Їхали з надією заночувати.. Або тут,або..та десь би притулились. Пощастило,- о 18.30 вже й не надто хочеться думати про нічліг,хочеться просто його мати.А ще після десятка відвіданих пунктів.
Готель в Борщеві є. З рестораном та досить непоганим пивом у ньому(вечеряли ми в іншому закладі). Отож о 19 годині,оглянувши перед цим цікавинки містечка(так,для цього вистачило бл.40хв.),ми вже прямували до свого номера,- залишити речі,прийняти душ та вийти на неспішну прогулянку вечірнім Борщовим, чи правильніше Борщевим,або Борщ..одним словом-містом!
Центральна площа містечка
Центральна площа містечка-2
Візитівкою Борщівщини стала сорочка, вишита саме чорними нитками. Як розповідає давня легенда, домінуючий чорний колір шиття пов'язаний з конкретними подіями трагічної історії України. У XV-XVII ст. Борщівський край був постійним об'єктом нападів турків і татар. Після одного з таких нападів у кількох наддністрянських селах загинули всі чоловіки. Тоді дівчата і жінки, оплакуючи свої гіркі долі, поклялися протягом кількох поколінь носити траур за загиблими коханими і вінчатися у сорочках, вишитих чорними нитками… Давня бабусина й прабабусина «борщівська бавляна сорочка» цінується і в Україні, і за кордоном. Вона шита «по рукавах», її найголовнішими ознаками є біле домоткане, - здебільшого конопляне - полотно, а також вишивка грубою вовняною ниткою - «чорною бавною». Мистецтвознавці стверджують, що на сьогодні залишились два найбільш популярні види вишивки: полтавська та борщівська, як феноменальне явище, в якому закарбовані фрагменти трипільської культури.
Шевченко (1991р.)
Франко (1983р.)
Міцкевич. Був.. (1898р.)
Велике дійство яке об'єднує два грандіозні фестивалі «В Борщівському краї цвітуть вишиванки» та «Борщ'Їв» проходить щорічно у місяці вересні на Борщівській землі.
Програма фестивалю завжди насичена, весела, цікава, пізнавальна і смачна. Адже тут можна відвідати виставку вишиванок усіх населених пунктів району, також вишиванки привозять майстри з усієї України, охочі можуть поторгуватися на аукціоні-розпродажі вишиванок відомих колекціонерів і майстринь України, відвідати майстер-класи відомих майстринь-вишивальниць, взяти участь в конкурсі пісні про вишивання, скуштувати понад 50 видів справжнього українського борщу, насолодитись народною музикою, піснями, танцями і просто гарно відпочити.
Меморіал Слави (1975р.;1985р.)
На кільці
Пішохідна до центру
На поч. 17 ст. споруджувався замок, згодом перебудований на палац який, на жаль, не зберігся. Однак для поціновувачів таємниць, справжнім надбанням будуть замкові підземелля та погреби. Розповідають що у 1774 р. місто відвідав «український Робін Гуд» - легендарний Олекса Довбуш. Тут він вчинив розправу над польським паном, який особливо жорстоко ставився до місцевого населення.
Вілла
Вілла-2
Центральна бібліотека
Особливої уваги, для поціновувачів архітектури, вартий «Народний дім». До відкриття цього будинку долучився Михайло Грушевський. Сьогодні дану споруду відзначають як найкрасивішу в місті. З 1976 р. в залах будинку діє «Краєзнавчий музей». В ньому розміщені експозиції, які детально розповідають про довгу історію місцини, наочно демонструють елементи побуту та обрядовості а також витвори мистецтва місцевих авторів.
Міська рада-ратуша
Храм-новобуд
Борщів засновано у давньоруські часи, оскільки уперше він згадується 1456 р. вже як місто, а на його околицях знайдено давньоруське городище і могильник, а на старому кладовищі - хрест з написом '1330 рік'. 1629 р. отримав магдебурзьке право, з 1867 р. - повітовий осередок, а з радянських часів є районним цетром.
У 1663 р. у Борщові було засновано парафію коштом М. Дудінського. 1763 р. спорудили мурований костел замість знищених татарами і турками дерев'яного (вежу святині перебудували з оборонної вежі замку XVII ст.). 1871 р. храм було освячено. У 1928-1930 рр. святиню реставрували.
Костел Пресвятої Трійці (1763р.)
Храм.Профіль
Св.Антоній
Троїцький костел
Із старих храмів, крім костелу, у Борщові збереглася церква Успіння Пресвятої Богородиці, побудована у 1886 р. В інтер’єрі храму - копія чудотворної ікони Борщівської Божої Матері у «чорній» вишиванці. Поруч з церквою вже в роки незалежності збудовано велику дзвіницю з годинником.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1886р.)
Дзвіниця
Комплекс храму Богородиці
У Борщеві, в час національно-визвольних змагань поч. ХХ ст., у 1919 р. розміщувався уряд ЗУНР. На сьогоднішній день приміщення штабу тогочасного уряду використовує міська рада.
"Народний дім" / обласний краєзнавчий музей (1908р.)
Руський дім народний
Візитівка містечка
О 5.30 ранку вже пили
Вид з готельного номера
