Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Пізнаємо Рівненщину.День II.Ч 2: Острог

Під вечір першого дня ми докотились до Острога...Оглядини міста залишили на ранок,так як потрібно було підкріпитись,знайти місце для ночівлі,та й надворі вже сутеніло.Обмежились лише оглядинами Острозької Акедемії та студентського парку.Зате на другий день відбулось повноцінне(ну,або ж-цілком пристойне)знайомство з містом.


  Місто Острог Рівненської області розташоване на Волинській землі у  південно-східній частині області. Територія міста знаходиться  в межах східної окраїни Волино-Подільської плити, на кордоні з Українським кристалічним масивом, на території Острозької прохідної долини, для якої характерні дюни, горби, вали.Воно лежить на височині, що гострим кутом врізається у злиття річок Вілія і Горинь. Цим пояснюється первинна назва міста  -  Остроріг, що пізніше переходить у назву Остріг.За іншими мотивами назва міста походить  від давньослов’янського слова «Острог», що означає укріплення, місце огороджене частоколом.
Острозький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою
Найдавніші поселення на території Острога з‘явилися, як свідчать археологічні матеріали, в добу міді (ІV – ІІІ тис. до н.е.). Свого часу на Замковій горі міста було виявлено сліди давньоруського городища.
Перша писемна згадка про Острог датується в Іпатіївському літописі  1100 року від 30 серпня.В ХІІ ст. Острог належав до Погоринського (Дорогобузько-Пересопницького уділу, за володіння яким йшла довголітня боротьба між волинськими і київськими князями). Пізніше він увійшов до Волинського, а з 1199 року – до Галицько-Волинського князівства. Вірогідно, місто стало жертвою монголо-татарської навали середини ХІІІ століття.
Острозький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою
З середини ХІV ст. Острог стає резиденцією князів Острозьких, роду, що дав Україні знаменитих воїнів і полководців, меценатів і просвітителів, будівничих, покровителів православної церкви.Згадка про першого із відомих  князів Острозьких – Данила –  зустрічається на літописних сторінках 1340 р. З іменем князя Данила пов‘язано будівництво найдавнішої в Острозі кам‘яної споруди – Вежі Мурованої.
Острог.Житловий будинок

1498 рік – князя Костянтина Івановича Острозького обрано на велике гетьманство Литовське. Острог отримує герб – срібна п’ятикупольна церква на червоному тлі. Цей герб у 1995 році  сесією міської ради затверджено гербом міста.
  Найвідомішим представником волинського княжого роду є Василь-Костянтин Костянтинович Острозький (1526 – 1608). Київський воєвода, маршал землі Волинської ,князь був найвизначнішим меценатом свого часу. Серед його справ – чисельні пожертви церквам, монастирям, архієрейським кафедрам України, відкриття шкіл і шпиталів. З середини 1570-х років головним осередком української освіти і книжності стало стольне місто князя – Острог, названий  «Волинськими Афінами». Особлива сторінка історії «Волинських Афін» – діяльність Острозької друкарні. Першим Острозьким друкарем був знаменитий Іван Федоров (Федорович). Вершина друкарської праці Івана Федорова, і водночас діяльності наукового колективу Острозької академії на чолі із ректором Герасимом Смотрицьким – перше в світі повне видання книг Старого і Нового Заповіту церковнослов‘янською мовою, що було здійснене у 1581 р. і відоме під назвою «Острозька Біблія».
Національний університет "Острозька Академія".Центральний корпус

7 червня 1585 року – місто Острог отримав згідно з Магдебурзьким правом грамоту на самоврядування.
  1603 рік – князь Василь-Костянтин Острозький розділив між синами майже половину своїх маєтностей. Острог дістався у спадок сину Янушу. Після смерті князя Василя-Костянтина Острозького почався швидкий занепад міста Острога, як видатного центру української культури. 1613 рік – продано  Києву Острозьку та Дерманську друкарні. 1624 рік – Анна- Алоїза, княгиня Острозька, якій дістались острозькі багатства після смерті (1620 ) Януша, князя Острозького, розпочала в Острозі будівництво єзуїтського монастиря та костьолу ім. Ігнатія Лойоли і св. Франциска Ксаверія. При монастирі одночасно будувався колегіум для школярів. У 1640 році при колегіумі розпочала свою  діяльність бурса. 1636 рік – припинила свою діяльність Острозька Академія, що була ліквідована стараннями Анни- Алоїзи.
Капуцинський монастир/корпус НУ "Острозька Академія"

1750 рік – князь Сангушко фундував в Острозі кляштор з костьолом для капуцинів. У 1863 році в ньому розмістили жіночу гімназію, нині – Національний університет «Острозька академія».
Капуцинський монастир/корпус НУ "Острозька Академія"

Острог в ХІХ ст. залишився осторонь новозбудованих шосейних і залізничних шляхів, велике промислове виробництво в місті було відсутнє. За містом, однак, збереглася і зміцніла репутація «міста шкіл». Навчальні заклади, що діяли в Острозі, залишили значущий слід в освітньому житті краю, продовжуючи традиції минулих віків. Насамперед, це Острозька чоловіча гімназія (з 1897 р.) та її попередники – польськомовне повітове училище, прогімназія.
Памятник "Перший спудей Східної Європи"

Неодноразова зміна державної  влади супроводжувала життя Острога протягом 1918 – 1920 рр. Так, лише Радянська влада на чолі з більшовицьким ревкомом встановлювалася в місті тричі (січень 1918 р., 1 травня 1919 р., 3 липня 1920 р.), Двічі місто займали польські війська (14 серпня 1919 р. і в другій половині вересня 1920 р.). Лише з кінця 1917 р. по квітень 1919 р. (з невеликою перервою) влада в Острозі належала представникам Української народної Республіки (Центральної Ради та Директорії) та Української держави (гетьманату), і то за австро-німецької військової присутності протягом майже всього 1918 року.
Національний університет "Острозька Академія"

У 1981 році рішенням Уряду республіки було створено Державний історико-культурний заповідник м.Острога, а 1985 року в його складі відкрито Музей книги та друкарства.
Бібліотека Академії

1994 року  Указом Президента України в місті  відкрито Острозький Вищий Колегіум, якому в 1996 році було надано історичну назву «Острозька академія», а на початку 2000 року – статус Національного університету.
І докладніше про Острозьку Академію:
Національний університет «Острозька академія»- наступник першого вищого навчального закладу східнослов'янських народів – Острозької слов'яно-греко-латинської академії. Заснував академію у 1576 році князь Василь-Костянтин Острозький.
Найбільш давні будівлі, де нині розміщується Острозька Академія, було зведено в другій пол. XVIIІ ст. і вони належали ордену капуцинів. 3 квітня 1750 р. князь Януш Сангушко, ординат Острозький, правом фундушовим надав землі за валами Острога при Дубенській дорозі на будівництво капуцинського монастиря. У тому ж році розпочалися будівельні роботи на кошти таборовського старости Самуїла Лубковського. Після смерті Лубковського кошти надав Канут Фелікс Малинський, мечник Волинський.
Національний університет "Острозька Академія".Студентський парк

Автором проекту був архітектор Павло Антоні Фонтана (1696-1765), придворний архітектор Сангушків. (Серед його праць на території України — місіонерський монастир і палац Сангушків в Ізяславі, костел та монастир капуцинів в Устилузі). До монастирського ансамблю увійшов костел та невеликий корпус келій, прибудований до костелу. На південь від костелу мав бути монастирський парк по променистій центричній схемі, однак задум так і не було реалізовано.
Костел та монастир будували одночасно із господарськими спорудами, які розміщувались на схід та південь від келій. У 1778 р. костел освячено під іменем Трійці ксьондзом Францішеком Коморницьким (1733-1780), біскупом Цесарополітанським. У 1796 р. в костелі було поховано його фундатора Канута Фелікса Малинського.
Костел являв собою кам’яну двоповерхову, трьохнавну базиліку з циліндричними склепіннями, увінчану високим двосхилим дахом із фронтоном. Перехід від верхнього, вужчого, ярусу до нижнього здійснювався за допомогою плавних вигинів волют. Фронтон прикрашало вікно у вигляді чотирьохпелюсткової квітки. Фасад декорований між’ярусним карнизом, іконою над центральним входом та вертикальними тягами, розміщеними відповідно до внутрішнього розподілу костелу. З опису 1816 р. дізнаємося, що фасад прикрашали скульптури Св. Франциска Асизького та Св. Антонія Падуанського. Скромні суворі фасади келій урізноманітнювали карнизи, наличники вікон. Внутрішнє планування корпусу коридорне, з двостороннім розташуванням приміщень.
Національний університет "Острозька Академія".Студентський парк
  Після польського листопадового повстання 1830р. на Волині було скасовано ряд католицьких монастирів. У 1832 р. було закрито і монастир в Острозі, монахів переведено до Староконстянтинова, костельні речі розібрано по інших монастирях. Споруди та землі монастиря перейшли у власність уряду.
Довгий час монастир стояв пусткою. Тут були розміщені військові склади. Після появи в Острозі благодійно-освітнього Кирило-Мефодіївського братства у 1865 р. його попечителька графиня А.Д.Блудова виклопотала дозвіл на передачу йому занедбаної оселі кляштору. У 1865-1867 рр. з її ініціативи монастир було реставровано, костел перебудовано архітектором Глейзером на православну церкву у псевдоруському стилі.
Після закінчення війни в будовах монастиря розмістилось педучилище, в 1956р. — середня школа-інтернат. У 1956р. було розпочате будівництво типового спального корпусу, а в 1957-1958 рр. збудовано новий навчальний корпус на 12 класів, який з’єднувався з корпусом, спорудженим в 1914 р. У 1986р., після закриття середньої школи-інтернату, в її будовах розмістилась восьмирічна школа-інтернат для дітей із туберкульозом. Від 1992 р. будівлі передані середній школі № 4. З 1994 р. в стінах колишнього монастиря розмістився Острозький вищий колегіум, з 1996 р. — університет «Острозька академія».
 Нині колишній костел використовується як храм для вірних усіх християнських конфесій.
В 1995 році Острог отримав статус міста обласного значення.
Костел Успіння Діви Марії
Ця католицька святиня – чи не єдина в світі, зведена за кошти князя, ціле життя вірного Православній Церкві: Федора Острозького. Храм пережив сторіччя – війни, розпад імперій, періодичні гоніння вірних.
Князь Федір задумав будівництво римо-католицького храму та домініканського монастиря у 1440-1442 рр., і небезпідставно. На Флорентійському соборі 1439 року єпископи Західної і Східної Церков спробували возз’єднатися, а митрополит Київський Ісидор став кардиналом і легатом Святішого Отця. Він з двома домініканцями 1440 р. прибув до Острога, проголошуючи унію, – це і вплинуло на князя Острозького.
Костел Успіння Діви Марії

Князь Федір задумав будівництво римо-католицького храму та домініканського монастиря у 1440-1442 рр., і небезпідставно. На Флорентійському соборі 1439 року єпископи Західної і Східної Церков спробували возз’єднатися, а митрополит Київський Ісидор став кардиналом і легатом Святішого Отця. Він з двома домініканцями 1440 р. прибув до Острога, проголошуючи унію, – це і вплинуло на князя Острозького.
Костел Успіння Діви Марії

  Перший храм 1443 р. знищили татари. Тоді спалили ціле місто. Через подальшу татарську навалу домініканці залишили знищену святиню, і близько 1490 р. вона занепала. Лише 1582 р. князь Василь Костянтинович Острозький, київський воєвода, підняв храм з руїн і віддав дієцезіальним священикам, забезпечив фундацію (с.Лючин) і запросив сюди першого настоятеля – о. Войцеха Бежановського з Кракова.
Каплиця Св.Миколая

З 1887 р. костел набув готичних рис, а з 1897 р. — класицистичних.Під час Другої світової війни його використовували як склад, а потім то повертали громаді, то забирали для створення там спортивної школи(1960р). Починаючи з 1989 р. будівлю храму нарешті повернули до його первинного призначення.
Архітектура храму є типовою для тогочасного костелу. Храм розплановано за формою латинського хреста. Над середохрестям підноситься купол на циліндричному барабані. Західне, південне і північне прясла мають однакову довжину. Найбільш видовжена апсида заовалена від сходу. Її стіни підперті трьома контрфорсами. До вівтарної частини в 1625 і 1750 роках добудовано два низькі об’єми.
Костел Успіння Діви Марії

Фасади святині помережані горизонтальним рустуванням. Арочні віконні прорізи отримали архівольтне обрамлення із замковими каменями. Головний вхід наголошений портиком на чотири тосканські колони. Усі прясла, окрім західного, перекриті напівциліндричними склепіннями. Західне — хрестовим. В інтер’єрі пам’ятки домінує висотне розкриття баневого простору.
Каплиця Св.Миколая

 Одразу ж біля костелу знаходиться капличка,збудована на місці розібраної у 1864р Свято-Миколаївської церкви,-як стверджують джерела храм Святого Миколая був одним із найдавніших православних храмів у м. Острозі. Дослідники стверджують, що його будівництво було започатковане ще в другій половині ХІV століття.
Парафіяни Свято-Миколаївської церкви  вирішили відновити святиню, збудувати храм Святого Миколая, що став би окрасою Острога, одним  із центрів його духовності. Таким  чином, 4 листопада 2010 р. було закладено  символічний перший камінь у фундамент  майбутнього храму.
Острог.Вулиці міста

Центр.Будинок культури

Острог.Храм-новобуд

Острог.Місцеві шедеври

Побродивши-погулявши без визначеної мети містом,відправляємось далі знайомитись з острозькими памятками,а їх тут не бракує!
Острозький замок
Ансамбль замку складають окремі обєкти,які ми розглянемо нижче:
Богоявленський собор(16-17ст) та надбрамна дзвіниця(1905)
Богоявленський собор знаходиться за кількадесят метрів від Вежі Мурованої і є типовим зразком хрестовокупольної системи, такої популярної в домонгольській Русі. Коли саме з’явився цей храм, невідомо. Історики припускають, що постав він ще за часів Василя Красного.
Надбрамна дзвіниця Богоявленського собору

Церква була частиною оборонних споруд міста. Для цього її північну стіну, яка виходить на глибокий штучний рів, було потовщено до 2,8 м. та з’єднано з фортечними стінами. У нижній її частині з’явилися бійниці, у верхній — досить широкий уступ для вартових.
Богоявленський собор

Після того, як місцеві князі прийняли католицизм, Богоявленський храм було піддано анафемі. Церква більш ніж 200 років стояла пусткою і до середини ХІХ ст. перетворилася на руїну. Лише в 1886 р. почалася реконструкція храму за проектом архітектора В. Токарева.
Богоявленський собор

Відновлення, в тракті якого була збережена лише північна стіна з бійницями, було завершене в 1891 р. "Копія" в натуральну величину зберегла основні пропорції трьох нав, чотирьох стовпів та п’ятикупольного храму, характерного для давньої Русі. Та пропорції та деталізація фрагментів церкви, особливо глав, були помітно порушені. Витягнулися вгору барабани, зникли готичні елементи декору зовнішніх стін, з’явилися натомість деталі в модному на той час «неовізантійському» стилі. Помітно довшою стала апсидна частина, біля західного входу з’явилась невеличка прибудова.
Богоявленський собор.Інтерєр

В інтер’єрі було встановлено масивний «неовізантійський» іконостас роботи петербурзьких майстрів. Також у храмі є ікони Лідії Спаської. Стіни покрили розписами, які в даний час забілено. У 80-ті рр. ХХ ст. куполи позолотили.
Надбрамна дзвіниця Богоявленського собору

На даний час,як басимо,храм знову "обліплений"риштовкою-ведуться зовнішні реставраційні роботи.
Богоявленський собор
Нова(Кругла)вежа(16ст)
Як ми вже згадували,поряд з собором знаходиться ще одна складова замкового ансамблю-Кругла(Нова)вежа.
Нова(Кругла)вежа(16ст)

  За вiком вона трошки молодша за Муровану вежу та за церкву. В лiтературi її як правило датують кiнцем 16 ст., хоча це скорiше дата надбудови верхнього ренесансного ярусу башти. Вiдомо, що ще в часи Василя Красного мiсто обвели фортечними стiнами i вже тодi, в серединi 15 ст., були закладенi нижнi частини Новоi башти.
Нова(Кругла)вежа(16ст)

Кругла (Нова) вежа це унікальний в Украiнi,  зразок одновежового замку - донжону, одночасного оборонного i житлового примiщення.

Вежа мурована(14ст)
Найдавніша споруда фортеці — "Вежа мурована", що отримала свою назву в акті від 1603 р. про розподіл маєтків князя К.-В. Острозького поміж його синами. Перші камені в її фундамент заклав ще Даниїл Острозький. Розташована вона біля південно-східного рогу замкового пагорба.
Вежа мурована(14ст)

Зведена князем Данилом Острозьким у другій половині XIV ст., триярусна споруда з мурованими стінами завтовшки 2-2,6 м та склепінчастими перекриттями. У своєму початковому вигляді була однобаштовим, квадратним у плані замком-донжоном. Наприкінці XV - у XVI ст. башту добудовують та зміцнюють контрфорсами. Ренесансний декор завершень споруди також належить до початку XVI ст.
Мурована з каменю-пісковику та цегли, циліндрична за формою, вежа поділена на три яруси. Досить масивний цокольний ярус укріплено контрфорсами. На тлі тинькованої поверхні середнього ярусу чітко вимальовуються прорізи бійниць. Увінчується споруда поясом машикулів з аттиком.
Вежа мурована(14ст)

Функціональна доцільність і пластична гармонія, втілені в архітектурній формі круглої башти, визначають її як унікальний зразок фортифікаційного зодчества України й ренесансної стилістики в українській архітектурі
Вежа мурована(14ст)
  У нижньому ярусі споруди зберігалися різноманітні припаси, тут же було зроблено глибокий колодязь. Верхня частини башти — результат пізніших перебудов ХІХ- початку ХХ століть. Уже після ремонтних робіт в 1913 — 1915 рр. приміщення було перероблене під музей із бібліотекою. Сьогодні в 9 залах музею розміщена досить цікава експозиція Острозького краєзнавчого музею.
Вежа мурована(14ст)

Вежа мурована(14ст).Герб на стіні
Луцька брама
Це одна з двох мурованих брам - важливих ланок у системі міських укріплень Острога, заснованих за князя В. Ф. Острозького у 1-й половині XV ст.Назва брами походить від розташування її на давній дорозі до Луцька.
Луцька брама(15ст)
Функціональне призначення (міська брама й оборонна башта) зумовило складну форму плану споруди, який поєднує криволінійну, близьку до овалу фігуру з прямокутником. Весь об'єм споруди значно виступав за межі оборонного муру, пов'язаного з причілковими фасадами брами.
Луцька брама(15ст)

Таке вирішення давало змогу максимально збільшити зону флангового обстрілу з бійниць, радіально розміщених у криволінійній частині споруди та на бічних фасадах прямокутного об'єму.Стіни Луцької брами вимурувані з піщанику на вапняному розчині, а карнизи, зовнішня поверхня пишного ренесансного аттика та його витончене фігурне завершення - з цегли. Другий ярус споруди сполучався з дерев'яним бойовим ходом міського оборонного муру.Арку брами, звернену в бік оборонного сухого рову, прикрашено характерним ренесансним рустованим обрамленням з тесаного каменю. До воріт вів звідний міст.
Луцька брама(15ст)

За своїми архітектурно-художніми якостями Луцька брама - видатна оборонна споруда України XV-XVI ст. Вона належить до групи самобутніх волинських укріплень, які виникли внаслідок об'єднання двох окремих споруд - замкової брами та прибрамного укріплення - барбакана.
Луцька брама(15ст)

У 1985р в Луцькій брамі відкритий острозький Музей книги і друкарства. Автором оформлення музею був російський художник Е. Е. Шаповалов.
Луцька брама(15ст)

На сьогодні в фондах музею знаходяться більше 3000 одиниць зберігання, зокрема 1500 рукописів і стародруків.Експозиція музею розміщувалася на 3-х поверхах (близько 400 м²).
Луцька брама(15ст)

До ровесниці Луцької-Татарської брами ми не доїхали...
Свято-Воскресенська церква
Свято-Воскресенський храм, що збудований у частині Нового міста. Будівництво розпочалося на поч. 20 ст.на місці старої дерев'яної церкви другої половини ХVI ст.,та завершене до Другої Світової війни.
Свято-Воскресенська церква

Архітектура храму є «неовізантійською». Типове декорування для волинських храмів тієї доби виглядає дуже гармонійно з місцевістю.
Свято-Воскресенська церква

На храмі присутня табличка "Памятка архітектури 20ст",о як,молодий,а вже заслужив!Всередину на жаль потрапити не вдалось,так як церква була зачинена,з технічних причин.
Свято-Воскресенська церква

От в принципі і все про Острог,Татарської брами і синагоги ми не відвідували-може колись ще будемо проїздом,то буде причина для зупинки)
Кругла вежа

Вид на Замкову гору(пагорб)

Tags: Острог, Рівненщина, вежа, дзвіниця, замок, мандрівки, монастир, музей, парк, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments