Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Відкриття літнього сезону. Ч.1:Гута і Варяж

Перший день літа так і манив нас погодою у поїздочку,так і заохочував сонечком,заманював теплом і ми,наївні,"повелися",за що пізніше й поплатились,та, жертвуючи сухістю свого одягу,попавши пятий чи шостий раз під дощ все ж не покаялись,і хоч пізніше ніж планувалось,та все ж повернулись додому з почутям гордості за себе! Фу,тепер аплодисменти та про все по порядку.


Перший пункт маршруту і один з двох які розглянемо в цій частині-с.Гута ,а оскільки їх є багато ,то уточню-Львівська обл.,Сокальський район.
Колись на місці сучасного села Гути були розташовані два села із зовсім різними назвами: Мошків і Шмітків. Про ці села згадував у ХVII ст. німецький дослідник Сакхен.
Перша згадка про село Мошків у історичних матеріалах відноситься до 1449 року, а про село Шмітків — навіть раніше, до 1423 року. Згідно з переказами, Мошків називається так тому, що першим поселенцем був селянин Мошко.
За іншою легендою, багато років назад на місці, де зараз Шмітків і Мошків, колись було поселення. В ньому жили євреї та українці. Українці ходили в церкву, а євреї мали свою синагогу, де молилися. Одного разу два єврейські хлопчики — Шміт і Мошко — на Зелені свята побігли з українськими дітьми до церкви і там запричастилися. Після цього хлопчики пішли додому і розповіли все своїм батькам. А на той час не можна було євреям приймати Боже тіло і кров, бо це був смертельний гріх. За це батьки спалили своїх дітей у печі. Українці на честь цих хлопчиків, які загинули за християнську віру, назвали свої поселення Шмітків і Мошків.Така от печальна історія-правда це чи ні-не взнавали..
церкви Покрова Пр. Богородиці

Найдавніші згадки про церкву на цьому  місці походять з 1578 р. У 1755 р. збудована з дерева на підмурівку коштом дідича Томи Поляновського тризрубна одноверха церква. Її високий восьмерик нави вінчала шоломова баня з ліхтарем і маківкою.В 1763 р. храм  освятив архієпископ Холмський . Він був родичем пана Поляновського. В 1879 році відбулася реставрація церкви за кошти дідича Томаша Поляновського. Освятив церкву парох Іван Худик.
церкви Покрова Пр. Богородиці

Закрита у 1950 р. церква розвалилася у 1987 р.На її місці і збудували теперішній храм
церкви Покрова Пр. Богородиці

інтерєр святині

інтерєр святині

поряд з церквою стоїть фігура Богородиці та триаркова мурована дзвіниця

Поблизу церкви збереглася збудована у 1864 році Едульгардом Поляновським капличка.Водночас вона служила склепом для родини Поляновських. До сьогоднішнього часу живе легенда про те, що там живуть привиди, які стережуть родинні скарби Поляновських.Над великим,у готичному стилі,вікном(звичайно ж без вітражів) надпис-CIENIOM RODZINY(що означає- "тіням родини",а можливо малось на увазі душам?)
каплиця-склеп 1864р

з лівого боку від каплиці тягнеться муровани стіна,а до входу ведуть сходи(зарослі травою),сам же вхід прикрашений арочним порталом з подібним як вгорі вікном.
каплиця-склеп 1864р.Вівтарна частина.

Під вівтарною частиною з поміж кущів видніється вхід до підвального приміщення-склепу
каплиця-склеп 1864р.Вхід до склепу

інтерєр каплиці як бачимо зазнав "реставрації" від рук "писарів"((
інтерєр каплиці.вівтарна частина

інтерєр каплиці.Вхід

На вівтарі біля мателевого хреста відпочиває металевий осколок з янгольським обличчям
металевий янгол

каплиця-склеп 1864р

І ось таку от панорамку ми можемо споглядати стоячи внизу

Виїжджаючи на сільську "трасу" бачимо таку от симпатичну  "будку":зупинка-не зупинка,може колоритний магазинчик7Яку роль виконує вона зараз-нам невідомо,але колись(з деяких джерел)це була вартова вежа,біля якої розміщався головний вїзд на територію палацу,який розібрали за совдепівщини на будматеріали.А сам палац стояв на пагорбі.Стояв...

Дату "1989"як і герб та інші "причандали" домалювали вже пізніше.

Покидаємо село,направляючись у наступний пункт-колись містечко,а тепер село-Варяж.
Перша згадка про село датується 1419 роком.
У 1538р містечко отримало Магдебурзьке право.
До 1951 р. Варяж належав до Польщі, а 15 лютого 1951 р. переданий по обміну до складу УРСР. При радянській владі назву Варяж було змінено на Новоукраїнка(1951-89рр).
Памятний знак невідомого призначення зустрічає нас по дорозі до села

А здалеку вже видніється він-гігант на березі озера-Костел Святого Марка,-справді гігантська споруда ,якій тісно в рамках невеликого селища.
Костел Святого Марка(1688-93рр)

Костел Святого Марка -  костел доби ранішнього бароко, пам'ятка архітектури України. Побудований за проектом архітектора Войцеха Лєнартовича у 1688-1693 рр.
А ось ця краса на зумі-Костел Святого Марка
Костел з цегли, тинькований,з двома бічними вежами.Вежі в 2 яруси, оздоблені пілястрами, дахи барокові. У 1796 році храм постраждав від пожежі і дахи веж відновили значно меншими по висоті.
Побудова костелу зроблена прямокутними об'ємами, що зменшуються по висоті у напрямку апсиди.Апсида прямокутна і найменша по висоті, має власний трикутний фронтон. Архітектурних об'ємів чотири ,кожний з них має свій, бароковий за малюнком,фронтон.
Костел Святого Марка(1688-93рр)

Нава костьолу має циліндричне склепіння,апсида- хрещате. Стеля нави вкрита залишками стінопису 2-ї половини 18 століття.
Костел Святого Марка(1688-93рр)

До сьогодні в інтерєрі збереглися фрески, виконані у 1810р. С.Строїнським.
Інтерєр храму

Навпроти костелу стоїть триаркова дзвіниця

Щоб розглянути головний вхід потрібно вештатись по чужому подвірї,що ж,тут напевне до цього вже звикли-ніхто зауважень не робив.
Напроти головного входу до костелу також збереглась арочна брама

а на самому храмовому подвірї(в минулому)-частина мурованого постамента,прикрашена з чотирьох сторін гербами.Можливо це і є стовпова каплиця 18ст-так і не зрозуміли(

Біля таких от кліток з кроликами,будок з собаками та іншого хазяйського "скарбу"приходиться бродити.

Герб над входом

Доречі,напис на фасаді костелу переводиться приблизно так: "Бо чи ж справді Бог сидить на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм той, що я збудував?"

Одразу навпроти костелу стоїть інший храм-церква Успіння Пресвятої Богородиці, яка була зведена у 1784 році як костел, а в 1818 р. перебудована на церкву. Зараз церква відреставрована і діюча.
церква Успіння Пресвятої Богородиці

І остання зупинка для справжніх романтиків))-тюльпанове дерево-останній експонат парку,що прилягав до колишнього палацу Ломницьких.
Щоб побачити його потрібно майже виїхати за межі села і звернути направо-кудись в поле,краще уточнити у місцевих.Ми таки натрапили,та,як виявилось ліріодендрон(от така от "книжкова"назва) вже перецвів,і нам довелось шукати хоч якісь залишки цвіту між листям,-просто "для галочки")
Ліріодендрон тюльпановий

О.навіть туристичний маршрут тут проходить!

Знайшли!!Як кажуть-"мєлочь,но приятно"!))Забігаючи наперед похвалюсь-під-час цієї нашої поздки ми таки натрапили(випадково)на ще одне тюльпанове дерево-з більшою кількістю цвіту,а подорожуючи вже іншим маршрутом(десь через два тиждні після цієї поїздки)-ще на два дерева,які були буквально вкриті жовтими "тюльпанчиками"!Ось так.
"Тюльпанчик"
Далі буде..
Tags: Варяж, Гута, Львівщина, дзвіниця, мандрівки, памятники, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments