Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Прилуки. Ч.1: Ізвечора

Прилуки. Це місто було названо на честь сигарет. Однозначно. А ще тут поголовно всі жителі курять сигарети. Навіть малі діти,бо ж вони також прилучани.Такі думки були колись у моїй голові,а щоб розвіяти чи підтвердити їх, я змушений був особисто приїхати в це цікавеньке містечко.
5. Прилуки (19)
Іванівська церква (1865р.)
5. Прилуки (1)
Адмінбудівля
5. Прилуки (2)
 Цікаве відчуття охоплює,коли спостерігаєш захід сонця у чужому місті,не маючи наміру звідти їхати,та не маючи місця для ночівлі. Отак прогулюєшся собі,ніби ти місцевий і лише рюкзак та фотик натякають,- "зальотний". А ще кайфово тоді взяти собі кави,всістися на лавочку,всім виглядом показуючи,- а мені байдуже,що через пів години потемніє,аби кава не остигла. Хоча у більшому містечку то не велика авантюра-тут і хостел який можна надибати,чи готель, а може й квартиру на ніч,а от коли в глухому селі так? А якщо і зовсім не в Україні? Вже та кава певне б і не смакувала)).
Центральна площа
5. Прилуки (4)
Одна із скульптур,подарованих митцями місту
5. Прилуки (5)
Собор Різдва Богородиці (1806-1815рр.)
5. Прилуки (6)
 Після дня,насиченого більш переїздами,аніж враженнями,хотілося спокійної прогулянки,без фанатичного пошуку цікавих об*єктів,та біготні наввипередки з останніми променями скупого лютневого сонця.
Приїхав у Прилуки орієнтовно о 16.30,для зимового дня- це вже зовсім не день. Благо,фактично всі основні цікавинки давнього міста розміщені компактно,туляться до центру, що було мені на руку. І навіть тієї годинки вистачило,аби встигнути оглянути їх, допоки небесне світило остаточно не пішло на щоденний спочинок.
Стрітенський собор (1889р.)
5. Прилуки (7)
Пам*ятник Св.Трійці
5. Прилуки (8)
Стрітенський храм. Профіль
5. Прилуки (10)
 Оглянувшись запримітив,що далеко не всі жителі Прилук курять,отож перше завданням було виконано відразу, - міф спростовано!) Заспокоївшись,почав свою пішу прогулянку: з площі Центральної на площу Соборну,з площі Соборної-на площу Іосафа Білгородського,а далі-площа Володимира Мономаха... Суцільний тобі прогулянковий рай,з храмами,монументами та ліхтарями.
В пам*ять ліквідаторів аварії на ЧАЕС
5. Прилуки (11)
Хачкар
5. Прилуки (13)
Храми Соборної площі
5. Прилуки (12)
 Прилуки були засновані ще в період Київської Русі. Перша письмова згадка про Прилук-город датується 1085 р. В ті часи місто було південно-східним форпостом держави й повинно було служити перепоною для половецьких полчищ, та вже у 1092 р. половці зруйнували місто. В період князівських чвар Прилуки руйнували неодноразово, але найжахливіших руйнувань місто зазнало у 1239 р. від монголо-татарського хана Менгу. Відродили Прилуки князі Глинські у XV ст.
Храми Соборної площі-2
5. Прилуки (14)
"Десниця", подарована С.Коровченком
5. Прилуки (15)
Відбудовані Глинськими Прилуки були вщент зруйновані кримськими татарами у 1482 р. та відродилися лише через 110 років, коли тут збудували слободу князі Вишневецькі. Згодом у місті спорудили замок.
В пер. пол. XVІІ ст. Прилуччину активно заселяли переселенці із Правобережжя – козаки та втікачі-селяни.Таким чином, у Прилуках було створено великий козацький полк. Тоді ж, на високому правому березі р.Удай було збудовано фортецю з високими дубовими стінами та валами висотою 10-12 м. Земляна фортеця мала п’ятеро воріт або брам: із заходу – Київську браму, із півдня – Пирятинську, із сходу – Роменську або Кустівську, із північного заходу – Глухівську або Млинову, та ще Замкову в дитинець.На території фортеці знаходилися: палац князя Яреми Вишневецького, дерев’яні церкви Різдва Богородиці (1618 р.) та Преображенська (1653 р.), полкова канцелярія, суд, міська Ратуша, скарбниця, пороховий погріб, острог, садиби полковника і полкової старшини.Зараз від цієї фортеці залишилися лише рештки валів.
Собор. Зразок зрілого класицизму
5. Прилуки (16)
Панорама
5. Прилуки (18)
Панорама-2
5. Прилуки (19)
 У 1692 р. Прилуцьким полковником був призначений Д. Горленко,який почавши активну розбудову Прилук, перетворив їх на значне місто. Наступником Горленка у 1714 р. став сумнозвісний Гнат Галаган.
Не маючи значних статків звичайний козак дослужився до рівня козацької старшини і з 1706 р. керував компанійським полком гетьмана Мазепи. Та у 1708 р. Г. Галаган зрадив Мазепу й перейшов на бік Петра І. 14 травня 1709 р. він був одним із керівників розгрому Запорізької Січі. Запоріжці, які вважали Галагана кровним ворогом, влаштували справжню травлю полковника і його родини. Гнат навіть не міг вільно пересуватись,тому він попросив перевести його із  Правобережжя подалі від запоріжців. У 1714 р. він перебрався у Прилуки, навколо яких Петро І подарував йому величезні земельні наділи.
Гнат Галаган був жорстокою і підлою людиною(?), але майже всі прекрасні пам’ятки сучасних Прилук пов’язані із ним та з його сином Григорієм, який був повним антиподом батька.
Вказівник
5. Прилуки (20)
Оригінальний та компактний
5. Прилуки (22)
Миколаївський храм.Тил
5. Прилуки (23)
 У 1796 р. Прилуки зробили центром повіту спочатку у Малоросійській, а потім у Полтавській губернії. З того часу це було нічим особливим непримітне повітове місто. Але й від тих часів тут збереглися цікаві пам’ятки. Насамперед це мурована Іванівська церква, збудована у 1865 р.
Спочатку п'ятибанна церква і триярусна дзвіниця стояли окремо, а 1910 р. їх було об'єднано прибудовою. На подвір'ї Іванівської церкви у 1893 р. була збудована каплиця, присвячена сім'ї імператора Олександра III. У лютому 1930 р. Іванівську церкву було закрито, хрести і дзвони знято, а у приміщенні культової споруди розмістились військові склади 224-го стрілецького полку, що стояв у Прилуках. Пізніше в церкві перебували рукавична фабрика, пожежна охорона, а з 1964 р.- склад міського управління торгівлі. У 1996-2001 рр. Іванівська церква повністю відреставрована.
Фото
5. Прилуки (25)
Центр науково-технічної творчості молоді
5. Прилуки (24)
Спасо-Преображенський собор. Фасад (1710-1720рр.)
5. Прилуки (26)
 Серед монументальних мурованих споруд міста Прилук найстарішою є полкова скарбниця, або ж галаганівський арсенал. Облаштувавши у 1714 р. свою садибу на території фортеці, Гнат Галаган побудував біля свого будинку невелику кам’яницю для зберігання полкового скарбу, клейнодів і зброї. Прямокутна у плані споруда має глибоке підземелля, перекрите склепінням. Стіни цієї споруди сягають метрової товщини, торці увінчані барочними фронтонами.  Скарбниця була реставрована у 1989 р.
На поч. 1990-х рр., під час проведення підземних комунікацій на вул. Київській, будівельники раптово натрапили на забуте кладовище часів козаччини, яке розташовувалося на березі Муховця, між Пирятинською й Роменською брамами. Було знайдено добре збережену домовину з тілом козака. Як не дивно,зберігся також одяг покійного. Працівники музею здійснили перенесення покійника до скарбниці, а згодом і поховання під її стінами. На могилі встановлено невеличкий пам’ятник із хрестом і написом: "Невідомий козак 18 ст."
Спасо-Преображенський та Миколаївський,-представники українського бароко у місті
5. Прилуки (27)
На цьому місці буде...
5. Прилуки (28)
Фото
5. Прилуки (29)
 Протягом 1710-1720 рр. в Прилуках на кошти Г. Галагана звели нову муровану споруду – полкову Спаську церкву. Зразком для майстрі був Троїцький собор Густинського монастиря - шедевр українського бароко. Закрита у 1930 р., знівечена, напівзруйнована Спасо-Преображенська церква вистояла й уціліла. У правій абсиді храму, під підлогою, знаходиться напівзруйнований склеп з останками праху фундатора і будівничого храму Гната Галагана(?).
Полкова скарбниця. Фасад (поч.ХVІІІст.)
5. Прилуки (31)
Панорама
5. Прилуки (32)
Арсенал Галагана.Тил
5. Прилуки (33)
 У 1717- 1720 рр. коштом того ж таки Г. Галагана  поряд із Спасо-Преображенським собором була збудована Миколаївська замкова церква. Будівля в стилі українського бароко мала вигляд високої мурованої дзвіниці, в ній розмістилася однонавна церква на честь Святого Миколи-Чудотворця, а також дзвіниця Спасо-Преображенського собору. Крім того, вона слугувала брамою-проїздом на територію Прилуцького замку.
1817 р. Миколаївська церква отримала значні пошкодження через пожежу. Під час відновлення над колишнім бабинцем храму була прибудована нова класицистична дзвіниця.
Згодом церква знову була сильно пошкоджена. Повна її реставрація проведена в 1986 р.
Меморіальний камінь під вербою
5. Прилуки (34)
Миколаївська церква-дзвіниця (1720р.)
5. Прилуки (35)
Скульптура «Літописець», присвячена Володимиру Мономаху (1992р.)
5. Прилуки (36)
 Лишило по собі сліди в Прилуках і наступне 19 ст., яке в архітектурі вважається епохою класичного або ампірного стилю. Найзначнішою спорудою цього стилю є собор Різдва Пресвятої Богородиці, побудований у 1806-1817рр., на місці двох старовинних прилуцьких церков. Новий храм із трьома престолами на честь Різдва Пресвятої Богородиці, Варвари Великомучениці та Святого Олександра Невського освячений у 1817 р. Будував собор майстер із Чернігівщини Ф. Заболоцький. Муровану, кубічну споруду вінчає півсферичний купол на круглому барабані. Фасади прикрашені фронтонами і чотириколонним портиком.
 Після закриття на поч.1920-их рр. у храмі розмістився архів.  У 2005 р. будівлю повернуто прихожанам УПЦ КП.
Частина території городища літописного міста Прилуки
5. Прилуки (37)
З пером,в історичній зоні міста,-на Валу
5. Прилуки (38)
Міська брама.Відбудова
5. Прилуки (39)
Пам’ятний знак на честь 11 земляків, які загинули в Афганістані (1995р.)
5. Прилуки (40)
 У стилі так званого провінційного класицизму побудовані у друг. пол. 19 ст. двохповерхові цегляні будинки багатих прилуцьких купців і міщан. Найбільші з них будинок Золотарьових, у якому містилося раніше громадське зібрання, а нині міська рада, будинок Фріда, будинок єврейської синагоги (1872 р.) ,тепер - музична школа.
Пам’ятник Т.Г. Шевченку (2007р.)
5. Прилуки (41)
Будинок купця Золотарьова (друг. пол. ХІХст.) / міська рада (з 1950-их рр.)
5. Прилуки (42)
Предстваник старої забудови
5. Прилуки (43)
 Однією з найпомітніших споруд у панорамі старовинного міста є колишній Стрітенський мурований собор, побудований 1889 р. в пам’ять про загиблого російського імператора Олександра ІІ. У нашій місцевості це досить рідкісна споруда, за типом – тринефна базиліка з трьома куполами (не збереглися) над головним входом. З 1930 р. в храмі розмістився краєзнавчий музей, заснований в 1919 р. Колись музей мав велику і надзвичайно цінну художню колекцію, яка складалася із шедеврів українського, російського та західноєвропейського мистецтва 17-19 ст. Основою колекції була велика музейна збірка графів Ламсдорф-Галаганів із Сокиринського палацу, яку доповнювали твори мистецтва, зібрані відомим українським ученим В.І.Масловим із старовинних поміщицьких садиб Прилуччини в 1920-их рр. У 1953 р. майже вся музейна збірка забрана з Прилук до Чернігова і нині знаходиться в трьох чернігівських музеях.
Центр творчості дітей та юнацтва (ЦТДЮ)
5. Прилуки (44)
ЦТДЮ
5. Прилуки (47)
Пам’ятний знак воїнам – прилучанам, які загинули у роки ВВВ (1970р.)
5. Прилуки (45)
 Лише 2007 р. Стрітенську церкву повернули церковній громаді. Міською громадою його було передано Густинському Свято-Троїцькому монастирю.
Пам’ятний знак воїнам-визволителям (1979р.)
5. Прилуки (48)
Tags: Прилуки, Чернігівщина, архітектура, мандрівки, памятники, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments