Виглядає сірим,абсолютно нетуристичним,скучним? А насправді ж,-це одне з найдревніших українських міст, один з найбільших економічних та культурних центрів Полтавщини, справжня перлина Посульського краю. Місто обласного підпорядкування, розташоване в центральній частині України на правому березі р.Сули.
Засновані Лубни 988 р. за указом київського князя Володимира Святославовича як одна з фортець Посульської оборонної лінії для захисту південних кордонів Київської Русі від нападів степових завойовників. Перша літописна згадка про місто відноситься до 1107 р., коли біля древнього міста Лубни руськими князями були розбиті війська половецьких ханів. Пізніше місто було захоплене половцями, а в 1239 р. зруйноване монголо-татарами.
Будівля залізничного вокзалу (1951р.)
Пожежна частина
У кін. XVI- пер. пол. XVII ст. Посуллям володіли князі Вишневецькі. Лубни були їхньою східною резиденцією, «містом столичним» на території лівобережної «Вишневеччини».
У 1591р. місто отримало магдебурзьке право, печатку, герб, що дало можливість широкому розвитку міського самоврядування, торгівлі, різних ремесел. Тоді ж Лубни стали центром багатьох селянсько-козацьких повстань. У 1596 р. в урочищі Солониця за містом кривавою битвою трагічно завершився один з перших виступів українського народу за волю під проводом Северина Наливайка. У 30-ті роки XVII ст. територією Посулля прокотилася хвиля селянсько-козацьких повстань. За часів Б. Хмельницького місто стає центром Лубенського козацького полку - одного з найбільших в Україні.
Колишня міська управа (1910р.)
Житбуд, він же "Канцлер"
Лубенські козаки брали участь у боротьбі проти турецьких і татарських завойовників, у Північній війні.
Поряд з містом, за фінансової підтримки Раїни Вишневецької, у 1619 р. Ісайєм Копинським засновано православний Лубенський (Мгарський) Спасо-преображенський монастир.
Жіноча гімназія / Будівля колишнього гуртожитку (1892р.) ?
Фото
З поч. XVII ст. в Лубнах діяла найстаріша з церков міста - Троїцька. Тоді ж на території міста знаходився католицький бернардинський монастир, ченці якого започаткували на Лубенщині культуру вирощення лікарських рослин.
В 1707 р. за указом Петра І в Лубнах було засновано першу в Україні польову запасну аптеку. Традиції вирощення лікарської сировини та виготовлення ліків з неї продовжуються на Лубенщині й донині.
Духовне училище / Фінансово – економічний коледж Полтавської державної аграрної академії (1885р.)
Червоний будинок
До Полтавської битви 1709 р. місто Лубни було найбільшим на теренах сучасної Полтавської області. На поч. XIX ст. тут було сформовано гусарський полк, який відзначився у війні 1812 р. У XIX ст. Лубни часто називали «Українською Швейцарією», саме тоді тут жила Анна Керн (Полторацька), яка надихнула О. Пушкіна на створення знаменитої поезії «Я помню чудное мгновенье...».
У 1803 р. тут було засновано лікарню, 1872р. - чоловічу гімназію, 1878р. – жіночу гімназію, 1891р. - сільськогосподарську школу. 1905 р. зусиллями братів Шеметів у місті видавалась перша в Наддніпрянській Україні газета українською мовою «Хлібороб», тоді ж було проголошено «Лубенську республіку».
Будівля духовного училища з торця
Фото
Велична, монументальна будівля жіночого єпархіального училища (1907р.) зведена на кошти, що надходили від єпархіального свічкового заводу. Архітектор - зодчий О.М. Бекетов. Єпархіальне училище має три поверхи та складний план у формі букви "Ш". Крило, що розташоване у внутрішньому дворі, має домову церкву. Архітектурний стиль - російський модерн.
До революції в училищі навчалися, переважно, доньки священиків та керівництва єпархії. У 1920р. реорганізоване в Лубенський педагогічний інститут. З 1960 р. - школа-інтернат для дітей-сиріт, а з 1980 р. – загальноосвітня школа №10.
Жіноче єпархіальне училище (1907р.)
Училище / ЗОШ №10
Модернова споруда. Тил
У 1870-х рр. в Лубенській чоловічій гімназії відкрито музейну кімнату. В 1885 р. у Круглику під Лубнами К.М. Скаржинська відкрила один із перших приватних музеїв на Україні.
Земська лікарня (1914р.)
Модернова будівля
«То був дім, що відзначався особливою красою і міцністю потинькованого муру, білизна якого добре контрастувала до сіро-зелено-блакитного черепичного даху, прикрашеного добре намальованою і пластично виліпленою водонапірною баштою, яка добре виділяла головний вхід з трапеційним порталом і різьбленими дверима. Над ними жвавою лінією закучерявився фронтон барокового малюнку. На причілку сяяв ще один пишний фронтон, а над вікнами красувались майолікові вставки з квітами і птахами. На головному порталі було вирізане знамените Шевченкове гасло: «В своїй хаті — своя правда, і сила, і воля!»- так пишуть про земську лікарню в Лубнах. Будинок цей згорів під час Другої світової війни, у 1950-ті його було відбудовано з багатьма втратами - без башти, без більшого фронтону, без кольорового даху, без вислову Т. Шевченка. Змінили також його призначення - перетворили на школу.
Зараз у будівлі діє поліклініка. Архітектор споруди- Д.Дяченко.
Лікарня / поліклінікаЗараз у будівлі діє поліклініка. Архітектор споруди- Д.Дяченко.
Державний банк / будинок госпіталю інвалідів ВВВ (1938р.)
У 1920-30-ті рр. в місті високими темпами розвивається промисловість - працюють верстатобудівні заводи «Комунар» та «Комсомолець», одіяльно-повстяна та деревообробна фабрики, завод ефірних масел, запущено міську електростанцію. З 1923 р. Лубни стають райцентром. При газеті «Червона Лубенщина» було створено одне з найстаріших, нині діючих, в Україні літературних об'єднань.
Краєзнавчий музей
Церква Різдва Прсв. Богородиці (1899р.)
Одним із найстаріших навчальних закладів Полтавської обл. являється Лубенський фінансово-економічний коледж,- структурний підрозділ Полтавської державної аграрної академії.
Приміщення головного корпусу коледжу відноситься до найкрасивіших будівель міста. Збудоване воно у 1886 р. за проектом архітектора М.Ємбулаєва в стилі пізнього бароко. З часу свого заснування використовувалось лише як навчальний заклад. У 1886-1917 рр. у ньому розташовувалось Лубенське духовне училище.
Храм
Церква.Профіль
Стара водонапірна вежа (1911р.)
У 1988 р. Лубни відзначили своє 1000-ліття. До цієї дати було відкрито два чудових пам'ятники, які прикрасили центральні міські майдани. Це пам'ятний знак на честь 1000-ліття заснування Лубен на Володимирському майдані (автор - А.Кущ) та пам'ятник давньоруському воїну-захиснику Київської Русі на Ярмарковій площі (автори - брати Чаркіни).
Пам*ятник 1000-літтю заснування міста (1988р.)
Патріотична композиція на місці...ну ви самі додумайте
Скучати чи вивчати,- вирішувати кожному особисто.
П.С. Думаю у сонячну днину місто виглядає привабливіше. Впевнений!
Пам*ятний знак воїнам-афганцям
Пам*ятний знак воїнам 337-ї стрілецької дивізії
