Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Тільки у Львові...Ч.11

Є стільки міст, як в небі звізд,
Срібло років на скронях і бровах.
Де хочеш йди і як знаєш роби
Та за щастям їдь лиш до Львова.
                                        О.Майборода
Обіднє сонечко завжди зависає над потрібним вам обєктом і світить,і сліпить,і знебарвлює фон,водночас тішачи і зігріваючи,бо чому ж можна ще так тішитись як сонцю,хорошій погоді,вільній днині,чудовому настрою,коли на серці спокій та радість,а ти гуляєш вулицями улюбленого міста,знаючи що все буде добре.. Надворі був липневий день 2013-го..
Комплекс костелу Св.Мартина з монастирем

 Комплекс костелу св. Мартина(сьогодні – молитовний дім християн віри євангельської) та прилеглого монастиря будувався в районі колишнього Жовківського передмістя, на ділянці, яка розташована на північ від центру Львова.
Костел фундовано дідичем О. Зборовським у 1637 р., а при ньому - шпиталь для поранених вояків. Приписані до костелу і шпиталю земельні наділи отримали назву Зборівщини (або Зборотарнівського передмістя).Фундацію Зборовського підтвердив архієпископ Ян Тарновський та доручив нагляд за костелом отцям кармелітам взутим.
Костел Св.Мартина / церква "Віфанія"

 Костел дав назву вулиці, на якій він розташований, - вулиця Святого Мартина ,так вона називалася в дорадянські часи.Свого часу вулицю перейменували на вул.Декабристів,а зараз вона називається вул.Жовківська.
Після пожежі в 1648 р.храм  відбудований в камені лише 1753 р. За іншими відомостями, дерев’яний костел згорів у 1700 р. і відбудований у 1736 р.
У 1990-х рр. будівлю передали громаді євангельських християн.
Комплекс у рожевих тонах

 Колишній кoстел Святого Хреста (сьогодні – будівля Львівського інституту внутрішніх справ) з прилеглими до нього монастирськими спорудами займає ділянку між теперішніми вул. Замарстинівською та просп. Чорновола. Він будувався за межами оборонних мурів Львова ранньомодерної доби, на терені північного передмістя, і презентував тип фортифікованого приміського храму.
Костел Св.Хреста та дзвіниця

 Дерев'яна вірменська церква Святого Хреста, що стояла на цьому місці, походила із сер. XVI ст. Будівництво нового храму із каменю і цегли розпочато у 1629 р. коштом вірменського купця Сагака Аґопсовича і завершено у 1630-х рр. При храмі знаходились муровані будівлі жіночого монастиря вірменських василіянок.
Ренесансний храм з готичним відтінком

 Монастир при церкві Св. Хреста згодом продано отцям місіонерам. 1744 р. вони зайнялись розбудовою монастиря за проектом Бернарда Меретина. 1769 р. місіонери зайняли і храм, вимінявши його на костел св. Войцеха, що поблизу Високого замку.
1782 р. монастир місіонерів скасовано австрійською владою. У реквізованих приміщеннях влаштовано військовий шпиталь, а пізніше - гарнізонну в'язницю. Церква слугувала як каплиця для ув'язнених. Через деякий час монастир перетворено на казарми.
Храм.Тил

 У 1939-1941 рр. тут діяла в'язниця НКВС. Після Другої світової війни приміщення займало пожежне училище. Нині храм і колишній монастирський комплекс належить Університету внутрішніх справ.Церква використовується почергово для богослужінь греко-католицькою та православною громадами.
Фото

 Ходячи-бродячи виходимо на вул.Вугільну,де знаходиться одна із трьох збережених у місті синагог- "Якоб Глазнер Шул".
Хасидська синагога збудувана у 1842-44 рр. коштом львівського купця Якова Ґлянцера (Якоба Глазнера).Синагога завжди була центром соціального життя місцевої громади. Тут розміщувалася школа та моква (місце ритуального омовіння).
Синагога "Якоб Глазнер Шул"

 В часи нацистської окупації в приміщенні була конюшня, а після війни - спортзал. Це єдина з десяти синагог Краківського передмістя, яка збереглася до наших днів.
Тепер тут розташований єврейський культурний центр імені Шолома Алейхема.
Єврейський культурний центр імені Шолома Алейхема

 Далі прямуємо в сторону вул.Лисенка,де знаходиться ще одна цікавинка яка виникла завдяки Стрілецькому товариству.
Композиція

 Стрілецьке товариство – спадкоємець заслуженого для Львова Куркового братства, заснованого ще в XV ст. У 1783 р. Куркове братство придбало частину Чичевичівського городу під Вовчою горою і 1789 р. збудувало там садибу (Вуйцик). Відтоді вулицю, де розташоване товариство, називали Курковою (назва проіснувала до 1939 р.).
Колона + корона

Первісне Куркове братство, пізніше – Стрілецьке товариство, прислужилося місту тим, що залучалося у воєнний час до оборони, а в мирний займалося вишколом міщан у стрільбі. Вправи мали змаговий характер: стрільці ціляли в півня, прив’язаного до жердини, і найвлучнішого обирали “курковим королем”. Йому дозволяли носити медаль і золотий перстень.  Вкупі з іншими привілеями братству дозволяли утримувати кеґлярню (кегельбан), яку влаштували 1872 р. і розширювали у 1901, 1904, 1910 рр. (функціонувала до 1939 р.).
Стрільниця

 Комплекс стрільниці утворювали декілька будівель. Головна споруда – палац складної форми у плані, двоповерховий із наріжною чотиригранною вежею. Двоповерховий будинок праворуч головного в’їзду на територію – колишній “фоґард”, тепер – житловий. Ліворуч – триповерховий будинок із ризалітами, увінчаними шоломами. На даху цього будинку розміщений флюгер у вигляді півня – символу Стрілецького товариства. На північ від палацу розташований змагальний корпус або стрілецький павільйон. На заході ділянки стоїть невелика споруда службового приміщення з пивницями (тепер напівзруйнована), вкопана у схил гори. До комплексу стрільниці входить ландшафтний парк.
Відреставрована будівля стрільниці

 У повоєнний час, коли Стрільниця разом із територією навколо відійшла до Прикарпатського військового округу, у північному корпусі облаштували тир, де змагалися і тренувалися чемпіони світу та Європи, медалісти й учасники Олімпійських ігор.
Вежа та вхід до музею

До 1991 р. територія Стрільниці належала військовим.
Ховається в зелені...

14 жовтня 2012 р. в колишньому палаці Стрільниці відкрили музей визвольної боротьби України.
Житловий будинок Куркового братства з території монастиря францисканців

 Костел Непорочного Зачаття Діви Марії та монастир францисканців на вул. Францисканській (тепер вул. Короленка) закладений у 1708 р. Зофією з Любомирських Сенявською для капуцинів, а після скасування ордену 1785 р. його було передано францисканцям, які були господарями костелу та монастиря до 1946 р., поки не покинули Львова.
Костел Непорочного Зачаття Діви Марії.Фасад

  Купивши у львівського магістрату земельні ділянки на Личаківському передмісті,Зофія в тому ж році розпочала будівництво Костелу Непорочного зачаття і монастиря для цього ордену. Будівництво завершено 1730 р. Поява капуцинів була негативно сприйнята монахами із сусіднього кармелітського монастиря. Ворожі дії кармелітів близько 1740 р.призвели до конфліктів і багаторічних судових процесів.
Будівля монастиря

 У 1785 р. йосифінською касатою орден капуцинів ліквідовано. 1787 р. монастирський комплекс переданий францисканцям конвентуальним, котрих виселено з монастиря при костелі Св. Хреста що знаходився на нишній вулиці Театральній. 1799 р. капуцини покинули Львів остаточно. 1833 р. пожежа знищила монастир і пошкодила інтер'єр храму.Три роки тривала відбудова.
Тильна сторона комплексу

 1946 р. францисканці покинули Львів. У приміщенні розмістили військову частину. Пізніше - школу-інтернат № 6 для дітей із важкими розладами мови. Монастирський храм використовувся як кухня і їдальня. Школа існує дотепер. У 1990-х рр. костел і частину монастиря викуплено громадою Церкви Християн Адвентистів Сьомого Дня.
Залишки монастирського саду

 Будівля, що знаходиться праворуч від монастиря,також була споруджена францисканцями у 1932–1934 рр. Тут розміщувався кінотеатр «Пакс» (лат. Pax - мир). Тут демонструвались вистави та фільми на релігійну тематику.  Від 1990р. тут розміщується Російське культурне товариство ім. Пушкіна.
Фото

 Монастир триповерховий, цегляний, тинькований із невеликим внутрішнім подвір'ям. Примикає до храму з півдня. Початково мав два поверхи. Також реконструйований після пожежі 1833 р. У 1840 р. добудовано будинок новіціяту. Третій поверх західного і частково - південного крила добудовано у 1926 р.
А за чорнобривцями-Пушкін..

 Рухаємось далі цією ж вулицею(вул.Лисенка) і вже через декілька метрів-ще один храм,-церква Св.Георгія(УПЦ МП).
Храм Св. Георгія Змієборця

 До початку Першої світової війни церква була єдиним легальним православним храмом у всій Галичині і належала до Буковинської митрополії. У міжвоєнний період вона була центром Галицького деканату Польської православної церкви в межах Варшавської єпархії. У 1945-1946 рр. храм був катедрою Львівської єпархії Українського екзархату РПЦ.
Храм.Фото

8 жовтня 1895 р. затверджено проект нового храму, виготовлений віденським архітектором Ґуставом Захсом. Він же виконав проект плебанії і огорожі. Початково будинок плебанії планувався на осі входу, але згодом проект змінено і будинок переміщено на схід від церкви.
Плебанія

1 листопада 1897 р. закладено наріжний камінь.У жовтні 1899 р. головні роботи зі спорудження церкви і плебанії було виконано. У 1901 р. встановлено чотириярусний іконостас виготовлений віденськими майстрами: різьбярем Карлом Вормундом і живописцем Фрідріхом фон Шиллером. Кам'яний вівтар виготовлено у Львові скульптором Л.Тировичем.
Інтерєр

З початком Першої світової війни церкву закрили. За російської окупації Львова храм діяв, однак, після повернення австрійців знову був закритим. Богослужіння відновилися лише в листопаді 1918 р. після розпаду Австро-Угорщини і Листопадової революції в Галичині.1923 р. польський уряд передав храм Румунській православній церкві, а після кількох процесів 1930 р. судовим рішенням над храмом визнано верховенство Польської православної церкви.
Тильна сторона храму

Під час розколу УПЦ  у 1992 р. храм був єдиним у Львові, який залишився в юрисдикції Московського патріархату. Він став виконувати функції кафедрального собору, в плебанії було облаштовано архієрейську резиденцію та єпархіальне управління.
Костел святого Лаврентія, монастир і шпиталь боніфратрів / будинок військового шпиталю
Tags: Львів, мандрівки, монастир, музей, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments