Занурюємося у дебрі Хмельниччини з її лютим бездоріжжям поміж селами та заледве не карпатським рельєфом:вгору-вниз,вгору-вниз.. Захопливо,особливо коли ти гарно відпочив від попереднього важкого дня,покупався,поснідав та випив кави. А якщо ще й доплюсувати чудову червневу погоду,то й узагалі-співати хочеться.Файно!
У цій подорожі нам з важкістю запам*ятовувались заплановані пункти: Маниківці,Миньківці,Маліївці,Міцівці...б
Костел Прсв. Серця Господа Ісуса (1990-2000рр.)
Територія та храм
Село велике,тут мешкає понад тисячу людей. У селі є великий двоповерховий Будинок культури, власне відділення зв’язку, бібліотека, музей, спиртзавод. Маниківці мають багату та цікаву історію, свідчення якої збереглися до наших днів. Серед цих свідчень – палац Косельських, у якому з 1950-х років розмістилася школа.
Фото
Чудернацька рослина
У 1851 р. в Маниківцях було споруджено філіальну капличку біля цвинтаря коштом парафіян та Косельського, а 1905 р. на місці старої калиці, знищеної 1868 р., спорудили нову. У 1959-1991 рр. в селі працював майбутній єпископ Ян Ольшанський, який пізніше став єпископом Кам’янець-Подільської дієцезії. Новий храм збудовано у 1990-2000 рр. Варто також зазначити, що у 1991-1993 рр. у Маниківцях працював майбутній єпископ Ян Собіло. З 2005 р. святинею послуговуються також православні.
І сучасними храмами можна милуватись
Храм-каплиця (1905р.?)
Профіль
Село вважається заснованим у 1512 р.
За часів Речі Посполитої належало польським магнатам Синявським та Чарторийським. У 1739 р. село було в оренді за 500 золотих у Давида Гершковича. Пізніше перейшло у власність Косельських.
Старіша святиня села
Два храми
Панорама
В мальовничому парку, в якому ростуть столітні липи, клени та ясени, розташований будинок, в якому знаходиться місцева ЗОШ І- ІІІ ступенів. Будинок збудовано на поч. XIX ст. паном Косельським з червоної цегли у вигляді прямокутника з чотирьма вежами з кованими флюгелями.На даний час можна побачити три вежі – дві шестикутні з північного боку та прямокутна з півдня. Будинок двоповерховий. В окремих кімнатах зберігся ще перший паркет, а на коридорі - своєрідна на той час плитка. Дуже цікавими є підвальні приміщення, де колись була кухня, комори, в'язниця.
Садиба-школа
Будинок Косельського (1840р.)
Строгість та сірість. З вежами
З 1917 р. в приміщенні сучасної школи був сільськогосподарський технікум, машино-тракторна станція, місцевий клуб. З 1956 р. в цьому будинку розташувалася місцева школа.
Взагалі, освіта в селі розвивалася здавна. Діти навчалися у невеличкій церковно - приходській школі при костелі ( польською мовою). Після революції навчання не було.
З кожного боку споруда своєрідна
Зовсім непомітна прибудова. Зовсім..
Будівлі на території школи
У селі є гарненький чималенький став,певне й порибалити непогано. Село виглядає живим.
Один із чотирьох входів
Фото
Дорога? Напрямок!
