Вже через якихось 40хв.,вийшовши з маршрутки,"налєгкє" крокую в сторону бажаного об*єкта.
Легкий туман,сіре небо та помірний морозець,а ще страшенна ожеледиця(через яку,як я згодом довідався,відмінили добру частину автобусних рейсів)-такою була погода цього зимового..стоп,весняного,саме весняного березневого ранку.Таки-так,вітання дружині хіба що по телефону-цьогоріч 8-го березня я влаштував свято СОБІ,такий от егоїст)!
Отож ожеледиця,а швидше навіть-сракопад,був такий,що до монастиря доїжджали далеко не всі-частина вірян ставили автівки при дорозі і продовжували рухатись пішком.Окремим це вартувало чи не надлюдських зусиль,-компанія жіночок готова була на колінах долати останні метри підйому,але потім вони якось приловчились-взявшись за руки та розставивши ноги (це просто потрібно бачити) качиними кроками-перескоками таки піднялись.Думаю їм це зарахувалося..
Дзвіниця Спасо-Преображенського Мгарського монастиря ( 1785-1844рр.)
Меморіал "Голодомор-33"
Спасо-Преображенський Мгарський монастир
Вперше в історичних джерелах село Мгар згадується у пер. пол. 1624 р. Тоді хутор Мгарський відданий лубенським старостою в посесію Ісаї Копинському. В період Гетьманщини село входило до Лубенської першої сотні Лубенського полку.
Універсалом І. С. Мазепи 1687 р. село віддане у володіння Іпатію Горбачевському, ігумену Мгарського монастиря, що було підтверджено 1717 р. універсалом гетьмана І. Скоропадського.
У 1966 р. в селі знімали епізоди до фільму "Весілля в Малинівці", а роль монастиря, в якому розміщувалась банда отамана Грицияна Таврійського, виконала Афанасіївська церква на території Спасо-Преображенського Мгарського монастиря.
Монастирська брама
Корпус 14 (новобуд)
Фото
Визначна пам*ятка України- Спасо-Преображенський Мгарський монастир засновано 1619 р. митрополитом Ісайєю Копистинським та побудовано на кошти княгині Раїни Могилянки Вишневецької- матері відомого своєю жорстокістю магната Єремії Вишневецького, який після її смерті розпочав справжній терор проти православного населення (при тому, що його мати - православна - заповідала берегти молодому Яремі свою віру). За переказами, на цьому місці, ще до татарської навали ХІІІст. існувала обитель. У 1692 р. на місці дерев’яної церкви,на кошти гетьманів Самойловича та Мазепи,та за проектом архітектора І.Баптиста побудували кам*яний Спасо-Преображенський кафедральний собор.
Збережений шмат стіни старого келійного корпусу + іконна лавка
Мур + одна із веж
Територія
Територія-2
З самого початку православна обитель не була популярною. Населення, яке знаходилося під терором Яреми Вишневецького (саме йому належала Полтавщина до Визвольної війни Б. Хмельницького), просто боялося йти до православних. Саме тому поряд було збудовано Бернардинський монастир. Бернардинці принесли на Лубенщину свої секрети траволікування. Проте із початком війни у 1648 р. Бернардинський монастир було знищено,секрети траволікування зуміли зберегти, а згодом і помножити, монахи Мгарського монастиря. Відомо, що монастирські ченці ще в 17-18 ст. займалися збором, заготівлею, вирощуванням лікарських рослин, готували з них ліки, які разом з молитвами поширювали серед прихожан.Цілительська діяльність братії була настільки успішною, що свого часу Петро І, повертаючись цими місцями після Полтавської битви, велів заснувати тут першу польову аптеку.
Монастирські келії.Корпус-5. Фасад
Монастирські келії.Корпус-5. Профіль
Монастирські келії.Корпус-6. Фасад
Монастирські келії.Корпус-6. Профіль
У 1622 р. Ісайя Копинський створив тут братство, що активно протистояло окатоличенню лівобережних українців.
Населення монастиря складалося в основному із запорозьких козаків, що прийняли чин монахів. У 1663 р. в монастирі перебував син Б. Хмельницького,- Юрій. Йому так і не довелося стати справжнім гетьманом єдиної України, яку лихоманила Руїна. Відмовившись від політичної боротьби, Юрій прийняв постриг і лишився при монастирі під іменем Гедеон. Згодом його було вбито при черговому заколоті козацької старшини.
Дзвіниця Мгарського монастиря (1785-1844рр.)
Колони другого та третього ярусів
У ХVII – XVIII ст. тут був створений Літопис Мгарського монастиря, що складався з документів, які стосувалися історії самого монастиря, а також мали багато цінних свідчень про будову кам’яних церков на Україні в друг. пол. ХVІІІ ст., і інші історичні події. Рукописи Літопису зберігаються в наукових бібліотеках країни.
Спасо-Преображенський собор (1682-1754рр.).Фасад
Спасо-Преображенський собор.Профіль
У 1654 р. храм відвідав Патріарх Константинопольський Афанасій, слідуючи з Москви в Константинополь. Після важкої хвороби священнослужитель помер в монастирі і похований в усипальниці Преображенського собору. Однак через вісім років його мощі були знайдені нетлінними. У 1662 р. був проведений соборний чин канонізації святителя Афанасія.Зараз мощі його знаходяться в Благовіщенському соборі Харкова.
У 1785 р. на галявині, де священнослужитель любив молитися, було зведено дзвіницю. Її будівництво тривало більше п`ятдесяти років. У період громадянської війни всі її дзвони були зняті і переплавлені на зброю.
Декор храму
Декор храму-2
Фото
У 1889 р. було вирішено на пагорбі монастирського саду замість каплиці збудувати церкву, а місцевість, що оточувала курган відокремити від монастирського саду кам’яною стіною, поставити огорожу, і дати цьому місцю назву і значення монастирського скиту. 25 вересня 1891 р. (день пам'яті преподобного Сергія) відбулося освячення нової церкви.
Святу територію свого часу відвідали майже всі гетьмани України, тут побували також Петро І,Пушкін, Шевченко, майже всі класики української літератури ХІХ – ХХ ст. Відвідували монастир і видатні громадські діячі.
Інтер*єр
Різьблений іконостас
Бічна частина іконостасу
Монастир існував до 6 серпня 1919 р., коли більшовики розстріляли ченців на чолі з ігуменом Амвросієм. Новомученики поховані за вівтарем скитської церкви.
Згодом на території колишнього монастиря була дитяча колонія, з 1937 р.- дисциплінарний батальйон, з 1946-го - військові склади, а 1985-го монастирські споруди передали під піонерський табір.
Храм поміж дерев
Трапезна + тепла церква Св.Афанасія
Келії
Роки осквернення призвели до запустіння монастиря. Тут збереглися: розграбований Преображенський собор; дзвіниця; келії XVIII ст.; Благовіщенська церква, перетворена на кухню; зруйновані дім настоятеля та странноприємниця. Майже не збереглися келії XVII ст. В скиті збереглась Афанасіївська (Благовіщенська) церква і частина кам'яного паркану.
У травні 1993 р. в Мгарській обителі відроджено чоловічий монастир.
Пернатий житель обителі
Пернатий житель обителі-2
Спасо-Преображенський собор - головна споруда Спасо-Преображенського Мгарського монастиря. Храм мурований, прямокутний у плані, з двома баштами обабіч головного фасаду, тринефний, шестистовпний, семибанний. Під час відбудови у сер. 18 ст. одержав п'ятибанне завершення і ліпне барельєфне оздоблення фасадів та інтер'єру. Ліпнина має підкреслено рослинний характер. 1762-1765 рр. майстер С.Шалматов виконав багатоярусний різьблений іконостас.
У 1728р. обвалилися склепіння собору, а в 1736р.храм потерпів від пожежі. Освячений вдруге 1754р.
Спасо-Преображенський собор – один з визначних зразків архітектури доби українського бароко, в якому поєднано традиції давньоруського зодчества ХІ-ХІІ ст. та бароково-ренесансної архітектури Західної Європи.
Одна із брам скитаСпасо-Преображенський собор – один з визначних зразків архітектури доби українського бароко, в якому поєднано традиції давньоруського зодчества ХІ-ХІІ ст. та бароково-ренесансної архітектури Західної Європи.
Будівля келій на території скита Мгарського монастиря
Благовіщенська (тепла) церква (1904р.)
Дзвіниця Спасо-Преображенського собору - частина комплексу пам'яток Спасо-Преображенського Мгарського монастиря. Споруда мурована, чотириярусна, включена в кільце огорожі, слугувала головним входом на територію обителі.
Перший ярус - квадратний у плані із заокругленими кутами, оздоблений із чотирьох боків портиками зі спареними колонами дорійського ордеру і трикутними фронтонами,другий і третій - круглі в плані, прикрашені спареними колонами відповідно іонійського й коринфського ордеру. Останній, четвертий ярус слугує підбанником куполу, увінчаного хрестом.
Дзвіниця Спасо-Преображенського собору споруджена у 1785р., добудована 1837–1844рр.
Територія скита Спасо-Преображенського Мгарського монастиря
Територія скита Спасо-Преображенського Мгарського монастиря-2
Панорама
На зворотньому шляху так розгарячився,що скинув з себе майже весь верхній одяг)! Спустився від обителі до траси,і буквально одразу ж застопив машину,якою й доїхав у Лубни.
