Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Як тебе не любити...Частина 5

   Продовжуємо рубрику фоторозповідей присвячених нашій столиці -Києву.Ця частина  повністю присвячена Києво-Печерській Лаврі ,так як цей величний і великий заповідний комплекс заслуговує уваги кожного...

   Що нового покажу-розкажу я людям які вже відвідували святиню?А нічогісінького,вона ж фактично не міняється,та для туристів які ще там не були-розповідь може бути цікавою...
Підходимо до віконечка каси при Лаврі-вхід 25грн.,фотозйомка 50грн.Беремо квитки на вхід,все ж таки маючи намір знімати,і проходимо на територію...

                        Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра
Києво-Печерська лавра - це видатний пам'ятник загальносвітової культури, входить до "Списку Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО".
  У "Повісті минулих літ", автором якої є інок Печерської обителі Нестор, сказано, що у 1051 р. подвижник Антоній заснував у печері монастир. Повернувшись із Святого Афону, Антоній  вирішив усамітнитися у давній печері неподалік від княжого села Берестове.  Коло нього почали збиратися однодумці, яких Антоній і постригав в іноки. Коли кількість братії досягла 12 осіб, прп. Антоній поставив ігуменом Варлаама, а сам у 1062 р. переселився на сусідній пагорб і викопав там нову печеру. Так виникли печери, пізніше названі Ближніми і Дальніми. Коли число братії зросло до 100, князь Ізяслав, на прохання прп. Антонія, подарував ченцям гору над печерами, де було побудовано першу дерев'яну церкву. Так був створений монастир. Печери ж перетворилися на місце поховання.
Численні куполи над святинями тягнуться хрестами до неба...

В 11 столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У XII столітті монастир отримав статус лаври— головного великого монастиря.
Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так звані пу́стелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, Росії і Білорусі. Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання.
Дзвіниця на Ближніх печерах(1763р),а вдалині-Дальні печери..

Під час навали орд Батия в 1240 році Києво-Печерська Лавра була розорена й розграбована. Більшість ченців було вбито, частині вдалося втекти. Після цих подій достовірних відомостей про монастир немає аж до 14 століття, коли він був відбудований і навіть став усипальницею князів та іншої знаті. Але наприкінці століття знову був розграбований і спалений кримським ханом Менгли I Гераем (Гиреєм). В 16 столітті, незважаючи на перешкоди, що виникають у зв'язку з покатоличенням частини українських земель, монастирю вдалося вистояти.
Вид з Дальніх печер на Лаврську дзвіницю і Трапезну церкву

В 18 столітті навколо монастиря з'являються земляний вал і кам'яна стіна. Велика пожежа, яка охопила Лавру в 1718 році, знищив усі дерев'яні будівлі на території монастиря й деякі кам'яні, згоріли також архів Києво-Печерської Лаври й бібліотека. В 1720 році починається відновлення монастиря.
Мур Дебоскета.Нагорі-ротонда Дебоскета(1816р)

Після Жовтневої революції 1917 року, для Києво-Печерської Лаври, прийшли важкі часи. В 1918 році був вбитий настоятель Києво-Печерської Лаври митрополит Володимир. Майно Лаври було націоналізовано, на її території відкрили музейне містечко, а в 1930 році монастир був ліквідований.
Лаврський соборний Архієрейський "Дзвін Всіх Святих"(2005р)

Непоправні втрати понесла Лавра під час Великої Вітчизняної війни. У листопаді 1941 року був висаджений в повітря Свято- Успенський собор. У той же час, в 1941 році на території Нижньої Лаври відновив свою діяльність монастир. В 1961 році монастир знову скасували. Тільки в 1988 році, із приводу святкування 1000-річчя хрещення Русі, територія Далеких печер з усіма наземними будовами й печерами була передана громаді, а в 1990 р. до монастиря повернулися й Близькі печери. В 1990 році Києво-Печерська Лавра внесена в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В 2000 році відновлений і освячений Успенський Собор.
Залишки зруйнованої стіни собору Успріння Пресвятої Богородиці на соборній площі

Сьогодні Національний Києво-Печерський історико-культурний Заповідник - найбільший музейний комплекс України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких - пам'ятки історії і культури. Серед них - 2 унікальних підземних комплекси, храми, пам'ятки архітектури XI-XIX ст., виставкові приміщення.

Основні споруди Києво-Печерської Лаври:
Велика лаврська дзвіниця
Побудована  у 1731–1745 рр. за проектом архітектора Йогана Готфріда Шеделя. Дзвіниця являє собою восьмигранну чотирьохярусну башту із позолоченим куполом. Діаметр основи дзвіниці — 28,8 м, товщина стін 1-го ярусу — 8 м. Глибина фундаменту з гранітних плит перевищує 7 м. Висота — 96,52 м.
На жаль(чи на щастя,як кажу завжди),на час нашого візиту відносно дзвіниці велись(і ведуться й надалі)реставраційні роботи,і ми побачили лише два перших яруси,а вище-"кокон"..
Лаврська дзвіниця

Перший ярус Великої дзвіниці оброблено під руст, другий оздоблено 32 дорічними колонами, які стоять групами між вісьмома вікнами. Третій ярус оточений 16 іонічними колонами, по дві між вісьмома арками. Четвертий ярус (висота 22,42 м) оформлений групами легких римсько-коринфських напівколон.
Лаврська дзвіниця

У будівлі спостерігаються лише деякі елементи барокового стилю: спарені колони, розкріплені карнизи, обриси завершення глави.На будівництво дзвіниці було витрачено близько 5 мільйонів цеглин різної форми й розмірів. Високохудожня кераміка виготовлялася на лаврських цегельних заводах за рецептом та наглядом Шеделя.
Успенський собор

Згідно легенд, собор був зведений за безпосереднього втручання Богоматері, яка послала до Києва майстрів-будівельників з Константинополя. Закладення (1073 року за участю київського князя Святослава, сина Ярослава Мудрого), будівництво, розпис і освячення (1089) храму супроводжувалися, численними чудесами. Головною святинею собору була ікона Успіння Богоматері, що вважалася дарунком самої Богородиці. Починаючи з XII століття, собор служив також місцем поховання князів з династій Рюриковичів та Гедеміновичів, вищої світської та церковної знаті, визначних історичних та культурних діячів.
Успенський собор було висаджено в повітря 3 листопада 1941 року, під час німецько-фашистської окупації Києва. Але руїни детально дослідив у повоєнні роки М.В.Холостенко, створивши  реконструкцію первісного вигляду храму. Він же, грунтуючись на  малюнках та гравюрах XVII-XVIII століть, прослідкував основні етапи його пізніших перебудов.
Первісно Успенський собор являв собою тринефний шестистовпний храм з однією банею. Фасади поділялись лопатками на окремі прясла, що завершувались напівкруглими закомарами.Майже одночасно з будівництвом основного об"єму до його північно-західного кута була прибудована Іоанно-Предтечинська церква - хрещальня, так що західні фасади обох споруд стояли на одній лінії. Хрещальня зберігалася в процесі наступних перебудов і загинула разом із собором у 1941 році.
Вигляд з вівтарної частини

Близько 1109 року до південного прясла західної стіни прибудували каплицю, де була похована княжна Євпраксія - сестра Володимира Мономаха. Каплиця, зазнавши ряд перебудов наприкінці XVII століття, проіснувала до пожежі 1718 року, після чого на її місті з"явились нові прибудови до собору.В 1230 році собор постраждав від землетрусу, після чого була заново збудована головна баня, південна стіна та південна абсида.
Північний фасад

Під час навал ХІІІ-XIVст. храм неодноразово піддавався руйнації, але його заново відбудовували. Зберіглися гравюри 1661 та 1693 років, які свідчать про значні зміни в архітектурному вигляді собору. Великі реставраційні роботи проведено у 1723-1729 роках під керівництвом арх.І.Каландіна після нищівної пожежі 1718року. Після цієї перебудови собор набув характерних рис українського барокко. Стіни, апсиди, фронтони, глави куполів, вікна і портали були рясно прикрашені ліпниною, ніши - живописом. Був встановлений різбляний дерев`яний чотирьохярусний іконостас.
Північна та західна сторони храму

З приходом радянської влади собор був перетворений на музей. У роки фашистської окупації собор був зруйнований потужним вибухом (залишився лише Іоанно-Богословський вівтар) восени 1941р. Понад 50 років простояв він у руїнах, поки в середині 1990-х років не було прийнято рішення про його відтворення до 2000-ліття Різдва Христового. Реставрація тривала 1998-2000рр і  відновлений собор було освячено.
Собор після відбудови-головний вхід

один з входів

інтерєр храму



Західний фасад з головним входом
Троїцька надбрамна церква
Церкву було збудовано у 1106-08рр в системі укріплень Києво-Печерського монастиря над головним входом до монастиря, на кошти чернігівського князя Святослава Давидовича, який прийняв постриг у Києво-Печерському монастирі під ім'ям Миколи Святоши.Єдина серед наземних споруд Лаври, яка збереглася неушкодженою з часів Київської Русі,_Троїцька церква не була зруйнована ні під час землетрусу 1230 року, ні під час навали орди хана Батия 1240 року, коли були зруйновані більшість церков Києва. Одна з визначних пам'яток архітектури, культури та історії українського народу.
Західний фасад храму ,він же-вхід в монастир

У плані споруда являє собой майже квадрат - 11,5х11,0 м. Чотири масивні стовпи розділяють інтер’єр церкви на три нефи, кожен з яких має апсиди сферичної форми зі східного боку (апсиди можна побачити тільки з середини — зовнішні стіни рівні), на стіни і стовпи спирається склеплення і барабан куполу. Декілька вузьких вікон, що прорізають стіни, та загальний візуальний ефект руху вгору, створюють відчуття піднесеної легкості.
Східний фасад храму

У 17-18ст. церкву було значно реконструйовано у стилі українського бароко і вона набула свого сучасного вигляду. Реконструкція призвела до появи “укороченого” купола, змінилося внутрішнє вбрання та з’явилися нові розписи стін. Первинний аскетичний вигляд було витіснено бароковою “грайливістю”.
Північний фасад і вхід до храму

Західний фасад храму

Розписи на фасадах і внутрішніх стінах церкви виконані темперою і олією майстрами лаврської іконописної школи. Розписи екстер'єру змінювали досить часто. Останні виконані у 1900—1902 роках. На уступах фортечних мурів ліворуч і праворуч Святих врат у 1901—1902 рр.були написані композиції «Собор преподобних Ближніх печер» та «Собор преподобних Дальніх печер».
«Собор преподобних Дальніх печер».
Трапезна церква Св. Антонія і Феодосія Печерських
Трапезна церква(1895р)

Перша Трапезна палата монастиря, побудована у XII столітті, не зберігалась і про її архітектуру нічого не відомо.Ця споруда була зруйнована землетрусом 1230 року, а після монгольської навали 1240 року взагалі перестала існувати. За даними археологічних розкопок, ця трапезна знаходилася на південний захід від Успенського собору (законсервовані залишки фундаментів цієї споруди можна побачити у скверу на Соборній площі). В центрі споруди знаходилося чотири опорні стовпи, на які спирався купол церкви, а навколо розташовувалися кухня, комори і обідня зала.
Трапезна церква(1895р)

Другу трапезну спорудили на початку XVII ст.Спочатку була дерев'яною, а у 1686—1694 роках ту цьому ж місці зводиться кам'яна Трапезна церква Петра і Павла. Архітектура цієї споруди притаманна тому часу — це прямокутна в плані споруда з вівтарною апсидою на сході, оздоблена у стилі українського бароко. У 1893 році трапезну розібрали.
Трапезна церква(1895р)

Трапезна палата з церквою були відбудовані у 1895 році за проектом архітектора Ніколаєва,у так званому російсько-візантійському стилі (ця споруда існує і нині).
Роботи у трапезній палаті завершилися у 1903 році, а в церкві — 1910. Кухня збереглася як частина кухні старої трапезної, розібраної 1893 року. З 1923 року приміщення використовувалося в музейних та агітаційно-пропагандистських заходах. З часу передачі частини території Лаври монастиреві, церква трапезної використовується для богослужінь.
У 1941 році Трапезна постраждала під час вибуху Успенського собору. Ремонтно-реставраційні роботи на фасадах були в цілому закінчені 1956 року, відновлення інтер'єру велось впродовж 1976-80 років.
З 1990 року у храмі регулярно проводяться богослужіння. З 1992 року він є кафедральним собором Києва.
Як бачимо,реставраційні роботи продовжуються
Трапезна церква(1895р) і Успенський собор
Церква Всіх Святих над Економічною брамою
Церква Всіх Святих над Економічною брамою споруджена у 1696—98 рр. коштом гетьмана Івана Мазепи, герб якого прикрашав північний фасад над брамою (нещодавно відновлений). Церкву споруджував невідомий на ім'я, але геніальний зодчий, якому, за стилістичними ознаками, безумовно належать Георгіївський собор Видубицького монастиря, Феодосіївська церква та деякі інші будівлі.Являється однією з найкращих споруд стилю "мазепинського" бароко кінця XVII ст., визнаний шедевр української архітектури
Північний фасад(з гербом І.Мазепи)

Храм зведено над бічною господарською брамою монастирських мурів. Через неї здебільшого завозили продукти та будівельні матеріали. Вона побудована за  схемою хрещатих п'ятидільних церков. У низькому першому ярусі влаштовано браму проїзду. Сходи на другий ярус ведуть з півдня до західного входу у церкву. С Під підлогою у шарі піску встановлено ряди порожніх горщиків, які відіграють роль резонаторів звуку. Фасади дуже пластично декоровані лопатками, карнізами та лиштвами вікон. Своєрідною "візитною карткою" зодчого є дивовижні волюти у завершенні лопаток — вони закручені не назовні, а досередини.
Південний фасад(ліворуч-аркада церкви)

Церкву було сильно пошкоджено під час пожежі 1718 р., але вже до 1721 р. її капітально відремонтували, прибудувавши зі сходу приміщення ризниці, а з заходу — закритий притвор зі сходами. Близько 1742 р. до притвору з південного боку прибудовано ґанок у вигляді невеликої аркади з фронтоном.
У 1904 р. здійснено капітальний ремонт, позолочено верхи,а вже у 1920-х роках церква перейшла до Всеукраїнського музейного містечка.
Мур Дебоскета.Нагорі-ротонда Дебоскета(1816р)
Церква Святого Миколи
Трапезна церква Больницького монастиря у складі Києво-Печерської лаври. Пам'ятка архітектури кінця XVII — початку XVIII ст.
Мурована церква споруджена близько 1700 р. за звичайною схемою українських трапезних — до трапезної палати зі сходу прилягає гранчастий вівтар, завершений банею, а з заходу передпокій. Після пожежі 1718 р. з заходу додано лікарняну палату, а з півночі — гранчастий тамбур при вході до пономарні. Обробка фасадів характерна для "мазепинського" бароко, гранчастий підбанник вкриває орнаментальне ліплення. Блакитний купол вкритий золотими зірками і увінчаний хрестом з золотим голубом на ньому (символ Святого Духу).
Микільська церква з прибудовами

Не зберігся до нашого часу датований 1780 роком іконостас церкви.
У 1768 році була побудована дзвіниця Микільського трапезного храму. І тільки зі сходу й півдня церква зберегла свій первісний вигляд. У 1861 році над першим поверхом був надбудований другий поверх, де розмістилася лікарняна церква «Утоли моя печали». Вважають, що це дуже спотворило вигляд споруди на той час.
У 1920-і роки Микільська церква перейшла до Всеукраїнського музейного містечка. Під час Другої світової війни вона дуже постраждала від пожежі. У 1956—58 рр. її відреставровано архітектором Євгенією Пламеницькою у формах XVIII ст., пізні надбудови розібрано. Тепер тут міститься лекторій Києво-Печерського заповідника.
Аптека при Микільському монастирі(1902-03рр),сьогодні- Державна історична бібліотека України

Іконописна майстерня(1880-83р),зараз тут знаходяться творчі майстерні Спілки художників України

Друкарня(1615,1701),на даний час-музей книги та друкарства України.Південний фасад

Онуфрієвська вежа(1689р)-на реставрації

Економічний корпус(18-19ст)-вид із сторони Успенського собору
Воскресенська(Афганська) церква
Храм знаходиться праворуч від дороги,що веде до Ближніх і Дальніх печер.Нинішній мурований храм на місці старого дерев'яного(12ст), було збудовано у 1701—1705 роках з ініціативи і на кошти київського козацького полковника К.Мокієвського.
Брама і дзвіниця церкви Воскресіння Христового

У 80-і роках XVIII ст. після того, як храм став єпархіальним, його реставрували.Храм мав 3 престоли: головний — на честь Воскресіння Христового, другий — на честь апостолів Петра і Павла, а також на другому поверсі  — в ім′я Різдва Богородиці. У 1863 році до церкви була прибудована мурована триярусна дзвіниця. На третьому ярусі знаходилося 9 дзвонів.
Північний фасад Воскресенської церкви

Під час Громадянської війни у 1916 р. храм було зруйновано гарматними снарядами.Тривалий час покрівля була відсутня, розписи руйнувалися під впливом атмосферних опадів.До нашого часу розписи, реліквії храму практично не збереглися.
На початку 80-х років ХХ в. було проведено капітальний ремонт.
Брами, що ведуть до подвір'я церкви — одна з півночі, з боку Лаври, інша — з заходу, збудовані у 1906 році муляром Миколою Шелгуновим. Вони прикрашені колонками, карнизами, банями з золоченими хрестами, також іконами.
Церква Сергія Радонезького
Келії соборних старців
У келіях мешкали соборні старці та вищі духовні особи, що перебували на спочинку у Печерській обителі. Духовний Собор Лаври - колегіальний орган, очолюваний намісником, здійснював загальне управління духовним, просвітницьким та господарським життям монастиря. До його складу входили керівники лаврських відомств, які й отримали назву соборних старців.
Келії соборних старців.Південно-східний фасад

Ці корпуси побудовані в 20-х роках ХVІІІ ст. на місці дерев'яних, що згоріли під час пожежі у 1718 р. Корпуси є характерними пам'ятками української громадянської архітектури ХVІІ-ХVІІІ ст. Мають високий двоскатний дах,торці якого завершені фігурними фронтонами,з ліпленими орнаментами. Вікна, прикрашені трикутними та луковичними сандриками.
Келії соборних старців

В архітектурі ці споруди являють собою тип церковної камяниці- сіни з прилеглими до них кімнатами. Обидві будівлі поділені на секції, які позначено окремими дверними отворами. Кожна секція - це окреме помешкання - келія.
Під час Другої світової війни обидва корпуси були майже повністю зруйновані. Відбудовані ці споруди в 1948-1963 рр.
Зараз у цих корпусах розміщуються виставкові зали Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Вежа Івана Кущника(1698,1718-27р)

Церква Феодосія Печерського(1698-1700рр)

Будинок намісника(18ст).Південний фасад.Зараз тут розташований виставковий центр Національного Києво-Печерського(і кафе))

Митрополича церква Благовіщення Пресвятої Богородиці(1904-05рр).Зараз - Музей українського народного декоративного мистецтва
Церква Живоносного джерела
На території Нижньої Лаври біля Східної в'їзної брами у 1913 році споруджено каплицю над артезіанським колодязем, що був передбачений для поліпшення дренажу печерних пагорбів. Під час окупації Києва німецько-фашистськими військами 1941-1943 рр. каплиця сильно постраждала, було зруйновано її верхній ярус.Роботи по відбудові розпочалися наприкінці 80-х рр. ХХ ст.
Храм на часть ікони Божої Матері "Живоносне джерело"(1913р)

Зараз храм-каплиця,являє собою тричасну споруду з восьмигранним шатровим барабаном.Фасади з жовтої та червоної цегли прикрашені башточками та різьбленими фронтонами. До каплиці добудувано паламарню, облаштувано свердловину і подвір'я.
У 2001 р. церква  була освячена.
Вхід до храму

Каплиця над джерелом прп.Антонія(2002р)

Каплиця над джерелом прп.Феодосія(2002р)

Годинникова вежа(1698-1701рр).Справа-Велика лаврська дзвіниця(1731-45рр)

Південна брама(1793-95рр)

Ковнірівський корпус(18ст).На сьогодні тут знаходиться Музей історичних коштовностей України

Словолитня(1863р)

Брама друкарні(1863р)
Дзвіниця на Ближніх печерах
Була побудована на місці дерев'яної у 1763 р.
Дзвіниця має два квадратна в плані яруси, з великою майже сферичною банею, і двох'ярусною маківкою. Висота її 27,3 м. На першому ярусі є арочний прохід, до якого з півночі і півдня підходить деревяна галерея, що веде до Ближніх печер. Стіни першого ярусу дзвіниці вкриті рустом.На другому ярусі, з кожного боку, зроблені арочні отвори - для підвішування дзвонів, обабіч яких розміщені колони, по п'ять з кожного боку.
Дзвіниця на Ближніх печерах(1763р)

У 1979-1981 рр. дзвіниця була відреставрована.
Хрестовоздвиженська церква
Хрестовоздвиженська церква розташована над Ближніми печерами. ЇЇ було збудовано у 1700 р. на місці дерев'яної, на кошти полтавського козацького полковника Павла Семеновича Герцика. Того ж року вона була освячена.
Хрестовоздвиженська церква з трапезною(18ст)

Архітектурно це хрестоподібна в плані трибанна споруда (38х10,5 м), середня камера своїми тригранними об'ємами виступає на південь і північ. У 40-х рр. XVIII ст. до східної стіни церкви добудували одноповерхову галерею,що одночасно слугувала одним із входів до печер. На початку ХІХ ст. над нею спорудили другий поверх. З заходу у другій половині XVIII ст. добудували трапезну. Будівля храму масивна, трибанна. Під час ремонту храму 1769 р. дах був перекритий бляхою, а бані позолочені. Рівні стіни оживляють великі напівциркульні вікна: чотири у південному виступі, два у вівтарі. Дверей у храмі п'ять- усі ковані з металу.
Хрестовоздвиженська церква (18ст)

З 1990 року цей храм діючий і належить Українській православній церкві.
Каплиця над склепом О.Безака та його дружини(1870р)

Вхід у Дальні печери(1893р),за сумісництвом-іконна лавка

Печерна церква прп.Антонія на Ближніх печерах

Мощі Пімена Постніка і Кукші,священомученика на Ближніх печерах
Мощі Іллі з Мурома(?) на Ближніх печерах

Камяна вежа над входом в  Дальні печери(1810-11,1914-15рр)

Аннозачатіївська церква(1679р)
Дзвіниця на Дальніх печерах
Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. в ансамблі Лаври.Дзвіниця є надбрамною і входить до системи оборонного муру нижньої Лаври, який прилягає до неї з двох сторін.
Дзвіниця  була побудована у 1752 — 1761 роках лаврським майстром Степаном Ковніром . В 1959—1962 роках дзвіниця була відреставрована. Баня, рами ліхтарів, хрест і шпилі вкриті міддю та позолочені. На позолоту використано близько трьох кілограмів золота.
Дзвіниця на Дальніх печерах(1752-61рр),на передньому плані-кладовище Різдво-Богородицького бастіону

Дзвіниця струнка восьмигранна, висотою 41 м і має два яруси. В середній частині нижнього ярусу розміщений арочний проїзд, у бокових частинах — службові приміщення зі сходами, що ведуть нагору. Верхній ярус прикрашений стрункими коринфськими колонами і має чотири арки для розміщення дзвонів.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці була побудована у 1696 році на місці дерев'яної.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці(17ст)

Спочатку церква була трикупольною, трикамерною, що характерно для церковної дерев'яної архітектури України того часу. У 1767 році до всіх чотирьох кутів храму були зроблені прибудови, над якими додатково встановлено чотири декоративні бані, які значно збагатили силует церкви. Стіни храму на кутах і вівтарній апсиді оздоблено пілястрами, які вгорі переходять у складний профільований карниз. Портал оформлено колонками коринфського ордера.
Вид на церкву Богородиці з аркадою та дзвіницею

Перші розписи храму не збереглися. У 1817 р. київський художник І.Квятковський розписав храм, але під час Другої світової війни розписи були дуже пошкоджені.І тільки у 1966-1970 рр., за проектом архітектора І.Макушенка, храм був повністю відреставрований. Внаслідок робіт на головному фасаді відкрито чудовий портал, а також бокові двері у прибудовах.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці(17ст) .Вхід

Зараз церква Різдва Пресвятої Богородиці є храмом духовної академії і семінарії. Живопис повністю переписаний сучасними майстрами.
Вид на церкву Богородиці з аркадою та дзвіницею

Табличка на стіні храму

Далі буде...

Tags: Київ, архітектура, вежа, дзвіниця, каплиця, кладовище, мандрівки, монастир, музей, памятники, печери, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 4 comments