Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Камянець-Подільський,-перше знайомство

Камянець був завершальним і основним пунктом у нашому n-денному маршруті(як потім виявилось,заняв він,-маршрут, 3 дні,і ночі звичайно ж)).До нього вже були:Золочів,Тернопіль і Чортків і це трохи вимотало,так як мандрували ми не своїм транспортом а маршрутки-потяг-маршрутки...
Попали в Камянець-Подільський надвечір,і хоча були дуже втомленими,вирішили не гаяти часу,а негайно відправлятись у "розвідку"))..

Хочу сказати зразу,всіх ревних прихильників мега-якісних і позиційно-досконалих фото прошу не затримуватись на даному пості ,щоб не псувати собі настрій,так як знімати приходилось-частково низькокласним цифровичком,а частково,коли він "сідав"(а розряжатись він ой як любив)-простою "мобілою",а додати до цього ще вечірні і ранкові сутінки(під час нашої прогулянки",одним словом....


Першим що попало нам на очі-Смотрицький каньйон

якийсь чоловяга довго показував нам обриси Ісуса Христа і диявола на скелях,та крім оленя я так нічого і не побачив...а взвгалі-у кожного власна хфантазія

Міст з якого ми знімали -веде в Старе місто.Не "Стрімка Лань",та все ж...

Той же Новопланівський міст(1864-74рр),зєднує Старе місто і Новий план.Довжина мосту 136 м, висота 38 м. Стоїть на 6 кам'яних биках.

Біля мосту також є водоспад — безіменний струмок падає з висоти 27 м:
тече...

тече....

і оп-па!



А тут було б непогано кафешку прибудувати,вже й назва готова - "Під Золотим Орлом"))

камяні стіни каньйону нависають над долиною,ще раз нагадуючи кожному мимо проходящому наскільки він мізерний у порівнянні з творіннями природи.
Так як визначеної програми,а також карти,чи хоча б маленького поняття про місто у нас не було(їхали навмання,в надії побачити щось цікаве),то відправились бродити довкола,фоткавши все що,на нашу думку,цього заслуговувало.
Гончарська башта і Велика робітнича синагога(тепер якийсь ресторан)

Головна і найбільша башта східних укріплень Старого міста — Гончарська. Споруджена 1583 р. ремісниками-гончарями. Відомо, що в 1669 р. її реконструйовано. Тоді вона мала п’ять ярусів та високий дах з дозорним май­данчиком. Мури верхнього поверху із зовнішнього боку були зрізані з метою рикошетування чавунних куль.

У 1960—1961 pp. башту Гончарську реставровано і в значній мірі відтворено її первісне завершення.
Трохи далі-Різницька вежа(16-17ст)-належала до системи східних укріплень міста

а ще за нею-Кравецька вежа (16-17ст)-належала до системи східних укріплень міста

квадратна в плані,на верху-флігель

майже навпроти-зруйнований міст на Смотричі

..і тут на нас полило!Благо була закинута застройка,а то б розтопились!))Дощ тривав недовго і скоро небо осяяла веселка

От так от,з підмоченою репутацією ими кросівками,підкріпившись якимось сух-пайком,рушили далі.
Тріумфально проходимо через Тріумфальні ворота Петропавлівського собору(1781р),загадуємо бажання,само собою ж

...і,в вечірніх сутінках встигаємо ще піймати силует Старої фортеці

           Так як місця ночівлі у нас звичайно не було передбачено,бродимо по місту...
Троїцька церква

Ратуша



Поспати таки вдалося,якщо так можна назвати 3-ох годинне "бомжування"на вокзалі,і вже о пятій ранку ми повертались у Старе місто за новими враженнями..
Олександро-Невський собор(1893р)
У 1930-і роки храм був розібраний на цеглу. У наш час собор відбудовано.

Ранковий погляд на річку Смотрич і каньйон

Троїцька церква
Троїцька церква Кам'янець-Подільського є однією з найстаріших церков міста. Дата споруди не відома. Вперше згадується в документах 1582 У плані триконхова, західна частина відділена від середньої аркою і в плані являє квадрат, на якому стоїть дзвіниця.

За часів турецького панування церква використовувалася як мечеть. Після вигнання з міста турків всі православні церкви стають уніатськими. Головним, соборним храмом стає Троїцька церква. У 1722 р. у Троїцькій церкві був заснований базиліанський монастир. У 1749 р. була побудована дзвіниця. З 1793 р. храм перейшов до православних.

У 1930-х рр.. храм був зруйнований в рамках антирелігійної політики. В останні роки церква відновлена ченцями греко-католицького ордену Святого Василія Великого на розчищених фундаментах.
Кушнірська вежа(башта Баторія) і Вітряна брама
Кушнірська вежа відноситься до північно-західних міських укріплень. Вона розташована на верхній терасі північного краю Старого міста, над річкою Смотрич. Башта кам'яна, семиярусна, в плані - прямокутник, закруглений з північного торця і трохи скошений з півдня. У напрямку північ-південь довжина вежі 27,5 м, захід-схід (в середній частині) - 17,8 м.

Назва "Кушнірська" походить від того, що вежа була споруджена на кошти цеху ремісників-кушнірів. Була побудована в XV-XVI ст. і примикала до північно-східного фасаду древніх міських воріт, реконструйованих в 1585 р. і відомих з початку XVIII ст. як Вітряні.

У 1785 р. архітектором Я. де Вітте башту було надбудовано двома ярусами. На початку XX ст. для поліпшення умов проїзду ділянку оборонної стіни, що примикає до Вітряної брами із заходу, було розібрано на ширину проїзду.Бійниці у вежі двох типів: з розширенням назовні (світловий проріз обрамлений білокам'яними блоками) і зі звуженням назовні. На північно-східному фасаді зберігся машікуль.

З обох сторін до башти примикають однакові за архітектурним рішенням двоярусні, прямокутні в плані обсяги, перекриті односхилим дахом.Фахівцями башту визнано одним із видатних творів оборонного зодчества 16 століття.
  Мушу признатись,всією цією інформацією я тоді не володів(та й зараз збираю її по сайтах,бо знати усе й про все напамять-неможливо),тож ми просто бродили і фотографували і бродили далі...
Турецький бастіон

По дорозі до Польської брами

і ще...

Польська брама(XVI—XVII ст.)


Побудована в північно-західній частині Старого міста у Кам`янець-Подільському. За системою оборонних споруд вона подібна до Руської брами. В’їзд у Старе місто з Польських фільварків у XVI—XVIII ст. захищали п’ять башт, з’єднаних між собою мурами загальною довжиною 180 метрів, які ламаною лінією перетинали каньйон річки.

Три башти були розташовані на правому березі, а дві — на лівому. Стіна, що перетинала русло Смотрича, мала два шлюзи, якими в разі потреби перекривали течію ріки. Найбільш укріпленою баштою була Надбрамна, через неї проходив в’їзд у місто.

У другій половині XIX ст. при прокладенні нової дороги Польську браму зруйнували. Залишились тільки мури з бійницями вздовж правого берега Смотрича та три башти, в яких згодом були розміщені кузні, від чого їх назвали Ковальськими.
Кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла
Кафедральний костел Святих апостолів Петра і Павла - єдиний в Україні християнський храм, у композицію якого включено характерний елемент мусульманської архітектури - мінарет, увінчаний... скульптурою Богородиці.
Це діючий храм, пам'ятка архітектури XV - XVIII століть.,до архітектурного ансамблю якого входять:
сам костел - базиліканського типу, тринавовий.
мінарет -  увінчаний зверху скульптурою Богородиці, виготовленою зі сплаву срібла та міді. Побудований турками в період 1672-1699 років, має 136 сходинок. Висота мінарету 40 метрів.
дзвіниця - триярусна бідівля біля костелу, побудована в XVІІ столітті.
тріумфальна арка - споруда XVІІІ століття, побудована при вході на територію костелу. Зверху увінчана архітектурним ліхтарем барокової форми, в місті має назву "Арка бажань". Вона побудована на честь приїзду польського короля 1781 року.
Цьому комплексу притаманні риси архітектури бароко, неоготики, ренесансу.

У 1672-1699 роках Кам'янецький костел був перетворений на мечеть, а ренесансну каплицю при вході було завалено камінням, де постав фундамент мінарету. Це відбувалось під час завоювання Кам'янця турками.1699 року за мирною угодою відбулось повернення Кам'янця Речі Посполитій.Єпископ Микола Дембовський встановив на мінареті скульптуру Богородиці вистотою в 3,5 метри.
За часів Радянського союзу, у 1935 році, в цьому святому місці зробили музей історії релігії й атеїзму.
Фігура Папи на території костелу

Тринітарський костел(1750-56рр)
Або костел Святої Трійці-Побудований ченцями-тринітарами у 1750-1756рр. на місці більш раннього дерев'яного костьолу. В к. 18 ст. був розписаний відомим живописцем Й. Прахтелем (розписи не збереглися). В 1842 після закриття монастиря костьол став парафіяльним. Був діючим до Великої Вітчизняної війни під час війни частково зруйнований.

Після війни в костьолі розміщувалися фонди Хмельницького обласного державного архіву. В 1977-1984рр. проведені реставраційні роботи по екстеру. В 1993р. костьол звільнений від фондів архіву і переданий греко-католицькій громаді. В даний час функціонує церква Св. Йосафата.

Побудований в стилі бароко, однонавний, перекритий напівциркульними склепіннями з розпалубками. Головний північний фасад розчленований пілястрами тосканського ордеру, завершений фронтоном, декорованим скульптурами і вазами. На головному фасаді, поверх вінчаючого карнизу, влаштована стіна, котра з боків декорована волютами. Тринітарський костел є культовою спорудою і входить в архітектурний комплекс будівель Тринітарського монастиря.
Ратуша(Будинок польського магістрату)
Точна дата побудови будинку невідома. Деякі історики вважають XVI ст., інші схиляються до XIV ст. З початку XV до другої половини XVII ст. у будинку розміщувався російсько-польський магістрат, а в XVIII ст .- польський магістрат. Звідси і пішла друга назва будови - Будинок польського магістрату.

У першій половині XV ст. будівля мала два поверхи і підвали. На відстані 3 м від його північного фасаду стояла вежа. Обидві споруди мали готичний стиль. Після пожежі 1616 р. вони були об'єднані в єдиний ансамбль.У період Великої Вітчизняної війни будівля постраждала. У 1954-1955 рр.. виконана реставрація першої черги, а з 1973 р. проводиться друга черга реставрації.

В даний час споруда являє собою двоповерховий, прямокутний у плані обсяг з підвалами, з 8-ярусної квадратної вежею.У 1870-1917 рр.. в будівлі розміщувалося міське поліцейське управління, а підвали використовували для попереднього вироку затриманих. У 1967 р. другий поверх ратуші став одним з філій історичного музею-заповідника.

Петропавлівська церква(16ст)
Петропавлівська церква була побудована в 1580 р., кам'яна. В кінці XVIII ст. її стіни були укріплені контрфорсами. У 1834 р. до західного фасаду прибудована дзвіниця в стилі класицизму. Мала вежу над бабинцем. В інтер'єрі збереглися фрагменти фресок XVI ст.

Кам’яна триконхова церква. Прямокутна в плані нава з двома напівкруглими конхами з півдня і півночі, завершена на сході вівтарною апсидою. Перекриття бабинця і притвора – напівциркульні склепіння з розпалубками, вершини котрих сходяться в шелигах. Довжина церкви 20 м, ширина нави 5 м, вівтаря – 4,1 м, притвору – 4 м.
Міні-квартал на площі,насправді ж-торгові ряди



Стара фортеця
Звичайно ж усі асоціації про Камянець насамперед повязані з Старою фортецею...чи трохи не так висловився?Ну,так як Ялта-з Ластівчиним гніздом,так і Камянець-Подільський-з Старою фортецею.Це- головний обєкт туристів,що неначе паломники все сунуть і сунуть через Замковий(Турецький )міст...полізли і ми))
Замковий міст і сама фортеця

Першу згадку в історії про Кам'янецький замок маємо в грамоті Юрія Коріятовича 1374p ., де князь за згодою свого брата Олександра дає місту Кам'янцю грамоту на ґрунти та різні права і прописує, що ця грамота дається "на замку" в Кам'янці.
   Перша значна розбудова замку відбулася протягом кінця XIV-середини XV століття. В середині XV століття замок було переплановано. Старі башти модернізовано, закладено 10 нових (2 з них не збереглися). Друга реконструкція відбулася в середині XVI століття під керівництвом військового інженера і архітектора Іова Претфеса, який збудував дві башти - Нову західну та Нову східну (над давнім колодязем, що зберігся донині), а також Польну браму з мостом, рештки якого нещодавно були віднайдені реставраторами.
Нова(Велика)Західна вежа і Денна вежа(в центрі),вежа Рожанка(зліва),Ляська(Біла)вежа(праворуч)

На початку XVII століття, військовий спеціаліст Теофіл Шомберг збудував перед західним фасадом замку кам'яно-земляні бастіонні укріплення, що дістали назву Нової фортеці.
Однак, незважаючи на модернізацію, 1672 року кам'янецький замок захопили турецькі війська на чолі з султаном Магометом IV.


У XVIII - XIX столітті з півночі та півдня були прибудовані два бастіони, у внутрішньому дворі зведені корпуси казарм. Але, незважаючи на численні реконструкції, замок являє собою єдиний архітектурний ансамбль.
У 1928 році за постановою Ради Народних Комісарів замок у числі деяких інших споруд Старого міста був оголошений республіканським історико-культурним заповідником.
Вид на замок і міст

План старого замку не має форми якоїсь правильної геометричної фігури; в загальному вигляді — це довгастий чотирикутник, що простягся на краю високого рогу гори від південного сходу до північного заходу. Ширина цього старого замку приблизно 50 метр., довжина від півночи 135 м., від півдня 160, а посередині 180 м. Площа  з прибудуваннями 1,5 г.
Нова східна вежа(в центрі),Папська або Кармалюкова вежа(зліва),Лянцкоронська,Комендантська і вежа Рожанка відповідно(праворуч)

Вид на Руську браму і каземати з сторони замку

Вид з замку на церкву Св.Георгія


Нова(Велика)Західна башта і Денна вежа

Рожанка,Комендантська та Лянцкоронська вежі відповідно

Нова фортеця

Ляська(спереду)та Тенчинська вежі

Кафе "Під брамою"-розміщене в колишніх приміщеннях сторожової вежі міських воріт

Хрестовоздвиженська церква (17-18ст)

Розташована в долині річки Смотрич, біля під­ніжжя Старої фортеці.Це тризрубна однобанна споруда, в якій тонко знайдена рівновага горизонтальних і верти­кальних членувань. Широке піддашшя на фігурних крон­штейнах оперезає три зруби першого ярусу, а потім пере­ходить у стіни, обшиті дошками. Бокові низенькі зруби перекриті чотиригранними пірамідальними склепіннями, центральний, вищий,— восьмигранним шатровим верхом, що увінчується струнким декоративним ліхтариком з хрес­том.

Прибудована пізніше до західного фасаду церкви дво­ярусна дерев’яна дзвіниця з високим наметовим дахом ор­ганічно доповнює об’єми храму, і разом вони творять ви­разний гармонійний архітектурний ансамбль.

Папська(Кармалюкова)вежа,вежа Ковпак і Тенчинська вежа відповідно

у надійній схованці...

Каземати(з сторони Польської брами)

І на закінчення ще декілька фото фортеці
1.

2.

3.

На цьому моє перше(надіюсь не останнє)знайомство з Камянець-Подільським і завершилось...
Не прощаюсь з тобою,Стара фортеце!


Tags: Камянець-Подільський, Смотрич, Хмельниччина, вежа, водоспади, дзвіниця, замок, мандрівки, монастир, міст, ратуша, синагога, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments