І цілунок сонця зігріває шлях.
Поклонивсь могилі і серпень наш гарячий,
Козаків обняла Зборівська земля..
П.Лежак , "Приклякнув Зборів біля могили"
П.Лежак , "Приклякнув Зборів біля могили"
Полеглим в роки ВВВ
Польський монумент "Полеглим за Батьківщину"
Зборівська битва,Зборівський договір,- от що перше виринає із пам*яті при згадці про містечко -райцентр на Тернопіллі. Чи була там перемога,чи зрада,чи навіть поразка-хто як подає цю подію,кому як вигідно(я про битву серпня 1649р.),а після неї-договір.Умови м*яко кажучи не найкращі,я б навіть сказав- диктовані переможцем для переможеного.Хоча,більшість історичних(чи не "псевдо"?) джерел звітують,що переможцями вийшли саме козаки.Що ж,мо* це й на краще.
Перші історичні вістки про зборівську околицю маємо з пер.пол. XV ст. ,правда серед поселень не стрічаємо назви Зборова.Першу ж згадку про Зборів маємо щойно з 1642 р. Тоді власником поселення став Яків Собєський, батько пізнішого короля. Він купив цілий золочівський "ключ" земель - від Золочева аж по Озірну. Він перемінив Зборів на місто. Завів тут тижневі торги й ярмарки, звільнив міщан від податків і допомагав будуватися. Але тодішні часи були неспокійні, на Галичину раз-у-раз нападали татари, почалися козацькі війни, -Зборів лежав при головнім шляху, отож часто різні війська находили на нього і місто не могло розвиватися спокійно.
Кладовище
Кладовище-2
Кладовище-3
Кладовище-4
В 1648 р. козаки під проводом Б. Хмельницького підняли повстання проти Польщі. По перемогах на Жовтих Водах, під Корсунем та під Пилявцями, українські війська ввійшли до Галичини. Тоді по всіх галицьких містах і селах народ кинувся на поляків . У Зборові бідніші міщани зібралися ватагою, напали на костьол, пограбили срібло й ризи та всяке добро шляхти, що там переховувалося.
Б. Хмельницький пішов тим часом облягати Львів. Через Зборів переїздив гетьманський син Тиміш - йому міщани дали "поклону" 10 талярів, але козаки все ж забрали для війська всіх заграблених панських коней.
А через певний час відбулася Зборівська битва із всіма наслідками...
Стіна з інфо-стендами
Стіна з інфо-стендами
Центральна вулиця
Ратуше: нова будівля,а вежа з старого магістрату(1878р.)
От що пише одне з інфо-джерел про Зборівський договір: "Дня 18 серпня 1649 р. підписано славний зборівський договір. Україна добула в ньому багато. Під владу Запорізького Війська мали перейти три придніпрянські восвідства — київське, брацлавське і чернігівське. В тих землях всі уряди мали належати українцям, не вільно було входити туди польським військам.
Козацького реєстрового війська мало бути 40 тисяч. Проголошено амнестію всім учасникам повстання. Польський сойм мав вирішити релігійні справи згідно з домаганнями українців; до сенату мав увійти київський митрополит. Київська академія дістала права вищих шкіл.
Зборівський мир не дав Україні всього, чого бажав український нарід, але все таки здобутки були значні. Придніпрянська Україна дістала власне військо — це були основи, на яких могла постати самостійна українська держава. Все те завдячувала Україна гетьманові Богданові Хмельницькому, що так зручно й уміло окружив довкола польську армію разом з королем, — та тим сотням козацьких рядовиків, що зложили свої голови на зборів-ських полях.
Війська розійшлися. Богдан Хмельницький з козаками і татари попрямували на схід. Поляки вийшли з табору, залишилися ще кілька днів на місці, збираючи трупи поляглих і насипаючи могили, потім подалися на захід, прибиті невдачею."...
Музей Зборівської битви
Жертвам режиму
Будівля староства (1917р.?)
Спокійніші часи настали під кін. XVII ст. Поступово місто набуло оборонного типу - його обгородили частоколом та валами. 1689 р. Ян Собєський надав Зборову маґдебурзьке право самоврядування. Відтепер мешканці міста на 10 років звільнялися від сплати податків, а кошти, вилучені з торгівельних операцій, йшли на його потреби. Почали діяти ремісничі цехи, найбільшими серед яких були кушнірський та кравецький. А ще з 1651-го і аж до 1884 рр. в місті існувала своя папірня, що надавало Зборову неабиякого значення. Було у місті на той час дві релігійні громади - католицька та православна. Латинська парафія почала діяти ще з 1627р. при костелі, що був споруджений у пер. пол. XVII ст.
Церква Преображення Господнього (1794р.)
Барочний храм
Святиня.Профіль
Окрім католицького костелу, у Зборові було збудовано і православну церкву Преображення Господнього. При ньому діяло церковне братство та братська школа протягом 1692-1745 рр. Прикрасила храм чудотворна ікона Розп'ятого Христа, яку під час Першої світової війни було вивезено до Росії. Ще одна святиня міста -церква Різдва Богородиці не збереглася.
В 1740 р. внучка короля Яна Собєського, Марія Каролина де Буйон продала золочівсько-поморянські добра разом зі Зборовом князеві Михайлові Казимирові Радивилові; він потвердив права Зборова (1743 p.).
Від Радивилів Зборів перейшов в 1759 р. в руки Антона Бєльського, що володів ним ще 1770 р.
Юний Тарас
Костел Св.Анни / церква Новомучеників Українського Народу (1748-1755рр.)
Храм з дзвіницею
З поч. XIX в. Зборів почав занепадати -найбільше тому, що через зміну державних границь спинився рух на гостинцях - битих шляхах в усій околиці. Один подорожній 1823 р. жалувався, що в Зборові не можна було навіть пообідати - в місті можна було дістати тільки овочі та й гіршого роду, квасне вино і "тонкий" вишняк. В 1824 р. Зборів погорів і підупав ще більше. В 1830 р. мурованих домів було тільки 12: гостинниця або „австерія", доми греко-католицького і латинського парохів, шпиталь при костьолі, аптека Гатсонера, дім хірурга Бруста, пошта, п'ять заїздних домів. Міщанські доми це були ліплянки з хворосту, оббивані глиною - вогкі й нужденні.
Храм
Торги
Герой РС Жогін
На поч. ХХ ст. у місті виникають товариства "Рідна школа", "Просвіта", працює семикласна українська школа. У 20-30-х роках стараннями місцевого священика Кулика та його дружини Корнелії було створено громадсько-культурні організації, як-от: "Сокіл", "Союз українок"..
Ставок
Фото
Кінотеатр
В 1875 р. цією місциною пройшла залізниця. Зборову мати свою станцію завадив став - станцію отримали Млинівці. В кін. ХІХ ст. при гостинцю на місці дубового лісу звели військові казарми-бараки ,які вважалися одними з найкращих в Галичині: тут був водогін, гімнастична зала, тир .. В часи Першої світової війни дахи казарм росіяни розібрали на побудову мостів через Стрипу, а стіни вже потім довершили руйнувати місцеві жителі. Не зберігся й велетенський паровий млин на ставі: він згорів у 1909 р.
Монумент пам*яті
Пам*ятник Б.Хмельницькому (1954р.)
