Непогано "пошаритись по "городу"(містечку,тобто) можна у населеному пункті з відповідною назвою - Шаргород. І хоча на даний час це далеко не місто,а так,-містечко,та й стан доброї частини пам*яток у ньому бажають кращого,та все ж, "пошаритись" там є де! А колись це був велими таки вагомий штетл!
Центр містечка
Комплекс костелу Святого Флоріана Шарого: костел Св.Флоріана Шарого (1595р.;1791р.;1899р.). Фасад
В 1579 р. польський князь дав грамоту коронному канцлеру Яну Замойському, в якій дозволив побудувати між річками Ковбасною і Мурафою замок з містечком і добре укріпити його.
28 травня 1585 р. канцлером Яном Замойським було закладено систему фортифікаційних споруд замку, названого на честь родоначальника роду Замойських - Флоріана Шарого. Від його прізвища і походить назва міста.
Про цю фортецю залишилися відомості з XVII ст., що була вона п’ятибаштовою, і в її арсеналі була далекобійна артилерія. Залишки колись міцної фортеці збереглися у Шаргороді до цього дня. Поки ще стоїть одна з веж, а також палац, який зараз нічим палац не нагадує..
Комплекс костелу Святого Флоріана Шарого: Брама (18-19ст.)Про цю фортецю залишилися відомості з XVII ст., що була вона п’ятибаштовою, і в її арсеналі була далекобійна артилерія. Залишки колись міцної фортеці збереглися у Шаргороді до цього дня. Поки ще стоїть одна з веж, а також палац, який зараз нічим палац не нагадує..
Комплекс костелу Святого Флоріана Шарого: каплиця-ротонда(?)
Комплекс костелу Святого Флоріана Шарого: фонтан (18-19ст.?)
В 1588 р. Шаргород одержав Магдебурзьке право, привілеї на ведення торгівлі та герб. Містечко стало визначним торгівельним центром.
Одночасно із замком у 1595 р. власник міста Ян Замойський заклав у Шаргороді костел у вигляді тринавової базиліки. Храм, освячений на честь Флоріана Шарого, а у 1791 р. споруду було перебудовано у стилі бароко.
Останньої перебудови костел зазнав у 1899 р. Після революції у Шаргороді залишилася велика кількість римо-католиків, тому храм не діяв лише короткий період в 30-тих роках.
Скульптури
Костел.Профіль
Храм.Тил
В центрі міста, навпроти костелу Флоріана Шарого, знаходиться один з найбільших діючих православних монастирів Вінниччини - Свято-Миколаївський. Монастир діяв ще з XVII ст., а у 1747 р. він був перенесений з Калинівки Станіславом Любомирським. На той час ним опікувалися монахи-василіани. Монастир розташовувався на замковій території, яка займала найвищий шаргородський пагорб. Як нагадування про те, що монастир стоїть на території фортеці - мури з кутовою вежею, що нагадує замкову.
Комплекс костелу Святого Флоріана Шарого: господарські будівлі
Фото
Панорама
Близько 1782 р. новий власник Шаргорода Юзеф Сосновський надав отцям-василіанам для розбудови монастиря і школи-бурси руїни замку і виділив необхідні кошти. Після третього поділу Польщі у 1795 р.монастир став православним. Тут влаштували духовну семінарію, а згодом - училище. Навчальний заклад при Свято-Миколаївському монастирі вважався одним з найкращих учбових закладів Поділля. В його стінах отримали освіту поет С. Руданський і письменник М. Коцюбинський. В роки радянської влади монастир закрили і перетворили на музей, а потім його приміщення використовували у господарських цілях. У 1992 р. його передали УПЦ. У 2000 р. сюди з Почаєва привезли копію чудотворної Почаївської ікони Божої Матері.
Комплекс будівель Миколаївського монастиря: братський корпус з Михайлівською церквою (18-19ст.)
Комплекс будівель Миколаївського монастиря: наріжна вежа та дзвіниця (кін.18ст.-19ст.)
Комплекс будівель Миколаївського монастиря: прибрамний корпус з дзвінницею (кін.18ст.-19ст.)
Головний храм монастирського комплексу, Миколаївський собор, був зведений у 1829 р. за проектом архітектора Феофана. Збудований у стилі класицизму. В інтер'єрі церкви збереглися настінні розписи ХІХ ст. Друга монастирська церква, освячена на честь Святого Архістратига Михаїла, перебудована з будівлі трапезної 1874 р. До неї примикає братній корпус, збудований у 1833 р. Вхід на територію монастиря прикрашає прибрамний корпус з дзвіницею (XVIII ст.)
Комплекс будівель Миколаївського монастиря: прибрамний корпус з дзвінницею. Вид з двору
Комплекс будівель Миколаївського монастиря: Миколаївський собор (1829р.)
Собор.Профіль
На поч. ХХ ст. євреї складали 70% населення Шаргорода. В місті їм належали всі торговельні установи, готелі та склади. Напевно те, що найбільше відрізняє Шаргород від інших подільських містечок, це збережена єврейська містечкова забудова - одноповерхові глинобитні будинки з дерев'яними ганками. Це будинки євреїв-ремісників і торговців, які становили більшість мешканців невеликих містечок. Через високі ціни на землю у центрі єврейські будинки розташовувалися торцем до вулиці. У їхній фасадній частині зазвичай містилися крамнички або майстерні. Коли діти одружувалися, до будинку добудовували нові кімнати, і будівля «розтягувалася» вглиб ділянки. Відмінною рисою містечкового будинку є високий чотирисхилий черепичний дах, що візуально займає більше половини всієї споруди.
Храм.Фасад
Михайлівська церква(1874р.) та братський корпус(1833р.). Вид з двору
Миколаївський собор та братський корпус.Вид з двору
У 30-х рр. совіти закрили всі 9 синагог, проте створили єврейську семилітню школу та єврейський колгосп "Червоний плугатар". Під час Другої світової тут було гетто, але масових розстрілів, як в інших містах України, не було. Німці і румуни використовували євреїв на будівництві доріг. Незважаючи на те, що майже всі євреї з Шаргорода виїхали (у 1993 р. їх залишилось всього бл. 700 чол.), залишки єврейської містечкової забудови ще дозволяють відчути атмосферу єврейського містечка.
Церква і вулиця
Новий храм
Синагога (1589р.)
З наданням Шаргороду Магдебурзького права (1588 р.) в місті оселилися євреї. Вже наступного року вони збудували у місті синагогу у псевдомавританському стилі, яка становила частину оборонної системи міста. Найстаріша синагога в Україні, вона не має аналогів у Європі. Стародавня синагога являє собою важкий мурований куб, який оточений низькими прибудовами - приміщенням для жінок і школою-хедером для хлопчиків. Стіни фасадів завершені профільованим карнизом і увінчані по периметру фігурним аттиком з вежами по кутах. Віконні отвори втоплені в глибокі ніші. У товщині стіни влаштовані сходи, що ведуть на дах. Зал розділений чотирма опорними стовпами на дев'ять компартиментів, перекритих зімкнутими зведеннями. На стовпах збереглися фрагменти декоративного ліплення кін. XVIII-поч. XIX ст.
Всередині одного з приміщень божниці
Бочки на території
Внутрішній двір з будматеріалами
Під час турецької окупації 1672-1699 рр. синагога слугувала мечеттю. Ймовірно, у пер. пол. ХVIII ст. у синагозі проповідував цадик-чудотворець Баал Шем Тов. Потім, після повернення краю до Річі Посполитої, а згодом й у складі Російської імперії - знову як синагога. Була закрита більшовиками у 30-х рр. ХХ ст. і передана як один із цехів сокоморсовому заводу. Зараз божницю передано єврейській громаді. Але, все одно, вона потребує відновлювальних реставраційних робіт.
Фото
Навколо будівлі буяє майбутній ліс (липень 2016р.)
Синагога оборонного типу (1589р.)
У 1640-х рр. місто було міцною фортецею і відігравало важливу роль в охороні південних кордонів від нападів кримських татар.
Населення Шаргорода брало активну участь в боротьбі проти соціально-економічного гніту, а під час визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. містечко було зоною частих боїв. На поч. серпня 1648 р. загони Максима Кривоноса штурмом оволоділи Шаргородом. Містечко увійшло до Брацлавського полку Данила Нечая. Активно допомагало населення війську Б. Хмельницького.
Будинок (18ст.)
Цікавий будиночок
Колись щось значуще,зараз- закинута аварійна споруда
У 1672 р. турецька армія захопила Шаргород. Турки перейменували місто на Кучук-Стамбул (Малий Стамбул), зважаючи на його торгове значення. Двадцять сім років жителі Шаргорода перебували від владою Османської імперії. З 1699 р. містечко знову входить до складу Польщі. Шляхта відновлює свої порядки, що викликає хвилю національно-визвольної боротьби у 1702-1704 рр.
Щоб закріпити за собою українські землі, шляхта будує костьоли, монастирі. У друг. пол. XVIII ст. поляки намагаються перетворити Шаргород в один з центрів підготовки єзуїтів на Поділлі.
Муроване,давнє..
Кам*яниця при замку Яна Замойського(?),- на задньому плані (кін.17ст.-поч. 18ст.)
Музей образотворчого мистецтва
У 1734 р. Шаргород став епіцентром першого організованого збройного виступу гайдамаків, що стало відоме під назвою повстання Верлана, в ході якого, на короткий час було звільнено від польської адміністрації білшу частину українських земель Правобережжя. Після розділу Польщі, Шаргород увійшов до Подільської губернії Російської імперії. У 1850 р. містечком став володіти князь Роман Станіслав Сангушко.
Будинок культури
Старенькі будиночки
Погруддя Т.Г.Шевченка
У 2006 р. уродженець Шаргорода, московський бізнесмен і меценат О. Погорельський, започаткував в Шаргороді Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Арт-містечко: Шаргород». Організатори навіть викупили колишній цукровий завод, щоб створити там свою резиденцію і школу мистецтв, де поступово ведуть ремонтні роботи, а юні мешканці міста створюють у відремонтованих цехах свої шедеври.
"Пам*ятник невідкритому(невідомому) пам*ятнику" (2009р.)
Комплекс братських могил
Пам*ятник воїнам-афганцям (1990р.)
Напр. 80-х рр. минулого століття у Шаргороді проходили зйомки художнього фільму за твором видатного єврейського письменника Шолома Алейхема «Блукаючі зірки». Перших хвилин 10 фільму знято саме на вуличках містечка. Тоді ще в досить непоганому стані були старовинні єврейські будинки. А колоритні місцеві жителі, що населяли в основному нижню частину міста (так зване Старе місто), якнайкраще підходили для масових зйомок.
Пам*ятник жертвам Голодомору 1932-1933рр.
Панорама
Панорама-2
А ще на вулицях містечка та поблизу синагоги росте багацько абрикосових дерев і в час мого візиту стиглі плоди купами лежали на дорозі... Ото вже тоді насмакувався)!
Вид на новий храм в с.Слобода Шаргородська
