Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Білорусь 2014.Частина 1: Руїни монастиря в Березі (Бярозі) та памятки Косово (Косава)

  Перша частина мандрівочки містами Білорусі вже готова,пропоную вам її до перегляду.

Перша згадка про село Бяроза що у Брестській області походить від 1477р., коли власник села Ян Гамшей заснував тут костел Святої Трійці. Наприкінці XV ст.а Бяроза стає торговим містом, отримавши міську хартію і право на проведення щотижневої ярмарки.
Храм Св.Петра і Павла(1772р.?;1867р.;2003р)

Храм Св.Петра і Павла(1772р.?;1867р.;2003р)

В 1617р. Бяроза стає власністю канцлера Великого князівства Литовського Льва Сапєги з родини литовських магнатів Сапєг, який в першу чергу засновує тут новий католицький костел (колишній після того, як більше півстоліття знаходився в руках кальвіністів, остаточно зубожів). Сапєга також дозволив місцевим євреям відкрити школу і синагогу. У цей час у місті вже існувала і греко-католицька церква.
Огорожа з вежею (2-га пол.17ст.)

Монастирська брама та вежа

Після його смерті в 1633р. Бяроза за заповітом переходить до його старшого сина Яна Сапєги, маршала Великого князівства Литовського, а потім - до його молодшого брата, Казимира Лева Сапєги.
Руїни житлового корпусу монастиря картезіанців

Залишки костелу Св.Йосифа (1648-1661рр.)

 Казимир Лев Сапєга успадкував від свого батька не тільки здатності до державних справ і видатний розум, але й глибоку побожність. За своє життя він заснував чимало костьолів і монастирів, одним з яких став картезіанскій монастир у Бярозі.
Брама

Брама.Внутрішня сторона

Костьол було урочисто закладено в 1648р. Будівництву перешкодили нещастя, що звалилися на Річ Посполиту в тому ж році - початок козацької війни і смерть польського короля Владислава IV. Лише 3 січня 1650р. в Варшаві був підписаний акт заснування монастиря, який Сапєги передали в користування чернечому ордену картезіанців, що переселилися сюди з італійського містечка Тревізо (італ. Treviso).
Залишки костелу:руїни вежі-дзвіниці

За цей благородний жест Сапєг Папа Олександр VII надав Леву Сапєзі титул князя, а монастир згодом розбудувався: став найбільшим у Польсько-литовському королівстві.
Фото

У зв’язку з появою монастиря місто отримало свою другу назву -Береза-Картуська. Монастир сприяв розвитку місцевої торгівлі і ремесел. Поступово розширяючись, монастир став одним з найбільших у всій Речі Посполитої.
Руїни

Монастирські мури

В 1706р. монастир зазнав облоги, після чого був узятий штурмом, підпалений та розграбований військами шведського короля Карла XII. Двома роками пізніше шведські війська ще раз розграбували місто, що призвело до практично повного його спустошення.
Через арку...

"Інтерєр" господарсько-житлових будівель монастиря

Збиток був нанесений місту також російськими військами під командуванням Олександра Суворова в 1772р., під час розподілу Речі Посполитої.
Фото

На внутрішньому дворі комплексу

Після третього поділу Речі Посполитої місто разом з монастирем перейшло до Російської імперії. Під час придушення польського повстання 1831р. місто було зайняте російськими військами. Російська влада закрила монастир, і в 1866 р., після чергового повстання, монастирський комплекс був частково зруйнований, а цеглу використали для будівництва «червоних казарм» і православної церкви в Березі.
Обєкт №1 в Бярозі

Коридор

Костьол, який перебував на території монастиря, був зруйнований в 1868р.
Фото

Вписався..

З червня 1934р. по вересень 1939р. будинки колишніх російських казарм були використані для розміщення табору для супротивників правлячого режиму Береза-Картузька.
Черепки..

На фоні сірого неба...

Монастир являв собою складний комплекс, що включав костел, келії, трапезну, бібліотеку, госпіталь, аптеку і численні господарські споруди.  Разом із прилеглим садом і ставком,монастир був оточений ровом і кам'яною стіною з невеликими вежами. В середині  двору, примикаючи до середньої апсиди костелу, стояла висока вежа- дзвінниця з товстими стінами і багаточисельними ярусами для розміщення гармат.
Руїни картезіанського монастиря

Кутова вежа

Комплекс знаходиться практично за містом.Якщо мандруєте потягом-виходити потрібно на станції "Бяроза-горад" а не "Бяроза Картуская".
За решіткою...

До будівлі казарм ми на жаль не встигали-розписаний і запланований графік не включав їхній огляд у наші плани...
Монастирська брама

На території порпались якихось двоє робітників-косили траву,чи що.Поцікавились хто ми і для чого тут.Попереджувальна табличка і закриті ворота на вїздній брамі -лише імітація заборони,-на територія двору можна потрапити переступивши залишки цегляних мурів.
Фото

"Цеглинка"

 На потяг з Берези ми ледве встигли-бігли немов шалені.Були не в захваті від того,що вже після першого пункту по спині текло,а штани прилипли до ніг,і це при тому,що на вулиці не було спекотно.Наступним по плану було містечко Косово(Косава).Не те що Республіка,а те що в Білорусії).
Музей-садиба Костюшко (2004р.)

Поселення на місці сучасного Косава існувало з X-XII ст. Перша письмова згадка про місто відноситься до 1494 р.,коли великий князь литовський Олександр подарив Косово маршалку І. Хрептовічу.
Садиба

Обидва обєкти,що нас цікавлять у містечку знаходяться неподалік самого Косава-в урочищі Меречовщина(пройти бл.1,5км.від центру).
Два в одному

Щодо садиби-музею:у цьому будинку (відновлений в 2004 р. на фундаментах XVIII ст. по малюнках XIX ст.) у 1746 р. народився Андрій Тадеуш Бонавентура Костюшко, політичний і військовий діяч Речі Посполитої, національний герой США, керівник національно-визвольного повстання 1794 р., жорстоко придавленого російськими військами під командуванням А. В.Суворова.
Фасад

Всередині сподобається хіба тим,хто справді цікавиться сімєю Костюшків.По великому рахунку нічого особливого(з експонатів) там для "рядового" туриста немає.
Музей та господарська(?) будівля


У 1999 р. на місці колишнього маєтку сім'ї Костюшко був встановлений меморіальний камінь. У 2002 р. Брестський облвиконком прийняв рішення про відновлення садибного будинку Тадеуша Костюшко і створенні на його місці меморіального музею. Археологічні розкопки почалися в кінці травня 2003 р. В результаті були виявлені фундамент і підвали садиби Костюшко, а також сотні експонатів.
Господарська(?)споруда

Палац Пусловських або Коссовський замок  пам'ятка архітектури Білорусі 19 ст. в стилі неоготика,-ось за чим сюди варто завітати.
Палац Пусловських (Коссовський замок)

Родина Пусловських володіла містечком Косава з кін. 18 століття. Лише в 1838 р. підприємець Войцех Пусловський розпочав будівництво нового палацу на західній стороні сила. Проект створив архітектор Франциск Яшчольд. Він же і розпочав будівництво, яке закінчували в 1848 р. Маєтком вже володів син - Вандалін Пусловський.
Палац.Фасад

Вид на садибу-музей від палацу

Видовжена споруда палацу симетрична, а в її композиції використані принципи побудови пізнього класицизму. Об'єми палацу і його декор подібні до середньовчніх споруд -готичні вікна, вежі, що височіли над корпусами палацу, зубці, як на фотечних мурах, вузькі фортечні амбразури. Кількість залів перевищувала 130 кімнат.
Палац Пусловських.Тильна сторона

 Є свідчення, що палац мав центральне водяне опалення. Каміни в залах мали декоративну функцію, як і коштовні гобелени.
Триваютиь реставраційно-відновлювальні роботи

Проект парку садиби створив В. Марконі. Він же працював над створенням інтер'єрів палацу разом з декоратором Ф. Жмуркою.Марконі розпланував парк на трьох терасах. Його загальна площа - 40 га. Була збережена також регулярна частина неподалік споруди замку. Далі йшов пейзажний парк. Дві нижні тераси розтяглися на 60 метрів. Була і мережа ставків.
Фото

Косовський замок

Замок має 12 веж. За задумом архітектора, кожна з них символізує певний місяць року. І побудований він так, що кожного року, в кожну кімнату сонце заглядає на два з половиною дні. Легенда говорить, що в такі дні власники палацу  влаштовували «день кімнати».
Свинцеві хмари..Перед дощем

За участь власників замку в польському національно-визвольному повстанні палац у Пусловских,в 1864 р.,конфіскував російский імператор. Серед нових володарів садиби - російські князі Трубецькі та Ольденбурзькі. Звідси поздирали і вивезли усе, що вважали коштовним, а палац - покинули.
Зеленіє..

В роки панування Польщі, що відновила свою державність, після 1917 р.приміщення використовували як староство, а його підмурки - як місцеву в'язницю. В роки другої світової війни(а саме у 1943р.) палац підпалили. Існує декілька версій щодо пожежі(одна з основних-винні партизани). Палац горів десять днів.
Реконструкція чи...халтура?

В роки війни та в повоєнні десятиліття палац стояв без дахів. Його руйнація продовжилась, і вже в мирні часи обвалилися останні склепіння. Частка стін розібрана на будматеріали і вкрадена. В середині 1970-х рр. була спроба відремонтувати палац, але вона закінчилася нічим. Палац наново покинули.
Частково відновлений

В незалежній Білорусі палац Пусловських не входив до переліку історично цінних споруд, які слід відновити у першу чергу. Ініціативу рятування пам'ятки підняли знизу, від Коссовського міськвиконкому. На пам'ятку «Палац Пусловських» звернули увагу і активісти -студенти історичного факультету Білоруського державного університету. Вони розташували волонтерське містечко поблизу руїн палацу і зробили спроби упорядкувати територію навколо споруди. Кампанія по рятуванню споруди отримала назву «Коссовському палацу - жити!».
Тривають роботи

Роботи почались у 2008-му році і тривають й досі.Не знаю яким буде фінальна картинка,напевне це буде щось типу Мірського чи Нясвіжського красенів,які аж вилискують помпезністю та свіжістю,але які водночас втратили свій "вроджений" шарм та автентику...
Інформація з Вікіпедії.
Tags: Бяроза, Білорусь, Косава, мандрівки, монастир, музей, палац, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments