Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Літній виїзд. День 1.Ч.5: Рай-Літятин

 Рай,виявляється, не лише міфічно-духовне місце на небесах,Рай є цілком реальний,земний,з парком та мисливським палацом,у якому зараз розміщена релігійна організація “Дім Світла Христового”.З своїми жителями,якими опікуються монахині..У них тут свій Рай.

 Існує польська легенда про походження назви села. Власник Бережанських земель Адам Синявський в сер.XVII ст. оглянув дану місцевість, яка вразила його своєю красою. Це захоплююче враження підтримала і наречена Адама – Єва. А при співставленні їх імен  й навколишньої природної естетики краю, в думках Єви з’явилася думка, щоб цю місцевість назвати – “Рай”. Назва була настільки вдалою, що прижилася навіки.
Садиба

 З др. пол. XVII ст. Адам Синявський будує у такій красивій місцевості свій заміський мисливський маєток (замок), який було оточено оборонним муром з вежами на кутах. Шляхта часто з’їжджалася сюди на полювання. Тоді й з’явилися перші поселення селян. Останній наслідник з роду Синявських Адам Микола у травні 1707 р. приймав у Раївському палаці російського царя Петра І.Петро І навідався сюди проїздом до Жовкви. За переказами, на маєток несподівано напали, щоб розправитися з російським царем. Гості змушені були тікати підземним ходом до Бережанського замку.
Земне у Раю

 Під час Північної війни у 1709 р., загони Адама Смігельського із союзниками шведами руйнують Раївський комплекс . Але вже з др. пол. XVIII ст. палац відбудовується, розбивається парк. Ініціатива відбудови нового палацу належить власниці навколишніх земель княгині Ельжбеті Любомирській .
Палац Потоцького

Палац втратив, за відсутністю потреби, своє оборонне значення. Це була споруда призначена виключно для відпочинку. Після смерті князя Станіслава Ельжбета Любомирська наказала відремонтувати Раївський мисливський палац і переселилася туди зі своїми доньками Олександрою і Констанцією на постійне проживання. У той же час закладається парк на одному із схилів чудової гористої місцевості, що оточувала з усіх сторін палац. Донька Ельжбети Любомирської стає дружиною Станіслава Костки Потоцького.
Деталі декору екстерєру

 Поєднавши свої багатства, Любомирські і Потоцькі стали однією з найбагатших родин Польщі аж до 1934 р. Більшість свого часу вони проводили у Парижі, Варшаві, інших європейських столицях, а в свою резиденцію – Рай приїздили, як правило, влітку, бувало і зимою, аби полювати на дичину. Коли приїздила родина Потоцьких до Раю, тоді вхід до парку закривали.
Одна із сторін будівлі

Роком заснування парку як об’єкта садово-паркового мистецтва вважають 1760 р.
Наслідуючи батька, Олександр Потоцький наказав перетворити парк, узявши за зразок Уманську “Софіївку” і збудувати палац в італійському стилі.
Чергових реконструкцій Раївський парк зазнав наприкінці ХІХ ст. 1879 р. зрубано старі дерева в північній частині, які почали гинути. На цьому місці посадили сад. В іншій частині парку до 1888 р. існувала ділянка у вигляді стрижених так званих французьких садів. Однак упродовж десятиліть їх не доглядали, й вони повністю занепали.
Фото

1892-го р.парк, який займав 16,8 га, реконструював відомий у Європі паркобудівник Валеріан Кронненберг. На площі 11,2 га створено два ставки зі штучним острівцем, водоспад, фонтани, встановлено скульптури античних героїв. У ставах плавали лебеді, а у воді юрмились декоративні риби. До речі, в часи Потоцького один із двох ставків завдяки чистоті води служив природним акваріумом. Пізніше тут розводили форель для потреб знаті. Одночасно закладено й зимовий сад: у теплицях вирощували апельсини, лимони, камелії. Діжки з цими рослинами на літо виносили надвір, і вони дивували народ екзотичними плодами.
Ставок у парку

 Але ідилія тривала недовго: почалася Перша світова війна. Декоративні насадження парку зазнали великих втрат. Після війни наші території, й Рай зокрема, опинилися “під Польщею”. Маєток потроху набував попереднього вигляду. Відремонтували палац, реставрували гідротехнічні споруди, посадили нові дерева й кущі, зокрема, тисячі троянд. Масово залучали до роботи в саду місцевих мешканців.Чергового удару по раївській перлині завдала Друга світова війна.
"Райський пейзаж"

 Під час війни у маєтку розміщувалася лісова адміністрація, потім - фонд боротьби з раком, донедавна - дитячий садок, а нині - сиротинець (Дім Світла Христового).
Палац-притулок

Із повоєнною відбудовою пов’язаний черговий етап відродження парку. Бережанський лісгоспзаг почав планомірне впорядкування пошкоджених насаджень. 1952 р. відремонтували палац. Правда, тоді внаслідок “ремонту” будівля втратила залишки первинної краси. 1966-го парк набув юридичного статусу й офіційно перейшов під охорону держави.Його внесли до списків парків - пам’яток садово-паркової архітектури України. Відтоді почалося його інтенсивне відновлення і реконструкція. На жаль, за період двох воєн парк, як і палац, був пошкодженим, тому первинне історичне його планування не збереглося.
Церква Св.Покрови(1885р.)

У 70-х рр. відновлено посадки, відремонтовано водойми, збудовано греблі верхнього озера.Тоді закладено новий дендропарк на площі 5 га. У старому й новому дендропарках висаджено понад 4 тис. дерев, кущів, ліан, усього майже дві сотні видів і сортів. Через деякий час офіційне визнання отримала й новозакладена ділянка: їй надано статус “Парк -пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення”.
Храм.Фасад

Нині загальна площа природно-заповідного фонду в околицях с. Рай становить 25 га. Складається він із двох ділянок: зі “старого” дендропарку “Раївський” площею 20 га і з дендрологічного парку місцевого значення “Бережанський” площею 5 га. Обидві ділянки перебувають у віданні Бережанського лісгоспу. 1994 р. мисливський палац із частиною території парку рішенням місцевої влади передано в користування Зборівській єпархії УГКЦ.
Село Літятин.Церква Св.Дмитрія(1906р.)

Є тут й унікальні дерева, що особливо охороняються. Це, зокрема, 850-річний (вже всохлий, на жаль) дуб Богдана Хмельницького 214 см у діаметрі та 25 м заввишки. Неподалік зростає 450-річний дуб “Богатир” (160 см в діаметрі), інші велетні.
Інфоджерела: http://www.library.vn.ua/Konf2010/texts/2_12.htmhttp://slovoprosvity.org .
Село Літятин.Костел(1888р.)

 Далі зупиняємось у селі Літятин.
Перша писемна згадка -1473р. Назва села походить від словосполучення «літній тин», назви козацької фортеці. Під час Австро-Угорської імперії село мало статус містечка.
Тут можна оглянути місцеву муровану церкву та костел.Довго не затримуюсь...
Село Літятин.Костел.Тил
Tags: Літятин, Рай, Тернопілля, мандрівки, палац, парк, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 4 comments