Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha

Калуш-містечко екологічного лиха чи об*єкт цікавий для туризму

 Калуш абсолютно мене не цікавив.АБСОЛЮТНО.Сюди я приїхав лише заради "галочки"-мав намір відвідати всі райцентри Франківщини та ще тому,що був відносно неподалік.Тому й приїхав.Чи розчарувало мене містечко?Ні,так як на щось особливе я й не розраховував.Чи вразило воно мене?Ні,оскільки нічого вельми цікавого я у ньому й не віднайшов.Декілька симпатичних будівель,неоготичний гарненький костел,типові храми та невиразна забудова,-ось чого можна чекати від райцентру.Хоча,як кажуть-"на безриб*ї і рак-риба",тож я був задоволений і цими кількома симпатюльками (Народний дім,школа,райрада,"Сокіл") які збереглися в місті.
7. Калуш (28)
Будинок з вицвілим місцем для таблиці і флагштоком без прапора
7. Калуш (1)
Комплекс споруд лікарні (кін.19ст.)

7. Калуш (2)
Бандера слідкує за тобою,прибульцю!
7. Калуш (3)
 Перша письмова згадка про Калуш датована 27 травня 1437 р. Посідачем Калуша в 1438 р. був шляхтич на ім'я Мартин. З 1 травня 1447 р. Калуш переходить у володіння Миколая Парави з Любіна.
В 1435 р. розпочалася польська колонізація і в краї повсюдно запроваджено польське право та польські суди.Для закріплення своїх позицій польський уряд заохочує створення римо-католицьких парафій. У Калуші це було позначено будівництвом римо-католицького костелу 1469 р., при якому від 1478-го діяли лікарня та школа.
Будинок лікаря Куровця та реклама кадидата Глаговича (поч.20ст.)
7. Калуш (5)
Будиночок на перехресті-місцева пам*ятка арх-ри (поч.20ст.)
7. Калуш (6)
Адмінбудівля / музична школа (кін.19ст.)
7. Калуш (7)
 Назва міста правдоподібно походить від слова «калюша» - природне сольове джерело, з якого у давнину добували сіль.
До 1549 р. Калуш залишався селом, яке входило до складу Галицького староства (повіту) Галицької землі Руського воєводства. 1549 р. польський король Сигізмунд II Август уповноважує коронного гетьмана М. Сенявського заснувати місто Калуш. З цього року Калуш стає «вільним містом» на Магдебурзькому праві із власним гербом, на якому три топки солі на червоному тлі свідчить про солеваріння як основний промисел. В місті був створений міський магістрат та побудована ратуша. Новозбудованому костелові дарується перша солеварня. У 1553 р. соляні промисли були передані королем шляхтичеві Сем'яковському за вірну службу короні.
Будинок родини Фельчинських (1934р.) на місці старої церкви Св.Арх.Михаїла (1771-1913рр.)
7. Калуш (9)
Будинок з симпатичними балкончиками
7. Калуш (4)
Школа (поч.19ст.)
7. Калуш (17)
 За розпорядженням короля, на узгір'ї міста було збудовано замок, який від самих низин оточували вали. Будівлі, що належали замку, були сполучені підземними ходами. Калуш, як і інші міста Галичини, перетворився на фортецю для боротьби проти турецьких і татарських набігів.Однак у липні 1594р. внаслідок татарського набігу на Калуш місто було зруйновано (спалили місто під час нападу на Галичину) дощенту.
Міська рада.Фасад (поч.20ст.)
7. Калуш (14)
Міськрада
7. Калуш (15)
Руїни ратуші
7. Калуш (31)
 Згідно з люстраціями за 1565-1566 рр., місто «лежало під горами над рікою Сівкою і другою рікою Чечвою (тепер Млинівка)», в Калуші було десять соляних джерел і декілька у навколишніх селах. Усі літописні згадки про р.Сівку пов'язані з видобутком солі. У старовинних польських записах ідеться: «На Сівці тягнуть росіль колюшем. Сівка - потік, над яким лежить місто». Млинівка - це рукотворна річка, протяжністю 12 км., - результат роботи не одного року і маси людей. За однією з версій, її копали турецькі полонені.
Біля Калуша була солеварня, що використовувала ропу трьох криниць.
Одна із місцевих композицій: Діва і Тілець чи просто дівка на бику?
7. Калуш (47)
Погруддя І.Я.Франка
7. Калуш (12)
Пам*ятник Т.Г.Шевченку
7. Калуш (21)
 Після найбільшого розорення татарами 1617, 1620, 1621 рр. та великої пожежі Калуш перебудувався в нову осаду. Процес перебудови Калуша тривав протягом 1616 -1630 рр., тоді місто набуло нового вигляду. Середмістя з бічними кварталами і вузькими вуличками входило до фортифікованої частини. В центрі - утворена прямокутна площа з дерев'яною ратушею, яку в сер. XVII ст.  було замінено на кам'яну (восени 1648 р., в період Хмельниччини, вона згоріла). Ратушу зі всіх сторін оточували крамнички. За фортифікованим середмістям були розташовані калуські передмістя -  Галицьке, Львівське і Долинське. У сер. XVI ст. була в Калуші «горілчана корчма». На р.Чечві діяв млин.Церковні споруди були як в середмісті так і у передмістях. Католицький костел, споруджений зі смерекового дерева стояв при замковій стіні у місті, а головна церква св. Михаїла стояла з іншого боку замкової стіни.
Костел Св.Валентина (1844-1845рр.)
7. Калуш (20)
Валентинівський храм.Фасад
7. Калуш (25)
Неоготичний храм
7. Калуш (22)
 Одна з найдавніших церков міста - церква Різдва Христового, своїми початками сягала XV ст. Храм стояв з другої сторони замку в самому місті. При ній була дзвіниця з чотирма дзвонами. Біля церкви був огороджений дерев'яним плотом стародавній цвинтар. До сьогодні з цієї церкви до нас дійшов вівтар, який зберігається у храмі Святого Архангела Михаїла м. Калуша. Історія храму закінчується у кін. 18 ст. ,можливо це пов'язано з будовою храму Святого Архистратига Михаїла 1771 р.
Будинок товариства "Сокіл" (поч.20ст.)
7. Калуш (23)
Концертний зал училища культури
7. Калуш (24)
Синагога-культурний центр єврейської громади / історико-краєзнавчий музей (поч.20ст.)
7. Калуш (30)
 Перший римо-католицький храм у Калуші збудовано ще в XV ст. 5 квітня 1464 р. польський король Казимир Ягайлончик надав місцевим полякам фундацію на побудову латинського парафіяльного католицького костелу Святого Валентина, не дивлячись на те, що у 1450 р. в Калуші вже існував римо-католицький костел. Костел св. Валентина був спочатку споруджений з дерева. Орган, який супроводжував костельні відправи, був завезений до Калуша із Кракова в 1475 р. До костела ходили не лише місцеві поляки, але й католики із сусідніх сіл. При церкві у XVI-XVIII ст. діяла школа і лікарня. На жаль, про місце первісного костелу не залишилось будь-яких свідчень.
Народний дім (1880р.?,1907р.?)
7. Калуш (27)
Модернова споруда
7. Калуш (29)
Будівля з барельєфами Куровця та Франка
7. Калуш (28)
 Під час нападів татар костел кілька разів горів, особливого пошкодження зазнав він у 1565 р. В 1770 р. цей фарний костел був збудований по-новому із смерекового дерева. В костелі зберігалися унікальні католицькі стародруки, чудові срібні свічники, золоті келихи, позолочені шати ксьондзів.
В 40-их роках XIX ст. католицька святиня була вимурована і у 1842 р. посвячена Львівським єпископом. Будівництво храму розпочате у 1841 р. а остаточно довершене у 1845 році. У 1874-1875 рр. було проведено ремонт, а у 1876р. зведено нову вежу. У 1903р., 1910-1912рр. у храмі проводився капітальний ремонт, згідно проекту Т. Обміньского. Тоді було добудовано дві бічні каплиці, значно збільшено вікна, а дах перекрито чорною дахівкою. Тоді також збудовано вежу та інші елементи, які отримали свій теперішній вигляд.
Площа Ринок / Площа Героїв
7. Калуш (32)
Площа Ринок-2 / Площа Героїв-2
7. Калуш (39)
Площа Ринок-3 / Площа Героїв-3
7. Калуш (38)
 Під час військових дій у 1917р. костел дещо постраждав,австрійське військо конфіскувало дзвони. За старанням фірми братів Фельчинських у 1921р. було проведено реставрацію костелу, а у 1926р. перед фасадом поклали нові сходи. У 1930 р. покладено нову підлогу. У 1936 р. бічні вівтарі реставровано довершивши їх різьбою. Після ІІ Світової війни в костелі розташовано спортивний зал місцевої школи, пізніше передано храм УПЦ. У 1999 р. костел повернено римо-католицькій парафії і невдовзі розпочато його ремонт, який у 2001 р. був на завершенні. Костел було пофарбовано, та замінено дахове покриття. Наново освячено костел 30 серпня 2008 р.
Житловий будинок на площі (1931р.)
7. Калуш (34)
Житловий будинок на площі-2 ( 20ст.)
7. Калуш (35)
Житловий будинок на площі-3 (кін.18ст.?)
7. Калуш (36)
 За Польщі (до 1772р.) в Калуші старостували Чарторийські. Після них Калуш перейшов у володіння коронного князя Станіслава Любомирського, який одразу ж заборонив приватні солеварні. В 1783р. Калуська приватна солеварня припинила своє існування, натомість працювала державна.
У 1784 р. біля Калуша засновано німецьке поселення (колонію) Новий Калуш (у 1881 р. тут проживало уже 577 жителів).
Мурал часів СРСР
7. Калуш (37)
Будинок родини Фельчинських (поч.20ст.)
7. Калуш (19)
Районний регіональний контрольно-ревізійний відділ (кін.19ст.)
7. Калуш (40)
 Відомо, що з 1786 р. в місті починає діяти місцева школа з викладанням в ній німецькою мовою, в 1811 р. було відкрито двокласову народну школу, в якій навчалося 50 учнів. Вже в 1847 р. в Калуші працювала чотирикласова хлоп'яча й однокласова дівоча школи.
У травні 1804 р. під час поглиблення шахти біля Калуша були знайдені так звані «гіркі» солі - каїніт та сильвініт. Мінялися господарчі структури, і в 1867 р. було засноване акціонерне товариство для розробки калійних родовищ. Тоді за два роки у Калуші збудували фабрику, що переробляла калійні руди.
Дерев*яний будиночок
7. Калуш (41)
Будинок родини Фельчинських (поч.20ст.)
7. Калуш (42)
Пам*ятник Р. Шухевичу
7. Калуш (62)
 На поч. ХІХ ст., у 1808 р., калушани, брати Фельчинські, започаткували в Калуші фабрику, що відливала дзвони. Дзвони Фельчиських здобували Гран на світових виставках у Льєжі (1927р.) і Парижі (1928р.).
1 січня 1875 р. введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і відкрита станція Калуш. У 1876 р. засновано Народний банк. На межі ХІХ-ХХ ст. у Калуші постає філія «Просвіти».
Церква св. Архистратига Михаїла з дзвіницею (1904-1913рр.)
7. Калуш (44)
Палац культури "Мінерал" (1954р.)
7. Калуш (59)
"Гамазей" (поч. 20ст.)
7. Калуш (60)
 Сьогодні не лише мешканці Калуського району, а і всі прикарпатці знають, чим славився Калуш часів СРСР – відомим Домбровським кар’єром. Колись кар’єр був єдиним у Союзі, в якому калійні добрива видобували відкритим способом. Тепер це місце потенційної не менш унікальної екологічної катастрофи.
Кар’єр було введено в експлуатацію 1967 р. Продуктивний шар грунту знімали і складали на відвал поблизу, а руду згрібали екскаваторами й везли на переробку. За весь час роботи комбінату було вибрано близько 500 млн м³ породи. У надрах лишилося біля 30 млн м³ запасів, яких могло би вистачити ще на 30 років переробки. Згодом виробництво калійних добрив призупинили, а Калуш був оголошений зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Один з двох будинків-близнюків,що належали до калійного комбінату (1922р.)
7. Калуш (51)
Другий будинок-близнюк (1922р.)
7. Калуш (53)
Капличка перед містком через р.Сівка
7. Калуш (54)
  Внаслідок прийнятих свого часу неправильних рішень щодо розробки родовища, розташування й експлуатації відвалів, акумуляційних місткостей та способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися в результаті господарської діяльності хімічних підприємств у Калуському районі, було порушено екологічну рівновагу в товщі гірських порід Калуш-Голинського родовища калійних солей. Це спричинило численні провали земної поверхні над площею шахтних полів у Калуші, руйнування будинків і комунікацій, засолення водоносних горизонтів у місті, селах Кропивник і Сівка-Калуська.
Річечка коліру стічної канави та запахом,який відповідає коліру
7. Калуш (55)
Старий калійний комбінат
7. Калуш (57)
Цех калійного комбінату з ратушею (кін.19ст.)
7. Калуш (58)
 У 2010 р. місто Калуш та прилеглі села були оголошені зоною надзвичайної екологічної ситуації, на ліквідацію якої протягом 2010-2013 рр. було виділено понад 1,1 млрд. грн. Проте до сьогодні залишається небезпека інтенсивного просідання земної поверхні, на якій розташовано житлові будинки, забруднення джерел питного водопостачання, забруднення токсичними відходами грунтових вод та потрапляння розсолів до р.Сівка, а звідти - в Дністер. Це може перетворити екологічну проблему з національної в міжнародну.
Tags: Калуш, Прикарпаття, архітектура, мандрівки, памятники, храми
Subscribe

  • Млинів: садиба і не тільки

    Не зважаючи на те, що Млинів уперше згадується на поч. XVI ст., люди в цих краях мешкали віддавна. Один з районів містечка – Муравиця…

  • Маєток у Качанівці. Ч.2

    Про рід Тарновських існує чимало легенд, але як історичний факт встановлено, що Качанівка була одним з перших маєтків, котрий відмовився від…

  • Унтервальден / Підгайчики

    Унтервальден - давня німецька колонія в Галичині, зараз землі колонії є частиною с. Підгайчики, у Золочівському районі Львівської обл. Утворена…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 4 comments