Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Тільки у Львові...Ч.10

І знову невтомно крокують ноги по затертій до блиску бруківці і байдуже  у чому вони-у кросівках чи черевиках,сандалях чи чоботах,-погода не робить погоди для прогулянок цим містом...Так,це Львів..
 Цього разу ми відвідаємо ще декілька цікавих місць мого улюбленого міста.
     
Синагога "Цорі Ґільод" ("Cori Gilod") розташована в житловій забудові двох вулиць, вирізняючись великими вікнами та сецесійним декором. Це одна з кількох синагог в Україні, у якій зберігся стінопис, автором якого є Максиміліан Куґель. 1989 р. споруду повернули львівській євpейській громаді "Бейс Аарон ве Ісраель".
Синагога "Цорі Ґільод"

1925 р. синагогу відкрили. У молитовному залі (14,2х14 м) було влаштовано 384 місця для сидіння.Синагогу "Цорі Ґільод" не зачепили воєнні руйнації; під час радянської окупації її використовували як склад, а 1989 р.повернули львівській євpейській громаді "Бейс Аарон ве Ісраель".
Синагога "Цорі Ґільод".Вхід

 У 1990-1991 рр. під керівництвом рабина з Ізраїлю Аврума Розенталя були проведені ремонтні роботи. На другому ярусі галерей відгородили кімнату, частину першого ярусу галерей при південній та північній стінах закрили гіпсовими плитами і влаштували канцелярію та кабінет рабина. На партері, на місці центрального проходу, влаштували складські та господарські приміщення, до північної стіни добудували кухню та їдальню, а також гуртожиток для учнів єшиви.
Колишній будинок Дирекції залізниць (1885-1887рр.) / готель «Імперіал»

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької (1884р.).Вул Крушельницької №23

 Храм святих апостолів Петра й Павла (колишній костел Петра й Павла ордену Єзуїтів, в народі - Костел єзуїтів) на вулиці Театральній, споруджений у 1610–1630 рр. архітектором єзуїтського ордену Джакомо Бріано. Це - перша пам'ятка барочної архітектури у Львові.
Костел Петра й Павла ордену Єзуїтів

 Фундатор костелу-Ельжбета Луція Сенявська (польська шляхтичка, меценатка),в 1607 р. для будівництва костелу єзуїтів Львова переказала 40 000 злотих.
Костел єзуїтів.Профіль

31 липня 1610 р. відбулося посвячення наріжного каменя, Ельжбета Сенявська не дозволила на ньому залишити своє ім'я.
Інтерєр костелу.Розписи на стелі

Автор первісного проекту невідомий. У 1613–1614 рр. будівництвом керував Себастян Ламхіус. Коли в 1618 р. Джакомо Бріано прибув до Львова, стіни костелу вже були виведені на три лікті. Він не розробляв нового проекту, а тільки детально опрацював існуючий та видозмінив інтер'єр.
Інтерєр.Орган

Д. Бріано, вихований на зразках італійської архітектури, вніс у будівлю костелу форми, що вперше склалися в схемі фасаду церкви Іль Джезу в Римі, спорудженої Джакомо Віньйолою і Джакомо делла Порта. Ця схема розповсюдилася в європейській архітектурі XVII ст., стала характерною для стилю бароко.
Скульптурна композиція

 З південної сторони абсиди в 1702 р. було споруджено чотиригранну вежу (будівничий Валентин Годний), яка стала найвищою в місті. Була розібрана в 1830-му через ймовірність руйнування після падіння 14 липня 1826р. вежі Львівської ратуші.
Один з бічних вівтарів храму

 Скульптор Томас Гуттер спільно із Конрадом Кутчерайтером в 1736 - 1737 рр. виготовляв вівтарі для храму. 1740-го проведено ґрунтовну реконструкію. Власне, тоді на місці бічних каплиць з'явилися нави, стіни й склепіння отримали фресковий розпис, який виконали художники Франциск та Себастян Екштейни.
Промінь наліво...

Ф. Екштейну належать чотири композиції на склепінні головної нави, після його смерті у 1741 р. роботу продовжив син Себастьян - він виконав фрески над хорами і бічними навами. Цінним твором мистецтва є скульптурне розп'яття роботи Яна Пфістера у бічному вівтарі.
Промінь направо...

 В 1775–1848 рр. в костелі єзуїтів відбувались засідання Галицького станового сейму.
Інтерєр храму

 Пам'ятка реставрувалася в 1842, 1879 і 1896 рр.
"Всевидяче око"

 У 1946–2011 рр. костел використовувся як сховище для книжок і належав бібліотеці ім. В. Стефаника. 6 грудня 2011 р. колишній костел Петра і Павла ордену Єзуїтів відкрили для богослужінь. Тепер він називається церква (храм) Петра і Павла і належить Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ. Всі книжки бібліотеки ім. В. Стефаника, які зберігалися в церкві, перенесли до приміщення, розташоване на території військової частини.
Для сповіді

 Костел - одна з найбільших культових будівель Львова: його довжина - 41 м, ширина - 22.5 м, висота - 26 м. Найцікавішим його архітектурним елементом є бароковий портал, що виходить на вул. Театральну.
Шикарний інтерєр костелу

У плані храм - трьохнавовий, зі слабо вираженою зовні абсидою. Бокові нави стосовно центральної дуже вузькі і низькі. Для збільшення площі над ними збудовано галереї - емпори. На початковому етапі замість бічних нав були тільки окремі каплиці, тобто нави, переділені поперечними стінами, що властиво для святинь єзуїтського ордену.
Розпис

Домінуючим є головний фасад, оздоблений пілястрами коринфського ордера, нішами зі статуями святих та орнаментальною різьбою віконних обрамлень. Скульптури двох верхніх ярусів встановлено у XVII ст. Вгорі є Пресвята Богородиця (ліворуч) та архангел Гавриїл (праворуч). Під ними розташовані св. Войцех (ліворуч) та св. Станіслав Щепановський (праворуч).
Розпяття на бічному вівтарі

Скульптури двох нижніх ярусів встановлено у 1894 р. (скульптор Фелікс Павлінський). Вони зображують чотирьох святих єзуїтського ордену: нижній ряд - блаженний Андрій Боболя (ліворуч) та св. Станіслав Костка (праворуч), другий ряд - св. Ігнацій Лойола (ліворуч) та св. Франциск Ксаверій (праворуч).
Орган

 Протягом XVIII ст. інтер'єр святині змінював свій вигляд. Під час реставрації 1896 р. в нішах першого ярусу встановлено статуї.
Храм святих апостолів Петра й Павла (колишній костел Петра й Павла ордену Єзуїтів).Інтерєр

 З північної сторони до костелу примикає триповерховий будинок колишньої Єзуїтської колегії, перебудований у 1723 р. Проект попереднього будинку колегії виконав Джакомо Бріано. Під час реставрації 1906 р. в приміщеннях колегії відкрито фресковий живопис XVIII ст.
Храм.Фасад

 В лівій наві храму збереглись надгробки, пам'ятні дошки з епітафіями Яблоновським: Яну (1659 р.), Яну Станіславу та його дружині Маріанні з Казановських, Станіславу Яну, Станіславу Вінцентію. На одному зі стовпів, що відділяє центральну наву від правої, є пам'ятна дошка Пйотру Скарзі, на інших - представникам родів Вижицких, Дідушицьких.
Костел та колегія

Фестиваль писанок

 А тим часом у Львові проходив фестиваль писанок.Всі бажаючі могли помилуватись розписаними,декорованими-розфарбованими великими яєчками,встановленими на тумбах-підставках.
Львів "фестивалить". 07.05.13р.

Яєчок- "до кольору до вибору"!

 А потім ми вистояли у довгенькій черзі..Ні,не за квитками на виставку,не за дешевою ковбасою,а у ...
"Гостинна гіляка"

.. так,хто не впізнав "гіляку" то підкажу-у ресторан-кнайпу "Криївка",який був відкритий у 2007р. і знаходиться у підвалі одного з будинків за адресою площа Ринок, 14 (Кам'яниця Венеційська).
Атмосферно там.Хто не був-раджу постояти трохи(а може у будний день і черги менші),аби побачити всі "прйєлйєсті" інтерєру та скуштува смачні страви з дотепними назвами.
Криївка

А на даху там стоїть...

 Перші представники ордену кармелітів босих з'явились у Львові 1613 р. Вони спорудили невеликий дерев'яний монастир із храмом на передмісті неподалік Краківської брами і р. Полтви. Пагорб поблизу міста, над східною лінією фортифікацій ченці придбали у 1631 р. Спорудження розпочато 1634 р. Серед фундаторів були, зокрема, брацлавський, київський воєвода Олександр Заславський, Олександр Куропатва, Ельжбета Яцимірська, Якуб Собеський.
Костел кармелітів босих

 Автором вважається архітектор  Ян Покорович. Кармеліти, ймовірно, сподівались, що монастир увійде у нову лінію міських фортифікацій, яка охопить значно більші терени ніж тогочасне середмістя. Однак ці фортифікації так і не були реалізовані повністю. Офіційне заселення кармелітів до монастиря і освячення храму відбулись 6 вересня 1642 р. На той час монастир був завершений, але будівництво храму продовжувалось.
Костел і монастир кармелітів босих.Профіль

 Через короля ченці добились дозволу на пробиття додаткових проходів у фортифікаціях середмістя, щоб скоротити шлях від міста до храму. Фіртка у зовнішній лінії стін отримала назву «Босацької». Часом звана також «Руською», оскільки така існувала раніше на цьому місці. 1648 р. війська Б.Хмельницького здобули монастир і завдали руйнувань. Відомо, що до початку XVIII ст. храм простояв без склепінь. Турецьку облогу 1672 р. вдалось витримати.
Інтерєр храму

 4 вересня 1704 р. під час облоги Львова шведськими військами, загін під особистим командуванням Карла XII взяв штурмом монастир, щоб із нього, з висоти, вести вогонь по місту і фортифікаціях. У той же день через Босацьку фіртку Львів було взято штурмом. Місто було пограбовано, після чого накладено контрибуцію.
Настінна плита

 Пошкоджені фортифікації не доглядались і продовжували руйнуватись. На місці Босацької фіртки було споруджено житлову кам'яницю, на поч. XIX ст. розібрану. 1717 р.завершено склепіння, а у 1731–1732 рр. храм оздоблено фресками ченця-бернардинця Бенедикта Мазуркевича. У сер. XVIII ст. встановлено 12 бічних вівтарів. Із того часу ймовірно походив амвон, дерев'яні лави. 1781 р. австрійська влада усунула орден зі Львова.  У львівському монастирі поселено ченців ордену реформатів, а згодом - кармелітів взутих.
Інтерєр.Фото

 Інтер'єр храму вирішений у стилі бароко, прикрашено у 1731–1732 рр. розписом, який зберігся у склепіннях центрального нефа і належить пензлеві італійського маляра Дж. К. Педретті та його учня Б. Мазуркевича. Картини на сюжети з історії кармелітського ордену виконані Г. Чайковським. Скульптури у нефах створив львівський скульптор А. Штиль. Вежі на головному фасаді, запроектовані архітектором А. Вондрашкою у 1835–1839 рр., були завершені під час реставрації 1906 р., яку провадив архітектор В.Галицький.
Храм

 Укріплений монастир являв собою оборонний комплекс, який зміцнював зі сходу систему міських фортифікаційних споруд. Пам'ятка кам'яна, тринефна, без абсид, до неї примикає прямокутний у плані будинок із внутрішнім двориком. Головний західний фасад розчленований пілястрами, завершений високим шпилем, фланкованим двома баштами з багатоярусним бароковими за характером завершеннями.
Костел кармелітів босих.Фасад

1945 р. влада закрила монастир і ченці виїхали до Кракова. Служби у костелі відбувались ще один рік. Монастир став місцем проживання безпритульних, а згодом - складом. У радянські часи (1960-1980 рр.) сад колишнього монастиря був місцем спілкування львівських хіпі й інших неформальних угруповань.
У 1990 р. комплекс монастиря передано отцям студитам УГКЦ. Окрім власне монастиря, тут також розмістились видавництво «Свічадо» та Інститут історії УГКЦ. У храмі проведено низку ремонтних робіт.
Будинок Галицького намісництва / будівля Львівської обласної ради та Львівської обласної державної адміністрації (1870-1878рр.)

  Буквально навпроти монастиря кармелітів босих шпилем до неба тягнеться вежа Корнякта,-частина ансамблю Успенської церкви.
Вежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора П. Барбона за участю П. Римлянина у 1572–1578 рр. на кошти купця  К. Корнякта.Її попередницею була вежа, збудована коштом львівського міщанина, діяча Успенського братства Д. Русина під керівництвом будівничого Фелікса, потім - архітектора П. Барбона, яка завалилась 1570 р.
Вежа Корнякта

 На вежі, ще до завершення будівництва, повісили вилитий на замовлення купця найбільший у ті часи в Галичині дзвін діаметром у 2 метри, який був названий «Кирилом».
Успенська церква-вежа Корнякта- церква Пресвятої Євхаристії (зліва-направо)

Вежа спочатку мала 3 різних за висотою яруси і 3-ступеневе шатрове завершення. У 1672 p. під час турецької облоги дзвіниця постраждала від пожежі. Була відбудована в 1695 p. архітектором П. Бебером, який добудував ще один ярус і сучасне барокове завершення з 4-а витими обелісками по кутах.
Церква Пресвятої Євхаристії та Королівський арсенал (1639-1646рр.)

У 1779 р. пожежа знищила верхні яруси вежі. Їх було відновлено під час реставрації у 1780-их.
У приміщеннях вежі значний час зберігалась бібліотека Успенського братства (згоріла в 1779р.). Вежа Корнякта стала своєрідним гербом братства, її можна знайти на печатках братства, на видавничій марці.
Церква Пресвятої Євхаристії. Інтерєр
Tags: Львів, архітектура, мандрівки, монастир, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments