Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Тільки у Львові... Ч.7

Як то файно походити по вулицях весняного Львова у сонячний весняний день-сонце не парить,небо не плаче,мухи не докучають)..Ходиш собі в своє задоволення,клацаєш затвором,насолоджуєшся атмосферою та духом міста...
Собор Святого Юра – ну хто його не бачив будучи у Львові?Величний шедевр у стилі бароко являється головним греко-католицьким собором Львова і Львівської архиєпархії. На його території упродовж століть знаходилася резиденція митрополитів УГКЦ.
Монументальний архітектурний ансамбль собору Святого Юра

  Перший дерев’яний храм був споруджений на горі, пізніше названій Святоюрською, ще за княжих часів. Його заклав близько 1280 р. князь Лев Данилович. Поряд було збудовано оборонний василіанський монастир.Після знищення у 1340 р. обох споруд польським королем Казимиром ІІІ на цьому місці у 1363–1437 рр. було побудовано нову муровану церкву. У 1539 р. Святоюрська василіанська обитель стала осідком галицько-львівських єпископів, а церква – катедральним храмом.
Палати уніатського митрополита(архиєпископа)(рококо/класицизм)

  У 1655 р. на площі під катедрою стояв табір Б. Хмельницького, у 1672 р. її понищили турки, а в 1695 р. Святоюрський монастир оборонявся від татарського нападу. Під мурами катедри на площі, починаючи з XVII ст. відбувалися знамениті святоюрські ярмарки.
Головний вхід до собору

   У 1673 р. за рішенням єпископа Йосифа (Шумлянського) до собору Святого Юра із Теребовлянського василіанського монастиря було урочисто перенесено чудотворну ікону Пресвятої Богородиці, яка належить до найстаріших плакучих ікон. У 1700 р. для ікони побудували окрему каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, примістивши її на гарно облаштованому престолі.
Головний вхід до храму.Вид зліва

 Теперішній архикатедральний собор Святого Юра було збудовано в 1744–1760 рр. за проектом добре відомого на той час архітектора Бернарда Меретінера. Декоративні роботи в соборі тривали аж до 1780 р. Репрезентативний вівтар собору Святого Юра виконав скульптор Себастьян Фесінгер. На фасаді знаходяться скульптури роботи Івана-Георгія Пінзеля. Інтер’єр храму прикрасив скульптор Михайло Філевич. Авторами величних композицій були відомі художники Юрій Радивилівський, Франциск Смуглевич, Лука Долинський та Еразм Фабіянський. До новозбудованого собору була перенесена Теребовлянська чудотворна ікона Богородиці.
Юрій-Змієборець(авт.Пінзель)

  У 1808 р., після відновлення Галицької митрополії, нова церква стає архікатедральною. У 1817 р. монахи василіяни залишають Святоюрську гору і переносяться до монастиря св. Онуфрія при вул. Жовківській (сучасна Б. Хмельницького). Звільнені ними приміщення стають резиденцією капітули, консисторії та світського духовенства.
Св.Лев.Скульптура

 До архітектурного ансамблю собору входять: митрополичі палати, капітульні будинки, дзвіниця, владичий сад, огорожі. Йдемо по площі Святого Юрія, повз глуху муровану огорожу прикрашену  кам'яними вазами і ліхтарями, проходимо через першу браму оздоблену бюстами святих-вона веде нас на мале подвіря. Підходимо до монументальних аркоподібних воріт, які ведуть на велике подвір'я собору Св.Юра. Фігурне обрамлення воріт оздоблене постатями святих, що символізують церкву Римську і церкву Грецьку - скульптурну групу створив у 1770р. М.Філевич.Увійшовши на велике подвір’я зліва бачимо величавий фасад катедри з оточуючими її капітульними будинками, справа митрополичі палати а просто перед нами, відкривається третя брама в металевій огорожі (аналогічна попередній). На ній височать дві скульптурні постаті «Віра» і «Надія» М.Філевича, каменярські роботи виконав О.Стефанський. Значно легша за формою, з ажурними кам'яними вазами декоративна східна брама (від «саду», 1772р.), з металевою огорожею.
Св.Атанасій.Скульптура

 Навколо соборного подвір'я-брами з металевими огорожами (1770-1771рр.) - виконали майстри-ковалі І. Микулевич і С.Коваль.Між капітульними будинками на кам'яній терасі величаво стоїть хрещатий у плані собор, зорієнтований вівтарем на захід. Загальна композиція храму має центричний характер,та завдяки кутовим приміщенням, собор сприймається як тринавний храм з видовженими бабинцем і вівтарем, що мають однакову з навою ширину.До нього ведуть тесані білокам'яні двомаршеві сходи. Під сходами у печері розміщена скульптура Святого Онуфрія (скульптор С.Стажевський).
Собор Св.Юра

 Піднімаємося сходами з ажурною балюстрадою, оздобленою вісьма сидячими геніями(означають різні цноти), і численними кам'яними ліхтарями роботи Стажевського. Перед нами відкривається фасад із порталом-аркою, з двох боків якого на постаментах, з'єднаних над балюстрадою, розміщені дві постаті архиєреїв - Папи Лева VI та Атанасія Великого Папи Александрійського (скульптор Й.Пінзель, 1759-1761рр.), які були покровителями Лева та Атаназія Шептицьких - будівничих Собору Св. Юра.
Собор та капітульний будинок

 Композиційну єдність головного входу катедри підтримує балкон, продовжує його високе вікно, над яким плавно по периметру всієї архітектури розкрепований карниз.Вище над карнизом головного фасаду розміщений гербовий щит з аттикою, який завершується вміщеною на фронтоні кінною статуєю Святого Юрія Змієборця (скульптор Й.Пінзель). Над перехрестям нав піднімається квадратний підбанник із заукругленими гранями, обведений ажурною балюстрадою з еліптичними люкарнами і прикрашений ліхтарями. Уся могутня форма головного фасаду вдало поєднує в собі різноманітні деталі архітектурного декору. Ажурні балюстради й аттики  є основними домінуючими елементами архітектурних прикрас собору.
Скульптура Святого Онуфрія (скульптор С.Стажевський)

 Найбільш пізнім елементом ансамблю є мурована дзвіниця з північно-західної сторони, збудована у 1828 р. (проект архітектора Гаєка, будівничий Й.Землер).Реконструйована у сучасному вигляді в 1866 р. одночасно з будовою капітульного будинку від заходу автором обох споруд був архітектор Й. Браунзейс, будівництво вів В. Равський. Тепер у дзвіниці зберігається старий, відлитий 1341 року, пам’ятний дзвін.
Погляд на сходи з геніями.Праворуч-палата митрополита

Протягом всього часу існування собор Святого Юра багато разів зазнав реконструкційно-реставраційних робіт (1850, 1866, 1911, 1933, 1950, 1987 і 1996 р.).
Палата архиєпископа

 З 1946 р. Святоюрський архітектурний комплекс був тривалий час підпорядкований Російській Православні Церкві. 19 серпня 1990 р. був повернутий УГКЦ. У квітні 1991 р. сюди прибув із Рима Глава УГКЦ кардинал Мирослав Іван (Любачівський).
 Згідно заповіту Патріарха Йосифа Сліпого 27 серпня 1992 року відбулось перевезення тлінних останків з крипти собору Св.Софії у Римі до Львова, і поховано в крипті собору Св.Юра 7 вересня 1992р., де відбулось вшанування його пам'яті. Виконання робіт із впорядкування крипти-усипальниці Патріархів було покладено на відділ архітектури, будівництва та реставрації храмів Львівського Архиєпархіяльного управління УГКЦ (1991-1992рр.).
Інтерєр

Крипта знаходиться під вівтарем архикатедри, у плані вона квадратної форми, перекрита хрестовими склепіннями, які підсилені арками з опорою на центральний стовп. При вході в крипту розташований престіл. Для перепоховання тлінних останків Патріархів УГКЦ розміщено у підземеллі шість ніш-саркофагів з базальтовими надгрібними плитами, увінчаними родинними гербами Патріархів і Митрополитів. У стінах запроектовано п'ятнадцять мармурових аркасолей для поховань з кістниць.
Інтерєр

Під час археологічних досліджень крипти собору в 1991-1992 рр. ученими були виявлені останки знаменитого галицького князя Ярослава Осмомисла (помер у 1187 р.). Відомо, що спочатку князь був похоронений в Успенському соборі стародав­нього Галича. У 1937 р. його могила була виявлена археологом Ярославом Пастернаком. 31 серпня 1939 р., у самий переддень Дру­гої світової війни, вчений таємно заховав останки князя в крипті собору Святого Юра. 27 серпня 1992 р. прах Ярослава Осмомисла був повторно перезахований у цьому ж місці, в одній з ніш - арксолій.
 У палатах Свято-Юрського комплексу 25–26 червня 2001 р. перебував під час свого візиту в Україну Папа Римський Іван Павло II.
Інформ.джерела:http://sobor-svyura.lviv.ua/istoriya/,http://turson.at.ua/index/0-178,http://blog.i.ua/community/3324/967784
Безрукий символ...

Архітектурний ансамбль собору Святого Юра

По території снують поодинокі туристи,була навіть одна група...Не сезон напевне,-інколи їх тут більше ніж вдосталь.Захотілось оглянути палати митрополита із сторони колишнього саду,та брама була закритою,прийшлось йти в обхід-через якісь зарослі що розрослися поза муром комплексу.
Дзвіниця

Виглядає це приблизно так як на наступних фото...Далі проявляємо елементарні спортивно-акробатичні здібності забираючись на мури,щоб попасти в цей самий колишній митрополичий сад і побачити як воно і що воно..
Мури

Мури з території саду

Погляд на митрополичі палати з сторони мурів

Вул.С.Бандери-Будинок органної та камерної музики,в минулому-костел і монастир святої Марії Магдалини,-наступна наша ціль для оглядин.
Костел і монастир святої Марії Магдалини.Фасад

Костел св. Марії Магдалини споруджено на височині, віддаленій від центру Львова, в районі колишнього південно-західного передмістя. Бічний фасад виходить на пл. Шашкевича, з півночі до храму прибудовано блок колишніх келій домініканського монастиря.
Костел і монастир святої Марії Магдалини.Тил

Трьохсотлітня хронологія будівництва костелу включає декілька періодів: 1609-1612 рр. (спорудження західної частини храму, архітектор М. Годний); 1630-1635 рр.; 1758 (добудова нави, веж – архітектор М. Урбанік); 1880 (сходи з терасою); 1889 (шоломи над вежами, архітектор Ю. Захарєвич); 1929 (перебудова келій). В архітектурі храму поєднуються риси пізнього ренесансу, бароко та історизму.
Львівський органний зал.Профіль

Костел – кам’яний, тринавний, з гранчастою апсидою й видовженою вівтарною частиною (найдавніша партія будівлі), яку оздоблено профільованим фризом з рустикою, з вікнами в глибоких нішах.Частина будівлі, що походить з XVIII ст., має двоярусну композицію бокового фасаду. Чільний фасад, з вхідним порталом по центру, фланковано двома вежами.
Монастир/корпус

Храм перекрито хрещатими склепіннями і високим двосхилим дахом з сигнатурою на осі. Вежі оформлені пілястрами, завершені бароковими шоломами (добудова 1889 р.). Між вежами і фронтоном вміщено скульптури святих (середина XVIII ст., скульптор С. Фесінгер).
Сучасного вигляду костел отримав у 1870 році.
Костел святої Марії Магдалини.Фасад

Пам'ятка неодноразово зазнавала спустошень. У 1648 році монастирські укріплення, як і прилеглий монастир Святого Лазаря, захопили війська Богдана Хмельницького, а в другій половині XVII ст. костел постраждав від пожежі.
Фасад органного залу Львівської консерваторії ім. М.Лисенка

В інтер’єрі колишньої святині встановлено стюковий вівтар (авторства А. Келара, 1634), та вівтар, вирізьблений з алебастру (автор – Я. Райхер-Тодт, 1926). Зберігся стінопис вівтарної частини (1930-і рр.) та орган (1932).Орган,доречі,виготовлений у Чехії (фірми «Rieger-Kloss») і є одним з найбільших на території України.
Профіль

У 1960-х роках будівлю пристосовано під органний зал Львівської консерваторії ім. М.Лисенка.
З 1998 року в будинку відбуваються римо-католицькі богослужіння. Римо-католицька громада святої Марії Магдалини домагається повної передачі будинку в їхні руки ...
Костел/органний зал

Далі направляємось до наступної памятки міста...
 Костел і шпиталь святого Лазаря — комплекс будівель у Львові, що відносяться до XVI–XIX століть і мають статус пам'яток архітектури. Серед них зокрема костел св. Лазаря — пам'ятка епохи Ренесансу з елементами готики та кілька ренесансних шпитальних приміщень.
Шпиталь св. Лазаря був заснований львівським лавником Марком Острогорським у 1616 році. На власних землях, що на Калічій горі, він збудував два дерев'яні будинки. Один призначався для хворих, інший — для священника. Пізніше було прибудовано ще кілька кімнат шпиталю і дерев'яну каплицю.
Барельєф на мурі

  1621 року на цьому новому місці(нині вул.Коперника) арх-тор Прихильний спорудив дерев'яні будинки шпиталю і каплицю,а у 1634 р. він розпочав будівництво мурованого костелу за власним проектом,який освятили ще на стадії будівництва у 1639р. 1638 року за наказом короля Владислава XIV за шпиталем розпочато будівництво укріплень(однак їх не добудували і через кілька десятиліть в районі шпиталю від них не залишилось й сліду).
 А. Прихильний помер 1640 р. і був похований у криптах костелу. Завершення шпиталю він доручив будівничому М. Годному і заповів для цього усе своє майно. Дві вежі костелу ймовірно добудовані Годним. 15 березня 1646 року рішенням папи римського опіку над шпиталем закріплено за орденом домініканців, одночасно львівську капітулу від управіння усунуто.
Костел і шпиталь святого Лазаря

 Найстарші шпитальні приміщення, що прилягають до костелу з обидвох сторін, ймовірно збудовані одночасно із храмом. Початково вони були одноповерховими, поки у 1882 році не добудовано другий поверх. У 1746–1747 роках до шпиталю проведено водопровід, збудовано будиночок сторожа при фіртці. До XVIII ст. біля костелу був цвинтар, на якому ховали убогих і калік. 1845 року при шпиталі утворено також будинок убогих і престарілих. Через два роки для його потреб адаптовано приміщення колишньої фабрики металевих виробів Й. Шумана.Наприкінці XIX століття храм перебував у занедбаному стані, оскільки не ремонтувався понад століття. 1872 року проведено капітальний ремонт.
Старовинна криниця, оздоблена двома кам’яними левами

В радянський час більшість творів мистецтва, що зберігались у храмі, зникли. Будівлі було передано військовим. Проведено ремонт. 1989 року храм і прилеглі шпитальні будинки передали львівському дитячому хорові «Дударик». Нині в храмі також почергово проводяться богослужіння УГКЦ та УАПЦ.
 На шпитальному мурі привертають увагу барельєфи зі сценами, які ілюструють євангельську притчу про багатого і Лазаря а також сюжет, де Бог-Отець тримає на колінах Сина.
Унизу під мурами монастиря – старовинна криниця, оздоблена двома кам’яними левами XVII століття з геральдичними щитами львівських патриціанських родин.
Лев із щитом

Далі буде...
Tags: Львів, мандрівки, монастир, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment