Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Червоноград-це не лише шахти.Ч.3:Палац Потоцьких

.... У Кристинополі жили чотири покоління Потоцьких, але найбільшого розквіту місто зазнало при пануванні Франциска Селезія Потоцького - це  1724-1772 рр.Після виїзду Потоцьких місто занепало. Кристинопіль пережив багато пожарів, повенів, хворіб («морова зараза» - чума). Після смерті засновника міста Фелікса Казимира Потоцького, Кристинопіль в 1702 р. перейшов в руки Йосифа Потоцького. Коли він помер у 1724 р., містом почав керувати його син Франциск Селезій Потоцький.

Замок, який залишився до наших часів повстав на місці давнього замку, який ще був побудований засновником міста гетьманом Феліксом Казимиром Потоцьким. Воєвода Франциск Селезій Потоцький розбудував замок(1756 - 1760 рр.) і оточив його прекрасним парком (на даний час на місті давнього парку розташований стадіон «Спідвей»).
Палац Потоцьких у Кристинополі.Ліве крило головного приміщення.Фасадна сторона

 Кристинопільський палац перетворився у  резиденцію власника міста -Франциска Салезія Потоцького. Проект належав французькому архітектору П’єру Ріко де Тірреджеллі , який пізніше був архітектором пруського короля Фрідріха Великого. За взірець було взято королівський палац у Вілянуві під Варшавою. За часів Франциска Салезія палац вважався справжньою перлиною архітектури, що поєднував два стилі: бароковий і ранній класицизм.
Балкончик на колонах

Кристинопільський палац зовні нагадував шестикутник. Його передня будівля – брамний корпус (тепер на цьому місці головне приміщення СШ №4) з двох сторін, зліва і справа, з’єднувався з палацом довгими і злегка ззовні вигнутими партеровими крилами (від лівого крила залишилася його зовнішня стіна, яка є перебудованою і пристосована як мур). Таким чином творився єдиний палацовий комплекс із внутрішнім двором. Комплекс був одноповерховим, лише центральна частина палацу була двоповерховою.
Фасад.Головний вхід

Замок і парк знаходилися на перетині двох річок: Бугу і Солокії. За часів воєводи р.Солокія плила через парк, через що робила його дуже мальовничим, русло її було змінено на кількасот метрів далі.Парк був у французько-італійському стилі. Польські історики вказували, що Кристинопільський парк наслідував парки Версалю. Площа парку була понад 6 гектарів. Водні атракції – канали, басейни, фонтани займали 30 % від загальної території парку.
Поєднання двох річок крім краси ще давало природну охорону від нападів ворогів.
Палац Потоцьких у Кристинополі.Праве крило головного приміщення.Фасадна сторона

В 1904 р. частину замку було покрито бляхою, більшість залишилася покрита гонтом. За часів воєводи дах тільки зі сторони в’їздної був покритий гонтом , а все решта солом’яною стріхою. Дахи, що мали солом’яну стріху тримали більше тепла взимку.В тих часах всі доми у Кристинополі були покриті соломою, через що були великі пожари.
Орган в одній з кімнат колишнього палацу.Внизу-виставкові ікони

В 1872 р. після пожару, замок було частково перебудовано, реставровані в деяких місцях мури, перебудовано фасад, будинок підвищено і в деяких місцях його первинний вигляд змінено.
Панорама фасадної сторони палацу

  Як багато інших магнатських резиденцій кристинопільський палац творив єдине ціле з містом. У ньому було 40 покоїв, декілька салонів, великий бальний зал, китайський кабінет і бібліотека. Він вражав своїм виглядом та імпозантністю. Уклад життя наслідував етикет королівського двору.
Польський магнат любив влаштовувати у своєму маєтку розкішні прийоми. У Кристинопільському палаці гостював навіть славнозвісний серцеїд Джакомо Казанова.
Ліве крило та частина муру.Профіль

Різниця між проектом і теперішнім виглядом палацу є значною, що пояснюється частою зміною його власників у ХVІІІ-ХХ ст., які були не в змозі утримувати його на належному рівні, численними пожежами та пізнішими перебудовами. Залишки цієї краси ще можна було побачити у 1951 році, коли Кристинопіль ввійшов до складу СРСР. Протягом 60-х років комплекс був остаточно зруйнований: знищено все, крім будівлі власне самого палацу, яка всередині зазнала перебудови у зв’язку з перебудуванням приміщення під школу. На більшій, центральній частині парку (понад 2 га) розміщено стадіон «Гірник», частину займає спортивний майданчик СШ №4, а решта території - затоплений луг.
Палац Потоцьких.Тильна сторона

Перед палацом був ще один двiр iз забудовою, в якiй жило вiйсько графа та обслуговуючi служби. Пiд усiєю забудовою, як палацу, так i першого двору, розмiщувались пiдвальнi примiщення, якi згiдно з проектом, були з`єднанi мiж собою.
Тильна сторона палацу


У кін.18-поч.19ст.,як ми вже згадували, сталися кiлька великих пожеж. Бiльша частина палацового комплексу була зруйнована i вже не вiдбудовувалась (новi власники не мали коштiв та й потреби у такому великому примiщеннi). Подiбна доля, очевидно, чекала й будiвлi з першого двору: господарськi та вiйськовi. Можливо, окремi вцiлiли,( як будинок вiйськової варти-стара будiвля на мiсцi нинiшнього Промiнвестбанку). На мiсцi першого двору з`являється забудова мiсцевих жителiв, розмiщується i мiський ринок. Зовнiшнiй вигляд палацу, як i всього Кристинополя, змiнюється. Залишаються неушкодженими лише пiдвали. Такими вони були до 50-х рокiв 20-го столiття.Будiвництво школи та житлових будинкiв порушили i знищили цю систему ходiв.
Арочні входи з тильної сторони будівлі

Цікавими є розповіді про підземний хід до р.Зх.Буг. У лiвiй сторонi палацового парку знаходився невеличкий будиночок - Голландський павiльйон. Десь у ту сторону тягнеться i підземний хiд(по твердженнях місцевого жителя,який в свою чергу посилається на проект підземних ходів,поданий у книзі Jan Czernecki. "Malykrol na Rusi i jego stolica Krystynopol". Krakow. 1939). Можливо, це частина фундаменту паркового комплексу, а може ,залишок вiд давнього замку 17 столiття. Старожили розповiдали, що саме в цьому напрямку пiдземного ходу знаходили багато людських скелетiв.
Палац восени

Палац взимку

Палац Потоцьких на сьогодні є єдиною пам’яткою палацової архітектури середини ХVІІІ ст. на теренах півночі Львівської області.
З грудня 1989 року у палаці розміщується Червоноградська філія Львівського музею історії релігії.Музейнi працiвники проводять пошуково-дослiдницькi роботи. Їх мета - привести в порядок хоча б частину пiдвальних примiщень, щоб вiдкрити їх для огляду вiдвiдувачiв.
Червоноградська філія Львівського музею історії релігії

Екскурсії проводяться у п’ятьох виставкових залах. Один із них використовується під довготривалі виставки, теми яких найактуальніші. Інші зали використовуються під тимчасові виставки, у яких експонуються виставки з власних фондів та з фондів інших музеїв, творчих спілок, приватних колекцій, персональні виставки художників України і міжнародні виставки. Виставковий зал (у ХІХ ст. це був бальний зал), з огляду на чудову акустику, використовується також для проведення концертів, на які запрошуються як знані артисти, так і місцеві музичні колективи. Інформаційні джерела:http://ua.spiritus-sanctus.org.ua, http://chervonograd.livejournal.com/tag, http://vishnevskij.com.ua/palac_potockogo.html.
Панорама тильної сторони палацу Потоцьких у Червонограді-Кристинополі
Tags: Львівщина, Червоноград, мандрівки, палац
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments