Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Ґорґани-2 : гора Синяк та водоспад Женецький

 Спустились із Хом*яка абсолютно без будь-яких ознак втоми.Ще будучи на вершині розглядали варіант підйому на сусідню гору-Синяк,але оскільки в планах було відвідування водоспаду,то ми ще вагалися,-а чи встигнемо? Тепер вже знали без сумніву-зможемо і встигнемо,хіба б якась НП зіпсувала плани,що власне частково і відбулося.Та про все за порядком.
DSC_0186
Хатини на полонині
DSC_0132
Вдалині-Синяк
DSC_0134
 Отож,хильнувши на Хом*яку трішки коньяку( і навіть не поділившись ним з дівками,які так нескромно напрошувались у компанію) ми почали спуск.Почали і... і вже через декілька хвилин й завершили,бо скільки там того Хом*яка і що нам ті перешкоди у вигляді корневищ жерепу та кам*янистої стежини -тунелю поміж його зарослями. І що з того що додалося 3-5 нових легких подряпин,зате ми ж летимооо!
Внизу зупинились щоб перевести подих та ознайомитись з подальшим напрямком шляху-у цьому помічниками нам були вказівники.
Мумуньки на фоні гір
DSC_0141
На полонині Хом*яків зустрічаємо  зовсім не хом*яків)
DSC_0143
Каплиця на полонині Хом*яків
DSC_0145
 Виходимо на полонину. Хоч і називається ця полонина полониною Хом’яків, але тут пасуться корови та загорають туристи.Жодного хом*яка помічено не було.
Інтерес туристів прикутий до колиби, в якій з весни протягом всього літа живуть пастухи, змінюючи один одного. Вони доять корів, роблять сир, бринзу, вурду. Усе це у свіжому вигляді можна придбати тут.
Стежина у лісі
DSC_0148
Продовжуємо чимчикувати лісовими доріжками
DSC_0152
Фото
DSC_0155
 Чвалаємо протоптаною стежиною у напрямку обраної мети-гори Синяк.Сонце пече у тім*ячко та спину,змушує скидати все зайве(на щастя я одягався не надмірно,хоч ранок і був холодним) та нести його у руках,пов*язувати на пояс чи запихати у рюкзак,створюючи цим самим додаткове навантаження на спину. Залишившись в одних штанях,підкочених до колін та кросівках, відчуваю полегшення.
Через декілька хвилин входимо у тінистий ліс повен запахів,звуків та ...ні,таким чарівним як при підйомі на ПІЧ він не був,та все ж..
Краєвид
DSC_0159
Кидаємо погляд позад себе-на гору Хом*як
DSC_0166
Масив
DSC_0172
 Палиці для полегшення пересування у нас вже були(надибали ще на початку сходження на Хом*як),твердість намірів та орієнтація на місцевості закріплювалась і удосконалювалась із кожним кроком.Ми уявляли себе володарами гір та вершин,богами хребтів та полонин,повелителями вітрів та каміння...Жартую,ми просто милувались краєвидами та час від часу перестрибували з каменя на камінь,намацуючи безпечніший напрямок підйому.
Схили та пагорби золотявіли від лишайників,які суцільним шаром покривали гірське каміння,утворюючи неповторні картини та пейзажі,доповнені острівками жерепу та присмачені кущами чорниці.
Позолочена вершина
DSC_0176
Афини
DSC_0180
Зелені острівці жерепу
DSC_0181
Як і передбачалось на Синяк потік людей був набагато меншим,аніж на Хом*як.Фактично його взагалі не було,лише десь далеко попереду виднілась компанія,яка вже напевне досягнула своєї мети.
Панорама хребта Явірник
DSC_0182
Дорогою до вершини-кам*яні мітки-стовпці
DSC_0185
Краєвид
DSC_0186
 Кеди мого напарника порвались на перших хвилинах підйому кам*янистими схилами.Таке взуття було абсолютно не пристосоване до подібного екстриму.Я віддав йому свої сандалі,оскільки сам був взутий у кросівки,а запасне взуття закинув у рюкзак на непередбачуваний випадок.Такий випадок власне і настав.
Стрибати-пересуватись цими каменюками не завжди безпечно!
DSC_0196
Фото
DSC_0198
Попереду-остання перешкода!
DSC_0199
Синяк -висока, зі стрімкими схилами гора в Ґорґанах (Українські Карпати). Розташована в межах Карпатського НПП, в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл., неподалік від с.Поляниця і с.Татарів.
Висота - 1665 м. До висоти бл. 1300 м гора вкрита лісом, вище починаються альпійські луки, а ще через 100 м - суцільні кам'яні розсипища. Масив гори простягається з південного сходу на північний захід. Гора Синяк разом з сусідньою вершиною за назвою Малий Ґорґан (1592 м) є частиною хребта Синяк.
Долаємо тернистий "жерепистий" шлях
DSC_0200
На вершині гори Синяк-потріпаний прапор
DSC_0205
На передньому плані-гора Довбушанка
DSC_0209
 Гора Синяк - популярний пункт у пішохідних маршрутах вихідного дня. З її вершини видно сусідні хребти: Довбушанка (на північному заході) і Явірник (на північному сході). Звідси теж відкривається чудова панорама на гірськолижний курорт Буковель, а також вигляд на найвищий хребет Українських Карпат - Чорногірський, з вершинами Говерли (2061 м) і Петроса (2020 м).Гора Синяк, можливо, прозвана так через свій колір - крізь товщу гірського повітря покриті сірим мохом камені здаються синіми.
Така от коротенька інфа скопійована із Вікі.А тим часом на вершині я розувся і збирав гриби..
На вершині-вдосталь грибів
DSC_0211
Високогірний врожай
DSC_0208
 Відпочивши на вершині та намилувавшись краєвидами починаємо спуск.
Як виявилось,підіймались ми не зовсім вірним і легким шляхом-йдучи навпростець,так би мовити-крізь терни до зірок,хоча насправді,метрів за 30-40 є нормальна стежина,якою можна спокійнісінько,не дряпаючи рук-ніг-пуза підійнятись чи спуститись.На неї ми таки натрапили тому й спуск був вельми комфортним.
 Шлях від вершини до колиби на полонині Хом*яків зайняв нам годину часу(з похибкою у 5-7хв.).Вирішили зайти всередину і проникнутись атмосферою.
Вибриті площі
DSC_0218
Смерекова щетина
DSC_0219
Схил гори
DSC_0220
 Якщо реально-не вразило.Та й сир...ммм,ну,нічим не кращий від того, що продають внизу у Яремчі чи Верховині чи ще де..Але російськомовні туристи були у захваті.То й нехай,можливо саме на таких відвідувачів і орієнтована дана атракція.
Наступна мета-водоспад Гук Женецький.
 Не буду вдаватись у всі подробиці нашого блукання лісом з метою виходу на дану природну пам*ятку: як вже почало темніти( в лісі це відбувається досить швидко),а ми все ще совигали зарослями-дебрями,провалюючись майже по пояс у якісь порослі мохом і дерном пастки,кожного разу витягуючи ногу із чергової нори з жахом очікували що на штанині чи кросівку(в кращому випадку) висітиме якась гірська гадина,пробираючись через повалені дерева видивлялись поміж ними дику звірину,чий спокій ми нарушили своєю присутністю..Одним словом-скоротили шлях ми досить і досить "вдало"!
Колиба
DSC_0223
Інтер*єр
DSC_0221
 Зрештою вийшли на якийсь потічок,який,на наші глибокі і непохитні переконання повинен був являтись початком кінця нашим блуканням.Так і було,правда не одразу,та все ж-згодом ми почули шум води і ЛЮДЕЙ.
Ооо,давно я не був настільки радий бачити двоногих)! Ми бігли в сторону звуків так,ніби утікали від голодного ведмедя,ризикуючи послизнутись і покотом скотитись додолу(вийшло так,що спускались ми у глибокий яр),або,не встигнувши зманеврувати,врізатись лобом у перший-ліпший стовбур смереки і тим самим ефектно та не зовсім ефективно закінчити свій похід.
Все обійшлося,мета була досягнута.
Струмочок десь по дорозі
DSC_0226
Фото
DSC_0231
Фото-2
DSC_0235
Женецький Гук (Женецький водоспад) - водоспад в Українських Карпатах, на потоці Женець (ліва притока Пруту), між масивами хребтів Явірника і Хом'яка-Синяка, біля сіл Микуличин і Татарів. Розташований на відстані приблизно 5 км від траси, 9 км від станції Татарів і 10 км від станції Микуличин, на території Карпатського НПП.
Водоспад Женецький Гук розташований на висоті 900 м. над рівнем моря. Утворився у післявоєнні роки в результаті повені. Вода вільно падає з висоти 15 м.
Женецький Гук
DSC_0241
Кам*яна домівка водоспаду
DSC_0240
 Місцеві жителі назвали водоспад Гук через шум, гул, що доноситься від нього. До Женецького водоспаду від траси Микуличин - Ворохта спочатку йде асфальтована дорога (приблизно до середини), а далі добра ґрунтова дорога. А ще це місце прославилося тим, що неподалік розташована резиденція колишнього президента України Віктора Ющенка. І замість стежки до водоспаду веде цілком добра дорога з шлагбаумом при в'їзді.
..Крижана вода ніби тисячами голочок пронизувала тіло. Ух, аж заперло дух,але як же це приємно після насиченого дня підставитись цьому освіжаючому потоку. А після купання-зігріваємось коньячком,вечеряємо та готуємось до останнього на сьогодні  "марш-кидка",- від водоспаду до станції в с.Татарів ще потрібно пройти бл. 9км. і хоча спішити вже й нікуди,та все ж у цей майже осінній вечір (27.08.) сутінки спускались досить швидко..
Висота водоспаду-15м.
DSC_0274
Панорама
DSC_0244
 Орієнтовно о 19год.попрощались із водоспадом,пробувши біля нього всього якусь годину(на блукання пішло набагато більше часу).
Ще потрібно було забрати речі з орендованої хати, так як поїзд відправлявся десь після опівночі,а наміру оплачувати ще одну добу,пробувши в кімнаті всього бл. 3-ох годин, у нас не було.
Разом із темрявою вулиці окутала прохолода.Повалявшись бл.40-50хв. на лавочці автобусної зупинки ми почвалали на залізничну станцію Татарів.
Місток
DSC_0282
Вечірнє
DSC_0283
 Тишину на пероні час від часу порушував звук чомусь опадаючих ще недостиглих яблук,які неможливо було гризти навіть при великому бажанні. Ми сиділи-лежали на пошарпаних кріслах,дякуючи за те,що хоч десь можна примоститись і витугнути натомлені ноги та згадували хороший і насичений день.
За декілька хвилин до прибуття потяга десятки дітей висипали нізвідки-тиші ніби й не було! Сьогодні від однієї із баз маленькі відпочивальники відправлялись додому. Повіяло осіннім подихом...
Церква Св.Дмитра (1870р.) з дзвіницею
DSC_0286
Будівля залізничного вокзалу(1894р.)
DSC_0287
Tags: Карпати, водоспади, вокзал, гори, мандрівки, природа, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 9 comments