Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Кудринці: Замок над Збручем

 Стоїмо на межі-позаду Хмельницька область і село Жванець,попереду село Атаки Чернівецької області.Розмежовує дві області ріка Дністер.У планах-відвідати Хотин,погуляти по Чернівцях та виїхати звідти на Львів.Стоїмо,чекаємо автобуса.На горизонті показується якесь нещастя.Куди?Кудринці.В голові запрацювали мікропроцесори,освіжаючи пам*ять..Ага,згадав,там замок,там ще не були...
 Між Хмельниччиною і Буковиною ми обираємо..Тернопілля!)

На гору дерлись навпростець,місцями на четвереньках!)

 Завантажились,розрахувались(10грн/чол.),їдемо. Їдемо,їдемо...Нарешті,ніби Кудринці,а куди ж до замку.Запитуєм дорогу і час зворотнього відправлення на Жванець,і тут бабульки вводять нас у ступор своєю відповіддю: "Назад маршрутка їхатиме десь близько 13.45год. Але ви(тобто ми) на неї ніяк не встигните( було біля 11.30 год.),може встигните на останню-о 16год.А ні-то заночуєте в селі,хтось прийме кватирантів.А до замку..Та далеченько,десь 2 год.займе дорога туди-назад,а ще підйом..Ніяк не встигнете!"
Ночувати у Кудринцях у нас небуло ніякого бажання.Цього не передбачалось навіть у плані "Г",не кажучи вже про запасні варіанти "Б" і "В". Візит до замку взагалі мав бути бонусом до запланованих планів(вибачте за товтологію)..
Одна з веж замку-руїни

Шипшина

 Вибігаємо немов навіжені,ще й двері транспорту толком не відкрились.Готуємо організм та налаштовуємо себе морально на мінімум 45-50-ти хвилинну пішу прогулянку з підйомом до замку.Забігаємо у магазинчик,який знаходиться одразу біля зупинки,запитуємо дозволу на залишення рюкзаків і отримавши позитивну відповідь швиряємо їх у вказане місце,купляємо воду і вперьооод!
У роках і в бур*янах..

Північно-східна надбрамна вежа

Село Кудринці знаходиться в 25-28 км від Кам‘янця, розкинуте по обох берегах р.Збруч. Лівий берег - територія Хмельницької обл., правий  вже Тернопільської.Варто зауважити,що річка довго ділила не лише дві області,- це був кордон двох імперій: Російської (пізніше - Радянської) та Австро-Угорської. На Захід - володіння Габсбургів, на Схід - Романових.Так от!
Вежа над Збручем

Панорама села на правому березі Збруча

 Городище з невідомою назвою на цьому місці існувало ще за часів Київської Русі. Неподалік від села проходить Троянів вал. Поселення з назвою Кудринці відоме з кін. XV ст. У 1518 р. польський король Сигізмунд на прохання власника М. Гербурта надав Кудринцям право на дві щорічні ярмарки та щотижневі торги.
Оскільки місце було небезпечним,-неподалік проходив Грецький шлях і кордон із Молдавією, власник села Ян Щенсний Гербурт на поч. XVI ст. вирішив побудувати замок для захисту поселення.
Церква Здвиження (18ст.)

Північна замкова стіна

 У 1615 р. на  г. Стрілка на північний схід від сучасного села звели чотирикутний замок. Місце для твердині вибрали вдале: з одного боку р.Збруч, з іншого - яр.Єдиний підхід до фортеці був з півночі,звідки стіни захищались лише сухим ровом і земляним валом.
 Кудринецький замок,розміром 70х25м.,був зведений із місцевого пісковику з пізнішою добудовою з цегли.Мав по кутах 3 триярусні вежі.
Північно-західна вежа

Небо вписане у шестикутник..

 Лише північна стіна Кудринецького замку мала бійниці, а по її кутах стояли вежі.Північно-східна квадратна вежа була надбрамною;північно-західна шестикутна кутова вежа із трьома ярусами бійниць мала як оборонні, так і складські функції. Її бійниці були пристосовані для ведення перехресного та флангового вогню.
Житловий комплекс розташовувався біля східної, найбільш захищеної, замкової стіни, яка виходила до стрімкого берега Збруча. У ній знаходилася невелика хвіртка, через яку захисники робили вилазки під час облоги.
Вежа опалювалась каміном

Арочка

 П’ятикутна вежа над яром слугувала другим в’їздом до фортеці у вигляді аркових воріт. Ворота фланкували дві артилерійські амбразури, а в глибоких її нішах були влаштовані бійниці. У вежі починався підземний хід який зараз засипаний.
Фото

Південна вежа та частина стіни з проходом

Влітку 1648 р. під час Визвольної війни замок узяли загони М. Кривоноса з допомогою місцевих жителів, вигнавши польський гарнізон. У 1672 р. турки, захопивши Поділля, розмістили в замку свою охорону, та незабаром польські війська відбили твердиню,яку повторно османи захопили в 1694 р.
Незабаром після звільнення Поділля від турків у 1699 р. власниками Кудринців стали магнати Гуменецькі ( Гунецькі, Гумецькі ?), які перебудували замок у свою резиденцію. Житлові будівлі мали 6 кімнат і були пристосовані під палац,який до наших днів  не дожив..
Невеличка печерка на схилі гори

Фото

Нові власники Козебродські, що володіли Кудринцями з 1786 р., перетворили свою резиденцію на справжній музей. В інтер’єрах зберігалися цінні картини, старовинні меблі. Частину із цієї колекції можна сьогодні побачити в краєзнавчому музеї в Тернополі.
Пізніше фортецею володіли Пжибиславскі. Зять одного з них, офіцер Ю. Модзелевський, брав участь у польському повстанні 1831 р. Через нього поширилися історії про підземні ходи, у яких повстанці, начебто, переховували зброю та документи. У 1834 р. австрійці оточивши Кудринецьку фортецю, примушували місцевих селян перекопувати двір, шукаючи компромат на польських повстанців. Ніякого таємного ходу так і не знайшли. Та легенди про підземелля та скарби продовжували ходити серед селян..
Кудринецький замок

Фортеця з південного боку

У сер. XIX ст. замок спорожнів. Тодішній його власник ,- єврей М. Бартфельд, дозволив розбирати камені з замкових стін для будівництва..
Стежина до твердині

Мармуровий кар*єр -єдине родовище мармуру на Поділлі

 А ми..а що ми! Сполохавшись перспективи ночівлі в незапланованому місці ми поперли так,що через 25хв(!!!) ми були на горі біля фортечних мурів,а "прогулянка" туди-назад з оглядинами залишків твердині та миттям ніг біля криниці нам зайняла бл.1,5 год. Ха-ха, ,- " 2 години одна дорога..",-от вже ці бабульки!)
Каплиця-кар*єр-замок

Фото

 Місце реально сподобалось,вид від замку шикарний,-на каньйон Збруча,на село,наВколо.. При підйомі на гору під ногами попадались яскраві камінці мармуру,поблискуючи на сонці немов самоцвіти..Гарно тут!
Покровська церква (18ст.)

Храм
Tags: Кудринці, Тернопілля, замок, мандрівки, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 13 comments

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…