Першим у нашому списку фігурує село Приозерне,в минулому- Псари. Про село,як і про його головну памятку-садибу Рея я розказував отут ,тому повторюватись не буду,продемонструю лише нові фото.
Вїздна брама з флігелем і вежею (1822р.)
Ворота замуровані
Минулого року,коли я побував тут влітку,навколо садиби буяла-зеленіла височенна кропива,заважаючи вибрати вдалий ракурс для фото(хоча,хто б там звертав на неї увагу).На цей раз зеленню ще й не пахло...
Садиба Рея
Романтичний палац
Саму споруду можна преспокійно ставити в один ряд з палацом в Нижанковичах , Вишні , чи Старому Роздолі .Та.про що я пишу,-палаци в цих населених пунктах також не користуються популярністю....
Головний вхід
Бокова вежа
Власне стан будівлі,в порівнянні з минулим роком,абсолютно не покращився(я наївний думав тоді,що траву покосили в звязку з проведенням якихось робіт),навпаки,цього разу у садибі залишилась одна-єдина ціла шибка,всі решта валялись осколками під ногами(минулого року цілих шибок було порядка 20-ти,а то й більше..).
На горищі
Побитий вітраж
Можливо з настанням тепла,приходом літа,якісь роботи таки будуть проводити.-для чого тоді залишили драбину на криші бічної вежі?
Маєток чекає....
Забрались на самісіньке горище.Цього разу ніяких птахів всередині небуло). Зате зовні-співи,щебіт і метушня пернатих,-весна прийшла...
Тильна сторона садиби Рея
Коридор у підвалах
Скільки ще залишилось палацу?Невже його чекає доля Поморянського замку? Невже ще одна памятка за декілька років перетвориться в зарослу забуту всіма розвалину?
Фото
Головний фасад
Неподалік від палацу натрапляємо на ще якісь розвалені споруди,Вони явно пізнішого часу побудови.Цегла,покрівля місцями черепична,місцями шиферна..
Розвалені споруди
Розвалені споруди-2
Кидаємо останній погляд на садибу,надіючись при наступному візиті побачити хоча б якісь зміни на краще...
Фото
Після Приозерного вирушаємо в сторону Рогатина ,заїжджаючи попередньо до деревяної церкви Св.Василя в с.Черче.
Храм Св.Василя (1733р.)
У с.Черче я також побував минулого літа,правда відвідати бажану памятку тоді не вдалося-переплутав храми.Шукав деревяний храм Св.Василя,а знайшов...деревяний храм Св.Василя,правда не з 1733р. а з 1897р.Вже приїхавши додому і заглянувши в "інет" зрозумів що помилився...Цього разу потрапили таки куди хотіли.
Старий деревяний храм
Храм у 1733р.просто перенесли сюди з іншого місця,отже він насправді є більш давнім.
У 1812 р. перебудована глава над центральним зрубом.
Храм та подвіря доглянуті
Василівська церква - дерев'яна, тридільна, триверха, із квадратними в плані зрубами. Центральний зруб вищий за бічні, перекритий чотиригранним в основі верхом із трьома заломами. Бічні зруби увінчані чотиригранними верхами з одним заломом. Навколо будівлі влаштоване піддашшя на фігурних кронштейнах-випустах нижніх вінців зрубів. В інтер'єрі низький бабинець відкривається в наву невисокою аркою-вирізом.
Дзвіниця.Бажає кращого...
Внутрішній простір освітлений через декілька крихітних віконних отворів. Реставраційні роботи проведені в 1970 р. Лаконічною компоновкою мас,співвідношенням пропорцій, силуетом, пам'ятник є унікальним твором бойковськой школи народної архітектури.
Храм
Церква вельми сподобалась,і місце розташування хороше.затишне.Одне що не вписується сюди-це дзвіниця.Навіть ні.не дзвіниця,а скелет якогось стенда чи може пошти,з привязаним до нього невеликим дзвоном...Краще б вже ... Та,добре що храм доглянутий.Цікаво як там всередині..
Храм Св.Василя (1733р.)
Хрест біля церкви
Біля церкви збереглося декілька камяних хрестів.
Фото
