Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Білорусь 2014.Частина 6: Гродно (ч.3)

 Ноги на диво не втомлювались,не дивлячись на майже безперервне ходіння..Та ні,обманюю-були перериви,-то підкріпитись потрібно було,то...підкріпитись).А місто відкривало нам все нові та нові свої памятки.Ми не відмовлялись від його гостинності...


Величний архітектурний комплекс міста - бернардинський костел і монастир, XVI-XVIII ст.
Костел Віднайдення Св.Хреста

 Історія зведення костелу починається в далекому 1494 р., коли на земельних угіддях, що належали ордену бернардинців, був побудований дерев'яний монастир. Після того, як Гродно з легкої руки Стефана Баторія став столицею Речі Посполитою, був закладений  перший камінь в будівництві костелу.Будівництво костелу тривало протягом 1602 -1618рр.
Монастир бернардинів

 У 1656р.будівля монастиря і костел сильно постраждали внаслідок пожежі.У 1660р.відбулось відновлення будівлі,побудували каплицю Св.Варвари.
Інтерєр храму

 Костел - тринефа, шестистовпова базиліка. На архітектуру костелу наклали свій відбиток три замінивші один одного стилі: готика, ренесанс і бароко. Сильно виступаючі контрфорси і стрілчаті високі отвори на тильному і бічних фасадах мають обриси готики. Головний фасад витриманий в барочних формах з окремими елементами ренесансу (площинне рішення із слабо виступаючими пілястрами, тонке обрамлення вікон, ніш і ін.).
Інтерєр у біло-коричневих тонах

 Барочні елементи проявляються в криволінійності контура верхнього ярусу, динамічному групуванні ордера, нішах із скульптурами. Не дивлячись на різноманіття архітектурних тем, всі вони являють єдину композицію великої художньої сили.
Фото

 Композиція комплексу збагачена чотириярусною дзвіницею,врізаною між костелом і монастирем.Має окремий вхід у монастир і в костел. Верхні яруси дзвіниці і оформлення інтер'єру (А. Грушецкий, Ф. Міхальовіч) відносяться до другої половини XVIII ст, представляючи мистецтво так званого віленського бароко.Вежа закінчується фігурною кришою з шпилем.
Костел + монастирський комплекс.Фасад

 Впритул до костелу примикають монастирські корпуси, утворюючи замкнутий дворик. Важлива роль належить пам'ятнику і в панорамі міського центру, що відкривається з лівого берега, р.Німан.
Монастирська брама

 Багато любителів історії відвідують цю будівлю через те, що саме тут з'єднали свої долі двоє закоханих: Еліза Ожешко і Петро Ожешко.
Внутрішній дворик монастиря

 Під час радянської влади будівлю бернардинського костелу займало бюро судово-медичної експертизи, судова лабораторія, обласний будинок санітарної освіти  і санепідемстанція. У 1990 р. в стінах костелу почала діяльність Вища римсько-католицька семінарія.
Фото

Біля ринку

 Наступна цікавинка міста- симпатичні водонапорні вежі-"Кася" і "Бася".
Кася і Бася-позитивні вежі

 Вежі знаходяться на краю історичного центру міста,біля залізничної дорги,навпроти ринку.Висота споруд-22м.Накриті 8-ми гранною кришею,в центрі-труби для подачі води в резервуари наверху веж.
Рожева

Літописи міста зберегли точну дату початку подачі води з Неману через фільтри в місто – 24 лютого 1876 р. У 1890 р. була побудована перша вежа, Південна. Споруда не виділялася достатком декору, проте була виконана в канонах строгої еклектики. Прикрашають стіни лише нечисленні арочні і лучкові вікна і хитромудрої форми кути.
Оранжева

 Через 20 років була побудована друга вежа. Вона на два яруси вище і декорована щедріше. Стіни прикрашають пілястри, лопатки, сухарі і фігурні налічники, «перлові» пояси. Зовні візуально будівля поділена на 4 яруси, проте на ділі вона складається з 6. Крім того, третій ярус також роздільний вікнами в неглибоких нішах. Не дивлячись на те що вежа побудована з каменю, перекриття до цих пір залишаються дерев'яними.
Водонапірні вежі

 Сказати, яка з веж «Кася», а яка «Бася» дуже складно. Із цього приводу не існує однієї думки. Як і не існує однієї думки, чому водонапірні вежі носять жіночі імена. Є декілька версій із цього приводу. Найпоширенішою вважається така: у одній з веж знаходилася бухгалтерія водоканалу. Там працювала жінка по імені Бася. А в сусідній вежі була завгосп Кася. Завдяки ним і отримали вежі такі незвичайні імена.
Коцур біля однієї з веж

 Благовіщенський костел – один з головних архітектурних пам'ятників не лише Гродно, але і всієї Білорусі. Історія костелу почалася в 1651 р. Головним будівельним матеріалом того часу було дерево, тому збереглася лише одна дерев'яна будова, яка вже більше 400 років стоїть просто неба. Споруда була освячена Вільнюським єпископом Ежи Тишкевичем і стала називатися костелом Благовіщення Діви Марії.
Монастир бригіток

 Комплекс, що складається з костелу і монастиря брігиток, є яскравим прикладом бароко, яке було таке популярне серед вихідців гродненської школи архітектури. До сьогодні ця будівля вважається одним з найкрасивіших і величніших споруд часів середньовіччя.
Костел Благовіщення

Внутрішній дворик

 Був час, коли костел займав площу цілого кварталу. У нього входив не лише житловий корпус, але і лямус, висока кам'яна огорожа з воротами і вежами.
Портал

Портал-2

 Всередині костелу знаходяться 7 вівтарів, реліквії, що колись належали святому Клименту – заступникові міста. У той час було повір'я, що в костелі покояться мощі доблесного римського солдата Климента, загиблого під час гоніння християн в IV ст.
Храм за муром

 Костел є однією з улюблених пам'яток гостей міста Гродно частково завдяки своєму незвичайному розташуванню: знаходиться в сучасному  кварталі.
Фото

Архітектура монастирських корпусів аскетична. У дворі монастиря збереглася цікава деревяна будівля.
Дім купця Муравйова(до 1898р.)

А всередині-море...

 Приємно просто прогулятись пішохідною Советскою вулицею,порозглядати сувеніри,людей,будівлі.Колись тут знаходився монастир домініканців,заснований у 1551р.Костел 1630-их рр.побудови був зруйнований у 1874р.Збереглися два моонастирські корпуси.
Вул.Советская

Монастир домініканців.Корпус(1735/1836/1860-ті/1880-ті рр.)

Вулиця Радянська(Советская)-пішохідна і з сувенірами

 Різноманітні різьблені,ковані,мальовані сувеніри припадуть до вподоби будь-кому.
Сувеніри різьблені

Сувеніри різьблені-2

Сувеніри ковані

Сувеніри мальовані

Сувеніри дорогі

Суве...а ні,це карта міста)

 Пам'ятником архітектури класицизму є будинок колишнього віце-губернатора Максимовича . Час його будівництва - перші роки XIX ст. При складному плануванні будинку, фасад його дуже чіткий. Двоповерхова споруда характеризується симетричністю, традиційною для того часу. У центрі розташовується своєрідний портик з чотирьох колон, піднятих на п'єдестали. Тут же між середніми колонами влаштований проїзд у внутрішній двір.
Будинок  віце-губернатора Максимовича(1803р.)

Гімназія жіноча Маріїнська(1893р.)

 Копія будинку, в якому жила Ожешко в 1895-1910 рр. знаходиться за адресою вул.Ожешко,17.При відновленні перенесений трохи вглиб вулиці.Зараз тут музей Елізи Ожешко.
Дім-музей Елізи Ожешко (1979р.)

 По цій же вулиці знаходиться ще один цікавий будиночок-дім майстра ("басняцкі дом").
"Басняцкі дом"

 Житловий будинок, що зберігся, для майстра-зразок типового малометражного житла з новими для тих часів конструкціями і економічним поєднанням різних будівельних матеріалів. У одноповерховому будинку з мансардою бічні і задня стіни виконані з брусів; головна фасадна стіна викладена з цеглини і обштукатурена. Таким чином, створювалася монументальність житлової забудови вздовж вулиці. Різноманітність будинкам додавали фігурні фронтони різної конфігурації.
Окружна лікарня/бровар боніфратів(1795/1857-59рр.)

Будинок з композиційною стіною

 Цікавою памяткою Гродно є лютеранська кірха,-єдина лютеранська церква на території Білорусі.
Лютеранська кірха

 Будівництво кірхи почалося ще в 1783 р., проте вона постійно перебудовувалася аж до 1912 р. Прийнято вважати, що початок церква веде від 1793 р., коли король Станіслав Август віддав общині лютеран-протестантів Гродно триповерхову будівлю.
Храм.Профіль

 Пізніше при церкві була відкрита євангельська школа, потім прибудували будинок пастора і будівлю з навчальними класами. Будівлю трохи відреставрували спільними силами сім'ї-протестанти.
Тил споруди,праворуч-дім пастора

 Історія була неприхильна до церкви. Культову споруду використовували не за призначенням, в основному на догоду місцевим побутовим службам. Лише у 1995 р.будівлю повернули общині. На засоби добродійного фонду Густава Адольфа був здійснений капітальний ремонт, що дозволило знов проводити служби.
Фото

 Архітектурний стиль споруди більше нагадує готику, всередині стіни забарвлені в скромний білий колір, простір заповнений лавками, а з прикрас – лише вітражі.
Лютеранська кірха

 У час наших відвідин саме цвіли гіацинти.Красиво...
Квіти на площі Тизенгауза/Леніна

Гіацинти.Під червоною черепицею-казарма кадетів

Парк імені Жилібера,-навпрати площі Тизенгауза

Голуб

 Останнім храмом,який ми відвідали у Гродно, був кафедральний собор Покрови Прсв.Богородиці.
Історія храму почалася в 1907 р., під час змін і протиріч. Собор – пам'ятник солдатам, загиблим в російсько-японській війні (1904 – 1905 рр.).
Собор Покрови Прсв.Богородиці

 Так вже склалося на Русі, що храми в більшості випадків зводилися для увічнення пам'яті солдатів, які загинули, відстоюючи честь батьківщини.
Храм

 Появі собору передувало будівництво церкви Гродненського гарнізону, яке було перервано початком війни. У роботі по спорудженню храму були задіяні сили військових і цивільних будівельників. За основу проекту була узята церква Каспійського піхотного полку в Новому Петергофі.
Каплиця(?)

 Храм багато що пережив: змінялися політичні орієнтири і формації. Церква неодноразово піддавалася реставрації, але дух згуртованості білоруського народу перед небезпекою залишився.
Інтерєр храму

Фото

 У кафедральному соборі Покриву Пресвятої Богородиці є особливо шановані святині: чудотворна ікона «Казанської Божої Матері», а також мощі дитяти-мученика Гаврила Заблудського.
Інтерєр-2

Інтерєр-3

Фото

 Крім відвідин сакральних та історичних памяток, у місті можна "пасивно" відпочити-погуляти парками,сходити у зоопарк(доречі перший у Білорусі та найбільший за кількістю жителів),побродити нічними вуличками міста(доречі зовсім не страшно)...
Собор

Зоопарк

 Гродно нам сподобалось,не перестану це повторяти,тому що це так.Ну а прощання відбулось на залізничному,чи як кажуть у Білорусі -"чигуначним" вокзалі.
Залізничний вокзал

Театр Тизенгауза(манеж)

Музикальна школа ("кривая официна")

Місток

Нічна пішохідна
Tags: Білорусь, Гродно, архітектура, мандрівки, монастир, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments