Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

1048 км до загального "стажу". День 1.Частина 3:Бубнище-Скелі Довбуша

Закінчивши оглядини палацу в Підгірцях ми не затримуючись відправились у наступний пункт,який і був останнім цього дня-село Бубнище,а точніше-Скелі Довбуша,що знаходяться на околиці села.



Добратись можна автівкою,головне не звертати нікуди по дорозі,як це зробили ми))
Припаркувались біля показника і рушили в бік,який нібито показує імпровізована "стрілочка"(насправді стрілка-з іншого боку і показує вона відстань в 1км)

а цим GPS-ом міг користуватись хіба що сам Олекса Довбуш,похибки у відстані не знаю,але кут напрямку-сумнівий)

Зразу ж біля дороги(не асфальтованої,звичайно ж!) притаївся такий от комплекс "Скеля"

всередину не заходили через брак часу,але відгуки прочитані про нього переконали мене-ми нічого особливо не втратили!
Отже з впевненість і гордо піднятою головою звертаємо наліво)замість того щоб продовжувати рухатись вверх)
Перші камені додають азарту,здається ось-ось,зараз-зараз вийдемо на скелі!



аж ні,далі чарівний,правда  навіть без натяків на скелі,ліс.Вперто премось далі...
Ліс звичайно казковий ,та на щастя якийсь внутрішній голосок увесь час монотонно нагадував "Час,час,час..." і це нарешті таки дало результат-дійсно,була вже майже 19год,і мрія зустріти захід сонця на скелях могла залишитись лише мрією....Ми повернули.

Ще близько 2-ох км дороги по прямій виводять нарешті нас на потрібне місце!

Геологічна пам’ятка природи “Скелі Довбуша”- природна фортеця періоду X століття - знаходиться на висоті 668 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 м, що утворились більше 70 млн. років тому на дні моря. Кам’яний лабіринт шириною 200 м тягнеться зі сходу на захід майже на 1 км, над ним – буковий та смерековий ліси. У X-XII ст. до н.е тут існувало язичницьке святилище – палеообсерваторія. За переказами, у XVII-XVIII століттях тут таборували опришки, які використовували печери під сховище.
Перед спуском до північної частини Основного масиву ми бачимо що вона відмежована від лісу таким чином-з трьох сторін своїми камяними стінами,а з четвертої-оборонним валом і ровом,через який зараз перекинутий місток

В комплексі є три печери:"Велика", "Конюшня", "Комора",у двох місцях вирубані в камені сходи допоможуть забратись наверх плато.

Найбільшою за розмірами скелею в урочищі є Основний масив, який також почали називати коротше — Основняк. Верхня частина масиву виположена, платоподібна, з дещо нахиленою поверхнею. Чотирма тріщинами-ущелинами, що розтинають Основняк зі сходу на захід і однією — з півночі на південь, він розділений на 7 "островів". Попри те, що глибина тріщин подекуди сягає 35 метрів, вони інколи такі вузькі, що з одного "острівка" можна перейти на інший. Але здебільшого близькість сусіднього "острівка" примарна — стіни тріщин заокруглені й такі гладесенькі, що шансів затриматись на них практично немає.
Вид на печери


над входом "Великої"печери видовбана ніша,такий собі другий поверх висотою біля 2м.Бічне графіті-робота рук сучасних "печерних людей"

всередині "Конюшні",так називається середня,найбільш відкрита печера-теж "наскельні розписи"

тріщина між камяними стінам утворила вхід,немов запрошуючи нас всередину..Ця тріщина
розрізає всю товщу скелі Основного масиву із заходу на схід. На стінах тріщини є декілька вглиблень .

вид на головний масив



Навколо Основного масиву на території ще знаходяться розкидані одиничні скелі-велети,десятки менших каменів і сотні ще менших.
Кожна велика скеля-останець ще в совіцькі часи отримала свою назву.Наприклад зліва від центрального входу до Основняка(Основний масив)стоїть одинокий суворий сторож-Голяк

невідома сила і бажання штовхеє лазити,обслідувати,знімати все що знаходиться навколо і майже повна відсутність людей(вечір все таки)цьому тільки сприяє.
Стежина на дні камяного рову-"Чистилища",вхід знаходиться праворуч від камяних сходів

відчуваєш себе безпомічним,знаходячись між двома камяними стінами,які до того ж нависають над тобою корінням дерев чи окремими величезними валунами..бррррр.....

Цей сектор Основного масиву називається "Воронячим гніздом"

чому -незнаю,так як ворон я там не бачив

але бачив колодязь в скелі,за даними-глибиною біля 6м!Якщо дивитись із сторони "подвіря" Основного масиву-колодязь знаходиться між "Конюшнею" і "Коморою"двома печерами

Над резервуаром викладена захисна кам’яна арка.

моторошна мовчазна красота



незрозумілий людиноподібний вируб у скелі.Не думаю щоб древні монахи були настільки суровими,щоб молитись у подібних келіях)))

піднімаємось



щоб поспостерігати такі от чудові краєвиди

на каменях то тут то там міцно вкоренились дерева-завдяки нанесеному грунту вони почуваються неначе на почві

красота що відкриваєтиься перед очима просто таки зупиняє час,хочеться продовжити це почуття спокою і задоволення,яке відчуваєш знаходячись на вершині...






Вид на "Відьму"

на вершині скелі що зліва-хрест...Це скеля-останець "Одинець"-він
є найвищою точкою урочища.

внизу-скеля "Тюльпан"

а ця частини Основняка-неначе голова Сфінкса.Може саме через неї комплекс ще називають "Карпатським сфінксом"



на фоні "Відьми" і поки ще блідого місяця..


останні промені заходячого сонця ковзають по поверхні каменю,на мить оживляючи його та насичуючи теплом..





і знову могутні дерева,яких можна віднести дор категорії "наскельні"-всіма силами боряться за існування,вчепившись корінням за цей мізер що вони тут мають...і ростуть!





ростуть...

надаюсь холодному каменю трохи зелено-коричневих барв



Спускаємось і оглядаємо докладніше усе,що не встигли до підняття.
Інтерєр печери "Конюшня".

А ось і таблиця-вказівник,з поверхневою історією і пунктиками що можна а що ні в даному місці

скелі-одинці,мовчазна варта камяної фортеці





посічена задня стіна Основного масиву сприяє скелелазенню...напевне.





на багатьох із скель знаходяться таблички-памятки



...та хрести...



а навколо-казковий ліс,і хтось невідомий встелив землю мяким мохом та чудернацьким мереживом із коріння дерев





Навколо темніло,потрібно було вирушати,так як наміру ночувати тут у нас небуло.
Враження один позитив,думаю цьому ще посприяла відсутність людей...одним словом-варто відвідати!

А ми продовжуємо!
Далі буде
Tags: Івано-Франківська обл, Бубнище, Карпати, Прикарпаття, гори, мандрівки, печери, скелі
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments