В хроніках раннього середньовіччя Володимир згадується як столиця значних слов'янських племенних об'єднань. Варто згадати про ранньо-слов'янське поселення 6-9 століть,- Зимнівське городище,- що в 5 кілометрах від міста. Це поселення на початку 9 століття було повністю знищене варварами. Ймовірно, що частина жителів, після руйнування поселення вибрала новим своїм осідком місцевість, на котрій тепер знаходиться місто. Тобто цілком можливо, що в історії Володимира маємо один з найбільш ранніх випадків так званого “перенесення міста”. Бурхливий розвиток Володимира в Х-ХІ столітті привів до того, що в його міську територію було внесено і Зимне, де споруджено монастир відомий з 1054 року(http://neo7777vitaha.livejournal.com/5675.html) і виник один з міських некрополів що нараховував майже 500 курганів. Місто мало дуже міцні, досконалі укріплення. На високих земляних валах були збудовані стіни з кількома воротами.
Пізніше князь Володимир вiддає мiсто в удiльне володiння своєму сину Всеволодовi. Вiдтодi Володимир стає столицею Волинського, а з 1199 року Волинсько-Галицького князiвства - державним, адмiнiстративним, торгoвельним i культурним центром не тiльки Волинi, але i сусiднiх князiвств та земель.
У 1199 роцi володимирський князь Роман Мстиславович об'єднав галицькi i волинськi землi в одну велику державу.Після 1341 року, коли столиця під брязкіт мечів переходить до східного міста Луцька, Володимир стає центром удільного Волинського князівства .
Памятники князям в міському парку
Вiд 1939 року i по сьогоднiшнiй час Володимир-Волинський є адмiнiстративним центром однойменного району, а з 1975 року- мiстом обласного пiдпорядкування.
Сучасний Володимир-Волинський місто обласного значення, районний центр Волинської області.
Розташований на південному заході в межах північно-західної окраїни Волинської лесової височини на правому березі річки Луга. Загальна площа міста 16,05 км2. Розташоване воно за 550 кілометрів від м.Києва, 150 – від м.Львова, 76 – від обласного центру м.Луцька, 50 – від залізничного вузла, інтерпорту Ковеля, 15 – від кордону з Республікою Польща, 100 – від кордону з Республікою Білорусь, 800 кілометрів від морського порту Одеса.
Памятники князям в міському парку
Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці
Храм, збудований волинським князем Мстиславом Ізяславичем у 1160р за вироблений типом шестистовпного хрестовокупольного одноверхого храму.Стіни храму гармонійно розчленовані арками на півколонках;перебудований у 18ст.
Свято-Успенський собор у Володимирі-Волинському — єдина пам’ятка на Волині,що дійшла до нас із часів Київської Русі.
На честь 1000-ліття Волинської єпархії поблизу собору у1992 році встановлено пам’ятний хрест.
Собор був усипальницею князів, бояр і єпископів. Під храмом є 6 великокнязівських, 2 єпископські і багато гробниць знатних осіб.
Під час пожежі 1683році, яка спустошила все місто, собор дуже постраждав і був відновлений лише в 1753році. Уніати переробили візантійську архітектуру храму на латинський зразок. У 1772 році собор прийшов у запустіння. Використовувався як «казенний магазин» (склад). На 1829 році він перетворився на суцільну руїну — обвалились склепіння і купол. Своїм відродженням собор завдячує турботам відкритого в грудні 1887 року Свято-Володимирського братства, яке поставило перед собою релігійно-просвітницькі і церковно-упоряджувальні завдання.
Свято-Успенський собор у Володимирі-Волинському — єдина пам’ятка на Волині,що дійшла до нас із часів Київської Русі.
На честь 1000-ліття Волинської єпархії поблизу собору у1992 році встановлено пам’ятний хрест.
Собор був усипальницею князів, бояр і єпископів. Під храмом є 6 великокнязівських, 2 єпископські і багато гробниць знатних осіб.
Під час пожежі 1683році, яка спустошила все місто, собор дуже постраждав і був відновлений лише в 1753році. Уніати переробили візантійську архітектуру храму на латинський зразок. У 1772 році собор прийшов у запустіння. Використовувався як «казенний магазин» (склад). На 1829 році він перетворився на суцільну руїну — обвалились склепіння і купол. Своїм відродженням собор завдячує турботам відкритого в грудні 1887 року Свято-Володимирського братства, яке поставило перед собою релігійно-просвітницькі і церковно-упоряджувальні завдання.
У 1896-1900рр собор відновлений у формах 12ст
Успенський собор є пам’яткою давньоруського зодчества. Кам’яний, шестистовпний, хрестокупольний, трьохнавний, трьохапсидний, однокупольний. Його архітектурні форми прості і лаконічні. Фасади розчленовані пілястрами і напівколонами, прикрашені аркатурним поясом.Поряд єпископський дім з дзвіницею(15ст)
і тут князі...
Головна вїзна брама
один з бокових арочних входів
велич собору соромязливо ховається та водночас гармонійно поєднується з навколишніми пейзажами
Василівська ротонда
Самобутній пам'ятник волинської архітектури кінця 12 - початку 13 віку в місті Володимирі в місцевості Василівщині на передмісті Засмочю. Первісна будівля храму відрізнялася від нинішньої, являла собою суміш місцевої архітектурної традиції з елементами готмки. Нинішній абрис з початку 20ст.
Перша документальна згадка про храм походить з 1523р.Під 1558 роком вперше згадується про те, що храм був кам'яним.
За мiсцевими переказами князь Володимир, повертаючись з походу проти бiлих хорватiв в 992 р., зупинився в м.Володимир-Волинському, i тут в подяку Богу за вдалий похiд, наказав кожному iз своєї дружини принести по однiй цеглинi i таким чином за один день спорудив храм, який в честь його християнського iменi був освячений в iм'я святого Василiя. Коли i ким побудована нинiшня церква, невiдомо. На шифернiй дошцi, вмонтованiй в стiну з пiвнiчної сторони уцiлiв слов'янський напис, настiльки незрозумiлий, що з нього можна розiбрати тiльки три слова " Помози Боже... княж" i число "670г", що вiдповiдає 1194року. Ця дошка була втрачена в 1914 роцi, пiд час першої свiтової вiйни.
Фундаменти церкви побудовані в вигляді восьмипелюсткової квітки, аналоги цієї архітектурної скульптури в Празькому граді. Бiльшi конхи ( заокругленi виступи) чергуються з меншими, складається враження, що стiни хвилястi. До реконструкцiї та прибудови тамбура церква мала шоломоподiбну покрiвлю. Невеличку за розмiрами будiвлю прикрашають два портали, один з яких оздоблений бiлокам'яною рiзьбою. Археологiчнi знахiдки бiля церкви - цегла, фрагменти рожевого цементу, шматки каменя з орнаментом, вказують на те, що на мiсцi Василiвської церкви iснувала бiльш рання споруда, деякi її частки ймовiрно були використанi при побудовi iснуючої церкви.
Церква Священномученика Йосафата
Єдиним греко-католицьким храмом у Володимирі-Волинському є церква Священномученика Йосафата. Збудована у 1890 р, вона згадується у довідковій та науковій літературі під назвою «кірха», оскільки до 40-х рр. минулого століття її використовувала німецька громада християн-лютеран.
На початку 90-х храм передали греко-католикам у постійне користування. Парафією нині опікуються отці василіани: у колишньому будинку пастора (збудований у 1938–1939 рр.), який прилягає до церкви, тепер знаходиться василіанський монастир Священномученика Йосафата. Покровителем греко-католицького храму та монастиря у Володимирі-Волинському було вибрано уродженця цього міста святого Йосафата (Кунцевича) (1580–1623).
У церкві Священномученика Йосафата у Володимирі-Волинському знаходяться мощі її святого покровителя.
На початку 90-х храм передали греко-католикам у постійне користування. Парафією нині опікуються отці василіани: у колишньому будинку пастора (збудований у 1938–1939 рр.), який прилягає до церкви, тепер знаходиться василіанський монастир Священномученика Йосафата. Покровителем греко-католицького храму та монастиря у Володимирі-Волинському було вибрано уродженця цього міста святого Йосафата (Кунцевича) (1580–1623).
У церкві Священномученика Йосафата у Володимирі-Волинському знаходяться мощі її святого покровителя.
Кафедральний Собор Різдва Христового
На місці старої дерев‘яної церкви будується костел , на який у 1718 році фундує гроші пані Ядвіга Загоровська. В 1749 році храм отримав нову фундацію Слонимського старости Гната Садовського , та певні кошти надавали жителі міста .
Тільки в 1770 році храм був освячений під назвою «Серце Ісуса ». Коли в 1773 році орден єзуїтів розігнали , право власності на костел передали ордену Василіан.
Православній церкві Собор повернули лише в 1840 році, але в 1921 році приміщення знову передали римо-католицькій дієцезії . У 1941-1944 роках храм був пошкоджений, під охорону як пам‘ятка архітектури був взятий у післявоєнний час .
Храм є прикладом пізнього бароко, зведений за проектом Міхала Радзимінського в стилі південно-німецьких майстрів. Для споруди характерна хвилеподібна лінія побудови, при цьому використані колони коринфського типу. Костел будували професійні майстри. Центральна площина храму вигнута, частина стін декорована пілястрами, два нижні яруси – едикулами, а верхній ярус з неглибокими нішами. Художній розпис на стінах здійснено майстрами ХХ століття. Христоріздвяним Собор назвали ченці у 1784 році . Нині він називається Собор Різдва Христового. Належить храм УПЦ Київського патріархату.
Тільки в 1770 році храм був освячений під назвою «Серце Ісуса ». Коли в 1773 році орден єзуїтів розігнали , право власності на костел передали ордену Василіан.
Православній церкві Собор повернули лише в 1840 році, але в 1921 році приміщення знову передали римо-католицькій дієцезії . У 1941-1944 роках храм був пошкоджений, під охорону як пам‘ятка архітектури був взятий у післявоєнний час .
Храм є прикладом пізнього бароко, зведений за проектом Міхала Радзимінського в стилі південно-німецьких майстрів. Для споруди характерна хвилеподібна лінія побудови, при цьому використані колони коринфського типу. Костел будували професійні майстри. Центральна площина храму вигнута, частина стін декорована пілястрами, два нижні яруси – едикулами, а верхній ярус з неглибокими нішами. Художній розпис на стінах здійснено майстрами ХХ століття. Христоріздвяним Собор назвали ченці у 1784 році . Нині він називається Собор Різдва Христового. Належить храм УПЦ Київського патріархату.
Костел Iоакiма та Анни (монастир капуцинiв)
Перший костел Iоакiма та Анни побудований у 1554 роцi з дерева на пожертвування княгинi Анни Збаразької в 1751р. костел передано ордену капуцинiв. Кам'яний костел був побудований в 1752 роцi на мiсцi згорiлого дерев'яного. Кiлька разiв вiн горiв i знову вiдбудовувався. Так, наприклад, в 1853 роцi знову перебудовуються куполи веж костелу, сама будiвля була покрита бляхою i пофарбована.
Костел Iоакiма i Анни побудований в стилi провiнцiйного пiзнього барокко ( Вiленське барокко). Це тринефна базилiкальна двовежова споруда з двоярусним центральним i одноярусними бiчними нефами. У 14 столiттi на хорах були розмiщенi невеликий дев'ятиголосний орган, нинi втрачений. За легендою, в 1794р. у монастирi капуцинiв були захованi державнi коштовностi Речi Посполитої.
Костел Iоакiма i Анни побудований в стилi провiнцiйного пiзнього барокко ( Вiленське барокко). Це тринефна базилiкальна двовежова споруда з двоярусним центральним i одноярусними бiчними нефами. У 14 столiттi на хорах були розмiщенi невеликий дев'ятиголосний орган, нинi втрачений. За легендою, в 1794р. у монастирi капуцинiв були захованi державнi коштовностi Речi Посполитої.
Церква Святого Миколая
В 1780 роцi у Володимирi-Волинському була побудована каплиця св.Iосафата Кунцевича на кошти унiатського єпископа Порфирiя Скарбки Важинського. Каплиця побудована на мiсцi, де стояв будинок батькiв Iосафата Кунцевича. 15 років каплиця була греко-католицькою, і лише в 1795 році добровільно передана православній церкві і стала називатись Миколаївською церквою. У 1800 роцi до храму була прибудована ризниця. Церква не мала куполів на зразок нинішніх. В 1910р. церква виконувала функцiї цвинтарної каплицi, з 1914 до 1939 рокiв використовувалась, як парафiяльна.
В архiтектурному планi - це типова одноповна безкупольна двокамерна церква, типова для архiтектури України та Польщi XVІІ-XVIІІ ст . За стилем вона є пам’яткою архітектури пізнього бароко XVІІ-XVIІІ ст . Купола в церкві суперечать характеру архітектури тих часів. Дзвінниця спочатку була дерев’яна, згодом мурована. Церковне подвір’я було огороджене кам’яним парканом з брамою та фірткою. Ця брама з парканом є реліктом XVІІ-XVIІІ ст. Приміщення церкви складається з двох частин – невеликої нави та апсиди. За радянських часів у храмі був склад . Нині Свято-Миколаївська церква є храмом УПЦ.
В архiтектурному планi - це типова одноповна безкупольна двокамерна церква, типова для архiтектури України та Польщi XVІІ-XVIІІ ст . За стилем вона є пам’яткою архітектури пізнього бароко XVІІ-XVIІІ ст . Купола в церкві суперечать характеру архітектури тих часів. Дзвінниця спочатку була дерев’яна, згодом мурована. Церковне подвір’я було огороджене кам’яним парканом з брамою та фірткою. Ця брама з парканом є реліктом XVІІ-XVIІІ ст. Приміщення церкви складається з двох частин – невеликої нави та апсиди. За радянських часів у храмі був склад . Нині Свято-Миколаївська церква є храмом УПЦ.
Каплиця св.Володимира(19ст)
Дякую усім хто зацікавився.До наступних звітів.
