Замок, який залишився до наших часів повстав на місці давнього замку, який ще був побудований засновником міста гетьманом Феліксом Казимиром Потоцьким. Воєвода Франциск Селезій Потоцький розбудував замок(1756 - 1760 рр.) і оточив його прекрасним парком (на даний час на місті давнього парку розташований стадіон «Спідвей»).
Палац Потоцьких у Кристинополі.Ліве крило головного приміщення.Фасадна сторона
Кристинопільський палац перетворився у резиденцію власника міста -Франциска Салезія Потоцького. Проект належав французькому архітектору П’єру Ріко де Тірреджеллі , який пізніше був архітектором пруського короля Фрідріха Великого. За взірець було взято королівський палац у Вілянуві під Варшавою. За часів Франциска Салезія палац вважався справжньою перлиною архітектури, що поєднував два стилі: бароковий і ранній класицизм.
Балкончик на колонах
Кристинопільський палац зовні нагадував шестикутник. Його передня будівля – брамний корпус (тепер на цьому місці головне приміщення СШ №4) з двох сторін, зліва і справа, з’єднувався з палацом довгими і злегка ззовні вигнутими партеровими крилами (від лівого крила залишилася його зовнішня стіна, яка є перебудованою і пристосована як мур). Таким чином творився єдиний палацовий комплекс із внутрішнім двором. Комплекс був одноповерховим, лише центральна частина палацу була двоповерховою.
Фасад.Головний вхід
Замок і парк знаходилися на перетині двох річок: Бугу і Солокії. За часів воєводи р.Солокія плила через парк, через що робила його дуже мальовничим, русло її було змінено на кількасот метрів далі.Парк був у французько-італійському стилі. Польські історики вказували, що Кристинопільський парк наслідував парки Версалю. Площа парку була понад 6 гектарів. Водні атракції – канали, басейни, фонтани займали 30 % від загальної території парку.
Поєднання двох річок крім краси ще давало природну охорону від нападів ворогів.
Палац Потоцьких у Кристинополі.Праве крило головного приміщення.Фасадна сторона
В 1904 р. частину замку було покрито бляхою, більшість залишилася покрита гонтом. За часів воєводи дах тільки зі сторони в’їздної був покритий гонтом , а все решта солом’яною стріхою. Дахи, що мали солом’яну стріху тримали більше тепла взимку.В тих часах всі доми у Кристинополі були покриті соломою, через що були великі пожари.
Орган в одній з кімнат колишнього палацу.Внизу-виставкові ікони
В 1872 р. після пожару, замок було частково перебудовано, реставровані в деяких місцях мури, перебудовано фасад, будинок підвищено і в деяких місцях його первинний вигляд змінено.
Панорама фасадної сторони палацу
Як багато інших магнатських резиденцій кристинопільський палац творив єдине ціле з містом. У ньому було 40 покоїв, декілька салонів, великий бальний зал, китайський кабінет і бібліотека. Він вражав своїм виглядом та імпозантністю. Уклад життя наслідував етикет королівського двору.
Польський магнат любив влаштовувати у своєму маєтку розкішні прийоми. У Кристинопільському палаці гостював навіть славнозвісний серцеїд Джакомо Казанова.
Ліве крило та частина муру.Профіль
Різниця між проектом і теперішнім виглядом палацу є значною, що пояснюється частою зміною його власників у ХVІІІ-ХХ ст., які були не в змозі утримувати його на належному рівні, численними пожежами та пізнішими перебудовами. Залишки цієї краси ще можна було побачити у 1951 році, коли Кристинопіль ввійшов до складу СРСР. Протягом 60-х років комплекс був остаточно зруйнований: знищено все, крім будівлі власне самого палацу, яка всередині зазнала перебудови у зв’язку з перебудуванням приміщення під школу. На більшій, центральній частині парку (понад 2 га) розміщено стадіон «Гірник», частину займає спортивний майданчик СШ №4, а решта території - затоплений луг.
Палац Потоцьких.Тильна сторона
Перед палацом був ще один двiр iз забудовою, в якiй жило вiйсько графа та обслуговуючi служби. Пiд усiєю забудовою, як палацу, так i першого двору, розмiщувались пiдвальнi примiщення, якi згiдно з проектом, були з`єднанi мiж собою.
Тильна сторона палацу
У кін.18-поч.19ст.,як ми вже згадували, сталися кiлька великих пожеж. Бiльша частина палацового комплексу була зруйнована i вже не вiдбудовувалась (новi власники не мали коштiв та й потреби у такому великому примiщеннi). Подiбна доля, очевидно, чекала й будiвлi з першого двору: господарськi та вiйськовi. Можливо, окремi вцiлiли,( як будинок вiйськової варти-стара будiвля на мiсцi нинiшнього Промiнвестбанку). На мiсцi першого двору з`являється забудова мiсцевих жителiв, розмiщується i мiський ринок. Зовнiшнiй вигляд палацу, як i всього Кристинополя, змiнюється. Залишаються неушкодженими лише пiдвали. Такими вони були до 50-х рокiв 20-го столiття.Будiвництво школи та житлових будинкiв порушили i знищили цю систему ходiв.
Арочні входи з тильної сторони будівлі
Цікавими є розповіді про підземний хід до р.Зх.Буг. У лiвiй сторонi палацового парку знаходився невеличкий будиночок - Голландський павiльйон. Десь у ту сторону тягнеться i підземний хiд(по твердженнях місцевого жителя,який в свою чергу посилається на проект підземних ходів,поданий у книзі Jan Czernecki. "Malykrol na Rusi i jego stolica Krystynopol". Krakow. 1939). Можливо, це частина фундаменту паркового комплексу, а може ,залишок вiд давнього замку 17 столiття. Старожили розповiдали, що саме в цьому напрямку пiдземного ходу знаходили багато людських скелетiв.
Палац восени
Палац взимку
Палац Потоцьких на сьогодні є єдиною пам’яткою палацової архітектури середини ХVІІІ ст. на теренах півночі Львівської області.
З грудня 1989 року у палаці розміщується Червоноградська філія Львівського музею історії релігії.Музейнi працiвники проводять пошуково-дослiдницькi роботи. Їх мета - привести в порядок хоча б частину пiдвальних примiщень, щоб вiдкрити їх для огляду вiдвiдувачiв.
Червоноградська філія Львівського музею історії релігії
Екскурсії проводяться у п’ятьох виставкових залах. Один із них використовується під довготривалі виставки, теми яких найактуальніші. Інші зали використовуються під тимчасові виставки, у яких експонуються виставки з власних фондів та з фондів інших музеїв, творчих спілок, приватних колекцій, персональні виставки художників України і міжнародні виставки. Виставковий зал (у ХІХ ст. це був бальний зал), з огляду на чудову акустику, використовується також для проведення концертів, на які запрошуються як знані артисти, так і місцеві музичні колективи. Інформаційні джерела:http://ua.spiritus-sanctus.org.ua, http://chervonograd.livejournal.com/tag, http://vishnevskij.com.ua/palac_potockogo.html.
Панорама тильної сторони палацу Потоцьких у Червонограді-Кристинополі
