Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Білорусь 2014.Частина 8: Мінськ (Ч.1)

 Мінськ зустрів нас похмурою прохолодною погодою.Навіть досить холодною,як для квітня.А ще радянською архітектурою,-от так одразу ж,з вокзалу,- ба-бах!! І одразу тобі вся велич радянської архітектури перед очима.Правда побачений екземпляр сподобався,-"Ворота Мінська"("Брама Мінска").

"Брама Мінска" (1953р.) (вул.Кірова 1-2)

 Мінськими воротами називають дві 11-ти поверхові симетричні вежі по кутах 5-ти поверхових житлових будинків. Вежі побудовані в 1953 р. за проектом ленінградського архітектора Б. Рубаненко. Офіційно стиль споруди – сталінський класицизм, проте деякі фахівці іменують ворота міста  пам'ятником націонал-радянського стилю в Білорусі.
Вежі

 Вони прикрашали вісім скульптурних композицій- по чотири на кожній вежі. Величезні скульптури - по 3,5 м., встановлені на 30-ти метровій висоті, символізували робітника, колгоспницю, інженера і солдата. З часом їх вирішили демонтувати, що і сталося в 1970-х рр.
Фото

Сьогодні на одній веі розміщений найбільший в республіці годинник ( діаметр циферблату бл. 3,5 м.) Цей годинник був створений більше ста років тому в Германії і до Білорусі потрапив як військовий трофей після Великої Вітчизняної війни. На іншій вежі- герб колишньої БССР.
Ефектна будівля на перетині вулиць Кірова і Свердлова

 Мало хто знає, і насилу віриться, що до 1870-их рр. на місці, де зараз знаходиться головний вокзал «Мінськ Пасажирський», був сосновий бір. Саме там, в 1863 р. загін білоруських повстанців дав бій військам Російської імперії. Через десять років після тих драматичних подій на місці лісу пролягла залізниця і перший в Мінську вокзал – Віленський.
Стіна

Туристична карта

 Трохи з історії міста.
Перша згадка про місто відноситься до 1067 р. Цього року на р. Немізі сталася кровопролитна битва між київськими князями Ярославичами і полоцьким князем Всеславом. Ця битва описана у "Повісті минулих літ".
Залізничний вокзал

Інтер*єр залізничного вокзалу

Більшість науковців вважає, що назва міста пішла від невеличкої річки Менки (Мень, Мена), на якій був початково заснований Мінськ, згодом перенесений на своє теперішнє місце. Білоруський історик М. Кузнецов зробив припущення, що назва річки походить від риби минь.Також існує народна легенда, де розповідається про заснування міста богатирем Мянеском, який побудував на місці сучасного Мінська свій млин і молов там борошно з каміння.
Будівля гімназії жіночої Рейман (поч.20ст.) (вул.Кірова,5)

Квітнеюць цюльпаны

 Замчище,(дитинець ранньофеодального Мінська),розташовувалося недалеко від злиття річок Свіслочі і Неміги. У плані дитинець мав форму, близьку до овалу, площею 3 га, обнесену високим земляним валом, Його первинна ширина в основі досягала 14 м., а потім була збільшена до 22-25 м.
Памятник "Зодчим усіх поколінь" до 940-ліття Мінська (пл.Незалежності)

Прибутковий будинок на вул.Радянській(Советской),19 .Поч.20ст.

 Із зростанням економічного значення Мінська і збільшенням населення територія дитинця стає недостатньою для поселення, і місто виходить за межі кріпосних валів, займаючи сусідні землі, найбільш придатні для забудови. На південь від замчища в радіусі до 300 м. виявляються споруди XIII—XIV ст. Тут же сформувалась площа Нижнього ринку з торгівельними рядами.
Скульптура "Юність" (вул.Берсана)

З сер. XVI ст. мінське замчище втрачає військове значення, залишаючись житловим районом, окільцьованим старими валами. Останні укріплення були зірвані в пер. пол. XIX ст. і лише назви, що збереглися, - замчище, Старий замок - свідчать про історичну першооснову Мінська. З XVII ст. міським центром стає Верхнє місто з торгівельною площею (з XIX ст. - Соборна площа, нині пл.Свободи), що сформувалося на обширному погорбі поблизу древнього замчища. Тут будується ратуша, група храмів і монастирів,житлові будинки феодалів,торговців.чиновників..
Кінотеатр "Победа" (вул.Інтернаціональна,20). Сер.20ст.


Дім Ждановича / готель "Кронштадт" ( пл.Незаплежності,15).1913р.

Територія міста розділена р.Свіслоч на дві частини: основну,- включала замчище, Нижній ринок з прилеглими районами, Верхнє місто з обширною площею- Верхнім ринком,та Зарічну, або Троїцкую, - нове житлове утворення в заплаві річки. План Мінська отримав форму овалу, в якому середину зайняв розвинений комплекс площі Верхнього ринку із забудовою монументальними будівлями. Місце розташування на пагорбі, крупний об'ємно-планувальний масштаб перетворили її в домінуючий ансамбль міста.
Палац Республіки (Жовтнева площа)


Будинок Міськвиконкому (пл.Незалежності,8)

На поч. XIV ст. мінські землі потрапили до складу Великого Князівства Литовського. 1413 р. місто стало центром найбільшого воєводства. Відтоді розпочався розквіт Мінська. 14 березня 1499 р. Мінськ одержав Магдебурзьке право. Містом керував магістрат на чолі з війтом,якого призначав Великий князь. 3 липня 1655 р. Мінськ захопили та спустошили війська Московського царства.
Костел Св.Симеона та Олени("Червоний костьол") на вул.Радянській(Советской),15.(1906-1910рр.)

Неоготична святиня

 В результаті Другого поділу Речі Посполитої 1793 р. Мінськ опинився в складі Російської імперії та став адміністративним центром Мінської губернії. 14 травня 1795 р. російська влада скасувала Магдебурзьке право для міста. До сер. XIX ст. царська влада тут активно "закручувала гайки". Певний час територія Мінська взагалі мала статус військової. 1839 р. було заборонено уніатську церкву, закрито університет, скасовано численні польсько-білоруські назви установ. Цим же указом 1839-го було фактично заборонено білоруську мову та наказано спалити всі примірники Біблії білоруською мовою.
Касцёл святога Сымона і святой Алены (1906-1910рр.)

За роки Другої світової війни, у тому числі силами радянської та німецької авіацій, було знищено майже всі будівлі Мінська. Майже все, що ми бачимо зараз, є або повоєнною забудовою, або реконструкцією.
"Червоний костел"

Найбільш коштовними в архітектурно-художньому відношенні пам'ятниками Мінська є цивільні і культові будівлі XVII-XIX ст.,більшість з яких розташовується в історичних районах міста.
Пам*ятник "Оборонцям Бога ,Віри і Християнства" перед костелом (1996р.)

Костел Св.Симеона та Олени.Тил

 Одним із найвідоміших костелів у Білорусі та заодно однією з найяскравіших архітектурних пам'яток столиці являється споруда костелу Св.Симеона та Олени,яка розташувалась в самому середмісті Мінська - на площі Незалежності в безпосередній близькості до Будинку уряду Республіки Білорусь.
Фасад храму

 Костел зводився у період 1905-10 рр. під керівництвом і коштом шляхтича Едварда Войниловича польськими архітекторами Т. Пояздерським та В. Марконі.Був названий у ім'я Святих Симона (Шимона) та Олени (Єлени) у пам'ять про дітей самого Войниловича, що померли в дитячому віці від недуги. Освячено костел у листопаді 1910 р.
Храм та "Дзвін Нагасакі" (2000р.)

Інтер*єр храму

Після Жовтневого перевороту 1917 р. костел приладнали для потреб Державного польського театру БРСР, з посиленням репресій у галузі культури заклад було реорганізвано, а у приміщенні костелу розмістилась кіностудія, що, можливо, врятувало храм від руйнування.
У 1941 р. німецька окупаційна влада на деякий час дозволила проведення служб у костелі. Під час Другої Світової війни фасад костелу постраждав. А у повоєнний час будівлю реконструювали, тут працювала кіностудія «Савецкая Беларусь».
Касцёл святога Сымона і святой Алены (1906-1910рр.) та плебанія

Скульптура "Журавлі" та фонтан (пл.Незалежності)

У 1990 р. "Червоний костел"  було повернуто римсько-католицькій громаді, відтоді він став значним осередком культурного духовного життя країни, зокрема, крім релігійних функцій, при костелі утворились хор, бібліотека, молодіжний театр. Тут же відроджувалась Білоруська греко-католицька церква.
У червні 2006 р. в храмі було перепоховано рештки фундатора храму Е. Войниловича.
Паштамт (пл.Незалежності,10)

Вулиця

Готель "Європа" (вул.Інтернаціональна,28).Відновлена у 2007р.на фундаментах колишнього міського театру та готелю "Європа"(1906-08рр.)

 Прямуємо в сторону площі Свободи,проходячи вулиці з аж надто радянськими назвами,-тут і Кірова і Свердлова і Інтернаціональна і ...
Наступною пам*яткою,вартою нашої уваги є костел (собор) Святого Імені Діви Марії,-головний католицький храм Мінська,побудований у 1700-1710 рр. в стилі віленського бароко як церкву при єзуїтському монастирі.
Костел Діви Марії (пл.Свободи,10). 1700-1710рр.

 Історія спільноти Ісуса в Мінську починається в сер. XVII ст., коли в місто прибули перші члени спільнотиа. У 1683 р. було почато будівництво монастиря, а 24 жовтня 1700 р. був закладений кам'яний монастирський храм. Завдяки багаточисельним пожертвуванням будівництво йшло швидко, в 1708 р. був закінчений інтер'єр, а 16 березня 1710 р. ієзуїтський костел освятили в ім'я Ісуса, Марії і Св. Барбари.
Інтер*єр костелу єзуїтів

Фото

 У подальші декілька десятиліть храм зазнав ряд перебудов. З боків пресвітерія були прибудовані дві каплиці, в 1732 р. були завершені дві вежі головного фасаду, що додали храму сучасного вигляду.
Розписи на стелі

 У 1773 р. орден єзуїтів був тимчасово заборонений папою Климентом XIV,в зв'язку з чим ієзуїтський храм Мінська отримав статус звичайного приходського. У 1798 р. був створений Мінський діоцез, і храм змінив свій статус, ставши кафедральним собором, освяченим на честь імені Пресвятої Діви Марії. У 1800р. і 1853-54 рр. в соборі проходили реставраційні роботи.
Вівтар

Орган

 У 1951 р. собор був закритий, його дві башти знесено, а центральний фасад значно перебудований, в будівлі до поч. 90-х рр. знаходився «Будинок фізкультурника». У 1993 р. храм повернули Католицькій церкві, в 1997 р. собор був повторно освячений.
Архикафедральний собор Святого Імені Пресвятої Діви Марії

Далі буде...
Tags: Білорусь, Мінськ, архітектура, мандрівки, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments