Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Мандруємо Львівщиною. День I. Ч2: Вишня та Рудки

Наступними місцями нашого візиту були населені пункти,які виявились не менш цікавими в плані туристичної привабливості,ніж їх попередники(Оброшине і Великий Любінь).Вишня та Рудки-відстань між цими двома "пунктами" всього 3-4км,так що завітавши до одного,неодмінно відвідайте й інше місце,тим паче,що історія цих двох поселень тісно переплітається на протязі довгих років...


Село Вишня(колишня Бенькова Вишня) знаходиться поряд з дорогою Львів-Самбір.Не лякайтесь,якщо побачите інформацію що Вишня-у Городоцькому районі,а Рудки-вже у Самбірському,-по суті(в минулому,зараз у Вишні своя сільська рада )-це одне ціле,різниця між минулим і сучасністю також у тому,що колись Рудки були присілком Бенькової Вишні(14ст),а тепер-навпаки.
Палац Фредрів-Шептицьких у Вишні.Головний фасад

Перша згадка про село(а колись воно було містечком)відноситься до 1438року.В XV-XVIII ст. село Вишня входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства панської Польщі і знаходилось у власності різних феодалів, здебільшого поляків. В свою чергу галицькі бояри втрачали свої маєтки й земельні володіння під тиском польської шляхти, яка ринула на українські землі, особливо після Люблінської унії 1569 року.
Палац Фредрів-Шептицьких у Вишні.Парковий фасад

З середини ХVI ст. село Вишня належало до Городоцького староства.
  У першій половині XVIII ст. власниками Бенькової Вишні були Міхал Урбанський і Войцех Сємєнський.Саме Войцех Сємєнський збудував у поселенні палац, який згодом зруйнувала пожежа.
Наприкінці 18ст село викупив Яцек Фредро.Велика частина земель навколо села Вишні з 1753 року знаходилась в руках  родини Фредрів.
В часи Австро-Угорщини в Галичині розгорнулось антифеодальне повстання 1846 року. Серед селян Бенькової Вишні велась революційно-демократична агітація. З початком революції 1848-1849рр. в Австрії і створенням у Львові Ради Народової в Рудках була створена польська окружна Рада, головою якої став власник маєтку с. Беньківська Вишня польський драматург граф Александр Фредро (1793-1876). Після революції селяни отримали свободу і стали власниками землі. За своє звільнення вони повинні були платити викуп.
Озеро на території парку

Та вернемось до родини Фредрів.Повернувшись з тривалого військового походу в армії Наполеона на Москву Олександр Фредро одружується на Софії Скарбек.Тоді ж він,а точніше-вже новоспечене подружжя заселяється у Беньковій Вишні і займається спорудженням нового палацового будинку.
Побудову двоповерхового цегляного палацу закінчують у 1835р(саме ця дата вибита на картуші на одній із стін палацу).
Господарський корпус

Палац насамперед будувався для коханої дружини Софії,-щоб створити почуття затишку і комфорту.Навколо палацу розбитий парк,який і досі має свою "родзинку"-у ньому знаходиться каштанова алея та алея столітніх лип(правда зарослий він суттєво..),трохи нижче від будівлі палацу знаходиться озеро,вода у ньому на даний час не криштально чиста,але риба водиться,сам бачив).
 Також до палацового комплексу відносяться ще дві споруди:двоповерховий будинок для прислуги та гостей,з прибудованою симпатичною вежею та одноповерхова господарська будівля(з окремих джерел-це конюшня.
Між флігелем та конюшнею знаходиться стара водяна помпа.
Зараз ці будівлі в жахливому стані:побиті вікна,дірява криша та облущені стіни говорять про одне:" ...нікому то не треба..." Через побиті вікна всередині флігеля можна побачити речі з аграрного коледжу(саме він зараз "господарює"в приміщенні палацу).
Будинок для прислуги та гостей

Будинок для прислуги та гостей/флігель з вежею

Будинок для прислуги та гостей/флігель з вежею

Трохи про саме будівлю палацу:великий мурований палац у стилі англійського бароко постав на місці попереднього дому Яцека Фредро.Маєток являв собою розкішний 15-ти кімнатний особняк,прикрашений за останнім писком тогочасної моди-в одній з кімнат знаходився камін,на якому стояла скульптура Венери Медічі, а на мармурових підставках - бюсти, зокрема короля Генріха VII.Меблі були оббиті блискучим англійським сукном з квітковим орнаментом. У кімнаті Олександра стояло велике ампірне ліжко на лев’ячих лапах із мідними обручами. Навколо - шість книжкових шаф. Частину стін кімнати прикрашали італійські щити, які драматург привіз з Риму та Флоренції. Протягом ХІХ ст. мистецька колекція Фредрів збільшувалася. З часом її розподілили між внуками драматурга. А те, що залишилося у вишенському палаці, разом із бібліотекою у 10 тисяч томів, було знищене в часи Першої світової війни.
Палац Фредрів-Шептицьких у Вишні.Головний фасад

На першому поверсі були столова, спальня, великий салон...
  Із XIX ст. у палаці зберігся паркет,а також віконна столярка з фурнітурою, розкішна ліпнина на стелі, печі, меблі... Меморіальну кімнату пам’яті Олександра Фредра тут започаткували ще у 1989 році. Починаючи з 2008р у палаці за участі українських та польських громадських організацій і навчальних закладів взялися за оновлення кімнати-музею драматурга Олександра Фредра і заодно його онука – митрополита УГКЦ Андрея Шептицького.
Сама будівля палацу являє собою двоповерхову асиметричну споруду з напівкруглими вікнами та дверми.На одній із стін збереглася шикарна ліпнина з родинним гербом Фредрів-єдинорогом,та девізом "FRIEDE HERR".
Палац Фредрів-Шептицьких у Вишні.Парковий фасад

Так як всередину приміщення ми не потрапили то прийшлось задовільнитись зовнішнім виглядом маєтку.
Елементи декору

Фронтон бічного фасаду з родинним гербом

Графська корона і родинний девіз "FRIEDE HERR"

Останні сім десятиліть у Палаці Фредрів-Шептицьких  розміщується Вишнянський коледж Львівського національного аграрного університету. Власне,напевне завдяки тому, що садиба завжди мала свого господаря (кілька десятиліть до 1939 року це було Малопольське сільськогосподарське товариство), вона й збереглася до нашого часу. Хоча реставрації потребує(відомо що головною проблемою є протікаючий дах і грибок,який "кинувся" від вологи).
Палац Фредрів-Шептицьких

Садиба у Вишні була для Фредрів, а з часом – для Фредрів-Шептицьких, літньою резиденцією.
Після Олександра Фредра (помер драматург у 1876 р., а його прах і нині покоїться у костелі міста Рудок) садибою у Вишні володів його син Ян Олександр. Згодом - онук Андрій Максиміліан Фредро, який також був літератором та поетом. Саме Феліція у 1919 р. продала садибу у Вишні - Малопольському сільськогосподарському товариству...
Ліве крило палацу.На стіні з обох сторін вікна-два картуші. На одному з них вибито – «Budowal 1835», а на другому – «Aleksander hr. Fredro».

Вже за часів незалежної України була спроба приватизувати Палац Фредрів-Шептицьких - з усіма його прибудовами,парком та озером. Прибрати до  рук унікальну садибу, кажуть, хотів один із відомих українських політиків... Зупинити процес(з втручанням президента), допомогла Книга пам’яті, в якій десятиліттями свої враження від маєтку залишали туристи з України та країн Європи.
Після Вишні ми вирушили в містечко Рудки,яке розкинулось,нагадаю, приблизно за три кілометри в сторону Самбора.
Назву "Рудки" містечко отримало у 1472р-і нібито вона походить від  поширених у слов'янських племен назв боліт, у ґрунті яких виступала рудувата або червонувата глина-руда.В цей час Рудки згадуються як присілок описаної нами вище Бенькової Вишні(зараз просто Вишня).
Та вигідне розташування на торговому шляху зі Львова до Самбора сприяли заселенню Рудок і вже у першій половині XVIII століття містечко(а як таким поселення вважається з 1645р) отримало магдебурзьке право.
Рудки.Ратуша(кін.19-поч.20ст)

У власність родини Фредрів(чий маєток зберігся у Вишні) Рудки перейшли аж у 19ст,побувавши до цього у власності Собєських(18ст).
Рудки.Ратуша(кін.19-поч.20ст)

Головною та найціннішою архітектурною памяткою містечка є римо-католицький костел Успіння Пресвятої Діви Марії,побудований на місці свого деревяного попередника -костелу Св.Войцеха з 15ст.Спалена татарами і відновлена в 1550р, святиня, напевно, проіснувала аж до середини XVII ст., коли на її місці закладено новий мурований костел в бароковому стилі.
Рудки.Ратуша(кін.19-поч.20ст)

Будівництво нового храму розпочалось у 1655р та на деякий час затримане шведським нападом, закінчується аж у1728р, і лише в 1741р освячується Львівським архієпископом Миколою Вижицьким як костел Св. Войцеха, Успіння Пресвятої Діви і Всіх Святих.
Великою увагою костел завдячує чудотворній іконі Матері Божої з Дитятком, перенесеної ще з деревяного костелу,та вивезеної в Перемишль після закриття костелу у 1946р.Тоді ж,за радянської влади у храмі влаштували продовольчий склад...
Рудки.Центральна площа

Напис на полу північної нави свідчить про проведення реставраційних робіт в 1885р.
У травні 1989р відбувається освячення повернутого цьогоріч римо-католицькій громаді костелу, а 15 серпня, в урочистість Успіння Пресвятої Діви Марії, у Рудках відбувся перший після багатьох років відпуст.
Щодо архітектури споруди: Костел зведений з цегли в стилі бароко, тринавовий, базилікального типу з напівкруглою апсидою. По осі центральної нави з західного боку прибудований притвор, з південного фасаду- невелике, прямокутне в плані приміщення. Бокові нави значно нижчі центральної. Фасади оформлені пілястрами й лопатками. Головний фасад завершений високим двоярусним фронтоном, пластика якого складається з волют, пірамідальних обелісків в кожному ярусі. В інтерєрі сильно розвинутий карниз головної нави підтримують іонічні пілястри. Нави, розділені підпружними арками на три прясла, перекриті хрестовими склепіннями.
На даний час костел нагадує гламурно відреставровану споруду,з червоним металічним дахом і яскравими стінами..хоча привабливість "равлика" таки залишилась- в барокових рисах головного фасаду та інтерєрі.
Рудки.Римо-католицький костел

У 1735 - 1736 рр. поруч з костелом зводиться 4-ох ярусна,квадратна в плані вежа-дзвіниця,вигляд якої натякає на можливі оборонні функції споруди.Найбільш давньою частиною є перший ярус з контрфорсами на кутах і закладеною у ХІХ ст. арковою брамою,бароковий верх встановлено у ХІХ ст.
Рудки.Костельна дзвіниця(1735-36рр)

Щодо чудотворного образу Богородиці-він став обєктом особливого культу,- за переказами, цей образ з православного храму на Поділлі чудесним чином зберігся після того, як церкву на початку XVI ст. спалили татари. Залишились на іконі лише деякі сліди вогню. Образ вшановували не тільки прості люді, але і вельможі та королі, зокрема, Ян Казимир, Михайло Вишневецький, Ян ІІІ Собеський. 2 липня 1921 Перемишльський єпископ Йосип Пельчар коронував чудотворну ікону. В 1992 образ, який отримав від кардинала Кароля Войтили назву Королеви Бескидів, разом з прикрасами викрали з костелу у Ясені, де з 1968 він знаходився.
11 листопада 1995 у рудківський костел "повернулася" його копія, яку 2 липня 1996 коронував Львівський архієпископ Марян Яворський.
Рудки.Римо-католицький костел.Інтерєр

А у 2003р костел оголошено санктуарієм(священне місце,присвячене божеству) Рудківської Божої Матері.
Рудки.Римо-католицький костел

Увагу на себе також звертає міська ратуша( кін. XIX - поч. XX ст),яка розміщена в самому центрі містечка-на колишній площі Ринок(тепер-центральна площа).Будівля являє собою двоповерхову,квадратну у плані споруду,з невеликою наріжною восьмикутною вежею.На вершині вежі розмістився оригінальний "пупянок",який виконує функції завершального дашка-бані.
Ратуша виглядає масивною і без особливого різноманіття декору,що не заважає їй одночасно притягувати погляд гостей міста,застявляючи мимоволі милуватись цими строгими формами.Хвилястий парапет,розміщений по периметру даху,ще більше надає будинку схожості з,як мінімум,оборонною синагогою.
Нині ратушу використовують за її прямим призначенням — у ній на другому поверсі розміщена Рудківська міська рада,перший поверх "окупували" крамнички,кафе та перукарня.
Рудки.Гігант-новобуд-храм Пресвятої Євхаристії(2008)

Далі буде...
Tags: Вишня, Львівщина, Рудки, мандрівки, палац, ратуша, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments