Австрійська забудова колишньої площі Ринок
Найдавнішою та найціннішою спорудою Івано-Франкового є костел св. Трійці. Латинська парафія еригована 8 серпня 1614 р. засновниками міста Яном і Єлизаветою Свожовськими. Первісна будівля костелу була дерев’яною. У 1702 р. зведено мурований вівтар, а у 1741р. почали мурувати наву. Маляр М. Міллєр виконав розпис у 1774 р. Того ж року костел посвятили. Мурована дзвіниця постала на поч. XIX ст.
Початково костел був оточений муром і пристосований до оборони. Руїни костельних фортифікацій можна було побачити ще й напр. XIX ст. Тут 1759 р. поховали Констанцію Чарторийську-Понятовську, матір останнього короля Польщі Станіслава Понятовського (яка померла неподалік у с. Мальчиці), про що досі нагадує її образ-фреска в костельному присінку.
Храм стояв зачиненим протягом 1946-1990 рр.
Храм Св. князя Володимира (1998р.?)
Володимирська церква
Франко під вербою
Ще з 1630р. в Янові існувало українське братсво, яке проводило активну діяльність. Водночас за часів Речі Посполитої містечко було центром староства, куди входили також 11 сіл. За часів володіння містечка Стадницькими міщанство зазнавало утисків з боку власників. Їм забороняли ловити рибу в ставі, рубати ліс для своїх потреб, обкладали непомірними податками. У конфлікт мусила втрутитися навіть спеціальна королівська комісія. Саме тому янівські міщани активно підтримали військові дії козаків під проводом Б. Хмельницького.
Храм Вознесіння Господнього (1831р.?)
Храм.Фасад
Перша церква в місті постала відразу після його заснування. Мандрівник Ульріх фон Вердум у своєму подорожньому щоденнику 1670 р. відзначив у місті три храми – костел і дві церкви. Існуюча мурована збудована коштом Габсбурґів у 1831 р. за проектом львівського архітектора Й. Вандрушки. Складається з ширшої квадратової нави, вужчого півциркульного в плані вівтаря та вужчого прямокутного бабинця з рівношироким присінком. Наву і вівтар вкривають великі бані. Над присінком здіймається вежа-дзвіниця. Посвячена 18 жовтня 1903 р. митрополитом А. Шептицьким. Реставрована у 1936р. за проектом Євгена Нагірного. Радянська влада цю церкву не закрила, тому вона діяла постійно.
Каплиця біля святині
Художнє училище (1957р.)
Напр. ХІХ ст. Янів з’єднали залізницею зі Львовом. Тоді ж загатили Верещицю, тим самим утворивши нове рукотворне озеро. З тих пір містечко стало улюбленим місцем відпочинку львів’ян.
За сприяння родини Шептицьких в Яворові було засновано художню деревообробну школу. Вже за радянських часів її було в 1963 р. перенесено до Івано-Франкового.
Костел Св.Трійці з дзвіницею
Троїцький костел.Профіль
Дзвіниця і Папа
Поруч з Івано-Франковим на основі державного заказника "Страдчанський ліс" та заповідного урочища "Королева гора" в 1984 р. було створено природний заповідник «Розточчя», який займає площу в 2084,5 га.
Місцевий рельєф характеризується чергуванням річкових долин, болотяних місцин та горбів зі скелями. Найвища вершина - Гострий Горб (395 м). Територією заповідника протікають річки Верещиця та її притока Ставчанка. Тут є стави, найбільший з яких - Янівський (площа 207 га).
У заповіднику також функціонує Музей природи Розточчя, влаштовуються тематичні екскурсії екологічними стежками для відвідувачів. З 13 липня 2017р. ділянка заповідника «Розточчя» площею 384,81 га входить у світову спадщину Юнеско як один з масивів Букових пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини.
Інтер*єр
Храм (кін.17ст.-поч.18ст.)
Фото
Прямуючи по дорозі на Івано-Франкове, зліва можна зауважити військовий цвинтар. Це меморіальний комплекс полеглих у Городоцькій битві 7-12 вересня 1914 р.
Здавши Львів, австрійські генерали вирішили зупинити російський наступ на р.Верещиця. Епіцентром боїв було містечко Янів (тепер – Івано-Франкове). Через складний ландшафт росіяни могли просунутися тут далі лише по вузькій дорозі на Яворів, натомість в разі успіху 3-я австрійської армія генерала Бороєвича наступала б просто на Львів. Тому бої були запеклі. В результаті Янів був фактично зруйнований, а командувач 8-ї російської армії генерал Брусилов підготував наказ про відступ. Долю Городоцької битви вирішив прорив фронту росіянами в районі Рави-Руської. Австрійський генштаб вирішив не ризикувати й наказав Бороєвичу відступити..
Став
Вечірня вулиця
Янівський меморіальний комплекс постав на поч.1920-х років внаслідок виконання польським урядом міжнародних угод про впорядкування поховань жертв війни. Після ретельних пошуків було ідентифіковано, ексгумовано й тут разом перепоховано більше тисячі вояків австро-угорської та російської армій. Впродовж 1950-1960 рр. цвинтар сплюндрували. Напередодні відзначення 100-річчя Першої світової війни його впорядкували коштом тірольського «Чорного хреста», про що тепер свідчить меморіальна таблиця біля входу німецькою, угорською та українською мовами.
