Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Відкриття літнього сезону. Ч.2: Белз

І не треба кричати що нічого нового у фотозвіті про Белз вже не появиться...Може й не появиться,головне щоб старе не пропало,а оскільки маршрут наш лежав саме через це меленьке (біля 2,5тис.жителів) містечко,то як же не зупинитись для прогулянки?


Белз є ідеальним містом для туриста.Чому?Бо воно невеличке,все що варто побачити(ну,більша частина)компактно розміщене одне біля одного,тут немає зайвого шуму та метушні і сюди хочеться повертатись,-а може щось пропустив?
На вїзді до міста(майже),вірніше на його околиці-Заболотті,перед залізним переїздом ми вже помічаємо першу цікавинку-камяна статуя святого Вінцента.Каплан Вінцент (1576-1660) - канонізований як святий католицькою церквою, був засновником чернечого ордену Лазаристів, вважається опікуном хворих, убогих і терплячих.
Фігура відноситься до барокової памятки скульптури 18ст,автор на жаль невідомий.
Каплан Вінцент 18ст

Багато хто думає що каплан рукою вказує саме на Белз,немов направляє подорожніх туди...Мушу розчарувати-з окремих джерел дізнаємось що у руці він тримав факел,який просто вкрали,залишивши Вінцента стояти при дорозі з таким от неоднозначним жестом ..
Каплан Вінцент 18ст

Прямуємо далі так як містечко вже зовсім перед нами і воно обіцяє показати нам ще немало цікавого.
   Белз вперше згадується в літописі у 1030 р. Вважається, що назва походить від слова «белз» або «бевз», що означає «багниста місцевість». І справді на бойківському діалекті і досі використовують це слово, яке має значення непрохідного, болотистого місця. Поселення виникло серед боліт річки Солокії, і було неприступне завдяки болотянистому оточенню, густим лісам та укріпленням, зведеним згодом. Через нього проходили торговельні шляхи з Польщі в Київ, Візантію. 1170 р. Белз стає столицею окремого Белзького князівства.
Церква Св.Параскеви Пятниці

Белз стає важливим добре укріпленим форпостом у другій половині XІV ст. на західній межі Галицько-Волинської держави. В ті часи місто складалося з кількох частин, основною з яких був замок-дитинець. Він знаходився у най неприступному місці і був досить невеликим. Протягом усього свого існування Белз був у складі Литви, Польщі, Австро-Угорщини. А у 1789 р. імператор Йосип ІІ зрівнює у правах євреїв та християн, і Белз перетворюється на торгово-економічний центр, яким керують хасиди.В 1854 р. єврейська громада становила близько 50% усього населення. В цей ча в центрі міста будується синагога.
Церква Св.Параскеви Пятниці

А ми,як видно по фото)),поспішили на місцеве кладовище щоб побачити наступну памятку Белза-деревяну церкву Св.Параскеви Пятниці-пам'ятка архітектури національного значення.За деякими даними, вона була збудована в с. Прусинів і на теперішнє місце перенесена у XVIIIст.
Початково будівля була дводільною. У 1863 р. добудовано з заходу бабинець, а перед 1906 р. - захристію з північної сторони вівтаря. В радянські часи спочатку стояла порожньою, поки не провалилося покриття бані. Тоді у 1979 р. відреставрована, з наданням їй первісного вигляду. Тут розташували музей історії міста. В кінці 1980-х рр. в церкві св. Параскеви були дозволені перші в місті відправи греко-католицької громади.
У 90-их роках храм горів(підпалили вандали),і після пожежі звичайно ж потребував реставрації,яка й була проведена у 2006-07рр.Роботи всередині тривають ще й по сьогоднішні дні.
Дзвіниця

Поряд з храмом -одноярусна дзвіниця 19ст.
Церква Св.Параскеви Пятниці з дзвіницею

Надгробки на кладовищі


А також тут збереглася каплиця із захороненням ксьондзів(священослужителів):

Офіційно частиною України Белз став у 1951 році. Саме тоді Радянський Союз в обмін на Устрицький район отримав від поляків Белз з околицями.
Ще декілька стареньких вілл та будиночків придають місту колориту,утримуючи в  ньому атмосферу минулого...

Оскільки єврейська громада у Белзі була досить обширною і повноправною то й не дивно,що крім Великої синагоги(її підірвали у 1942р,а за іншою версією-  кажуть, що німці хотіли підірвати синагогу, але вона не піддавалася, тоді вони наказали євреям самим розібрати її по цеглинці. А у 1951 році українці вже дорозбирали те, що самі євреї не встигли при німцях.Зараз на її місці зараз спортмайданчик) у місті був ще й  молитовний будинок,який на жаль залишений напризволяще-на поталу часу і юних "художників".
Молитовний будинок Товариства "Ішре Лев",  1910р. Відновлений у 1930-х рр.

Свого часу Белз був своєрідною Меккою для юдеїв цілого світу. Тут перебували знані євреями рабини, родовід яких походив від біблійного Давида (так говорить придання). Вважають, що юдеї поселялися в Белзі ще в княжі часи.
Неподалік від центру був кірхут-єврейське кладовище,яке...ну,решту прочитайте з памятної таблиці

Тільки продовжуємо рухатись далі як знову ж зупинка-я вже говорив і повторю ще раз,-всі памятки розміщені досить компактно.На цей раз нас зупинв комплекс монастиря сестер домініканок,заснований за сприяння короля Владислава IV у 1635р. і знаходився в західній частині теперішнього міста, на так званому Люблинському передмісті. В 1647 році під час татарського нападу весь дерев’яний монастирський комплекс згорів. Через шість років після пожежі був споруджений мурований костел, а у 1743 році вимурований монастир з двохярусними келіями вже в центрі міста. В кінці XVIII ст. австрійський уряд ліквідував белзькі монастирі як такі, що не приносять користі суспільству. Костел був переданий греко-католицькій церкві св.Духа, а в приміщенні монастиря було влаштовано архів, нотаріальну контору, школу і крамницю.
Комплекс монастиря сестер домініканок

Головна споруда монастиря - Миколаївська церква (колись - костел Святого Духа, 1653) у стилі бароко з дуже красивим фасадом, на якому у нішах розташовані скульптури святих: Розалії-тримає вінок з немовлям, Урсули – тримає книжку та немовля, Катерини Сієнської – тримає розп’яття з ліліями , та ще однієї невідомої святої -з розп’яттям та черепом в руках.З обох боків фронтону розміщені триярусні башти, а сам фронтон ще прикрашають пілястри доричного ордеру.
Привертає увагу мозаїчний образ Св.Миколая, встановлений на фасаді костела у 1900 році.
Миколаївська церква

Скульптура невідомої святої

Руїни кляштору

Всередині у темній-темній кімнаті...

На схід від церкви знаходиться триярусна дзвіниця з цибулястою банею. Зведена вона в 1906 році. Дзвони були придбані парафіянами церкви на початку нинішнього ХХІ століття.
Дзвіниця  монастирського комплексу сестер домініканок. 1906р

Погляд в сторону колишньої Ринкової площі з вікна Миколаївського храму:

Продовжуємо гуляти вуличками тисячолітнього міста..
Освітні заклади:
Будівля середньої школи навпроти кляштору домініканок:

та будівельний технікум-праворуч від комплексу:

а ще зовсім поруч-будівля колишнього кінотеатру ім.Франка,який перестав працювати у 90-их рр,і як бачимо поки ще не відновився:

Памятний камінь на честь 60-річчя депортації українців,а на задньому плані-Народний дім та  заодно ,там же-бібліотека.Колись будівля належала товариству "Сокіл":

Та повернемося ближче до центру,так як тут є ще на що поглянути.Погляд одразу ж притягує симпатична рожева споруда міської ради.Так так,але чому ж ратуша знаходиться не на центральній площі міста?А тому,що міська рада "унаслідувала" цю будівлю відносно недавно-у 1930-их роках,а до цього часу велична вежа із прилеглими до неї двоповерховими корпусами це не що інше як  колишні келії домініканського монастиря-17ст
Міська рада,вона ж-монастирські келії


Як видно-хоч щось владні мужі тримають доглянутим.)
Міська рада,вона ж-монастирські келії

Поряд з будівлею міської ради встановлено памятник на якому вказано дату першої згадки(письмової) про місто

Одразу ж за колишніми келіями домініканців,якщо рухатись від кладовища до центру,ми бачимо ще одну,на перший погляд сучасну споруду.Можливо ми так вже звикли,що у нашій державі все що не зруйноване-то новобуд,та як не дивно це не так.Рожева споруда(під колір ратуші)-це відреставрована дзвіниця колишнього домініканського монастиря,зведена у 18ст.Сама дзвіниця побудована у бароковому стилі,прикрашена пілястрами та ліпниною.
Дзвіниця монастирського комплексу отців домініканів.18ст

Дзвіниця монастирського комплексу домініканів.18ст

Праворуч від дзвіниці бачимо єдиний збережений(ну,не зовсім то й збережений.а точніше-залишки руїн)північний корпус келій домініканського монастиря.
  Домініканів до Белза запросив князь Земовіт ІV у 1401 році. Ними був зведений дерев’яний костел св.Миколая. Отримавши від влади великі привілеї домінікани володіли немалими земельними ділянками,саме завдяки яким вони заробляли гроші. Нагромадивши величезні кошти, домінікани споруджують у середині XVI століття новий мурований монастирський комплекс.
Руїни кляштору домініканів

Але наприкінці XVIІІст. австрійський уряд ліквідував монастир. Костел з монастирського перетворився у парохіальний. У монастирських приміщеннях розмістились урядові установи, школа і навіть тюрма.
Руїни кляштору домініканів

Костел монастиря проіснував 400 років. В 1944 році костельна споруда була знищена радянськими військами при наступі на Белз.
Руїни кляштору домініканів

Ну а на схід від площі можна побачити ще одну цікаву й загадкову споруду.Хочете вірте,а хочете-ні,та ця скромна невисока шестикутна мурована споруда, звана Аріанською вежею,є однією з найдавніших памяток міста.Датою її будівництва вважають 1606р.Її назва і призначення залишаються загадковими.
Назва «аріанська» може походити від назви секти «аріанів» – противників християнського віровчення. Хоча є сумнівним припущення, що «аріани» могли «прижитися» в наших регіонах.
Вежа розташована на давньому цвинтарі церкви св.Івана,тому споруда могла бути й цвинтарною каплицею.
В 2003 році біля вежі проведені археологічні розкопки. Виявлені цвинтарні поховання, на глибинні 0,3-0,4 м від денної поверхні виявленні людські кістки. Це є підтвердженням місцезнаходження цвинтара, який був закладений тут у другій половині XІV ст. при церкві св.Івана.
Від початку ХІХ ст. вежу використовували як складське приміщення для зберігання архівних документів, муки, тощо.

Сучасний інтерєр вежі.Стіни прикрашають дитячі малюночки.Мило..

Рухаємось далі-до найстарішої частини Белза-Замочок,що знаходиться на південно-східній стороні від Середмістя.
Поселення було чотирикутної форми ,оточене звідусіль валами та ровами,його охороняли і болота і річка Солокія,утворюючи природний захисть.По чотирьох кутах розміщувались деревяні вежі для нагляду і оборони.Та навіть такі фактори не спасли городище від татаро-монгольської орди,яка поклала край його існуванню у 40-их рр 13ст.
Церква Св.Миколаяостел Пресвятої Діви Марії

З часом замок (14-15ст)а згодом і саме місто (поч.17ст) відродились.Почався новий етап укріплень городища.
Вид з берега р.Солокія на вежі-каплички хресної дороги-Кальварії(1938р)

Перша церква була збудована на Белзькому Замочку, де знаходився княжий терем, куди невідома візантійсьа принцеса, що стала жоною Белзького князя, привезла із собою образ Пресвятої Богородиці. Образ, який став чудотворним, в 1382 році був вивезений до польського Ченстохова.
Вид з берега р.Солокія на Церкву Св.Миколаяостел Пресвятої Діви Марії

В 1394 році на місці замкової церкви був побудований дерев’яний костел, посвячений найсвятішій Марії Панні. На початку ХІХ ст. на місці костела, який розібрала австрійська влада, поставили дерев’яну каплицю Св.Вероніки.У дерев'яному костелі зберігалася копія чудотворної ікони Ченстохівської Божої Матері. В 1911 р. дерев’яну каплицю замінили мурованим костелом Пресвяої Діви Марії,його будували у стилі модерну з елементами готики.
Церква Св.Миколаяостел Пресвятої Діви Марії

З 1951 по 1990 роки приміщення костелу використовується як склад торгових закладів. В 1990 р. костел передано релігійній громаді міста і пересвячено на церкву Св.Миколая.
Літом 1995 року митцями Львова проведено внутрішній художній розпис церкви,а у 2005р. проводився зовнішній «косметичний» ремонт церкви та рестраврація відкритого вівтаря св.Валентина.
Інтерєр ЦерквиСв.Миколаяостелу Пресвятої Діви Марії

В 1933-38 рр. добудовується дзвіниця і відкритий вівтар Св.Валентина.Каплицю,яку ще називають "польовим вівтарем" з обох боків "пильнують"скульптури Св.Франциска і Домініка.Саме у каплиці Св.Валентина і знаходиться белзька копія чудотворної ікони(подарована поляками до 1000-річчя міста).
Вівтар Св.Валентина

Белзька копія чудотворної ікони Божої Матері
 
Далі буде...
Tags: Белз, Львівщина, вежа, дзвіниця, каплиця, кладовище, мандрівки, монастир, памятники, ратуша, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments