Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Переяслав-Хмельницький: Скансен.Ч.1

1. Переяслав-Хмельницький (114)
 До цього був: львівський, київський(Пирогово), ужгородський та скансен у с.Крилос. Всього чотири із наявних 14-ти (дані Вікі) музеїв під відкритим небом,які знаходяться на території України.
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в м.Переяслав-Хмельницький доповнив цей список. І це вагомо,враховуючи те,що він яляється одним із двох (другий- у Львові),з статусом регіонального.
Підходжу до вхідної брами,-в касі нікого,до закриття залишилось якихось 40-50хв.,працівники музею планують організований відхід,-робочий день фактично закінчився..

Водяний млин (поч.19ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (90)
Будинок у садибі бідняка
1. Переяслав-Хмельницький (91)
Двір бідняка (сер.19ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (93)
Фото
1. Переяслав-Хмельницький (94)

Починаю свій огляд з вітряків( про них у другій частині розповіді).
Музейний комплекс народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини почав створюватися у 1964 р. На території бл. 30 га розташовано 300(185?) об`єктів, з них – 122(104?) пам`ятки народної архітектури ХVІІ-ХІХ ст., в тому числі 20 дворів з хатами та господарськими будівлями, 23 різноманітні установки та майстерні, більше 20 тис. творів народного мистецтва, знарядь праці, речей побуту, зібраних в лісостеповій зоні України. Чудовою прикрасою музею є два рукотворні ставки, дендропарк , дбайливо доглянуті двори та городи.
Музей історії лісового господарства Середньої Наддніпрянщини: комора (кін.19ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (102)
Музей історії лісового господарства Середньої Наддніпрянщини: хата лісного кордону (1900р.)
1. Переяслав-Хмельницький (103)
Корчма (поч.19ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (104)
Піч при корчмі
1. Переяслав-Хмельницький (105)
Корчма.Тил
1. Переяслав-Хмельницький (106)

Музей входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Тут представлено як українське село Середньої Наддніпрянщини кін. ХІХ - поч. ХХ ст., так і будівлі та стоянки від часів пізнього палеоліту до часів Київської Русі. Музей ознайомлює з народною культурою, архітектурою та творчістю, звичаями та обрядами українців Середньої Наддніпрянщини. На території  розміщено 13 тематичних музеїв, які є органічним продовженням музею-села.
Садиба заможного селянина-землевласника (поч.20ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (107)

Садиба заможного селянина-землевласника : будинок (кін.19ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (108)
Садиба заможного селянина-землевласника: комора та клуня
1. Переяслав-Хмельницький (109)
Садиба заможного селянина-землевласника: саж
1. Переяслав-Хмельницький (110)
Серед найцінніших архітектурних пам’яток: церква Покрови Пресвятої Богородиці (поч. XVII ст.) та дзвіниця (сер. XVIII ст.) з Правобережної Київщини; церква Святого Георгія (сер. XVIII ст.) з Переяславщини, увічнена Т.Г. Шевченком на сепії «Андруші»; лісний кордон – будинок лісної охорони (кін. XIX ст.) з Київського Полісся; корчма (поч. XIX ст.) з м. Переяслава.
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини має такі розділи: археологічний, українське село Середньої Наддніпрянщини другої пол. XIX– поч. XX ст.; сільські ремесла та промисли; вітряки та водяні млини. Особливістю музею є показ ремесел та промислів основних етапів еволюції житла.
Метод захисту дерев
1. Переяслав-Хмельницький (111)
Двір бондаря (кін.19ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (112)
Двір бондаря: хата
1. Переяслав-Хмельницький (113)
Вулиця
1. Переяслав-Хмельницький (114)

Забудова музею копіює українське село. Принцип забудови – вуличний з базарною площею та окремими кутками. В основі експозиції – двір – головна виробничо-економічна одиниця індивідуального ведення селянського господарства. Двори відкриті, з безсистемним розміщенням будівель, розміри і характер яких залежать від їх функціонального призначення та майнового статку господарів.
Садиба гребінника (19ст.).
1. Переяслав-Хмельницький (115)
Двір гребінника: хата
1. Переяслав-Хмельницький (116)
Двір ткача: хата
1. Переяслав-Хмельницький (117)
Двір столяра (кін.19ст.). Реконструкція
1. Переяслав-Хмельницький (118)

В археологічному відділі експонуються реконструкції Добраничівської стоянки пізнього палеоліту (Х тис. до н.е.), житло черняхівської культури II-V ст.; рештки глинобитної печі XI ст., павільйон «Житлово-господарський комплекс X ст. з Києва» - оригінал та його реконструкція (садиба киянина, відтворена за проектом В. Харламова у 1980 р. за матеріалами розкопок 1973 р. на Подолі в Києві), пізнього періоду половецьке святилище XII – пер. пол. XIII ст. та ін.
Сільська управа (кін.19ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (119)
Базарна площа з крамницями
1. Переяслав-Хмельницький (120)
Двір вдови: хата (кін.19ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (121)

Перший із музеїв,який мені потрапляє на очі - музей видатного винахідника електричного дугового зварювання ХІХ ст. М.М. Бенардоса (1842–1905 рр.) знаходиться на березі штучного створеного ставка. Експозицію розгорнуто в будинку поміщика. Музей відкритий у травні 1981 р. Найвідомішим відкриттям М.М. Бенардоса був метод дугового електрозварювання. Значення його винаходу було настільки вагомим для світової спільноти, що ім’я дослідника було внесене до календаря ЮНЕСКО за 1981 р., куди заносяться найбільш пам’ятні події в історії людства.  М.М. Бенардос є автором понад 200 оригінальних винаходів і проектів у галузі електротехнологій, електротехніки, транспорту, сільського господарства та військової справи. За кресленнями та патентами М.М. Бенардоса реконструйовані перші в світі зварювальні апарати: електротримач з вугільним електродом, щипці для точкового зварювання, апарат для зварювання листового металу (макет), апарат для зварювання кільцеподібного металу (макет), водяний реостат (діюча модель) та ін.
Музей винахідника електричного дугового зварювання ХІХ ст. М.М. Бенардоса
1. Переяслав-Хмельницький (122)
Тильна сторона музею Бенардоса
1. Переяслав-Хмельницький (129)
Музей М.М.Бенардоса в будинку поміщика
1. Переяслав-Хмельницький (123)

Неподалік-мисливський будинок побудований у 1909 р. за особистим проектом власника Ташанського маєтку князя О. Горчакова.
Мисливський будинок князя Горчакова (1909р.)
1. Переяслав-Хмельницький (124)
Фото
1. Переяслав-Хмельницький (125)
Тильна сторона мисливського будинку Горчакова
1. Переяслав-Хмельницький (126)

Тут шикарні місця та атмосфера для спокіної прогулянки,А особливо коли навколо немає шумних груп відвідувачів та й час обмежений лише...та,чим він там обмежений,коли музей вже й так закритий)!
Єдиний вагомий "мінус"- оглянути експозиції та інтер*єри цього разу не вдасться..
Фото
1. Переяслав-Хмельницький (127)
Ротонда
1. Переяслав-Хмельницький (128)

Підходжу до музею декоративно-ужиткового мистецтва, розміщеному у будинку дрібнопомісного дворянина кін. XIX ст.
В експозиції представлено твори талановитих народних умільців - гончарів, фахівців Київських експериментально-художніх майстерень, гутників заводу художнього скла, вишивальниць та ткаль фабрик художніх виробів ...
У музеї експонується колекція різьблених сволоків XVIII-XIX ст., які займали центральне місце в інтер’єрі житла. Тут можна побачити оригінально виготовлених із глини казкових героїв майстра народної творчості М. Тарасенка та колекцію робіт народного художника СРСР В. Касіяна.
Музей декоративно-ужиткового мистецтва,колишній будинок дрібнопомісного дворянина (кін.19ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (130)
Музей декоративно-ужиткового мистецтва
1. Переяслав-Хмельницький (131)
Музей історії народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини
1. Переяслав-Хмельницький (132)

Музей «Поштова станція» відкрив свої двері у 1993 р. у приміщенні колишнього міщанського будинку XIX ст.
Поштова станція XIX ст. являла собою державну установу, яка здійснювала пересилання поштової кореспонденції, грошових переказів, посилок та преси. Основною функцією поштових станцій було перевезення пасажирів за встановленим тарифом. У чотирьох залах музею відтворено інтер’єри канцелярії, житлового приміщення станційного доглядача та кімнат для відпочинку, а іноді й ночівлі подорожуючих та ямщиків.
Користуватися послугами поштового транспорту можна було тільки за наявності спеціальних проїзних документів – так званих подорожніх. В експозиції  знаходяться фотокопії подорожніх М. Гоголя, М.Максимовича та Т. Шевченка.
У кімнаті, яка слугувала станційному доглядачеві за службове житло, відтворено типовий міщанський інтер’єр XIX ст. У візницькій ямщики відпочивали та грілися після довгої дороги, харчувалися, лагодили упряж та розважалися.
Музей "Поштова станція"
1. Переяслав-Хмельницький (133)
Музей "Поштова станція" ,колишній міщанський будинок (19ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (134)
Козацький постій (реконструкція)
1. Переяслав-Хмельницький (135)

Цікавим об*єктом є козацька залога (фортеця): фортифікаційна споруда козаків, яка несла вартову службу на кордонах козацьких та державних територій.
Фортеця оточена ровом завширшки 6 м, перед яким встановлено загострені дубові палі, над ровом височіє земляний вал. На валу встановлено частокіл з бійницями. Над воротами - вартова вежа,всередині - двоярусна будівля: конюшня та житло козаків. Ліворуч від фортеці, на пагорбі, відтворено козацьку сторожову вежу - «хвігура», «гляда» або «маяк». Низка маяків створювала самобутню систему оповіщення про наближення ворога.
Фортеця. Заїзд
1. Переяслав-Хмельницький (136)
Музей українських обрядів
1. Переяслав-Хмельницький (142)
Міні-альтанка при музеї українських обрядів
1. Переяслав-Хмельницький (143)

У Музеї українських обрядів, відкриму у 1990 р. значне місце відведене календарній обрядовості, бо споконвіку життя українського селянина регламентувалось народним календарем, то був його розклад життя. Тут також можна дізнатися про обрядовість, що не вкладається в рамки календаря, але пов’язана з ним. Це сімейні та громадські звичаї та обряди. Зважаючи на те, що основним сенсом життя є продовження роду, то весіллю з його багатством та розмаїтістю, приділена особлива увага.
Церковно-парфіяльна школа (поч.20 ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (144)
Виставкова зала
1. Переяслав-Хмельницький (145)
Пам*ятник Шолом-Алейхему
1. Переяслав-Хмельницький (147)

Цікавим є Музей класика єврейської літератури Шолом-Алейхема, відкритий в 1978 р. на честь 120-річчя від дня народження письменника. У пам’ятці української народної архітектури XIX ст. відтворено інтер’єри кабінету та вітальні батьківського будинку Шолом-Алейхема (Соломона Рабиновича). Представлені такі речі: меблі, посуд, сімейні світлини, предмети побуту. Історико-літературна експозиція розповідає про життєвий і творчий шлях видатного єврейського письменника, який народився 2 березня 1859 р. в Переяславі в родині дрібного крамаря. Експонуються твори Шолом-Алейхема, видані різними мовами у різні роки і в різних країнах, документи, листи, театральні афіші, світлини із вистав, ілюстрації до його творів. Особливе місце в експозиції займає розповідь про родину Шолом-Алейхема: брата, дружину, дітей.
З нагоди 125-річчя від дня народження письменника, у 1984 р.перед приміщенням музею йому встановлено пам’ятник роботи відомого скульптора М. Альтшулера.
Музей класика єврейської літератури Шолом-Алейхема
1. Переяслав-Хмельницький (148)
Музей хліба
1. Переяслав-Хмельницький (149)
Виставка с/г техніки в музеї хліба
1. Переяслав-Хмельницький (150)

У Музеї хліба, відкритому у 1984 р., в історико-хронологічній послідовності показано розвиток вітчизняного хліборобства і хлібопекарства від найдавніших часів до сьогодення. У п’ятнадцяти розділах музею представлені всі технологічні процеси землеробства і випічки хліба, відслідковується річний цикл хліборобських робіт селянської родини, відтворені умови побуту і праці хліборобів XIXст.
Експозиційний павільйон музею хліба
1. Переяслав-Хмельницький (151)
Сільськогосподарська техніка
1. Переяслав-Хмельницький (152)

 До музейного комплексу, що займає територію бл. 3 га(!), входять: експозиційний павільйон, хата селянина-хлібороба, три комори для зберігання запасів зерна, вітряний млин, майстерня з виготовлення жорнових каменів та відкритий виставковий майданчик, де представлена сільськогосподарська техніка кін. XIX-XXст.
В експозиції, побудованій відповідно до профілю та призначення споруд, розміщено бл. 3 тис. експонатів: колекція реліктової пшениці; керамічний посуд давньоземлеробських культур, який використовувався для зберігання і приготування зернових; знаряддя праці хліборобів і пекарів, хліборобські вироби, фотодокументальні матеріали, мистецькі твори на хліборобську тематику тощо.
Сільськогосподарська техніка-2
1. Переяслав-Хмельницький (154)
АН-2 та комора
1. Переяслав-Хмельницький (153)

 В одній із частин скансену згруповані найдавніші будівлі і пам*ятки:тут вам і кам*яні "баби" і реконструкція житла 11ст. і фрагмент стоянки пізнього палеоліту(не оригінал звичайно ж!) ,є й половецьке святилище кін.12ст.-поч.13ст.
Фото
1. Переяслав-Хмельницький (155)
Павільйон "Найдавніша монументальна кам*яна скульптура та поховальні скрині"
1. Переяслав-Хмельницький (156)
Гончарна піч (10ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (157)

Половецьке святилище (кін.12ст.-поч.13ст.). Реконструкція
1. Переяслав-Хмельницький (158)
Цікавим об*єктом є церковнопарафіяльна школа. У кін. ХІХ – поч. ХХ ст. церковнопарафіяльні школи були домінуючим типом у системі навчальних закладів. Вони утримувалися на кошти населення, на добровільні пожертвування та дотації з державного банку. Споруда шестикамерна: 2 коридори, двокімнатна квартира вчителя, класна кімната, невелика кімната для кафедри вчителя.
Збудована за типовим земським проектом у 1904 р.
У пам’ятці відтворено типовий інтер’єр церковнопарафіяльної школи Полтавщини поч. ХХ ст. Пам’ятка неодноразово була задіяна під час зйомок художніх і науково-популярних фільмів.
Колодязі-зруби (17ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (162)
Реконструкція житлово-господарського комплексу 10ст. з Подолу м.Києва: брама
1. Переяслав-Хмельницький (163)

Будівлі ЖГК 10ст. Реконструкція
1. Переяслав-Хмельницький (164)
Збручанський ідол.Копія
1. Переяслав-Хмельницький (169)

Навмисне не викладаю у цій частині фото храмів та вітряків,-вони будуть у наступній розповіді.
В експозиції музею представлено двори з інтер'єром, типові для селян Наддніпрянщини: за професіями- священика, гончара, чинбаря, бондаря, гребінника, ткача, олійника, столяра, житло знахарки; за статком- безземельника, вдови, бідняка, середняка, заможного селянина, заможного селянина-промисловця. Крім того, є копії громадських будівель: церков, церковно-парафіяльної школи, гамазею, сільської управи.
Двір священника (кін.19ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (170)
Панорама
1. Переяслав-Хмельницький (171)
Двір гончара (кін.19ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (172)

Значну площу займає садиба заможного селянина-промисловця. У комплекс садиби входять: хата, повітка-олійниця, повітка, комора, саж, погрібник.
Хата збудована в 60-х рр. XIX ст. у с. Єрківці Переяславського повіту Полтавської губернії, місцевими майстрами. Хата займала центральне місце в садибі, знаходилася в глибині двору, вікнами виходила на південний схід.
Гамазей (кін.19ст.)
1. Переяслав-Хмельницький (173)
Садиба заможного селянина-промисловця( поч.20ст.): хата
1. Переяслав-Хмельницький (176)
Господарські споруди
1. Переяслав-Хмельницький (177)

 Далі буде...
Tags: Київщина, Переяслав, Переяслав-Хмельницький, архітектура та побут, мандрівки, музей
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment