?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

6. Мельники (11)
 "Холодний Яр" Ю.Горліс-Горського та "Чорний ворон.Залишенець" Шкляра-от що було поштовхом приїхати сюди. Справді зацікавило,надихнуло,зародилося бажання хоча б поверхнево побачити згадані у книгах місця. Якщо не проникнутись конкретно,вдосталь нагулявшись,то хоча б трішки відчути атмосферу цих країв.
 Вдалося. Частково вдалося..
Церква Пречиста Богородиці(1860р.), с.Медведівка
5. Медведівка (1)
Храм в с.Медведівка
5. Медведівка (2)
 Медведівка (Данилоград) - село , розташоване на правому березі р.Тясмин, за 35 км від районного центру - м. Чигирин, за 25 км від залізничної станції Фундукліївка. У пер.пол. XVI ст. тут виникло поселення під назвою Данилоград. У 1792 р. йому було надане магдебурзьке право,а згодом за поселенням закріпилася назва Медведиця (згодом Медведівка) -від р.Медведки і однойменного урочища.
У 1649 р. Медведівка стала сотенним містечком. Після визвольної війни  Б. Хмельницький держав її у власному користуванні. За Андрусівським перемир'ям 1667 р. та «Вічним миром» 1686 р. Медведівка залишилася у складі Польщі. Селяни не раз виступали зі зброєю в руках проти гнобителів, поповнювали лави гайдамаків: в 1743 р. загін повстанців спалив панський будинок в Медведівці, також розгромили поміщицький маєток і у 1751 р.
Пам'ятник Максиму Залізняку в с.Медведівка (1993р.)
5. Медведівка (3)
Інфощит
6. Мельники (1)
Після приєднання Правобережної України до Лівобережної у складі Росії 1793 р. Медведівка увійшла до Чигиринського повіту. Повновладним господарем у ній став шляхтич Сабанський.
З 1836 р. землі Медведівки перейшли у власність сенатора Фундуклея. У 1860 р. в селі відкрито школу початкової грамоти. Поміщик Фундуклей у 1866 р. побудував в селі млин, де не тільки мололи зерно, а й валяли сукно на фолюшах. У тому ж році до ладу стала цегельня. Броварню, яка діяла тут з 1835 р., було значно розширено.
Монастирська брама
6. Мельники (2)
Корпус
6. Мельники (3)
 Починаючи з 1918 р. і впродовж 20-х років точилася запекла боротьба холодноярців із зайдами усіх мастей під гаслами Самостійної України. У квітні 1919 р. на зборах козаків навколишніх сіл була утворена Військова Рада на чолі з Головним отаманом Василем Чучупакою і штабом у Медведівці. 11 лютого 1920 р. в околицях села відбулося об'єднання усіх дивізій Армії УНР під час 1-го Зимового походу. У вересні 1920 р. відбулася зустріч 15-тисячної Степової повстанської дивізії Костя Блакитного з Холодноярською бригадою (5 тисяч козаків), що забезпечило перемогу над червоними.
У Медведівці ми не зупинялись-не заплановано у маршруті(так,я поїхав з тур групою,що вже є нетиповим випадком).
Дзвіниця
6. Мельники (5)
Троїцька церква Мотронинського монастиря (1804р.)
6. Мельники (6)
  Мельники - село,розташоване вздовж Холодного Яру, обабіч р.Медведка (притока Тясмину) за 40 км від м. Чигирин, за 30 км від залізничної станції Фундукліївка. У писемних джерелах Мельники вперше згадуються під 1629 р. Спершу воно належало до володінь Мотронинського монастиря. За Андрусівським перемир'ям 1667 р. Мельники відійшли до Польщі,потім за «Вічним миром» - до так званої нейтральної землі, яка не підлягала заселенню.
З 20-х рр. XVIII ст. місцевість починає знову заселюватись. На 1741р. селом володів магнат Понятовський. Після 1793 р. Мельники стали власністю польського поміщика І. Сабанського.
Звідси у 1768 р. почало розпалюватися полум'я народного повстання - Коліївщини. Очолив його (нагадаю) М.Залізняк, послушник Мотронинського монастиря. Один з його сподвижників - Семен Неживий до вступу в загін повстанців проживав у Мельниках. Тут ще й зараз поширені перекази про «освячення ножів» гайдамаками в Мотронинському монастирі. А назви ярів в навколишньому лісі (Гайдамацький, Січ, Ратище, Склик) нагадують про героїчні події того часу.
Храм в с.Мельники.Профіль
6. Мельники (7)
Іконостас
6. Мельники (8)
Інтер*єр храму
6. Мельники (9)
В 1917-1920 рр. на території Черкащини установлюється влада УНР, гетьманату і Директорії, формуються перші загони Вільного козацтва. Довго після того, як Уряд УНР припинив свою діяльність, Мельники зі значною частиною Черкащини входили до Холодноярської Республіки. Холодноярська Республіка була частиною УНР, де козаки найдовше вели збройний опір більшовикам. Саме в Мельниках жителями було створено загін самооборони Мотронинського монастиря, який у 1919 р. перетворився на полк. Згодом було утворено Холодноярську республіку, штаб якої був у Мотронинському монастирі у Мельниках. Республіка контролювала понад 25 навколишніх сіл та мала 15-тисячну армію. Холодноярські повстанці воювали проти більшовиків та денікінців аж до 1924 р., коли вже на більшій частині України закріпилася радянська влада.
Пам'ятний знак, на місці козацького цвинтаря в період Коліївщини (?)
6. Мельники (10)
Фото
6. Мельники (11)
Келійний корпус
6. Мельники (12)
Холодний Яр - історична місцевість, реліктовий лісовий масив між селами Жаботин, Грушківка, Лубенці, Мельники. Являє собою плато, яке лежить у вигині р.Тясмин і порізане численними ярами,один з яких має назву Холодний. За кількістю унікальних археологічних, історичних, наукових об'єктів, Холодний Яр займає перше місце в Україні. У лісовому масиві і на полях навколо нього скрізь розкидані кургани скіфської доби та пізніших епох. У Холодному Яру археологи знайшли сліди всіх археологічних культур, починаючи з трипільської рільничої культури. У Холодноярських лісах збереглися залишки кількох древніх городищ, оточених земляними валами, висота й ширина яких ще й тепер вражає, а також руїни підземних церков і печер. Найбільше городище - Скіфське або Мотронинське внесене до переліку пам'яток культури, що мають міжнародне значення. В центрі городища височіє пам'ятка архітектури XIX ст. - Троїцька церква Мотронинського монастиря.
Могильна плита (Федор Петрович Безрадецкий(?)
6. Мельники (13)
Мотронинський Свято-Троїцький монастир (19ст.)
6. Мельники (14)
Монастирський став
6. Мельники (15)
Перша письмова згадка про монастир датується 1198 р. Потім церковні хроніки згадують, що орди монголо-татар вщент спалюють й знищують монастир. Довго він стояв пусткою. Згодом тут знову з`являються монахи, що жили без церков, в печерах і келіях. Зараз в околицях монастиря можна натрапити на досить чисельні печери. Деякі з них вириті зовсім недавно, деякі століття тому, деякі – ще раніше.
І з пізнішого опису монастиря дізнаємося, що в 1568 р. монахи почали ввідновлювати розорену святиню завдяки заходам митрополита Іона Протасовича. У цей час Мотронинський ліс, у якому знаходився і монастир, був частиною володінь Черкаського староства. Після Люблінської унії 1569 р. перед  українцями постало нове завдання – відстоювати свою віру, а Мотронинський монастир якраз завжди і був осередком православ’я.
Монастирський став-2
6. Мельники (16)
Джерело Св. Онуфрія Великого (монастирське джерело)
6. Мельники (17)
Музейно-етнографічний комплекс "Дикий хутір" на хуторі Буда
7. Буда (2)
Під час оборони Чигирина 1677-1678рр. монастир остаточно було знищено,тепер вже турками.Але вже вдруге свята обитель відбудовується.
Мотронинський монастир підпорядковувався Переяславській єпархії, хоч розміщувався на Правобережній Україні, яка від 1667 р. перебувала під владою Речі Посполитої.
У 1735 р. у монастирі була побудована соборна дерев’яна Троїцька церква,яка проіснувала до 1800 р.
Музейно-етнографічний комплекс "Дикий хутір"
7. Буда (5)
Дуб Максима Залізняка
7. Буда (6)
1100 -літній дуб
7. Буда (7)
 Історія монастиря пов’язана з Коліївщиною - великим антифеодальним повстанням на Правобережній Україні. Повстання почалося з Мотронинського монастиря у квітні 1768 р. Гайдамаки захопили Жаботин, Смілу, Богуслав, Канів, Черкаси, Корсунь, Лебедин, Лисянку, Звенигородку. У червні загін М. Залізняка, до якого приєдналися надвірні козаки магната Потоцького, очолені сотником І. Гонтою, здобув Умань. Рада повстанців проголосила М. Залізняка гетьманом.
Польсько-шляхетський уряд звернувся по допомогу до Катерини ІІ і повстання було жорстоко придушене російськими і польськими військами генерала М. Кречетникова та спеціально створеними каральними загонами.
Пам'ятник односельчанам, загиблим у 1943 р.
7. Буда (9)
Ресторан
7. Буда (10)
Музейно-етнографічний комплекс "Дикий хутір". Музейний зал "Криївка"
7. Буда (11)
У часи Коліївщини Мотронинський монастир зазнав неодноразових нападів польських і російських каральних загонів та численних зграй грабіжників, що видавали себе за гайдамаків. Монастир було зруйновано, знищено багато історичних реліквій, церковних коштовностей.
Після 1795 р. Мотронинський монастир перейшов у відання Київської єпархії. В жовтні 1800р. було закладено кам`яну Троїцьку церкву. Але вона була неправильно спроектована й через два роки, майже побудована церква завалюється. В 1804 р. на її місці побудовано нову муровану церкву. 17 жовтня 1805 року Троїцьку церкву освятив ігумен Антоній.
Експонат "Криївки"
7. Буда (3)
Храм на честь святого праведного Петра Калнишевського
7. Буда (4)
Іконостас
7. Буда (12)
Під час свого відвідання Холодного Яру у 1845 р. Т.Г. Шевченко створив відому акварель «Мотрин монастир».
В сер. ХІХ ст. в Мотронинському монастирі існували такі будівлі: мурована соборна Троїцька церква, дерев’яний храм Іоанна Златоуста, будинок настоятеля, братські келії, трапезна, готель для прочан, служби. В 1863 р. у монастирі проживало всього 26 чоловік. В 1911 р. монастир стає жіночим.
Після революцій 1917 р. та громадянської війни, настає найважчий період в історії Мотронинського монастиря. Він потерпає від численних набігів як звичайних бандитів, так і загонів червоноармійців.
В 1918-1922 рр. Мотронинський монастир став осередком українського повстанського руху, який очолили отамани брати Чучупаки. Після революції в с.Мельники жителями було створено загін самооборони Мотронинського монастиря.
Шабля й пірнач("шестопер")
8. Мельники (1)
Пам'ятний знак, на місці "Склику" – центру збору гайдамаків (1968р.)
8. Мельники (3)
Обитель припинила своє існування у 1923 р.,від будівель уціліла лише мурована Троїцької церкви. На території монастиря збереглися окремі надгробки й пам’ятні плити.
На поч.1929 р. невелика кількість землі, майно й будівлі, що були в користування Мотронинської релігійної громади, було передано новоствореній комуні “Заповіт Леніна” (с. Мельники). У колишніх чернечих келіях оселилася сім`я комунарів. Під час Другої світової війни німцями була зруйнована дерев`яна церква Іоанна Златоуста. Вона просто була розстріляна фашистськими танками разом з людьми, які там молилися в 1943 р.
Фото
8. Мельники (4)
Пам'ятний знак біля ставка, де перед походом гайдамаків відслужено молебень і проведено освячення мечів
8. Мельники (5)
Після війни, те що залишилось від монастиря продовжувало руйнуватись. Згадали про нього лише напередодні 200-річчя Коліївщини. В 1968 р.була розроблена проектна документація на реставрацію Троїцької церкви. За взірець її зовнішнього вигляду було взято малюнок Т.Шевченка «Мотронин монастир» 1845 р. Але реставрація до кінця так і не була доведена. В 1973 р. була зроблена ще одна спроба реставрації, але ця спроба також нічого не дала. Церква продовжувала стояти пусткою. Тільки на поч.1990-х років Мотронинський Свято-Троїцький монастир відновив свою діяльність,а в 1991 р. - повернутий церкві.
Гайдамацький став
8. Мельники (6)
Буда - селище розташоване на території урочища Холодний Яр, підпорядковане Мельниківській сільській раді. Тут знаходиться відомий далеко за межами України 1 100 літній дуб Максима Залізняка.
В часи Української національної революції 1917–1921 рр. Буда, як і більшість довколишніх сіл, підтримувала українську владу.
Під час Другої світової війни місцеві жителі допомагали холодноярським червоним партизанам та воякам УПА. На світанку 18 червня 1943 р. німці увірвалися на хутір і спалили його. Вони замордували і розстріляли 82 мешканців..
25 липня 2015 р. Святійший Патріарх Філарет в Будах освятив храм на честь останнього Кошового отамана Запорізької Січи святого праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського).
В селищі, на території музейно-етнографічного комплексу «Дикий хутір»,біля храму, встановлено перший в Україні пам'ятник Небесній сотні..

Comments

vmccaskey
16 квітень 2019 19:45 (UTC)
На п'ятому з кінця знімку, у кам'яній чаші - то не булава, а пірнач. Або, судячи з числа пластин (пір'їн) - шестопер. Ознака влади курінних отаманів та полковників.
Зараз присутній на емблемі танкових військ України, де його тримає рука в латній рукавиці:
neo7777vitaha
17 квітень 2019 06:20 (UTC)
Ганьба мені( от що значить,злегковажити).. Виправився,дякую)
vmccaskey
17 квітень 2019 06:32 (UTC)
Та я й сам дізнався про те, що він присутній на емблемі наших військ цілком випадково. До того слово пірнач було знайоме тільки з козацьких оповідань, та перебувало десь в далеких закутках пам'яті.
А звернув я на це увагу, роздумуючи над ідеєю того монумента. Булава - то символ влади гетьмана. Монумент же ж присвячений пам'яті локальних загонів, менших за розміром та підпорядкованістю, ніж усе реєстрове військо. Тож і символ був обраний відповідний, клейнод курінний або полковий.

Profile

риська
neo7777vitaha
Віталій Ільницький

Latest Month

жовтень 2019
S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Tags

Розроблено LiveJournal.com