Вивалююся на вулицю сонного міста орієнтовно о восьмій годині. Доброго ранку,Житомир!
Декоративна "Дівчина-весна" (2012р.)
Настінний декор часів УРСР
Настінний декор часів УРСР-2
Сама вже назва мені чомусь навіювала якусь думку про радянщину,тому чекати чогось особливо,типу: "ух-ти,ах-ти" я від цього обласного центру й не сподівався.Ну є собі таке місто то і є,ну то й що з того що одне з найстаріших в Україні,хіба мало таких,що з історією тисячолітньою,а зараз і поглянути там нема на що. Досить таких є.
Чимчикую вулицями,що лише починають прокидатись,-тут не столиця,не Львів і навіть не Дніпро,де у такій годині вже гамірно і рухливо.А може це просто осінь сповільнює ритм життя,даючи можливість зупинитись,оглянутись,посидіти з горнятком кави,дивлячись за вікно на туриста-приблуду,який хоче віднайти тут ЩОСЬ,щось таке,ніким не бачене до нього,чому би втішився як офіціант щедрим чайовим.А то й більше..
Один із багатьох житомирських стінописів
"Житомир в орнаменті"
За місцевою легендою, місто започатковано бл. 884 р., і свою назву отримало від імені дружинника київських князів Аскольда та Діра - Житоми́ра. Чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик доводив, що древнє городище - майбутній Житомир - виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста - мир житичів, виникла від важливої в цьому краї культури - жита. Можливо також, що Житомир - це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.
Перша літописна згадка про Житомир відноситься до 1240 р., у зв'язку з походом на захід війська Батия, після розгрому Києва. Житомир, під час монголо-татарського нашестя, було цілком розорено й зруйновано.
Пам*ятник морозиву (2013р.)
" Лавочка спогадів" (2009р.)
Так,знайомимося з історією докладніше і взнаємо,що свого часу тут був замок,найперша письмова згадка про який датується 1392 р., коли його захопило військо князя Вітовта. Розташовувався замок на крутому пагорбі над р. Кам’янка. Місце під зведення замку було підібране, щоб забезпечувати максимальний захист . Були зведені вали і викопані канав, зведено дві брами із підвісними мостами. Щоправда фортецю часто руйнували, але її завжди відбудовували. Навколо замку почало розростатися місто, також були прокладені підземні ходи, які подейкують, існують і сьогодні. Підземні ходи відігравали дуже важливу роль у обороні замку.
Пам'ятна дошка на будинку, в якому народився Я. Домбровський (1985р.)
Кінотеатр "Жовтень"
Пам*ятник С.П.Корольову на Майдані Рад
Танк-монумент на Площі Перемоги
У 1648–1654 рр. під час визвольних війн фортеця зазнала значних руйнувань і втратила своє військове призначення. У 1802 р. залишки замку згоріли під час страшної пожежі, останні споруди проіснували до 1852 р. У 1890 р. міська рада вирішила віддати територію під приватну забудову, з того часу про замок нагадують тільки ледь помітні вали, підземні ходи, що знаходяться на глибині 5–8 м. та пам’ятник на честь заснування міста. До речі, досліджуючи підземні ходи, виявилося, що один з них виходив до р. Кам’янка і забезпечував водопостачання замку, адже на території фортеці не було жодної криниці.
Обком компартії з постаментом
Обком компартії / будинок правосуддя (1957р.)
Музично-драматичний театр ім.І.Кочерги ( 1966р.)
Парк імені барона де Шодуара (парк Гагаріна) – найпопулярніше місце для відпочинку житомирян. Парк цікавий не лише розташуванням на схилах берегів р.Тетерев, але й дуже гарним каскадом з фонтанів,який знаходиться прямо біля входу в парк. За ним – оглядові майданчики і спуск до станції човнів на річці. Каскад фонтанів виготовлено з різних порід житомирського граніту і лабрадориту.
Каскад фонтанів був створений в 1980 р. в Парку культури та відпочинку ім. Юрія Гагаріна. А сам парк було закладено ще в XIX ст. бароном де Шодуаром.
Забудова Площі Корольова (Майдан Рад)Радянська влада всіляко замовчувала факт причетності «ворожого буржуазного елементу» до історії міста. Тіло останнього з роду Шодуарів солдати Червоної армії викинули з сімейної гробниці,а на його місце поклали 1919 р. солдата В.Боженка, якому поставили пам’ятну стеллу.
Будинок Житомирського автошляхового технікуму (1950-ті рр.)
Цікавий будиночок
Барон Іван Максимільянович Шодуар – поміщик у Волинській губернії, хімік та художник. Його предки отримали титул від баварського короля, а їхній родовий маєток розташовувався у с. Івниця. На його кошти у 1903 р. в Житомирі збудовано чотириповерховий будинок, в якому пізніше був розміщений краєзнавчий музей. Палац зруйнований в роки Другої світової війни. Разом з ним було знищено бібліотеку, колекцію монет, картинну галерею. Поруч з будинком розкинувся парк з екзотичними рослинами та мармуровими скульптурами. Власне зараз це і є парк ім.Гагаріна. Після революцій та воєн парк барона де-Шодуара втратив свій автентичний вигляд. Проте дещо-таки залишилось: оглядові майданчики, арка на вході, сходи, що ведуть до Тетерева, бронзова статуя Артеміди,- на ній все ще є сліди від куль. А в 1999 р. несподівано в парку відкрилось провалля – це були підвальні поверхи маєтку Шодуара, які зрівняли з землею радянські війська 1943 р.
Будинок Російського музичного товариства / академічний обласний театр ляльок (1905р.)
Музична школа №1 ім.Б.М.Лятошинського
Центр надання адмін послуг
Читаю і смакую усім цим,прицмокуючи,тому що у парку я так і не погуляв-погода не зовсім сприяла,та й часу було не так щоб аж..Обіцяю собі виправити колись цей промах.
Радянська архітектура у Житомирі беззаперечно домінує,та все ж таки цікаві довоєнні екземпляри також присутні. А що ж є у місті такого,що робить його особливим? А ось вам:
Банк Азово-Донський / академічний ансамбль танцю "Сонечко" (поч.20ст.)
Банк (кін.19-поч.20ст.)
Будинок Г.І.Трибеля (1890-ті рр.)
- Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова;
- Підвісний пішохідний міст через р.Тетерів, розташований на висоті бл. 43 м. над землею;
- Скеля Голова Чацького та шикарні краєвиди на р.Тетерів.
А ще декілька цікавих храмів,водонапірна вежа...
Ще одне "Сонечко". Школа хореографічного мистецтваА ще декілька цікавих храмів,водонапірна вежа...
Голубий будиночок
Псевдоводонапірна
Житомир вперше отримав магдебургію у 1432 р., але через складну політичну ситуацію, що склалась на той час у Великому князівстві Литовському, пройшло ще 12 років до остаточного його затвердження. У 1444 р. Житомир привілеєм короля Казимира Ягеллончика одержав магдебурзьке право.
Після Люблінської унії 1569 р. Житомир знаходиться під ярмом Речі Посполитої.
Прибутковий будинок (кін.19ст.)
В минулому-Центральний гастроном
Потріпаний на Театральній
Поворотним пунктом в історії міста можна вважати 1667 р., коли за умовами Андрусівського перемир'я, Київ відійшов до Московського царства, а київські гродський та земський суди було перенесено до Житомира, який фактично став також і адміністративним центром Київського воєводства. Юридично цей статус було закріплено Гжимултовським трактатом 1668 р. Ця обставина дала поштовх для подальшого інтенсивного розвитку Житомира.
Прибутковий будинок (1870-ті рр.)
Будинок взаємного кредиту / міська рада (1900р.,1949р.)
Панорама
У 1768 р. у Житомирі відбувся суд над учасниками народно-визвольного повстання,- Коліївщини.
Конституцією Речі Посполитої 1775 р. Житомир в числі столичних міст польської корони визнаний першим після Кракова і отримує сенаторську гідність. У місті діяв цивільний та військовий уряд.
Падіння Речі Посполитої в 1793 р. призвело до входження міста у Російську імперію, і в 1804 р. за указом царського уряду Житомир було офіційно затверджено адміністративним центром Волинської губернії.
Волинська духовна семінарія (1902р.)Падіння Речі Посполитої в 1793 р. призвело до входження міста у Російську імперію, і в 1804 р. за указом царського уряду Житомир було офіційно затверджено адміністративним центром Волинської губернії.
Ощадбанк
Федерація профспілок області
На поч. XIX ст. почали діяти просвітницькі та культурні заклади: чоловіча гімназія, повітове училище,пансіон шляхетних дівиць, бібліотека, театр...У 1846 р. місто відвідав Тарас Шевченко.
З Житомиром пов'язані імена Собінова, Поліни Віардо, Бердяєва, Грушевського, Купріна, Бабеля. У Житомирі народилися Святослав Ріхтер, Володимир Короленко, Сергій Корольов, Микола Сціборський.
Вікаріат / обласний краєзнавчий музей (поч.20ст.)
Будівля музею
Панорама з готелем
А тим часом я вже другу годину гуляв житомирськими вулицями. Іноді в об*єктив потрапляли експонати варті того, аби їх "закадрити",іноді- просто крутив головою ліворуч-праворуч,щоб вихопити із загальної картини хоча б якусь цікавеньку деталь. Решта учасників поїздки вже проснулись і зателефонували з пропозицією десь поснідати.Зупиняємось на вчорашньому "Челентано".Обіцяю скоро підійти,а про себе вирішую все таки "добити" заплановане.
Для мосту,парку та музею космонавтики знадобилося ще б мінімум дві години. Довелося відмовитись і після чергового дзвінка я таки здаюся,-повертаю в сторону центру..
Цікавий будиночок
На Замковій горі
Ресторан "Замковий"
У пер.пол. XIX ст. ознаками зовнішнього вигляду Житомира були малоповерховість, наявність у середині кварталів великих незабудованих площ, зайнятих садами та городами. До нашого часу забудови цього періоду майже не збереглися. Вціліли лише окремі будівлі,серед них - комплекс так званого архієрейського подвір’я на площі Рад (тепер його займає військова частина). Збереглося також декілька культових споруд, зокрема залишки жіночого монастиря сестер милосердя - на території військового шпиталю, комплекс будівель католицької духовної семінарії та костьол Яна з Дуклі.
Колишня будівля магістрату (18ст.)
Пам*ятний знак на честь заснування міста
Панорама
Напр. XIX ст. архітектурне обличчя Житомира почало змінюватися, зросла кількість дво- і триповерхових будинків, збудованих за європейським зразком. У кожному з будинків простежувались помітні домінуючі ознаки того чи іншого стилю: класицизм - комплекс будівель Першої чоловічої гімназії, губернське правління, будинок Кобилянського (автошляховий коледж), друга чоловіча гімназія, державний банк; барокко – будинок нотаріуса Філіппова, окружний суд. Одночасно на рубіжі XIX-XX ст. в Житомирі споруджується велика кількість будинків у стилі так званої «цегляної архітектури». Зразками таких будинків з майстерно обробленими цеглою фасадами є майстерні ПТУ № 6, музична школа № 4 (колишній будинок нотаріуса Громачевського) та ін.
Старий будинок
Старий будинок-2
Старий будинок-3
Старий будинок-4
Далі буде...
