Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Туреччина 2013:Частина 1-Каппадокія.День перший

  Від чого я був у найбільшому захваті перебуваючи в Туреччині?Напевне все таки від поїздки в район Каппадокія!

За вікном автобуса

Їхали досить довго...Ні,навіть дуууже довго!Враховуючи те,що з готелю нас забирали о 2.30 чи 3.30,вже й забув(вночі) майже першими,а потім збирали з ближніх сіл інших готелей народ,то до останнього пасажира ми ледь досиділи!
Пейзажі..

Зупиняли автобус досить таки часто(ну не кожних пів години,звичайно),а за вікном з часом почали появлятись шикарні пейзажі...Дорога рівна,автобус комфортний,ми заняли місця де можна взагалі випрямити ноги(даю підказку-в дальніх поїздках сідайте за холодильником,якщо він буде.Потім на нього можна позакидати ноги.Кайф!) та все одно їхати набридає(назад якось швидше)).
Слоник на водопої

Конія.Памятник дервішу

Одразу відповім на ще незадане питання-екскурсію ми замовляли на вулиці,домовлялись заздалегідь(будучи ще в Україні).Вартість 2-ох денної поїздки становила 108 у.о. на двох(це вже з 10%-ою скидкою яку ми виторгували).Досить непогано,враховуючи те,що готельний гід  пропонував таку ж 2-ох дневку за 180 у.о./чол.Їхали з Аланії.
Караван-сарай

Признатись чесно-спочатку було "не ахти"-більша половина туристів в автобусі-поляки,вони мали свого гіда.Веселого і "пошлого".Більше жартував з ними на "дорослі" теми ,ніж розказував про місцевість(я польську розумію не ідеально,але цих знань вистачало)."Наші"-росіяни тобто,бо з України ми були одні(тобто нас було двоє),хто досипав,хто між собою перемовлялись.А я слухав,щоб потім цю всю інформацію почути ще раз,тільки вже від російськомовного гіда!
Караван-сарай.Інтерєр

Ланцюг...

Спочатку ми приїхали в місто Конія.Це була вже година 10-та і зупинка виявилась більш технічною,ніж туристичною.Показали памятник дервішу-сучасний памятник,нічого цікавого.А місто досить таки цікаве!(це я вже взнав порившись у "неті").І чому б не завести до якогось мавзолею чи мечеті?Але програма є програма:хто в туалет,хто по батончики а хто оглядає памятник,обходячи його вдесяте надіючись знайти якусь цікаву деталь...Я не знайшов..
Заростає зеленню..

Наступна зупинка-караван-сарай.Враження:не захопило.Я вже почав навіть нудьгувати...
Природнє та рукотворне

Караван-сарай-заїжджий двір для караванів на торгових шляхах і в містах Переднього Сходу, Середньої Азії, Закавказзя тощо.Караван-сараї відомі з 2 — 1-го тисячоліть до нашої ери, особливо поширені за Середньовіччя у IX — XV століттях, окремі функціонували до XIX — початку ХХ століть. Але сам термін «караван-сарай» з'являється не пізніше Х століття.
Колоритно

Поява терміну пов'язується з турками-сельджуками, які активно забудовують караван-сараями основні торгові шляхи. У ХІІІ столітті сельджуцькі султани побудували у Анатолії першу справжню мережу караван-сараїв.
Відстань між караван-сараями зазвичай коливалася у 30—40 км., що в цілому відповідало денному переходу каравану.
Наш "сарай" був вже серйозно відреставрований,хоча гід і запевняла що зовні він абсолютно не мінявся,та чомусь в це слабо вірилось.Всередині -столики і чайхани для відпочинку а токож торговці всіляким непотребом(маю на увазі солодощі,сувеніри тощо).
Шпилями в небо...

Після караван-сараю ми котились ще близько години ,очікуючи що  "вже має бути,ось-ось,ну,може за наступним поворотом"..І таки дочекались-за вікном почали вимальовуватись незвичайні пейзажі!
"Сімейка"

Ми приїхали в Гереме(Гьореме).
Долина Авджилар

Каппадокія – це унікальний геологічний витвір, знаменитий своїм незвичайно цікавим ландшафтом, величезною кількістю печерних храмів, келій, склепів і монастирів, історія яких тягнеться з часів раннього християнства, і підземних міст, створених в I тис. до нашої ери. Ця багата на культурну спадщину місцевість знаходиться в регіоні Центральна Анатолія в Туреччині.
Панорама долини

Територія Каппадокії охоплює провінції Невшехір, Ніде, Аксарай, Кирсехір і Кайсері. Національний парк Гереме, що розташувався в центральній частині Каппадокії, разом з каппадокійськими печерними поселеннями входить в список Всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО. Найвідомішими підземними містами є Каймаклі і Дерінкую, виявлені археологами в 1960 році.
Інтерєр наскельного храму Юсуф Коч(11ст.)-єдиний храм з фресками в долині Авджилар

Інтерєр наскельного храму Юсуф Коч(11ст.)-єдиний храм з фресками в долині Авджилар

Поки наша група, розбившись на підгрупи з поляків і росіян,чекала своєї черги щоб зайти в один з скельних храмів,я вже встиг оббігати навколишню територію,поспілкуватись з місцевою бабусею яка завела мене до себе додому(а дім її знаходиться в одній з камяних веж),оглянути інтерєр і ледве не "лоханутись",-бабуська мала намір продати мені якісь вязані рушнички-салфеточки по шаленій ціні.Обіцявши повернутись я чимдуж дременув до "своїх").
Тут живуть

"Багатоповерхівка"

Багато тисячоліть вода і вітер вирізали з вулканічного туфу чудові природні каньйони, стовпи, вежі і піраміди. Дивною є не лише фантастична природа місцевості, але і культурне нашарування римлян, хеттів і десятків інших народів, які залишили свій слід на цій землі.
Інтерєр кімнати

Похмура погода не сприяла фотографуванню,але бути тут і не фоткати-це неможливо!Я б "клацав"навіть під дощем!)
Панорама

Одинокий...

Кордони Каппадокії в різні періоди часу постійно мінялися. Сьогодні цим ім'ям прийнято називати її основне ядро, яке знаходиться в центральній частині півострова Мала Азія. Воно є пустинним плоскогір'ям з континентальним кліматом, що розташувалося на висоті 1000 м.над рівнем моря. На півдні -гори Ерджіяс і Хасан, на північ воно тягнеться рядами долин до солоного озера Туз Гелю і до річки Кизил-Ірмак.В давнину ці території називалися Каппадокія Велика або Середземноморська.
Фото

Місто "на зумі"

 Регулярно в склад Каппадокії включалися землі, які виходили до Чорного моря: Каппадокія Мала, Верхня або Понтійськая (хоча в історії вони найчастіше вказуються під самостійним ім'ям Понт).
А поряд-городи

Фото

Каппадокія славиться своєю унікальною геологією - вона була сформована внаслідок інтенсивної вулканічної активності. Такою своєрідною будовою вона зобов'язана двом періодам, зустрічі двох протилежних сил природи близько 65-62 млн. років назад: періоду виверження вулканів, внаслідок чого тутешні землі були покриті туфамі і іншими геологічними породами, і періоду ерозії і вивітрювання.
Безірхане-частина монастиря(тривалий час тут була маслобійня)

Придорожній пейзаж

В період, коли тут почали утворюватися гори, зокрема хребет Тавр, в середній Анатолії утворилися глибокі тріщини в землі. Внаслідок чого магма, що вивергалася на поверхню, утворила гряду вулканів, таким чином паралельно хребту Тавру вишикувалася лінія нових вулканів (Девелі, Ерджієс, Хасан, Кейчибойдуран, Гюллюдаг і Мелендіз).
На фоні...

Лава, що виливалася, і туф, що утворився, заповнюючи провали в грунті, вирівнювали схили і долини, при цьому створюючи плато. Так тут виникли застиглі лавові потоки, конуси вимерлих вулканів, розсипи уламків піриту і нашарування сірого попелу.
Наступний етап характеризуєтся ерозією і вивітрюванням.
Світильник

Завдяки континентальному клімату із значними і різкими перепадами температури, в гірських породах почали утворюватися тріщини. Діяльність льоду і води сприяла руйнуванню скель, разом з дією річок і проливних дощів. Ось так утворилися прославлені «кам'яні стовпи» перібаджалари («каміни фей») – останці у формі кам'яних стовпів і кам'яних грибів найхимерніших форм і контурів.
Місто.Скеля з прапором на вершині-Roma Mezarı

Нас повезли на оглядовий майданчик звідки відкривались фантастичні нереальні пейзажі..А ще там були магнітики!)
Фото з оглядової площадки

Панорама

Назва «Каппадокія» походить від мови древніх хетів, що в перекладі означає «країна чистокровних коней». Історія Каппадокії бере свій початок з 5 тис. до н.е. Весь довгий період свого існування ця місцевість знаходився на перехресті цивілізацій, по черзі входивши до складу Хетської, Персидської, Римської і Османської імперій і інших державних утворень і була полем бою для багаточисельних воєн.
Фото

Долина

Правління Хетської імперії продовжувалося на цій території з XVIII по XII ст. до н.е. Рушилась вона під натиском агресивних племен і «народів моря», які рушили на Вірменське нагір'я.
Камяні гриби

Декілька століть Каппадокія належала персам. Звідси до Персії регулярно транспортували золото, мулів, баранів і коней. Непереможна кіннота Дарія і його сина Ксеркса мала в своєму розпорядженні 1500 чудових каппадокійських скакунів, які були гордістю імперії.
Ще трохи "причудів"

Позує

Вже вдвох!

А далі нас повезли на камяну фортецю Учхисар.Фортецею цей термітник назвати важко,але коли тут все таке дивне,то чому б фортеця мала вирізнятись?
Найвища-з прапором!

Учхисар переводиться як "три фортеці"(деякі джерела, правда, стверджують, що це "далека фортеця"). Фортеця Учхисар - це 60 метрова скеля на висоті 1400 м. над рівнем моря.
Жандармерія.Діюча!

Невідомо, коли саме цей природній витвір перетворився на фортецю. Спочатку, в ній ховалися від кочівників, і спостерігали за появою ворогів. Пізніше, в римський і візантійський період, Учхисар перетворилася на оборонну фортецю.
Між фортецями існувала ціла система сигналів, за допомогою яких йшла передача інформації  на відстані. Водопостачання здійснювалося за допомогою 3-кілометрового водопроводу. У 1398 р. під натиском військ Бейязита II фортеця капітулює. Після цього регіон захоплюють османи.
Фото

"Термітник"

До 1530 р. в Учхисарі проживає біля 2600 людей. Всередині фортеця вся порізана багаточисельними тунелями і приміщеннями. Хоча на сьогодні велика частина для відвідин закрита,  все одно можна відчути грандіозність фортеці.
Панорама

Олександр Македонський відвоював Каппадокію у персів. Після того, як його імперія розпалася, країна деякий час насолоджувалася незалежністю, але вже через 350 років вона стала римською провінцією. Римляни досить дивно повелися в цій ситуації - вони не стали переробляти тут все на свій лад, а обійшлися лише будівництвом нових доріг.
Учхисар

Спадщина ЮНЕСКО

З давніх часів через цю місцевість проходили торгівельні дороги з Європи до Малої Азії – починаючи з II тисячоліття до нашої ери, купці Ассірії мали тут представництва - «каруми».
Скеля

Зерно християнства в цій країні гір і тінистих ущелин було посіяне апостолом Павлом, а першим єпископом Каппадокіїстав Василь Великий – саме на тутешніх землях після довгих років мандрувань по Палестині і Єгипту він знайшов гармонію і спокій.
Нерукотворні витвори

Залишки розписів-в таких місцях жили християни

Перші християни почали будувати тут підземні міста, щоб захиститися від набігів сарацинів – так тоді називали мусульман. Багатоярусні лабіринти, створені в ті далекі часи, до цих пір збереглися у відмінному вигляді.
Учхисар

Фото

Фото

Невеликий відрізок часу Каппадокією володіли візантійці, потім вона надовго попала у володіння турок-сельджуков. Вони активно займалися будівництвом – на території Туреччини збереглася велика кількість зведених ними мечетей, фортець і медресе – духовних училищ. Вони будували потужні «палаци для мандрівників» - вже згадувані караван-сараї.
Цвіте...

Панорама

Біля півстоліття назад недалеко від каппадокійського села Дерінкую археологи виявили підземні міста, що вели вглиб, більш ніж на десятки метрів, представлені кілометровими лабіринтами галерей, житлових і господарських приміщень. На семи ярусах підземелля знаходяться комори, колодязі, трапезні, вентиляційні шахти, стайні, винні льохи, в'язниця, церква і школа. Дверима, що закривали ходи в печерні міста, служили величезні кам'яні валуни.
Долина

Вже була десь 17год.,потрібно було повертатись до автобуса а ми ще не нагулялись.
Комора?

В одній із десятків кімнат знайшов старий унітаз та умивальник.Досить кумедно-забираєшся в скелю а тут тобі умивальник.Води правда не було).
Черепаха

Скориставшись тим що однієї пари ще не було прогулявся зайвих декілька хвилин між сувенірними лавочками.Нарешті спустились наші "потєряні" поляки.Ніяких вибачень за те що всі сиділи в автобусі і чекали їх звичайно ж не було,тільки дикий їхній захват: "алє бильо свєтнє!"
"Залишити вас наступного разу треба буде,ото буде "свєтнє"-буркнув я,сумніваючись що вони мене зрозуміють.Ми поїхали.
Фото

Знову розписи

Всередині однієї кімнати

Наступною нашою зупинкою мала бути гончарна майстерня в місті Аванос,десь там в готелі ми мали й ночувати.Я вже приготувався непомітно відлучитись від групи,але побачене таки зацікавило і я залишився.
Дорога

У Аваносі здавна і  до сьогодні популярні два види ремесла: гончарне виробництво і килимоткацтво.
Гончарні вироби виготовляють з місцевої глини,яку в свою чергу добувають на берегах ріки Кизилирмак.
А може тут живуть смерфи?

Пейзаж за вікном.Розова долина

Пейзаж за вікном.Чавушин

Пейзаж за вікном."Самотній гриб"

У майстерні нам показали процес виготовлення і розпису глиняного посуду.Досить цікаво,особливо коли за гончарним колом майстер виліпив...фаллос,переліпивши його згодом на якусь цукерницю.
В сусідній кімнаті знаходиться виставка-продаж сімейних робіт(у гончарстві-вся сімя).Але ж там шикарні вироби,жаль що фоткати не можна-нагляд дуже пильний(.
Тарель

Тарель

Ціни також шокуючі(а може це ми просто така "бідося").Побродивши виходимо на вулицю.Виявляється наш готель-через дорогу.
Процес розпису

За кругом

Яким би не був цікавим день та втома таки добряче відчувалась.Хотілось нормально покупатись і відпочити.Готель задовільнив ці наші бажання!Навіть більше.Нас поселили не в якийсь гуртожиток(хоча тоді може би й він згодився) а в хороший 5-ти зірковий готель Suhan Cappadocia Hotel.Це не реклама а реалії).
Suhan Cappadocia Hotel

Suhan Cappadocia Hotel.Вихід до річки Кизирлик

Доречі,вартість номера в Suhan Cappadocia Hotel коливається від 650 до 1600грн/доба,залежно від сезону(і це номер-стандарт).Самому б за цю суму,яку вартує поїздка(для нас-54у.о./чол.)вдалось хіба що зняти номер в готелі..Та й то навряд..
Вечеря та сніданок входили у вартість екскурсії а це також великий плюс.Напитки правда потрібно було докупляти та...зранку ніхто не дивився-наливаєш ти собі молока/кави чи ні.І всі наливали).
Кухонні шедеври

Кухонні шедеври

Враховуючи те,що через екскурсії ми ніяк не могли виспатись,тут я заснув одразу ж-після ванни,хорошої вечері та плавання у басейні в мене вже просто не було ніяких побажань.Яка там "арабська ніч",які там дервіші(там паче що вони не справжні!): звуки телевізора були останнім що я чув..
За арочним парканом-Кизилирмак,або Червона ріка

Так от закінчився перший день цієї екскурсії.А зранку нас чекали нові цікавинки,нові "гриби" та скали,нові...та про це у наступній частині.
Інформаційне джерело: http://udivitelno.com/ .
Басеїн

Tags: Каппадокія, Туреччина, мандрівки
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments