Янів заснував 1611 р. шляхтич Ян Свожовський, виконуючи вказівку монарха (королівське с.Залісся знаходилося поряд). Тепер про це нагадує встановлена на будинку місцевої селищної ради меморіальна таблиця. В той час уже функціонував альтернативний торговий шлях на Краків через Яворів, минаючи Перемишль.Саме ця альтернатива й сприяла розвитку малих міст. Того ж 1611р. Янів отримав магдебурзьке право.
Австрійська забудова колишньої площі Ринок
Найдавнішою та найціннішою спорудою Івано-Франкового є костел св. Трійці. Латинська парафія еригована 8 серпня 1614 р. засновниками міста Яном і Єлизаветою Свожовськими. Первісна будівля костелу була дерев’яною. У 1702 р. зведено мурований вівтар, а у 1741р. почали мурувати наву. Маляр М. Міллєр виконав розпис у 1774 р. Того ж року костел посвятили. Мурована дзвіниця постала на поч. XIX ст.
Початково костел був оточений муром і пристосований до оборони. Руїни костельних фортифікацій можна було побачити ще й напр. XIX ст. Тут 1759 р. поховали Констанцію Чарторийську-Понятовську, матір останнього короля Польщі Станіслава Понятовського (яка померла неподалік у с. Мальчиці), про що досі нагадує її образ-фреска в костельному присінку.
Храм стояв зачиненим протягом 1946-1990 рр.
Храм Св. князя Володимира (1998р.?)
Володимирська церква
Франко під вербою
Ще з 1630р. в Янові існувало українське братсво, яке проводило активну діяльність. Водночас за часів Речі Посполитої містечко було центром староства, куди входили також 11 сіл. За часів володіння містечка Стадницькими міщанство зазнавало утисків з боку власників. Їм забороняли ловити рибу в ставі, рубати ліс для своїх потреб, обкладали непомірними податками. У конфлікт мусила втрутитися навіть спеціальна королівська комісія. Саме тому янівські міщани активно підтримали військові дії козаків під проводом Б. Хмельницького.
Храм Вознесіння Господнього (1831р.?)
Храм.Фасад
Перша церква в місті постала відразу після його заснування. Мандрівник Ульріх фон Вердум у своєму подорожньому щоденнику 1670 р. відзначив у місті три храми – костел і дві церкви. Існуюча мурована збудована коштом Габсбурґів у 1831 р. за проектом львівського архітектора Й. Вандрушки. Складається з ширшої квадратової нави, вужчого півциркульного в плані вівтаря та вужчого прямокутного бабинця з рівношироким присінком. Наву і вівтар вкривають великі бані. Над присінком здіймається вежа-дзвіниця. Посвячена 18 жовтня 1903 р. митрополитом А. Шептицьким. Реставрована у 1936р. за проектом Євгена Нагірного. Радянська влада цю церкву не закрила, тому вона діяла постійно.
Каплиця біля святині
Художнє училище (1957р.)
Напр. ХІХ ст. Янів з’єднали залізницею зі Львовом. Тоді ж загатили Верещицю, тим самим утворивши нове рукотворне озеро. З тих пір містечко стало улюбленим місцем відпочинку львів’ян.
Троїцький костел.Профіль
Дзвіниця і Папа
Поруч з Івано-Франковим на основі державного заказника "Страдчанський ліс" та заповідного урочища "Королева гора" в 1984 р. було створено природний заповідник «Розточчя», який займає площу в 2084,5 га.
Місцевий рельєф характеризується чергуванням річкових долин, болотяних місцин та горбів зі скелями. Найвища вершина - Гострий Горб (395 м). Територією заповідника протікають річки Верещиця та її притока Ставчанка. Тут є стави, найбільший з яких - Янівський (площа 207 га).
У заповіднику також функціонує Музей природи Розточчя, влаштовуються тематичні екскурсії екологічними стежками для відвідувачів. З 13 липня 2017р. ділянка заповідника «Розточчя» площею 384,81 га входить у світову спадщину Юнеско як один з масивів Букових пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини.
Інтер*єр
Храм (кін.17ст.-поч.18ст.)
Фото
Вечірня вулиця
Янівський меморіальний комплекс постав на поч.1920-х років внаслідок виконання польським урядом міжнародних угод про впорядкування поховань жертв війни. Після ретельних пошуків було ідентифіковано, ексгумовано й тут разом перепоховано більше тисячі вояків австро-угорської та російської армій. Впродовж 1950-1960 рр. цвинтар сплюндрували. Напередодні відзначення 100-річчя Першої світової війни його впорядкували коштом тірольського «Чорного хреста», про що тепер свідчить меморіальна таблиця біля входу німецькою, угорською та українською мовами.
Австрійська забудова колишньої площі Ринок
Найдавнішою та найціннішою спорудою Івано-Франкового є костел св. Трійці. Латинська парафія еригована 8 серпня 1614 р. засновниками міста Яном і Єлизаветою Свожовськими. Первісна будівля костелу була дерев’яною. У 1702 р. зведено мурований вівтар, а у 1741р. почали мурувати наву. Маляр М. Міллєр виконав розпис у 1774 р. Того ж року костел посвятили. Мурована дзвіниця постала на поч. XIX ст.
Початково костел був оточений муром і пристосований до оборони. Руїни костельних фортифікацій можна було побачити ще й напр. XIX ст. Тут 1759 р. поховали Констанцію Чарторийську-Понятовську, матір останнього короля Польщі Станіслава Понятовського (яка померла неподалік у с. Мальчиці), про що досі нагадує її образ-фреска в костельному присінку.
Храм стояв зачиненим протягом 1946-1990 рр.
Храм Св. князя Володимира (1998р.?)
Володимирська церква
Франко під вербою
Ще з 1630р. в Янові існувало українське братсво, яке проводило активну діяльність. Водночас за часів Речі Посполитої містечко було центром староства, куди входили також 11 сіл. За часів володіння містечка Стадницькими міщанство зазнавало утисків з боку власників. Їм забороняли ловити рибу в ставі, рубати ліс для своїх потреб, обкладали непомірними податками. У конфлікт мусила втрутитися навіть спеціальна королівська комісія. Саме тому янівські міщани активно підтримали військові дії козаків під проводом Б. Хмельницького.
Храм Вознесіння Господнього (1831р.?)
Храм.Фасад
Перша церква в місті постала відразу після його заснування. Мандрівник Ульріх фон Вердум у своєму подорожньому щоденнику 1670 р. відзначив у місті три храми – костел і дві церкви. Існуюча мурована збудована коштом Габсбурґів у 1831 р. за проектом львівського архітектора Й. Вандрушки. Складається з ширшої квадратової нави, вужчого півциркульного в плані вівтаря та вужчого прямокутного бабинця з рівношироким присінком. Наву і вівтар вкривають великі бані. Над присінком здіймається вежа-дзвіниця. Посвячена 18 жовтня 1903 р. митрополитом А. Шептицьким. Реставрована у 1936р. за проектом Євгена Нагірного. Радянська влада цю церкву не закрила, тому вона діяла постійно.
Каплиця біля святині
Художнє училище (1957р.)
Напр. ХІХ ст. Янів з’єднали залізницею зі Львовом. Тоді ж загатили Верещицю, тим самим утворивши нове рукотворне озеро. З тих пір містечко стало улюбленим місцем відпочинку львів’ян.
За сприяння родини Шептицьких в Яворові було засновано художню деревообробну школу. Вже за радянських часів її було в 1963 р. перенесено до Івано-Франкового.
Костел Св.Трійці з дзвіницеюТроїцький костел.Профіль
Дзвіниця і Папа
Поруч з Івано-Франковим на основі державного заказника "Страдчанський ліс" та заповідного урочища "Королева гора" в 1984 р. було створено природний заповідник «Розточчя», який займає площу в 2084,5 га.
Місцевий рельєф характеризується чергуванням річкових долин, болотяних місцин та горбів зі скелями. Найвища вершина - Гострий Горб (395 м). Територією заповідника протікають річки Верещиця та її притока Ставчанка. Тут є стави, найбільший з яких - Янівський (площа 207 га).
У заповіднику також функціонує Музей природи Розточчя, влаштовуються тематичні екскурсії екологічними стежками для відвідувачів. З 13 липня 2017р. ділянка заповідника «Розточчя» площею 384,81 га входить у світову спадщину Юнеско як один з масивів Букових пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини.
Інтер*єр
Храм (кін.17ст.-поч.18ст.)
Фото
Прямуючи по дорозі на Івано-Франкове, зліва можна зауважити військовий цвинтар. Це меморіальний комплекс полеглих у Городоцькій битві 7-12 вересня 1914 р.
Здавши Львів, австрійські генерали вирішили зупинити російський наступ на р.Верещиця. Епіцентром боїв було містечко Янів (тепер – Івано-Франкове). Через складний ландшафт росіяни могли просунутися тут далі лише по вузькій дорозі на Яворів, натомість в разі успіху 3-я австрійської армія генерала Бороєвича наступала б просто на Львів. Тому бої були запеклі. В результаті Янів був фактично зруйнований, а командувач 8-ї російської армії генерал Брусилов підготував наказ про відступ. Долю Городоцької битви вирішив прорив фронту росіянами в районі Рави-Руської. Австрійський генштаб вирішив не ризикувати й наказав Бороєвичу відступити..
СтавВечірня вулиця
Янівський меморіальний комплекс постав на поч.1920-х років внаслідок виконання польським урядом міжнародних угод про впорядкування поховань жертв війни. Після ретельних пошуків було ідентифіковано, ексгумовано й тут разом перепоховано більше тисячі вояків австро-угорської та російської армій. Впродовж 1950-1960 рр. цвинтар сплюндрували. Напередодні відзначення 100-річчя Першої світової війни його впорядкували коштом тірольського «Чорного хреста», про що тепер свідчить меморіальна таблиця біля входу німецькою, угорською та українською мовами.
