Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Літній виїзд. День 1.Ч.6: Підгайці - Старе Місто

Як хліб, потятий на окрайці,
        Чи на прилавці різний крам,
            Лежать на пагорбі Підгайці,
               Мов позабутий часом храм
                                            А.Криворотько

Троїцький костел
Костел Пресв’ятої Трійці в Підгайцях був збудований в 1634 р. Можна припустити, що при будівництві костелу було використано каміння старого храму, який стояв на цьому місці раніше.  Свідченням цього може слугувати кам'яна плита з епітафіями, що датуються 1608 та 1612 рр. Вона знаходиться над сходами, що ведуть до захрестя.

 А ще раніше, на цьому місці височів дерев’яний костел, який згорів в 1434 р.  Храм хрестоподібний у плані.  В кін. XVII ст. зруйновану вежу розібрали та збудували нову. В кін. XVIII ст. були прибудовані  квадратні  бокові приміщення. На поч. ХХ ст.  замість понівеченої вежі була збудована нова в неоготичному стилі. Так  в архітектурі храму поєдналися неоготичні форми з ренесансом. Головний вхід оформлений різьбленим порталом у вигляді глухого  портика без фронтона.

 Перекритий костел хрещатими склепіннями із різьбленими розетками на шелигах. Каплиця Потоцьких і Софії із Замєхова, яка прилягає до пресвітерії костелу, була прибудована в 1643 р. в ренесансному стилі.

 У підгаєцькому костелі наказав поховати себе засновник міста Станіслав (Івано-Франківськ) Станіслав Репера Потоцький- польський полководець, великий гетьман коронний, воєвода краківський.

 В інтер’рі храму ще можна подекуди розпізнити барокові елементи з фрагментами готики. Всередині будови колись був великий органи. На вежі був великий годинник, який встановила 1896 р. польська громада на честь 100-річчя повстання генерала Костюшки. Окремі кам'яні скульптурні оздоби-ангели зберігаються в Олеському замку.
Особливу увагу дослідники костьолу звертають на каплиці (Потоцьких, Зоф'ї із Замєхова), прибудовані до костелу.

 Парафіяльний костел був закритий 1946 р. і перетворений на склад. У 80-ті роки, в наслідок пожежі у храмі обвалилися склепіння та вежа. Парафіяльна спільнота була зареєстрована 1991 р., а влітку 2006 р.отримала документи на її використання. Офіційно костел перебуває на реконструкції.
Інфоджерело http://templesua.jimdo.com .
Успенська церква
Успенська мурована церква в Підгайцях побудована в 1650-1653 рр. Храм віднесений до пам’яток архітектури національного значення. За архітектурою її можна віднести до класичного стилю українського барокко. До барокового стилю належить також внутрішній інтерє’р та живописний розпис церкви.

 Кошти на будівництво храму дали власники міста в той час – Потоцькі. Споруда класична, тридільна, триверха, з квадратною навою, притвором,  і круглою всередині апсидою. Під бабинцем знаходиться глибокий підвал, над ним, на другому ярусі - хори, на третьому - каплиця.

 Особливістю будівлі є влаштований на даху бойовий аркадний обхід. Фасади оформлені пілястрами, а портали і обрамлення вікон – різбленним профілем. Церква оточена  мурованим кам'яним муром. Неподалік храму знаходиться пам'ятний хрест на честь Святої Тверезості, який був встановлений у 1876 р.

 Біля церкви, край дороги, є дзвіниця XIX ст. Вона стоїть на місці старої, яка 1889 р. згоріла під час пожежі. В давні часи стара дзвіниця була оборонною вежею поблизу Львівської брами міста, як частина укріплень, розібраних у сер. XVIII ст.

 Церква  входила в оборонний комплекс  будівель міста.
Інфоджерело http://templesua.jimdo.com .

 Із первісного іконостаса до нашого часу збереглись тільки дві дерев'яні скульптури св. Петра і Павла, які зараз зберігаються у Київському музеї українського мистецтв.
Синагога
Велика оборонна синагога в Підгайцях була побудована в першій половині XVII ст., як аріанський молитовний будинок.  В 1640 р. будівля була пристосована під синагогу, навколо неї добудували додаткові одноповерхові прибудови, для жінок.

 Будівля з піщаника, прямокутна в плані. Пласкі стіни прорізані вузькими стрільчастими вікнами, східний фасад укріплений контрфорсами, один з яких був розібраний. Частково збереглася верхня чпстина головного порталу в ренесансовому стилі. В інтер'єрі синагоги зберігся різьблений рослинний орнамент та ліпнина.

 Колись, зважаючи на оборонний характер, синагога була перекрита системою арочних хрестоподібних склепінь, над якими був споруджений бойовий ярус з бійницями. На жаль він не зберігся.  Божниця стояла неподалік від Галицьких міських воріт і слугувала додатковим оборонним рубежем цього шляху у місто.

 Над головним входом зберігся напис на івриті: „ Це царські ворота - тільки праведні ввійдуть через них” (псалом 118). Храм стоїть неподалік від центру Підгайців, на південь від ратуші і є пам’яткою архітектури національного значення.

 Підгайці були одним із найбільш «єврейських» міст Галичини – перед Другою Світовою війною єврейська громада міста складала близько 53%. Про численну єврейську громаду Підгайців нагадує міква (ритуальна лазня) і великий стародавній кіркут розташований за декілька сот метрів від синагоги.
Інфоджерело http://templesua.jimdo.com .
Ратуша
Ратуша розташована в центрі міста, на майдані Незалежності (колись  площа Ринок). Колишня міська нова ратуша побудована у 1896 р. Після Першої світової війни споруда була знищена. У післявоєнний час її відбудова та реконструкція проходила у два етапи. Перший – у 1920-х (до 1928 р.) відбудували ліву частину та вежу. Другий – кін. 1920-х поч. 1930-х рр. – завершили ремонт правого крила.

 Упродовж 1959-1971 рр. у приміщенні функціонувало медичне училище. З 1971 до 2007 рр. – тут знаходилася поліклініка Підгаєцької центральної районної лікарні. З 2008 р. – приватний Галицький вищий медичний коледж з правом оренди.
 Ратуша триповерхова, з асиметричним фасадом: ліве і праве крило будинку різняться між собою висотою поверхів та кількістю і формою вікон. Посередині фасаду - ризаліт, який переходить у невисоку вежу з годинником на один циферблат, діаметром бл. 1 м. Вежу завершує оригінальної форми шпиляста баня-сиґнатурка.
Історія
Перша писемна згадка про Підгайці відноситься до 1397 р., а містом вони стали у 1463 р. Першими відомими власниками Підгайців були магнати Княгиницькі. Містом також у свій час володіли Бучацькі, Вольські, Потоцькі, Чарторийські, Гольські тощо. У 1539 р. Підгайці отримали Маґдебурзьке право.

Протягом XVI-XVII ст. Підгайці неодноразово потерпали від нападів різних завойовників. У 1655 р. тут проходило військо Богдана Хмельницького, а у 1667 р. відбулася битва військ Яна Собеського з загонами Петра Дорошенка, яка закінчилася підписанням Підгаєцьких угод. У 1698р. біля Підгайців відбулася остання битва між польським військом і татарами.

 У 1772 р. місто перейшло до Австрії, а у 1867 р. Підгайці стали центром повіту. У травні 1889 р. внаслідок пожежі згоріло 75% будівель міста. У 1908 р. було споруджено залізницю Підгайці-Львів .
Зараз Підгайці є районним центром (ним вони стали у 1991 р., у період 1940-1962 рр. вже були райцентром, а у 1963-1991 рр. належали до Бережанського району).

  Старе Місто,- саме так називається одне з передмість старих Підгайців. Спочатку я навіть і не зрозумів,що знаходжусь вже в іншому населеному пункті.
Церква Св.Георгія(1931р.)

За даними церковних хронік, які не дійшли до нас, на території села Старе Місто у XIV ст. існувало поселення з церквою і костелом. Його було знищено татарами, і в сер. XV ст. на сусідній дільниці на березі річки Коропець збудовано новий костел і замок, навколо яких розвинулося м. Підгайці. На давній дільниці продовжувало існувати село.
Скульптури на фасаді храму

 Коли Старе Місто перейшло під австрійську владу, воно вже було досить відбудоване, нараховуючи 1785 р. 116 хат. Як на ті часи це було досить велике поселення. Найбільшого розвитку село досягло в дев'ятнадцятому сторіччі; чималий вплив це мало знесення панщини 1848 р.
Святий Георгій

 3 економічного погляду Старе Місто належало до середньо-заможних сіл повіту. Сусідство з Підгайцями, давало змогу селянам додатково заробляти, або займатися торгівлею. Напр. XIX-го століття діяли «Просвіта», «Січ», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.
Храм та дзвіниця

 Однією з  пам’яток села є церква Святої Покрови, яка знаходиться на цвинтарі «Тудинка».
Дзвіниця храму Св.Георгія

 Цікаво, що церква Св.Покрови не має ніяких прибудов, навіть необхідної ризниці. Це наводить на думку, що церквою активно не користувалися в довоєнний час.  На схід від церкви збереглася деревяна двоярусна дзвіниця.В час відвідин дзвіницю саме реставрували.
Храм

Церква Св.Покрови на цвинтарі "Тудинка"

Церква
Tags: Підгайці, Старе Місто, Тернопілля, дзвіниця, мандрівки, ратуша, синагога, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments