Бахчисарай-колишня столиця Кримського ханства (до 1783р),вперше згадується у 1502р.Сучасний статус міста-з 1926р.
У забудові міста збереглися риси феодального Сходу (вузенькі вулички, старовинні фонтани-джерела, будинки з нависаючими над вулицею другими поверхами,мечеті).
Палац кримських ханів – Хан-Сарай, збудований як родова резиденція династії Гиреїв – правителів Кримського ханату. Палац був центром політичного, духовного й культурного життя держави кримських татар. Ханський Палац внесений до Списку Всесвітньої Спадщини UNESCO.
З головної вулиці міста до палацу веде кам’яний міст, перекинутий через річку. Відразу за мостом не можна не помітити широкі ворота і яскраво розписану вежу з кольоровими скельцями, що з’явилася після однієї з царських реставрацій,-встановили на місці знесених надбрамних приміщень, характерних для кримського укріплення середньовічної епохи.
За легендою, палац було побудовано на місці смертельної сутички двох змій, яку випадково побачив син хана Менглі-Гірея, коли спустився в долину на полювання. Одна із змій, яка чудом вижила і вилікувала свої рани пливучи річкою, нагадала молодому хану про нещасну долю роду Гіреїв, які постраждали від золотоординців. Старий хан наказав зобразити над входом до палацу зміїний поєдинок.
Головні ворота та Велика мечеть
Вежа-мінарет на Великій мечеті
Будівництво Бахчисарайського палацу розпочалося на поч. 16 ст., а тимчасовою резиденцією татарських ханів став палацовий комплекс в Салачику.
Головні ворота
Бахчисарайський палац – складний архітектурний ансамбль, який розбудовувався на протязі довгого часу, за відсутності єдиного плану. До наших днів збереглись житлові покої, будівлі офіційного призначення, серед яких гаремний корпус, Велика мечеть Біюк-хан-Джамі (1736-1740 рр.) та Мала мечеть, будинок муфтія, ханське кладовище з двома мавзолеями-дюрбе, дві надбрамні та дозорна Соколина вежі, лазні, кухонний двір, стайні, шість внутрішніх двориків, які зливаються з садами.
Надбрамна вежа
Головний палацовий корпус
В Фонтанному дворику знаходиться розкішний Золотий фонтан Магзуб (1733 р.) та скромний Фонтан сліз Сельсебіл (1764 р.). За легендою Фонтан сліз створили за наказом хана Крим-Гірея в пам’ять про загиблу кохану бранку Діляре-Бікеч («прекрасна княжна»).
Північне та Південне дюрбе на ханському кладовищі
Мавзолей Діляри-Бікеч
А за воротами вас просто таки заклинають-припрошують молоді хлопчаки : "Покушать,покушать,молодие люди!"...навколо палацу розмістились десятки чебуречних,закусочних,кафе,де можна поласувати смачними чебуреками,попити чаю та відпочити на чайхані...що ми й зробили із задоволенням))
Мінарет мечеті Тахтали-Джамі (1707р.)
Свято-Успенський чоловічий монастир, який ще називають Кримською Лаврою розташований на околиці Бахчисараю в Маріампольській ущелині або Мар’ям-Дере (Майрам-Дере), що у перекладі з татарської означає «ущелина Марії».
За останніми дослідженнями заснування Бахчисарайської обителі відбулося в межах 11-15 ст.,хоча, не виключено, що монахи оселилися в ущелині ще в 8 ст., коли в Крим, як і на інші окраїни Візантійської імперії, тікали прихильники шанування ікон. Імовірно, спочатку на схилі ущелини було вирубано храм, а вже пізніше навколо печерної церкви виник монастир. Приводом для створення храму стало явлення ікони Божої Матері, яка згодом отримала назву Бахчисарайської.
Фонтан «Живоносне Джерело»
Навпроти Успенського монастиря до сьогодні збереглися залишки поселення Маріамполь – залишки зруйнованих наземних будівель, кам’яні сходинки в скелі, підрубки для дерев’яних конструкцій, печери господарського призначення, здичавілі фруктові дерева.
В 1800 р. в Бахчисараї з’явився новий приходський храм Миколи Чудотворця, тому монастирська Успенська церква перетворилася на звичайний цвинтарний храм без священнослужителя. Проте віряни все одно приходили сюди, відомо навіть кілька випадків чудотворного зцілення від ікони Успіня Богоматері.
Відновлення монашого життя в Бахчисарайському монастирі пов’язане з діяльністю святителя Інокентія (Борисова), якого було призначено в 1848 р. на Херсонську кафедру, під протекцією якої тоді знаходився і Крим.
Піднімаючись сходами на третій ярус не можна не помітити ліворуч в скелі рельєфні медальйони із зображенням монастирів, храмів та святих місць з усього православного світу. В кожному медальйоні є отвори для зберігання землі, взятої з того місця, яке відповідає зображенню. Кількість медальйонів постійно збільшується.
Сходи на третій ярус закінчуються біля прохідної двоярусної дзвіниці. Ці сходи екскурсоводи зазвичай називають «сходами Гамлета», тому що саме тут у 1964 р. проходили зйомки епізоду художнього фільму «Гамлет» .Відразу за дзвіницею – обширний майданчик , від якого вгору ведуть кам’яні сходи. Ліворуч сходами потрапляємо до Успенського храму, а праворуч – до Марківського храму.На майданчику другого ярусу,перед сходами, що ведуть на третій ярус, – фонтан, увінчаний фігурою ангела.
Інтер*єр Успенського храму
І останній ривок-до печерного міста Чуфут-Кале.
Чуфут-Кале – середньовічне печерне місто-фортеця на околиці Бахчисараю, засноване візантійцями, імовірно, в 5-6 ст. В 7-10 ст. навколо городища звели «середню» оборонну стіну, яка збереглася до наших днів. В 8-10 ст. фортецю захопили хозари.В перекладі означає "юдейська фортеця".Виникло в V-VI ст. Від найдавнішої частини міста (Старе місто) залишилися донині головна стіна і арка(10 ст.).
Пробираючись через ліс натрапляю на старе караїмське кладовище
Сонце вже золотить камінь...
Караїмські кенаси на краю плато
Мавзолей Джаніке-Ханим
В західній частині древнього міста привертають увагу також дві караїмські кенаси.
Велика кенаса(14ст)
Мала кенаса(18ст)
Памятна дошка
Нині в будівлях кенас та садибі караїмського вченого А.С. Фірковича діє етнографічний центр «Кале», де проводяться вмставки присвячені побуту та культурі кримських караїмів, працює кафе традиційної караїмської кухні.
В східній частині міста , за стіною 15 ст., розташовувався монетний двір та численні житлові будинки.
Фрагменти печерного міста
Вулиця
Вид згори
Вид на долину Ашлама-дере
Враження на краю прірви-неповторні...
