Костел Св.Трійці в с.Щуровичі
Святотроїцький костел.Фасад
Перша згадка про Щуровичі – 1500р.(1521р.?). Село у ХVI – XVIII ст. було укріпленим містечком, яке мало Магдебурзьке право (надане у 1529 р.). Бл. 1550 р. власник міста буський староста А. Гурка біля греблі на р.Стир спорудив замок. У 1553 р. були споруджені міські укріплення (вони були і раніше, тільки місто було перенесене у більш зручне місце). Біля міста була переправа через р.Стир.
Купол
Храм (1924-1939рр.)
Типовий пейзаж: у центрі села,біля сільського "ЦУМу",крутились (причому увесь час,допоки я пішкарив сільськими вулицями) два небритих та вельми пожмаканих місцевих(?) інтелигенти. Мирні,зайвих питань та зауважень не задавали. Побіля школи якась тітка лаяла чужих дітей-от вони без діла ганяють вулицею,а не вміти читати для дівчинки,- то встидно ( не дослівно,та суть така). Біля дерев*яного храму бабуська з відром човгала до криниці(яка знаходиться біля тієї ж церкви) по воду. Сільські собаки смачно обгавкали мене,коли я кружляв навколо мурованого велета,-зачули сморід чужого,то вже й не пропустять! Дитя( таки дитя),яке на вигляд мало 13-14 років,з поважним видом сиділо за кермом тракторця,який торохтів вуличкою,а в причіпі напівлежав із видом справжнього філософа його батько(?). Звичайнісінький собі день...За винятком одного: а що це за приблуда снує від храму до школи,від школи до костелу,від костелу до млина? Це був я).
Тильна сторона гіганта
"На згадку про конституцію 1791" (1926р.)
Симпатичний будиночок біля школи
Містечко зазнало великих збитків через сильну пожежу 5 липня 1884 р.: згоріли церква, костел, синагога, початкова школа, ратуша, житлові доми.
Будівля із своєю історією
Школа
Алея - шкільна доріжка
Будівництво римо-католицької святині в Щуровичах тривало з 1924 р.по 1939 р. Зведений на лівому березі р.Стир і орієнтований вівтарем на схід. Після ВВВ споруда використовувалася як магазин, всередині костел було поділено на два поверхи. Будівля чималих розмірів, повністю з нетинькованої цегли. На фасаді від заходу кути бічних веж підкреслені виступаючою цеглою. З протилежного боку костелу видно, як цеглу виривали зі стін. Цікаво, що у стінах будівлі є багато маленьких ніш, невідомого призначення.
В костелі багато вікон різної форми, які закриті зі середини дошками чи бляхою. Вхідні двері також зачинені. По периметру будівля позаростала кущами.
Церква Воздвиження Чесного Хреста з дзвіницею
Храм (1934р.)
"Оновлення": "золото" з вкрапленням коричневої "блєхи"
Дерев*яна церква Воздвиження розташовується на південь від центру села. Збудована у 1934 р. майстром Й. Літовінським.
Святиня хрестова у плані, одноверха, поставлена на цегляний підмурівок. Усі вікна (окрім присінку) арочної форми. Цікаво, що стіни будівлі до рівня карнизу горизонтально оббиті дошками, тільки присінок та ризниці вертикально шальовані деревом. На таблиці, що висить на стіні храму читаємо: "У 1890 - 1902 рр. в с.Щуровичах жила національна героїня України ОЛЬГА БАСАРАБ, батько якої о.Михайло Левицький був священиком. Похований на сільському цвинтарі". На південь від церкви є маленька дерев'яна капличка, а на захід від святині стоїть стара дерев'яна, двоярусна дзвіниця, накрита наметовим дахом і нова, цегляна, стінового типу на п'ять дзвонів.
Стара дзвіниця
Монумент пам*яті
На мою думку,це-млин
У центрі села знаходиться закинутий сквер з іржавими качелями,поряд із яким-монумент на пам*ять про загиблих. За сквером-велика двоповерхова будівля школи. Нова,доглянута.
Торець будівлі,ідентифікованої як "млин"
Панорамне
Залишки кіркуту на околиці с.Лешнів
Прямуємо у східному напрямку та,переїхавши р.Стир,через декілька хвилин потрапимо у сусіднє село,не менш цікаве аніж Щуровичі. Лешнів.
При в*їзді у село одразу ж бачимо першу цікавинку-залишки старого єврейського кіркута,на якому збереглося зо два десятки похилених надгробків.
Затерті,порослі мохом мацеви
Вертикалі
В Лешневі була синагога, яку розібрали наприк.1950-х - на поч. 1960-х рр. Тепер цю цікаву в архітектурному плані споруду можна побачити лише на старих світлинах, поштівках або ж у давніх австрійських та польських путівниках(?).
Залишки бернардинського костелу
Апостол Матвій(?) у золотій "шапочці"
Сучасне село Лешнів – колишнє містечко,перша письмова згадка про яке відноситься до 1466 р.(1471р.?), засноване краківським каштеляном Мацеєм Лешньовським у 1627 р. на місці давнього поселення на р. Солонівка. Містечко мало велику Ринкову площу, Бернардинський монастир з костелом Св. Матвія XVII ст., синагогу, дві церкви та багато інших цікавих споруд. Лешнів мав унікальну систему підземних ходів, які, за переказами, пересікали містечко з півдня на північ та із заходу на схід.
Купол(не автентика!) та безкупольний храм
Фото-1
Фото-2
Лешнів колись був досить рухливим торговельним осередком. Управитель Мацей Лешньовський утримував бернардинів у своїх військових відділах як капеланів. У 1627 р. він вирішив спорудити для них монастир у своєму родовому с.Лешневі. 1629 р. бернардинці починають спорудження мурованого костелу та дерев'яного кляштора біля північно-східної стіни міських укріплень. 1637 р. храм освятили на честь святого Матвія .
У 1641 р. Лешнів перейшов у власність великого гетьмана коронного Станіслава Конєцпольського. Вже саме з цим іменем пов'язане продовження історії костелу. У 1681 р. сталася велика пожежа, внаслідок якої первісна споруда святині була зруйнована так сильно, що не піддавалася відновленню,тому на її місці зводять новий храм, який було освячено в 1697 р.під титулом апостола Матвія.
Костел Св.Матвія (17ст.)
З тилу також не надто оптимістично..
Милуєшся небом,не виходячи із храму
Залишки розписів. Тріо
У 1801 р. в костелі спалахнула пожежа, яка призвела до нових руйнувань. У XIX ст. костел використовувався як парафіяльний. Католицька парафія включала в себе 6 сіл. Під час пожежі 12 квітня 1881 р. згорів та обвалився дах монастиря та костелу, а 1884 р. - знищені дах та вікна святині, а також значно пошкоджені фундаменти. У 1901 р. розпочався масштабний ремонт: фундаменти скріплено анкерами, поштукатурено зовнішній фасад та дах накрито бляхою. Через два роки помальовано пресбітерій та пересунуто головний вівтар на три метри у бік апсиди. У 1904 р. бляхою накрита будівля монастиря, а 1907 р. «відновлено фронт костелу» та замінені вікна. 1909 р. відновлено розпис храму.
Ліпнина також присутня
Храм Св.Миколая (1904р.? 1906р.) з дзаіницею
Під час першої світової та польсько-української воєн костел зазнав значних ушкоджень. Так, у 1914 - 1915 рр. пошкоджений дах споруди, а під час відступу у 1918 -1919 рр. українське військо підірвало склади боєприпасів, які були під стінами монастиря і як наслідок, істотних пошкоджень зазнали монастир та костельна дзвіниця.
У міжвоєнний період, протягом 1921-1926 рр., відбулися ремонтно-відновлювальні роботи,під час яких відбудували дзвіницю, поштукатурено будівлі костелу та монастиря, замінено покрівлю даху, споруджено малу храмову вежу. У 1936-1938 рр. відновлені склепіння костелу. Під час другої світової війни Лешнів опинився на лінії фронту, приміщення монастиря приходить у стан повного занепаду, а 1976 р. його було остаточно розібрано.
Мурована святиня.Профіль
Залишки оборонних земляних валів
З усіх будівель монастиря уцілів лише костел, а й він перебуває в аварійному стані. Стіни вже розсікли глибокі тріщини, що свідчить про критичний стан будівлі. Регрес триває, чому сприяє коріння маленького «лісу», що розростається в верхній частині костелу. Мало що збереглося і в інтер'єрі храму, хоча місцями вціліли фрагменти ліпнини та розписів храму. У червні 2019 р. внаслідок несприятливих погодних умов впала верхня частина купола, що увінчувалася хрестом(Вікі).
А ще тут непогано збереглися оборонні земляні вали. Варто оглянути.
А ще тут непогано збереглися оборонні земляні вали. Варто оглянути.
