Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Манява. Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир

4. Манява (6)
Подейкують, що Скит у Маняві був заснований  дуже давно – ще в кін.ХІІІ ст. Кажуть, наче київські лаврські ченці Іоаникій та Пахомій, покинувши спустошену монголо-татарами обитель, прийшли до Карпатських гір, щоб тут далі провадити своє подвижницьке життя. Вони тут збудували храм Воздвиження Чесного Хреста (1241р.), який проте не вцілів через татарську навалу.
Офіційна ж історія Манявського Скиту розпочинається на поч. XVII ст., коли до цієї затишної місцини прибув Йов Княгиницький. Його шлях до Маняви пролягав від сусідньої Тисмениці через далекий Афон. Дванадцять років чернець подвизався на Афоні і, може, там і залишився б, якби не прикрий стан православ’я на Галичині. Відразу по його прибутті львівський єпископ Гедеон запрошує знаменитого подвижника відновити занепалий православний монастир в Уневі, і той виконує прохання. Тоді його кличуть в Угорницький монастир, потім - у Дерманський. Він всюди іде й навчає. Врешті, знаходить «густу лісову пустиню» – там, де до Манявки впадає річка Батерс (нині Скитець), і залишається чинити аскетичні подвиги.
Міст через Манявку
4. Манява (1)
Перелік гріхів.Короткий..
4. Манява (2)
1611 р., коли була збудована перша келія Великоскитської обителі, вважається часом заснування монастиря. За рік тут вже з’явилася нова церква, яка була освячена у день Воздвиження Чесного Хреста. Невдовзі Йов передає ігуменство своєму найближчому другові – Феодосію,а сам  усамітнюється у малій келії в лісовій пустині, названій Скитиком. Там Йов прожив останні кілька років свого життя. Помер у 1621 р.
У ті часи братія Манявського Скиту налічувала вже 40 ченців. Їм було затісно у малій церкві, то ж на кошт Марії Могилянки, дочки молдавського воєводи Єремії Могили, було збудовано великий храм монастиря на честь Воздвиження Чесного Хреста. Роботи були завершені ще 1619 р., проте ігумен вирішив зачекати з освяченням церкви ще рік, щоб спершу отримати від Константинопольського Патріарха Тимофія та Олександрійського Кирила грамоти про надання ставропігії. Привілей ставропігії був для монастиря неабиякою зброєю та запорукою незалежності від місцевих єпископів.
Надбрамна дзвіниця.Фасад
4. Манява (15)
Надбрамна дзвіниця. Вид з двору
4. Манява (4)
Всередині дзвіниці
4. Манява (5)
У 1628 р. на Київському соборі Скит наділено званням “прота” (головуючого). До його протії належало 556 монастирів у воєводствах Белзькім, Галицькім і Подільськім. Монастир мав значний вплив на галицькі монастирі в Уневі, Улючі, Лаврові, Підгірцях, Погоні, Крехові.
Скит Манявський – відомий і як мистецький осередок. За свідченням І.Вагилевича, тут були велика бібліотека та богословська і малярська школи, які заснував ще Феодосій. Першу церкву Скиту розмалював Іов Княгиницький. Найбільшого розвитку школа досягла в кін. XVII- поч.XVIII ст., коли її очолив Йов Кондзелевич, славетний український митець. У 1698 – 1705 рр. створив іконостас для Хресто-Воздвиженської Церкви Скиту, що вважається перлиною українського сакрального мистецтва. Після закриття монастиря іконостас був проданий у Богородчани, а у 1916 р. вивезений до Відня, потім – до Варшави. На даний час зберігається у Львівському національному художньому музеї.
Панорама
4. Манява (6)
Мури з вежею
4. Манява (11)
 З часом Скит обріс великою паствою, жертводавцями та прибічниками, які сприяли його розвитку, наділяли землею, захищали. Та ось у 1676 р. трапилося страшне лихо. Прямуючи на польського короля під Журавно, турецьке військо знищило все на своєму шляху. Від Манявського Скиту залишилися самі руїни, а ченців врятувалася всього жменька. Саме вони згодом заходилися відновлювати понівечену обитель. Та було це вже не так просто, як раніше. Місцеві опришки порозтягували те, що не забрали турки, а православних вельмож, які могли б заступитися за ченців, майже не зосталося. Братія бачить один вихід – шукати покровительства у польського короля та російського царя одночасно. І, на диво, мають успіх в обох монархів. Король дає їм грамоту, яка захищає від місцевих опришків, а цар Федір Олексійович надає фінансову підтримку для відбудови монастиря. Незабаром монастир набуває ще більшої краси та слави.
Собор Воздвиження Чесного і Животворного Хреста (1611р.;2002р.)
4. Манява (9)
Воздвиженський собор та дзвіниця
4. Манява (13)
З 1700 р. починається нелегкий період у житті Скиту. По суті він залишається єдиним православним монастирем в Західній Україні. І хоч відвертих гонінь за віру не зазнає, однак втрачає низку привілеїв, підлеглі монастирі.  У 1772 р. відбувся перший розподіл Польщі, внаслідок якого Скит вкупі з Галичиною опинися під владою Австро-Угорщини. Він проіснував ще тринадцять років, а в 1785 р., за розпорядженням цісаря Франца-Йосифа, був закритий. Ченці розселилися по інших монастирях, а начиння та майно рознесли по різних місцях. Деякий час приміщення Скиту використовувалися для адміністративних потреб, а врешті - вкрилися пусткою та перетворилися на руїни.
Храм Благовіщення Прсв.Богородиці (2011р.)
4. Манява (8)
Храм Бориса і Гліба(праворуч,2003р.),келії (ліворуч),надбрамна вежа біля пд.-сх. виходу (прямо)
4. Манява (12)
У 70-80 рр. минулого століття скит був відреставрований, а його території отримали статус архітектурного заповідника.
28 травня 1998 р. монастир частково, а з 30 листопада 1999 р. повністю, був переданий Івано-Франківській єпархії УПЦ КП, що дало поштовх другому відродженню святині.
 15 липня 2004 р. Помісний Собор УПЦ КП засновників Манявського Хресто-Воздвиженського монастиря Іова і Феодосія Манявських канонізував.
15 грудня 2013 р. митрополитом Іоасафом було освячено нову монастирську трапезну,а у червні 2014 р. на території обителі побудовано дерев’яну каплицю для звершення святкових богослужінь у літній час.
Надбрамна вежа біля пд.-сх. виходу з монастиря
4. Манява (14)
Внутрішній двір Манявського скиту
4. Манява (10)
 Історія Манявського скиту приховує багато нерозгаданих досі таємниць. Загадкою для дослідників залишаються цілющі властивості води, яка збирається всередині печери, що утворилася у велетенському камені, який лежить на горі поряд із монастирем. Здавна монахи використовували цю воду для зцілення недужих, тож недаремно, мабуть, цю брилу нарекли Блаженним каменем.
Камінь-брила із гротом який нагадує велетенський горган з отвором, знаходиться на відстані 400 м. від виїзної брами монастиря. Грот цей і є давнім житлом ченців – скитом.
Фото
4. Манява (3)
Tags: Манява, Прикарпаття, дзвіниця, мандрівки, монастир, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments