Храм
За вікном світило сонечко,дощ,який падав всі чотири години допоки ми були в хостелі,нарешті закінчився.Це було ще однією причиною швиденько покинути кімнату.
Правда моя половинка спала "без задніх лапок"-температура робила своє(як пізніше ми зясували).Принісши в кімнату жменю ліків,тихенько виходжу...
Храм Олександра-Невського(1864р)
Йти від хостелу до станції метро(Марджінашвілі)-6хв.звичайним кроком,тож дорога не напрягала.Звернувши трохи з курсу побачив типову російську архітектуру-дійсно храм Олександра-Невського(а це був він) ще називають "російським храмом".
Каплиця
Побудована в 1864 р. на пожертвування віруючих, додатково Святійший Синод виділив 5 000 рублів. У 1886 р. до церкви була прибудована дзвіниця. Є дві трапезних: Олександра Невського і Миколая Чудотворця(побудована в 1900 році на честь імператора Миколи II). У 1913 році поряд з церквою звели каплицю на честь 300-ліття династії Романових.
Вірменський храм Нор Ечміадзін(1806-1809рр)
На вже звичну станції Авлабарі метро примчалось швидко,а звідти-пішком до Старого Тбілісі..
Доречі,пороїзд у метро оплачуться за допомогою пластикової карти(2 ларі) яку потім можна поповнити на будь-якій станції.Проїзд на канатці(а також у деяких міських автобусах) також оплачується цією карточкою.
Храм Метехі над Курою
В подальшому карточку можна повернути і отримати назад 2 ларі.Ми повернути не встигли,так що далі-на правах реклами:продам пластикову карту для проїзду у метро Грузії.Жартую!)
Фортеця Нарікала
Цмінда Самеба/храм Святої Трійці
Неподалік від фортеці височіє фігура а-ля "Родина-мать" у Києві.Це аналогічний памятник,тільки по-грузинськи-"Деда Картлі"-"Мати Грузія".
"Деда" на грузинському означає "мама",а "батько"- звучать як "мама", "дід"-"папа"...Як все заплутано,ніби більше слів не було)!.
"Деда Картлі"-"Мати Грузія"(1958р-вис.20м)
Правда у порівнянні з нашою київською "амазонкою" грузинська просто "крихітка"(бл.20м).І хоч композиційно вони різні,та суть подібна-що тут що у нас -фігури сірих височенних жінок з мечем у руці.Правда "Мати-Грузія" трохи привітніша,-наша ще й щит тримає,а ця-чашу...Гостинна!
Дзвіниця(?)
Вирішую піднятись на гору до фортеці.По дорозі заходжу у сувенірний магазинчик.Після діалогу пропонують купити вино.Дегустую-непогане(не краще ніж те,що ми брали на базарі,зате дорожче у 5 раз).
Місто
Пропонують ще й чачу..Хм,змерз я трохи(сонце то виходило,то ховалось),чому б не попробувати?Закусую чурчхелою,-самогон як самогон,а от чурчхели смачнющої як тут я більше ніде не зустрічав.Домовляємось нак завтра,якщо у мене не поміняються плани..Плани помінялись(ми закупились на базарі-і чача і вино в рази дешевше і не гірше)ю
Свинцеве небо над домами....
Сонце наче дразнилось-то виходило то ховалось за сірими хмарами,які в свою чергу погрожували в будь-яку хвилину знову "заплакати"..
Доречі,фото у звіті зібрані із двох днів перебувань в Тбілісі,можете побачити який контраст у погоді.Це тому що в останній день нашого візиту сонце наче проснулось і хотіло компенсувати попередні дні своєї відсутності теплими ясними променями..
Тбілісі
"На зумі"
Зрештою не дойшовши до фортеці буквально трішки,вирішую бути "благородним"-спуститись,а ввечері витягнути свою "сплячу красуню" з кімнати і тоді вже на канатці піднятись на гору щоб помилуватись вечірнім містом..Так воно в подальшому й було).
"Балкончик"
Зверху туди-суди літали кабінки,спокушаючи на проїздку.Вартість-1лар/чол в одну сторону.
"Летючі" кабінки
Недільний день компенсував явище ранкової відсутності людей цілими "зграями" як туристів так і місцевих..Хто піднімався вверх,хто спускався,хто снував поміж вузеньких вуличок виглядаючи наступну цікавинку а хто спокійно сидів за столиком потягуючи щось з чашки-бутилки..Місто жило на повну.
На реставрації
Я був одним з тих,хто з голодним поглядом кидався до наступної цікавинки щоб оглянути-пофоткати її та шукати нову "жертву".Такий собі а-ля "мисливець" на памятки,"мило" заміняло зброю,азарт аналогічний мисливському..Стережись,ти в обєктиві!
Верхній Бетлемі/храм Вифлеємської Богоматері(поч.18ст)
Церква побудована вірменами на початку 18 ст., з 1994 передана грузинській православній церкві.
Верхній Бетлемі/храм Вифлеємської Богоматері(поч.18ст)
Логічно,що коли є Верхня Бетлемі,то десь поряд має бути і Нижня Бетлемі.Так воно і є.Спускаємось нижче.
Фото
В районі Клдісубані, на крутий схил піднімається вулиця-сходи ( вул. Бетлемі). На цьому місці, в 1725-27 рр., переселеними з Ірану вірменами був заснований жіночий монастир св. Стефаноза ( Сурб Стефаноз) і невелика церква. У 1868 році, замість неї була побудована купольная церква, яку перебудовували в 1910 році. З 1988 року церква перейшла у власність Грузинської Православної Церкви.Це і є історія храму Нижня Бетлемі.
Тбілісі
На цегляному фундаменті побудована хрестокупольна споруда. Церква споруджена з цегли, купол стоїть на чотирьох стовпах. Апсида напівкруглої форми, фасади украшені декоративними арками і високими прямокутними заглибленнями. Вікна підкупольного барабана вписані в арки. Над ними-виконаний декоративною цегельною кладкою підкупольний пояс.
Нижній Бетлемі/жіночий монастир Св.Стефана
Входи в храм влаштовані з північної і західної сторін. До північного входу ведуть широкі двосторонні сходи викладені з каменю .Із західного боку до храму примикає житловий будинок, який спирається на зведені перед входом в храм два потужні стовпи а верхньою частиною фасаду прилягає впритул до стіни храму.
Нижній Бетлемі/жіночий монастир Св.Стефана
Взагалі ,тут напевне нормальним явищем є прибудова до храмів якихось житлових(а може й не тільки житлових) приміщень.Цікаво виходить-оглядаєш стіну храму,оглядаєш..О,а це вже й не храм а чийсь будинок,попід стінами якого я тиняюсь..
Біля храму
Нижній Вифлеєм(Бетлемі)
Спускаємось ще нижче,бо зверху я засік новий обєкт,до якого тепер направляюсь.По дорозі оглядаємо представників грузинської архітектури.Непогано,та небагато..
Архітектура
Автошкола(?)
Читав що у десь у СтаромуТбілісі має бути діюча синагога.Чесно кажучи в плани відвідин я її не вносив,та як вже не підійти ближче,коли я вийшов майже на неї.Не сподівався,-бонус!
Велика Тбіліська синагога-одна з трьох діючих єврейських святинь у місті.Була побудована в кін.19ст.
Синагога
Джваріс Мама ("батько хреста") ліворуч та вірменський храм Норашені(відповідно праворуч)
Церква імені Святого Хреста,(Джваріс Мама), знаходиться на перехресті вулиць Леселідзе і Єрусалимської. Згідно історії, перша церква була побудована тут за часів Вахтанга Горгасалі. Собор, побудований в друг.пол. V ст., належав патріархії Єрусалиму і був схожий на собор на могилі Христа на Голгофі. Впродовж століть він змагався з грузинськими монастирями Єрусалиму.
Храм.На передньому плані вхід-крамниця-дзвіниця
Пам'ятка що дійшла до нас побудована в XVII ст. У 1825 р. споруда була відремонтована, тоді ж була зроблена прибудова із західного боку, знесена в 1920 р. За радянських часів в соборі було влаштовано книгосховище. У 1983 р. провели реконструкцію прилеглої до собору території. У цей же період з приміщення прибрали книгосховище. З 1989 року собор знов діє.Позаду храму знаходяться монастирські келії.
Джваріс Мама
Зовні "Батько хреста" має звичайний куполо – хрестовий вигляд. Чотири рукави, покриті двобарвним дахом, створюють форму хреста. На місці їх пересічення, в центрі, розташований широкий дванадцятигранний купол з кватирками. Фасади виконані в неяскравих тонах, зі сходу на подовжніх стінах змальовано три хрести.
Біля храму стоїть величезна каменюка,з-під якої тече свячена вода..
Вірменський храм Благовіщення Богородиці(Норашен)
В одному дворі,по сусідству з храмом Святого Хреста,підноситься ще одна святиня-вірменська церква Благовіщення Богородиці-Норашен("Ахалшені"-"новозбудо
Норашен та камяна глиба
Норашенськая церква була заснована в 1467 р. Садатом. У 1650 р. Ходжа Назар перебудував церкву, що майже руйнувалася.Купол храму побудував майстр Петрос. Надалі церква повторно реставрувалася в 1795 р., 1808 р. і 1875 р. силами вірменської общини.
Камінь
У зв'язку з будівництвом вулиці «Вірменський базар» (нині Леселідзе), в 1924-1925 рр. була створена спеціальна група, яка проголосувала за руйнування святині. На щастя, рішення не затвердилося, і церква уникнула руйнування. У 1937 р. Норашен, як і багато інших церков, на території СРСР була закрита. У подальші роки будівля використовувалася як архів.
Два камені...
У 1989р. грузини розширили свою діяльність по відношенню до церкви з метою її перетворення на грузинську православну. Ці дії досягли кульмінації в 1994р., коли місцеві вірмени взнавли, що всі значні книги були вилучені з архіву. Події показували, що Норашен чекає доля, схожа з долею іншої вірменської церкви, - Кармір Аветаран, колись найвищою (40 метрів) вірменською церквою Тбілісі, знищеною в 1989р.
Могила представниці сімї вірменських меценатів в Тбілісі-Ліди Тамамшян
8 лютого 1995р.настінні написи майстра Петроса, що оповідали про реконструкцію куполу в 1650г., були знищені. Інші вірменські написи, два хачкара і дві прекрасні фрески XIX ст., створені представниками школи Овнатанянів, також були пошкоджені і знищені.
Храм Благовіщення Богородиці
Церква Благовіщення Богородиці /Норашен – одна з найбільш примітних вірменських культових споруд в Тбілісі, що є типом купольної базіліки, фасади якої виділяються декоративною аркадою.Над західним фасадом на даху збудована невелика ажурна ротонда дзвіниці.(інформ. з http://www.wholeearth.ru/sec9/pos2287).
На подвірї Джваріс Мама-Норашен
Така от неприємна ситуація,коли релігія не обєднує а навпаки-доводить до ворожнечі...
Каплиця
Настінна плита
Вірменський храм Норашен
Вуличка
Далі вирушаємо в сторону величнішого собору Тбілісі-Сіоні.
Нова дзвіниця
Сіоні — тбіліський кафедральний собор, побудований в ім'я Пречистої Богородиці та названий в честь Єрусалимської святої гори- Сіон.Слід зазначити, що «Сіоні» є не лише в Тбілісі, але і в інших містах Грузії. Існує думка, що в Грузії «Сіоном», називали лише церкви, побудовані в ім'я Божої матері.
Храм Сіоні
Перший тбіліський Сіоні був заснований в кінці VI ст.. Але після вторгнення арабів він був зруйнований. Новий собор відбудували в 1112 р. після звільнення Тбілісі Давидом IV Будівельником. У подальші роки собор Сіоні ще не раз піддавався руйнуванню війнами і землетрусами, але кожного разу повністю відновлювався.
Купол
Під час капітальної реконструкції в другій половині XIX століття були відновлені пошкоджені фрески, розписаний купол храму. Також реставрацї Сіоні проводилися в 1978 та 1980-83рр.
Храмовий комплекс
Сіонський кафедральний собор являє собою центрально-купольну споруда з розвинутою східною частиною у вигляді виступаючих гранованих апсид. Купол Сіоні покоїться на склепіннях, що спираються на вівтарні стіни і два стовпи. Як склдепіння, так і арки мають стрілковий контур, що, мабуть, є результатом переробок XVII ст Зовнішня орнаментика стримана і суха по малюнку. Порівняно більше орнаментований барабан куполу.
Сіонський кафедральний собор
Недалеко від головної будівлі знаходяться дві дзвіниці: одна старовинна, триярусна, була побудована в XV столітті і відновлена в XX столітті після руйнування персами, друга відноситься до XIX століття і є прикладом російського класицизму в Грузії.
Храм
Стара дзвіниця
Інтер'єри собору прикрашають фрески російського художника Р. Р. Гагаріна. Але головна пам'ятка Сіона - це древній хрест святої Ніни, який, згідно з переказами, подарувала їй Пресвята Богородиця перед тим, як направити до Грузії.
Фото
До 2004 року, коли був побудований новий кафедральний собор Цмінда Самеба, в Сіоні знаходилася кафедра грузинського католікоса.
Собор Сіоні
Закінчимо цю частину симпатичним кадром..
"Симпатичний кадр")
Далі буде...
