Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Весняний виїзд. День I . Частина 3: Монастириська і не тільки...

 Після атмосферної деревяної церкви у с.Черче,закупів провізії у Рогатині та уточнення маршруту ми вирушили далі, клацаючи при нагоді по дорозі цікаві обєкти...Сонце ще було високо,та й планів на сьогодні ще більше ніж досить,отже іноді просто фотографували з вікна авто,"на ходу",вже згодом розбираючись "а що то було?"..


Церква в с.Медуха
4.jpg
 Минаючи с.Медуха клацнули не зупиняючись сільську муровано-деревяну церкву..Вже вдома побачив що там є ще й красивий неороманський костел Розарія Діви Марії.Правда красивим він був колись,а зараз цю красу добиває час-споруда занепадає...
Симпатична церква за 10 хв. їзди від Медухи

Приблизно за 10-12хв.від Медухи в обєктив потрапила гарненька деревяна церква.Не зупиняючись поїхали далі,зробивши декілька фото,а вдома,розбираючи і підписуючи фото,я зрозумів що нічого не зрозумів,-не можу знайти населеного пункту де знаходиться даний храм.За підказку буду вдячний).
Храм

 Далі проїжджали якийсь карєр,а десь через 20 хв.праворуч від дороги побачили красиве смарагдове озеро(а може це якась технічна водойма,але це не міняє суті).
Кар*єр

Озеро із смарагдовою водою

Частина озера ще була скута льодяною корочкою,яка по краях чомусь нагадувала сіль..З однієї сторони знаходився шлюз з колодцем,накритим від таких як ми решіткою
Решітка над колодязем

 Над решіткою є металевий місток,на якому можна пофотатись і посидіти,милуючись водоймою та лісом.Тут ми й пообідали.
Місток

Колодязь

 В давні часи на горі висотою 368 метрів стояв замок для захисту від кочової орди. За легендою, у ХІІІ ст. володарем замку був боярин Собко, що привіз після походу на половців воєнну здобич і половецьку князівну Атю, яка була надзвичайної вроди. Боярин покохав її та хотів одружитися, але дівчина відмовлялась, сумувала за рідним краєм і одної ночі втекла на Лису гору, де стала відьмою. Боярин з розпачу постригся в монахи, замок перебудував на монастир, а містечко перейменованував в Монастирище. Під час другого татарського нападу монастир було спалено і зруйновано, після чого він не відбудовувався. Місто добре розвивалось, бо лежало на перехресті Чорного шляху.
Така легенда про походження Монастириська.
Фото

Перша писемні згадки зустрічаються в документах 1433 та 1437 р. як власність лицаря Сигізмунда. У 1454 -1465 рр. Монастириська - власність Теодорика Бучацького-Язловецького, з 1468 р. ними володів Ян із Язловця, з 1478 р.- Ян з Порохови. Польські джерела свідчать, що обидва імені належали одному чоловіку.
Озеро

Первісна назва міста була Підгородне, потім Монастирище,Поляки перейменували його в Монастержиска.
 У 1454 р.Монастириська згадується як місто з магдебурзьким правом, замком.
Церква Введення у храм Пр.Богородиці

1672 р. під час одного з нападів татарсько-турецьких військ і козаків на чолі з гетьманом П. Дорошенком було спалено містечко Монастириська, зруйновано монастир, який більше не відбудовувався.
 У місті є декілька памяток,одна з яких знаходиться у передмісті Фільварки-храм Введення.Датують церкву  різними датами: 1892, 1873, 1871 і 1851рр.
Храм та дзвіниця

Від 1630р. Монастириська- власність Потоцьких, які перебудували замок,що тут знаходився, під палац. Власниками міста були воєвода смоленський Александр Ян Потоцький, по його смерті 1714 р.вдова Тереза з Тарлів, їх син, каштелян львівський граф Юзеф Потоцький.
 Пам'яткою старовини в центрі міста є церква Успіння Божої Матері (колишній парафіяльний костел Успіння Пречитої Діви Марії) -мурована сакральна споруда збудована незадовго до консекрації (посвячення) в 1751 р. Фундатором був каштелян львівський, граф Юзеф Потоцький.
Церква/костел Успіння Пречитої Діви Марії.Фасад

Храм знаходиться в центрі міста, на північно-східному кінці давнього ринку; мурований, тинькований, корпус тринавовий. Презбітерій скерований на північ; вужчий, нижчий головної нави, в плані близький до квадрату. Головна нава з сіньми (вестибюлем, відповідають ширині та висоті презбітерію, з боків має сходові клітини на хори), з музичними хорами. Кути головної нави заокруглені.
Храм.Профіль

30 листопада 1945 р.святиня була закрита, перетворена на магазин. 1991 р. храм був переданий для користування вірним УАПЦ.
1903 р. внаслідок пожежі містечко зазнало значних пошкоджень, повністю згоріло, збереглася лише церква Введення. Найбільше постраждали Фільварки та Березівка.
Каплиця Потоцьких

 З 1906 р. в Монастириськах пра­цював невеликий лісопильний завод і цегельня.
Церква Св.Михаїла в Озерянах(?)

 16 липня 1919 р. поляки остаточно захопили Монастирищину.
У 1928 р.в містечку засновано філію товариства «Просвіта» (всі читальні з судового повіту (округу) Монастириська перейшли під її опіку). Організовано «Союз українок».
Храм + дзвіниця

 Наступна зупинка-село Старі Петликівці,перша писемна згадка про які- 14 серпня 1421 р., згадується в фундаційній грамоті на дерев'яний костел в Петликівцях дідича Альберта,згідно з якою костел отримав майно як у самому містечку, так і в сусідніх селах . Храм, як і парафія, яку він обслуговував , носили ім'я Пресвятої Діви Марії, Св. Миколая, Катерини і Анни.
Костел Різдва Пресвятої Діви Марії.Фасад

За описом 1880 р. в містечку діяла римо-католицька парафія, яка адміністративно підпорядковувалась Чортківському деканату РКЦ. Діяли філії українських товариств «Просвіта», "Січ", «Сокіл», «Луг» та ін.До 1971 р. функціонували:сирзавод,горілчаний завод (на території лісу, так звана «Гуральня»).До сьогодні функціонує водяний сільський млин, від якого пішла назва села - «петлювали» муку.
Споруда костелу.Профіль

 1807 р. власниця Петликівців Е. Калиновська заснувала на теренах села нове поселення (Нові Петликівці), відповідно село стало називатись Старі Петликівці.
Тил святині у променях вечірнього сонця

 У 1647 р. парафію було відновлено та збудовано новий дерев'яний храм Пресвятої Діви Марії коштом Е. Голинської та Вільковських. Та вже станом на ІІ пол. XVII ст. цей храм був руїною.
До 1704 р. Петликівцях спорудили черговий дерев'яний храм за кошти М. Курдвановського.
Фото

 11.07.1917р.(1915р.?) святиню спалили російські солдати. Протягом 1924-1931 рр. будували сучасний мурований костел спочатку за проектом В. Равського, а потім (після перерви) завершили його спорудження за проектом Р. Кензлера. 8 вересня 1931 р. храм освятили, а 12 травня 1935 р. костел консекрував архієпископ Б. Твардовський.
Костел Різдва Пресвятої Діви Марії

 2000 р. розпочали ремонт святині. 11.09.2004р. храм освятив єпископ Л. Малий.
Храм
Tags: Монастириська, Прикарпаття, Старі Петликівці, Тернопілля, мандрівки, природа, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments