що утворили пояс з трьох боків тераси завдовжки 270 м. У пер. пол. XVIII ст. побудовано казема. У 1876 р. мур між баштою та казематом розібрано.

На верхній терасі над укріпленнями Міської брами розміщений Вірменський бастіон, який виконував функцію оборони головної дороги через Замковий міст і контролював підступи до міста з боку Руських та Польських фільварків. Точний час будівництва бастіону невідомий. Як укріплення він сформувався в XVI ст.
Бастіон був пошкоджений на поч. XVII ст.,згодом модернізований турками напр. XVII ст. У 30-х рр. XVIII ст. на бастіоні влаштовано дерев’яно-земляні бруствери, які в 1746 р, перебудовані військовим інженером X.Дальке. У цей час бастіон мав назви “Великий рондель” та “Батарея св.Терези”. Остання перебудова сталася в 60-х р. XVIII ст.

Документами, які дозволяють уявити, яким був замок у 15-16 ст., є два його описи - 1494 р., коли замок передавали новому старості, та 1544 р., коли перевірялись роботи, виконані у замку.
Замок має солідну будівельну історію- аж 14 будівельних періодів (від 11 ст. до поч. 19 ст.). Але, якщо говорити про час, коли замок набув вигляду близького до теперішнього, то це сер. XVI ст.. Саме величезна робота, виконана під керівництвом Йокуба (Іова) Претфуса, надала замку того вигляду, якого він не загубив упродовж майже півтисячоліття.

 Самий замок складається з двох частин: старого замку з мурами та баштами і нового замку з земляними валами та ровами.

 Старий замок має неправильну чотирикутну форму, що простяглась на краю високого рогу гори від південного сходу до північного заходу.
Замок оточений високими мурами, має 11 мурованих башт. В'їзд до замку зі сходу -з боку міста. Башти розміщено таким чином: по довжині замку з одного боку 4, з другого - 4, на західному боці на кінці 2 з'єднані башти і 1-а окремо з півночі коло річки.

Найстарішою з веж вважається Денна ( Донна),яка є також найвіддаленішою від входу до замку. Зараз вона безверха. Відомо, що у вежі була розташована римо-католицька каплиця Св. Архангела Михаїла, побудована кам’янецьким старостою М. Бжезьким у 1575 р.
Ласька (Біла, Садова) вежа зведена у XV ст. і реконструйована на поч. XVI ст. за матеріальної підтримки примаса Польщі Яна Ласького, про що нагадує родовий герб «Кораб» на вежі. На її стінах збереглося біле тинькування (звідси її друга назва – Біла). З опису 1544 р. відомо, що біля неї була замкова кухня.
Збережені давні кам’яні кронштейни вежі Тенчинської дозволяють думати, що у неї був зубчастий верх. Сьогодні вежа має гостроконечне завершення. Свою назву отримала в честь воєначальника, краківського каштеляна Яна Тенчинського.
Вежа Ковпак (Шляхетська) найменша серед башт південної стіни. На її реставрацію на поч. XVI ст. виділив кошти кам’янецький біскуп Я. Бучацький.

Папська башта є найбільшою і наймогутнішою вежею фортеці. Особливо це зрозуміло, коли дивися на неї з передмістя Карвасари. Її зведення розпочалося ще в останнє десятиліття XV ст., а добудована вона була на поч. XVI ст. на кошти папи Юлія ІІ, через що і отримала свою назву. В пам'ять про це у верхній частині вежі з боку міста встановлено табличку. Вежа має п’ять поверхів.
Башта відома тим, що у 1818 – 1823 рр. в ній було ув’язано Устима Кармалюка, якій навіть примудрився втекти з неї. Завдяки перебуванню в її стінах подільського опришка, за баштою закріпилася її народна назва – Кармалюкова.
У північно західному куті північної стіни розташована вежа Рожанка, будівництво якої було розпочато напр. XIV ст.  і було закінчено у 1505 р. Про це свідчить відповідний надпис на башті: «Вежа Креслава єпископа вроцлавського, котрого власним коштом будівництво замку закінчено 1505». Башта отримала свою назву від місця свого розташування: вона знаходиться на розі фортеці. Вежа стояла поруч з колишньою замковою брамою, і першою зустрічала ворога.

Маленька башта Комендантська ніби вросла в стіну між Рожанкою і Лянцкоронської баштою. Під час останньої реконструкції відновлено бойовий прохід всередині башти.
Башта Лянцкоронська (Орлова) схожа на Рожанку і має три поверхи. Під вікном другого поверху із східного боку – кам’яна таблиця з гербом. В минулому башта була надбрамною, а через нижній поверх башти йшов проїзд, який замурували в сер. XVI ст. Башта названа на честь начальника кам’янецьких фортифікацій С. Лянцкоронського.
У 2007 – 2008 рр. праворуч  від Лянцкоронської башти за одним з малюнків XVII ст. звели невелику вежу, що отримала назву Нової Комендантської.

В каньйоні Смотрича через дорогу напроти башти Рожанка помітні руїни Водяної (Смотрицької) башти, що була зведена на поч. XVI ст. і з’єднувалася підземним ходом з Рожанкою. З башти гарнізон фортеці за допомогою колеса брав воду для своїх потреб.
Протягом 1541 – 1545 рр. тривала розбудова фортеці. Було перебудовано і потовщено зовні всі старі башти. По-діагоналі на північно-східному та на південно-західному кутам зведено дві п’ятикутні башти нового бастіонного типу. У скелі вибили таємний хід до криниці під замком на березі річки, а під мостом в скелі пробито канал.
Нова Східна башта, збудована Претфусом, першою зустрічає туристів праворуч від замкових воріт. На башті надпис: «1544. Боже, Тобі єдиному хвала. Іоб Претфус, архітектор».
В самій вежі збереглася криниця глибиною 35 м. і шириною 5 м., воду з якої піднімали за допомогою великого дерев’яного колеса. Поруч стояла Чорна башта, підірвана шотландцем Кетлінгом у під час капітуляції Кам’янця перед турками у 1672 р.

  Нова Західна башта (1542 р.) виступає далеко за лінію мурів і примикає до башти Денної. Найкращій вид на неї відривається з валів Нового замку. В стінах на значній висоті є кілька амбразур. Під час облоги 1672 р. її було значно пошкоджено вибухом міни. В період окупації турки ж її першою і відновили. Первісно башта була п’ятикутною. Сьогоднішня її напівкругла форма – результат реконструкції в турецький період.

 Далі за старим мурованим замком у північно-західньому напрямку підносяться високі вали земляного  Нового замку, збудованого на поч. XVII ст. Цей земляний замок, як вже було завважено, має форму приблизно трапеції, якої широкий бік лежить на північному заході, а вужчий бік припирає до старого замку. Вали, що йдуть по контуру замку, подвійні і між ними йдуть широкі та глибокі рови, обкладені по боках тесаним камінням. Під валами були порохові льохи та каземати, або приміщення для людей і складів запасів. Ці будування зроблено під доглядом інженера Теофіла Шемберга.


Tags: Кам'янець-Подільський, Хмельниччина, вежа, замок, мандрівки, фортеця
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments