Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Маловідомі,але не забуті. Ч.1

 Велосипедні виїзди це круто!Особливо коли у тебе є велосипед,тоді це вдвічі крутіше..Бо який же може бути веловиїзд без велосипеда? Спочатку ти їздиш містом,пізніше ти їздиш..ще трохи містом,а згодом крутиш педалі за місто.І вже зовсім скоро поїздок просто "за місто" чи "на природу" не вистачає і ти шукаєш у інету щось цікавеньке у навколишніх селах,складаєш сякий-такий "маршрут" на 50-70 км. і крутиш педалі з гордо піднятою головою,так ніби виконуєш якусь особливо важливу місію.
Одразу попереджаю,-пости цього типу аж надто захопливими не будуть,так як мало кому цікава дерев*яна церква чи закинутий костел якогось там села(ну,з Тартаковом то був швидше виняток,-там "вполювався" ще й палац),але на кожен товар знайдеться і свій покупець...
На майбутнє: пости про поїздки до таких от нерозрекламованих пам*яток,(або якщо вони попадатимуться дорогою від одного "основного" пункту до іншого) буду згруповувати під спільною назвою "Маловідомі,але не забуті".


Перший пункт-село Комарів Сокальського району.Ні,це не той Комарів що : "На недельку,до второго...",тут моря немає.Зате тут є озера..і ліс.А ще закинутий костел і деревяна церковка Покрови Прсв.Богородиці,збудована у 1893р.
П.С.На фото видно мій велотронспорт,який "потягнули" рівно через два тиждні після цього виїзду((.
Церковка Покрови Прсв.Богородиці

  Храм свого часу був зачиненим(1961-1989 рр.),а пізніше використовувався як краєзнавчий музей.Церква розміщена одразу при дорозі,-оминути неможливо. З південно-східного
 боку від церкви знаходиться велика мурована каплиця, а із західного - мурована дзвіниця.
Церковка Покрови Прсв.Богородиці.Профіль

 Щодо костелу,то хоч якоїсь інформації,бодай мінімальної я на жаль не знайшов."Накопав" лише те,що у радянські часи у ньому був колгоспний склад.Але хіба це новина,-така доля
спіткала свого часу десятки святинь...
Костел (каплиця?)

Споруда.Тил

 Храм закинутий,стоїть пусткою,без вікон і нормального даху.Зате двері є,з колодкою..І нічого зо збоку в стіні є "чорний хід" (див."розбитий віконний отвір").
А зверху-гніздо вельми релігійного лелеки..

 Наступне село,-Волиця,та що Комарева,бо у Львівській області є аж 7(!) населених пунктів з такою назвою,два з яких-у Сокальському районі.
Церква Преображення Господнього

 Вперше згадано про Волицю в письмових джерелах XVII ст. Перші поселення тут з'явилися в лісі. Заснували їх утікачі. Першим побудувався чоловік на прізвисько Комар. На схід від своєї оселі він прорубав просіку, коло якої ставили хати й інші втікачі. Від цього прізвиська, ймовірно, й походить назва села Комарів, відображена в топонімі «Волиця-Комарева».
Дуже ймовірно, що Волицю засновано після Люблінської унії 1569 р., коли селяни, рятуючись від закабалення і від нападів татар, утікали в малодоступні ліси й жили там невеликими групками - на волі. Від того й пішла назва «Волиця». З такою назвою в Україні є 34 села.
Храм

 У 1774 р. на лівому березі Білого Стоку почали зводити церкву Преображення Господнього. Споруджена вона з масивних соснових колод і має три бані. Був там прибудований вівтар, при якому священик влітку правив службу Божу. Закінчили будівництво у 1778 р., і до сьогодні стоїть цей храм у тіні старезних лип.
Церква Преображення Господнього.Фасад

 Влітку 1942 р. в центрі села насипали могилу січовим стрільцям. Її знищили більшовики, а у 1992 р. цю могилу з пам'ятним хрестом на ній на честь борців за волю України відновлено біля церкви Св. Преображення.
Могила і калина

 У 1905 р. на захід від церкви зведено муровану надбрамну дзвіницю. На ній колись висіло сім дзвонів. Найбільший мав ім'я "Михайло". Він був найгучніший, його голос досягав людського вуха за 20 км. Дзвін "Михайло" сповіщав усе село в разі пожежі чи іншого нещастя.
Фото

Будівля з соснових брусів, тризрубна, видовжена, "Г"-подібна у плані, на бетонному фундаменті. Незвичність у плануванні створює прибудована у 1980-х рр. з південної сторони вівтаря каплиця прямокутної форми. З північної сторони вівтар має захристію, а бабинець від заходу - рівноширокий присінок, які прибудовані до церкви у кін.XIX - поч. XX ст.
Осіння...

 В селі збудовані два храми-новобуди,-католицької та православної парафії,а також є памятник односельчанам,які загинули на фронтах в роки ВВВ.
Новобуд

Новобуд-2

Пам*ятник односельчанам

 Далі крутимо педалі і опиняємось у селі Зубків,в якому знаходиться мурований храм Введення Прсв.Богородиці,споруджений у 1849р.
Храм Введення Прсв.Богородиці та каплиця

Мурована каплиця (1937р.)

 Стара дерев’яна тризрубна одноверха церква, збудована коштом дідички Пелагії Чайковської у XVIII ст., простояла до сер. XIX ст. У 1849 р. на її місці споруджено нову муровану церкву, освячену у 1862р. У 1873р. її вкрили новим бляшаним дахом.
Церква

Споруда стояла зачиненою протягом 1962-1989 pp.і сильно занепала без догляду.
 У 1990 р. відновили баню. Тепер це тридільна одноверха споруда, великий восьмерик нави якої вкритий шоломовою банею з ліхтарем і маківкою.

Фото

 Переспа.Перша згадка про село зустрічається в 1426 р.У сер. 16 ст. село майже повністю було знищене татарами. Люди втікали в ліси і на болота. Відбудувати село не було можливості через часті постої польських військ. Власником села, зокрема, був белзький воєвода Адам Прусиновський (Прусіновський).
У селі є храм Воздвиження Чесного Хреста,зведена на місці старої у 1876 р.
Церква Воздвиження Чесного Хреста з дзвіницею

В сер. 18 ст. коштом Франциска Салезія Потоцького було вибудувано в Переспі, яка належала до «Кристинопольського ключа», невеликий палац в стилі рококо. Архітектором палацу вважають відомого П'єра Ріко де Тірреґайля, який спроектував також палац в Кристинополі. Палац служив для його кількаденних відвідин гостями. До першої світової війни були збережені рококові оздоблення.
Церква Воздвиження Чесного Хреста.Профіль

У 1781р. Станіслав Потоцький продав Переспу Понінському. Пізніше увесь «Кристинопольський ключ» перейшов до австрійського уряду,який розпродав його різним власникам.
Переспа належала до Гагенів, пізніше до Вишневецьких,станім власником був Е. Красінський (до 1939р.). На поч. 20 ст. палац Ф. С. Потоцького був перебудований, зліва була добудована оранжерея і справа партерове крило, що поєднало палац з кухнею. Палац стояв на пагорбі, до нього вела алея старих лип. Навколо був парк, величиною в 5 га. Біля палацу знаходився канал, через який йшов міст.
Фото

 Наступна зупинка-село Розжалів,перша згадка про яке датується 1456р.
Храм Св.Параскеви.Фасад

 У 1729 р. в селі була збудована дерев’яна церква коштом дідича А. Цетнера. Біля 1780 р. до неї добудували захристію. У 1886 р. на її місці розпочав будівництво нової мурованої церкви за проектом С. Гавришкевича, будівничий П. Левицький.
Мурований храм

 Будівництво велося стараннями о. М. Фалиса. Освятили храм у 1888 р. Тоді ж було освячено і образ пензля К. Устияновича «Пр. Богородиця на хмарах, оточена руськими святими і угодниками божими». Церква зазнаал пошкоджень в часі другої світової війни,була відремонтована силами сільської громади.
Церква і дзвіниця

Храм-новобуд
Tags: Волиця, Зубків, Комарів, Львівщина, Переспа, Розжалів, мандрівки, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 9 comments